WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформаційні технології у культурологічній освіті студентів - Реферат

Інформаційні технології у культурологічній освіті студентів - Реферат

Важливим моментом є також можливість педагогічного керівництва процесами сприйняття навчального матеріалу й уваги. Відкриваються умови для оволодіння культурологічною інформацією, а також цілеспрямованого формування механізмів розумової діяльності як у абстрактно-логічній формі, так і у образній. Дослідження російських педагогів показали, що відсоток тих, хто уважно сприймає навчальний матеріал в аудиторії, більше у випадку використання аудіовізуальної інформації; відкладене відтворення через рік виявило здатність відновити 60% інформації саме у цих слухачів (1). Останнє дозволяє стверджувати, що аудіовізуальне представлення інформації має переваги, оскільки включає у систему запам'ятовування образну і емоційну пам'ять, в якій матеріал зберігається значно довше, ніж у словесно-логічній.

Оскільки лекція у комп'ютерній енциклопедії побудована у вигляді гіпермедійної системи (її принципи за Е.Полат (3)): свобода пересування по тексту; стислий виклад інформації; необов'язковість повного прочитання тексту; довідковий характер інформації; використання перехресних посилань) і дозволяє переходи за визначеними посиланнями до суміжної інформації, то завдяки цьому відкриваються можливості для студента вибирати саме ті проблеми, імена, пам'ятники, які відповідають його власним уподобанням і інтересам, тобто уникати нав'язування усім однакової інформації, що також відповідає принципам особистісно-орієнтованого навчання і сутності культурологічного знання як поліфонічного і інтерпретативного. Викладач у такій ситуації починає виконувати актуальну сьогодні функцію координатора, консультанта, помічника студента у його власній навчально-пошуковій діяльності: він керує динамікою пред'явлення тексту і його логікою, а також пропонує певний ритм проходження матеріалу і найбільш адекватні засоби керування увагою студентів.

Найбільш сучасними і перспективними є вбудовані в енциклопедію засоби так званих "віртуальних світів", тривимірних об'єктів, що є удосконаленими моделями архітектурних пам'ятників. Дидактичні можливості останніх обумовлюються принципами свободи переміщення у просторі самого пам'ятника і ефектом присутності (зміна ракурсу, фрагментарний перегляд тощо), що дозволяє чуттєво пережити ситуацію буття людини у тому чи іншому архітектурному просторі.

Самостійна дослідницька робота студентів організується також через активізацію інформаційного потенціалу комп'ютерної енциклопедії. Вікно "Список пам'яток" уможливлює індексний пошук і сортування за різними параметрами: історичний період, стиль, автор, назва, розташування; вікно "Карта" — уявлення про місцезнаходження тієї чи іншої пам'ятки; вікно "Музичні інструменти" — прослуховування їх різнохарактерного звучання. Самостійна робота студентів з використанням комп'ютерних енциклопедій забезпечує оволодіння навичками інформаційного пошуку як необхідного компоненту дослідницької роботи і передбачає такі етапи (за Е.Полат (3)):

 визначення предмету інформаційного пошуку як для окремого студента, так і для навчальної групи;

 упорядкування рекомендованого списку інформаційних засобів, якими можливо користуватись під час пошуку;

 визначення можливої пошукової стратегії (етапності пошуку інформації з визначенням проміжних результатів);

 консультування з боку викладача на всіх етапах роботи щодо пошуку, обробки та оформлення результатів пошуку.

Комп'ютерні енциклопедії використовуються також на всіх етапах моніторингу результативності процесу культурологічної освіти студента. Пропоновані ними засоби дозволяють швидко і творчо перевірити не просто формальні знання студентів (що не може розглядатись як пріоритет при оцінюванні культурологічних знань), а активну здатність вступати у діалогову взаємодію з іншими культурними традиціями, інтерпретувати їх смисли, "вживатися" у світ їх цінностей. Якщо гра-тест з програмного продукту "Шедеври музики" орієнтована на уміння за певним музичним уривком пізнати автора і назву твору, то тестові завдання програмного продукту "Шедеври архітектури" передбачають якісно інший рівень оцінювання. Пропонується видалити на деформованих зображеннях архітектурних ландшафтів близько 6 нехарактерних елементів, які відносяться до інших архітектурних стилів; 10 рівнів складності дозволяють вибирати адекватний ступеню підготовленості студента, а також підніматися або опускатися рівнем вище або нижче.

