WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дидактичні принципи побудови методичного комплексу для диференційованого навчання комп’ютерних технологій у курсі інформатики в педагогічному вузі (ре - Реферат

Дидактичні принципи побудови методичного комплексу для диференційованого навчання комп’ютерних технологій у курсі інформатики в педагогічному вузі (ре - Реферат

Вимоги до звіту у разі лабораторної роботи і перевірні питання у разі практичної роботи. Вимоги до звіту містять критерії ефективності навчання, тобто у них конкретизується, що студент повинен знати і вміти виконувати. Перевірні питання у випадку, коли студент працює на першому рівні, носять переважно репродуктивний (відтворюючий) характер. У випадку, коли студент опановує навчальний матеріал на другому рівні, відповіді на питання вимагають від студента уміння порівнювати.

Методичні вказівки до виконання самостійних завдань. Вказують, по які інструментальні засоби потрібно звернутися студентові, для того щоб самостійно опанувати додаткові можливості конкретної комп'ютерної технології; спеціальним чином використати можливості прикладної комп'ютерної програми (наприклад, можливості сучасного табличного процесору для розробки тесту) тощо. Методична цінність даних вказівок полягає у тому, що вони спрямовують діяльність студентів на самостійне здобуття знань у галузі сучасних комп'ютерних технологій.

Завдання для самостійної роботи І рівня. Як перше завдання, студентам пропонується скласти опорний конспект за темою, за якою виконувалась лабораторна робота. Як друге завдання, студенти мають опрацювати новий варіант завдань для лабораторної роботи, користуючись наявними варіантами, як взірцями. Перше завдання для самостійної роботи переслідує суто навчальну мету: закріпити і систематизувати знання і вміння, надбані студентами впродовж відповідних лекційних і лабораторних занять. Друге завдання ставить за мету поступово готувати студента до майбутньої професійно-педагогічної діяльності.

Завдання для самостійної роботи ІІ рівня. Як перше завдання, студентам пропонується самостійно опрацювати додаткові можливості конкретної комп'ютерної технології. Результати такого опанування вони можуть представити у різних формах: у вигляді опорного конспекту, як реферат (наприклад, у разі ознайомлення з іншими комп'ютерними технологіями створення і обробки текстової інформації), як програмний продукт (тест, виконаний засобами табличного процесору), а також у вигляді самостійно опрацьованої системи локальних практичних завдань (за бажання студент може презентувати її в ході навчальної гри на одному із практичних занять). Як і у випадку завдань для самостійної роботи І рівня, перше завдання переважно навчального характеру, тоді як друге має яскраво виражену професійно-педагогічну спрямованість.

Додатки. До складу трьох із чотирьох методичних розробок входять додатки. Так, у разі методичних розробок "Інформатика: комп'ютерна технологія створення і обробка текстової інформації" додаток містить тексти, на прикладі яких студенти опановують можливості сучасного текстового редактору. У випадку методичних розробок "Інформатика: комп'ютерна технологія створення і обробка електронних таблиць" і "Інформатика: комп'ютерна технологія створення і обробка графічної інформації" додатки містять зображення вихідних і результуючого зображень.

Список рекомендованої літератури. Окрім суто спеціальної літератури, список рекомендованої літератури містить також два додаткових переліки. Перший перелік містить назви методичних посібників, у яких студенти можуть ознайомитись із методикою добору різними авторами завдань для практичного опанування можливостей конкретної комп'ютерної технології. Другий перелік містить літературу, яку студенти можуть використати як вихідний матеріал для розробки власної системи локальних практичних завдань (науково-популярна і цікава література).

Призначений для диференційованого навчання студентів комп'ютерних технологій створення і обробки різноманітної за формою подання інформації, даний методичний комплекс дозволяє суттєво вдосконалити методику навчання комп'ютерних технологій у курсі інформатики в педагогічному вузі. До додаткових переваг даного комплексу треба віднести ще й таке.

1. Лабораторні завдання добиралися таким чином, щоб студенти опановували техніку роботи із комп'ютерними технологіями на прикладі як локальних, не пов'язаних між собою завдань, так наскрізних завдань, об'єднаних спільними параметрами і розрахованими на кілька лабораторних робіт.

