WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Визначальні технологічні інновації в управлінні навчанням фізики - Реферат

Визначальні технологічні інновації в управлінні навчанням фізики - Реферат

Реферат на тему:

Визначальні технологічні інновації в управлінні навчанням фізики

Світ особистості наповнений цінностями. В умовах доцільної діяльності ці цінності завжди пов'язані і складно опосердковані з різноманітними усвідомленими цілями діяльності індивіда. Щодо цілей фізичної освіти, необхідно зробити (з певним упередженням) акцент: "Сучасні досягнення природничих наук перевернули попереднє розуміння оточуючої людину дійсності. Основа природи, за сучасними уявленнями, більше не вважається тільки "об'єктивним світом". Вона – неділима тріада, яка складається з суб'єкта, об'єкта і процесу інтеграції, що відбувається між ними" (7, 111). Отже, всяке явище, всякий епізод дійсності, перетворений і освоєний у людській діяльності, як певний ціннісний елемент культури, набуває соціокультурного статусу. Тому відображення об'єктивного світу в плані особистісного смислу "...піднімає свідомість на рівень, що носить принципово соціальний характер, визначений нормативними і ціннісними структурами суспільної практики. Це виражається в почуттях, поведінці, ставленні до людей, речей, ідей" (4, 64). Однак, ефективність і результативність функціонування певної дидактичної (освітньої) системи залежить не тільки від того, на формування яких особистісних цінностей і норм і наскільки вона зорієнтована; вона також детермінується адекватним вибором і професійною реалізацією конкретних педагогічних технологій. Сьогодні, в умовах економічної скрути, потрібно вести мову про розумне поєднання традиційних та інноваційних технологічних стратегій, пропорції якого, безумовно, визначаються відповідними матеріальними і моральними інвестиціями в освіту. Зауважимо і те, що ніяка програма не буде виконана, якщо не здійснити належного кадрового забезпечення її. Директор міжнародного інституту планування освіти ЮНЕСКО Ж.Аллак підкреслює важливість цього моменту таким висловлюванням: "Інвестиції в підготовку, підтримку, найми і утримування учителів настільки важливі, а їх роль в проведенні освітньої політики настільки суттєва, що жоден уряд не може очікувати яких-небудь покращень, залишивши без уваги кадрові питання" (1, 125). Накінець, не можна обійти увагою і того моменту, що кожен, хто навчається (учень, студент, викладач) повинен бути впевненим у тому, що його кількісні успіхи в оволодінні науками в недалекій перспективі переростуть у нову якість (2, 112). Зазначене дає можливість окреслити основні структурні елементи освітньої доктрини (рис. 1):

ОСВІТНЯ ДОКТРИНА

(ПАРАДИГМА)

Глобальна мета освіти

Пріоритетність освіти в житті держави

Цілевизначений характер життєдіяльності людини

Зорієнтованість на закони фізіології, психології, дидактики, пізнання, соціально-культурного розвитку тощо

Цінності і норми (моральні, інтелектуальні, духовно-культурні, науково-технічні, економічні, кадрові тощо)

Конкретність перспектив для тих, хто навчається

Рис. 1. Структурна схема освітньої доктрини

У складанні прогнозу (моделі освіти) важливо те, що освітня доктрина, яка виступає своєрідним засобом соціально-культурного та державного препарування глобальної мети освіти на чинники морального, інтелектуального, духовно-культурного, науково-технічного, економічного та кадрового характеру, складає надійну передумову для розробки Державного і похідних від нього галузевих стандартів національної освіти, чим уже в наступному вирішуються проблеми управління освітою взагалі та навчально-пізнавальною діяльністю зокрема.

Важливим засобом організаційно-методичної підтримки продуктивного та результативного навчання фізики виступає освітнє середовище. З тлумачення освітнього середовища як сфери життєдіяльності школяра (студента), що, постійно розширюючись, вбирає в себе все більше багатство його опосердкованих культурою зв'язків з оточуючим світом (3; 6) одразу ж випливає, що умовно освітнє середовище можна інтерпретувати двома частинами: матеріальною та ідейно-технологічною. Матеріальна (матеріалізована) частина освітнього середовища – це навчально-матеріальна база (кабінети і лабораторії з відповідним обладнанням, різні технічні засоби навчання, включаючи комп'ютер та відеотехніку, засоби натурної наочності тощо) та навчально-методичний комплекс (навчально-методична література, дискетні носії з навчальними програмами комп'ютерної підтримки, атласи, плакати, діапозитиви і діафільми, кінофрагменти і кінофільми, відеозаписи, друкований роздатковий матеріал тощо). Ідейно-технологічна частина освітнього середовища визначається складно опосередкованими зв'язками з реальним світом, які формуються в процесі життєдіяльності людини (як на стихійному, так і на організованому рівнях пізнання), вона характеризує загальний "клімат" цієї діяльності. Зрозуміло, що на організованому рівні пізнання, тобто в процесі бінарної діяльності, спрямованої на об'єкт пізнання, коли вчитель допомогає учневі в подоланні труднощів (пояснює, показує, пригадує, натякає, доводить, об'єктивізує, радить, радиться, вислуховує, запобігає, співпереживає, стимулює, вселяє впевненість, зацікавлює, задає мотиви, надихає, захоплює, виявляє повагу, заохочувальну вимогливість тощо) пізнання, на обидві частини освітнього середовища спричинює визначальний вплив вибір і реалізація технології (чи технологій) навчання та державна політика в галузі освіти.

Педагогічні технології завжди пов'язані з концентрованим вираженням характеру взаємодії учня з об'єктом пізнання (перетворюючої дії над предметом діяльності), відображенням характеру інтелектуальної активності, – репродуктивної, евристичної, креативної (творчої), – тому вони здатні спричинювати своєрідний ідейний вплив на формування і розвиток освітнього середовища, аж до тієї міри, що в одних випадках можна говорити про прискорення, а в інших – гальмування цього процесу. Зокрема, авторитаризм у навчанні, небажання долати "синдром пташеняти", фетишизація традиційних форм навчання, спричинюють до ігнорування тим, що допомога учневі у навчанні має носити все більш спадний характер, що на завершальних стадіях процесу, навчання переходить у план саморегульованого протікання (самоосвіту). І, навпаки, впровадження інноваційних технологій навчання, зумовлює розвиток освітнього середовища в напрямку ідейного збагачення (опорний конспект, укрупнені дидактичні одиниці, проектувально-креативний метод, віртуальна реальність тощо). Не треба гадати як ідейна частина впливає на матеріальну, однак загостримо увагу на такому унікальному феномені: можна не робити жодних інвестицій у розвиток освітнього середовища і воно не скоро "зачахне" в силу так званого "консерватизму" в освіті (а насправді за цим – ентузіазм, подвижництво учительства). Але чи не варто піти іншим шляхом? Шляхом державного цілеспрямованого проектування і формування стимулюючого освітнього середовища, яке б забезпечувало усім можливостям успішного розвитку пошуково-творчих здібностей і моральних якостей кожного школяра (студента). Для цього необхідно долати такі негативи як консерватизм, догматизм, авторитаризм, антидемократизм, "безвибірність" – зрівнялівка і т. ін. через продукування відповідних якісних впливів освітнього середовища (5). Таким чином, оскільки в освітньому середовищі фактично фокусується організаційно-діяльнісна сторона процесу навчання, яка, безумовно, впливає на результат цього процесу, то беззаперечно можна стверджувати, що освітнє середовище (як і освітня доктрина) виступає одним з визначальних засобів вирішення важливих управлінських функцій стосовно забезпечення виконавської, пошукової та творчої активності школяра (студента) у навчанні фізики.

Література

  1. Аллак Ж. Приоритеты в сфере образования //Советская педагогика. – 1991. – № 11. – С. 121-127.

  2. Гельман З.Е. Кроме бинома и яблока: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 190 с.

  3. Гуржій А.М., Жук Ю.О., Волинський В.П. Засоби навчання: Навчальний посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 208 с.

  4. Гусев С.С., Тульчинский Г.Л. Проблема понимания в философии: Философ.-гносеолог. анализ. – М.: Политиздат, 1985. – 192 с.

  5. Никитин Б.П. Ступеньки творчества или развивающие игры. – М.: Просвещение, 1990. – 160 с.

  6. Чернилевский Д.В., Филатов О.К. Технология обучения в высшей школе: Учебное издание /Под ред. Д.В.Чернилевского. – М.: Экспедитор, 1996. – 228 с.

  7. Яркина Т.Ф. Концепция целостной школы в современной немецкой педагогике //Советская педагогика. – 1992. – № 7-8. – С. 110-116.

Loading...

 
 

Цікаве