2. Як вихідний матеріал для текстів, таблиць тощо була використана інформація різноманітного змісту. З одного боку, професійно зорієнтована інформація. Наприклад, тексти для опанування можливостей текстового редактору добиралися із вітчизняної і світової історії розвитку обчислювальної техніки. У такий спосіб ми реалізували виховний вплив навчального матеріалу. Адже відомо, що за правильного добору фактичного матеріалу з історії розвитку будь-якої галузі науки, техніки і культури, можна до певної міри запрограмувати спрямованість розвитку особистості, орієнтацію її на певну систему цінностей (2, 77). Зокрема, посиланням на історичні факти, які свідчать про пріоритет України у галузях науки і техніки на певних етапах свого розвитку, реалізується виховний потенціал історії розвитку вітчизняної науки і техніки. З другого боку, як вихідний матеріал, використовувалися відомості із інших предметів (хімія, географія, народознавство тощо). У такий спосіб було реалізовано міжпредметні зв'язки – студенти наочно переконалися у можливостях комп'ютерних технологій для вирішення завдань з інших наук. Наприклад, як можна використати обчислювальні можливості табличного процесору для здійснення розрахунків у різних предметних галузях.

3. В процесі складання завдань переслідувалася мета: "Сприяти підвищенню культури професійного мовлення майбутнього вчителя інформатики". Зокрема, вивчення можливостей текстового редактору було поєднане із демонстрацією того, як отримані у традиційних курсах мовлення знання можуть бути використані у педагогічно-професійній мовленнєвій практиці вчителя інформатики. Студентам були рекомендовані до вживання слова, вислови та мовленнєві комунікативні формули, що закріпилися у літературній мові і визнані за нормативні. Водночас студенти були застережені від вживання мовних покручів, транслітерованих термінів, неприродних фраз, штучних комунікативних формул, штампованих висловів із відтінком канцелярщини, суржику тощо. Одночасно студентів ознайомили із змінами в українській науковій термінології, зокрема із поверненими суто українськими, свого часу незаслужено вилученими із мовного вжитку термінами, зокрема з інформатики. Були продемонстровані принципи, якими слід керуватися у доборі лексем з інформатики. Студентів було ознайомлено із українськими замінниками транслітерованих англійських термінів із метою попередження тавтології.

4. Естетичний вплив навчального матеріалу. Він, зокрема, проявив себе у вихованні і подальшому розвиткові естетичних смаків студентів. Так, завдання з обробки графічної інформації добиралися таким чином, щоб студенти, виконуючи їх, дотримувалися закономірностей зорового сприйняття форми і простору (послідовність, константність, ілюзорність, асоціативність тощо), добирали гармонійні поєднання кольорів, створювали композиційно виважені конструкції тощо. В процесі опанування можливостей сучасного текстового редактору студенти, оформлюючи свої документи, увага студентів додатково привертається до необхідності дотримуватися вимог до оформлення тексту (читабельність, доречність, гармонійність, акцентування тощо). Таким чином, відбувається естетичне виховання студентів.

Використання у курсі інформатики в педагогічному вузі методичних розробок із зазначеного методичного комплексу дає можливість підвищити ефективність навчального процесу за рахунок диференційованого підходу до студентів. Студенти конструюють нові, більш раціональні алгоритми з обробки різних видів інформації; накопичують нові для себе знання в процесі самостійної пошукової діяльності; розвивають здібності до саморегуляції і самоорганізації. Створюються також умови для неперервного самоудосконалення, зростання професійних якостей, самоствердження у власній професії майбутнього вчителя інформатики.

Література.

  1. Жалдак М.І., Морзе Н.В. Методика ознайомлення учнів із поняттям інформації // Копм'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Випуск 2. – 2000. – С. 3-25.

  2. Лапінський В.В. Фактографія розвитку вітчизняної науки і техніки на уроках інформатики // Копм'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Випуск 2. – 2000. –С. 77-81.

  3. Методичні розробки для диференційованого навчання студентів. Інформатика: операційна система Windows'95 / Укладач: Г.В. Шугайло. – Мелітополь, 2000. – 68 с.

  4. Методичні розробки для диференційованого навчання студентів. Інформатика: комп'ютерна технологія створення і обробки текстової інформації / Укладач Г.В. Шугайло. – Мелітополь, 2000. – 124 с.

  5. Методичні розробки для диференційованого навчання студентів. Інформатика: комп'ютерна технологія створення і обробки електронних таблиць / Укладач Г.В. Шугайло. – Мелітополь, 2001. – 84 с.

  6. Методичні розробки для диференційованого навчання студентів. Інформатика: комп'ютерна технологія створення і обробки графічної інформації / Укладач Г.В. Шугайло. – Мелітополь, 2001. – 96 с.

  7. Програма для середніх закладів освіти "Основи інформатики та обчислювальної техніки". – Київ: Перун, 1996. – 23 с.

Loading...

 
 

Цікаве