Якщо комп'ютерні енциклопедії дозволяють формувати відповідними віковим та субкультурним особливостям методами культурологічний тезаурус студента, то завдання формування інтерпретативних умінь вирішується використанням у навчальному процесі програмного продукту "Art Rageous! The Amazing World of Art" компанії "Soft Key". Останній вміщує як мистецьку енциклопедію, віртуальний музей "Gallery", так і унікальний пакет завдань на розвинення візуального сприйняття, яке розглядається як засіб інтерпретації смислів текстів культури. Завдання на образне просторове мислення пропонуються з монітору візуально, а не словесно, що уможливлює подолання недоліків вербального опанування зазначеними уміннями.

Вікно "Activities" містить окремі компоненти побудови візуального образу: "Color" дозволяє через опанування принципами кольорознавства (змішування, контрасти, тональності, насиченість кольорів тощо) підійти до розуміння кольору як виражального засобу, який має свої точки перетину з музикою, історією, географією; "Light" — оволодіти експресією світла через гру зі світлом і тінню, створення світлового простору; "Perspective" — відчути перспективну побудову як спосіб відображення просторової моделі світу і місця людини по відношенню до цієї моделі (ілюзійна перспектива, пряма, зворотна, розсіяна); "Composition" — осмислити композицію як організацію простору семантичних значень у авторській картині світу.

На заняттях з "Української і зарубіжної культури" використовуються інтерактивні віртуальні світи картин відомих майстрів (Ван Гога, Рафаеля, Хогарта, Марка та ін.), які можна перебудовувати за власним бажанням, міняти кольори, тіні, перспективу, масштабування, точку зору, кількість персонажів, композицію, навіть стильове рішення. Навчальний текст стає за таких умов робочим зошитом, своєрідним тренінговим майданчиком для оволодіння знаннями з мовних засобів культури. Останнє уможливлює занурення у "технологічну кухню" митця, що сприяє розумінню семантичних особливостей тієї чи іншої культурної традиції, загальному розвиткові візуальної культури. Подібна навчальна робота активізує інтерактивність як дидактичну властивість комп'ютерної технології, стимулює пізнавальну діяльність студентів, провокує самостійність оволодіння навчальними знаннями, кооперацію зусиль у навчальному колективі тощо.

Щорічне опитування студентів Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова по закінченню вивчення культурологічного курсу показало, що 87% респондентів позитивно ставлять до пропонованої технології, оскільки вважають її адекватною звичним для них способам отримання інформації. Можна тільки із жалем констатувати відсутність подібних українських програмних продуктів, на які так чекає сучасна молодь і які дуже необхідні на етапі відродження національних культурних традицій, до яких є і незаперечний інтерес, і шана з боку майбутніх фахівців. Поглиблення уваги до культурологічних курсів у вищій школі є як раз виявом цієї позитивної тенденції.

Можна зазначити, що пропоноване залучення інформаційних технологій у культурологічну освіту дозволить:

 подолати недоліки вербалізму, зменшити відрив навчальних знань від їх емоційно-ціннісного змісту;

 включати позанавчальну інформацію у систему знань, які формуються в вузівській аудиторії;

 розвивати уміння інтерпретувати візуальну інформацію у відповідності до особистісної позиції;

 отримати навички критичного осмислення візуальної інформації, її систематизації і трансформування;

 переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему і навпаки з метою розширення способів комунікації;

 реалізовувати потенціал інтерактивності як способу забезпечення реального комунікативного взаємозв'язку;

 сприймати наявні альтернативні точки зору і обгрунтовувати своє ставлення до кожної з них;

 встановлювати взаємозв'язки між різними елементами й потоками інформації з метою формування цілісної картини світу.

Інтеграція культурологічної освіти з новітніми інформаційними технологіями повноцінно забезпечує виконання актуальної функції підготовки майбутнього професіонала до життя у інформаційному суспільстві.

Література

  1. Бордовский Г., Носкова Т., Степанов А. Развивающие возможности аудиовизуальных средств обучения // Педагогика. — 1996. — №4. — С.40-43.

  2. Зазнобина Л. Медиаобразование в школе: как выжить в мире СМИ // Человек. — 1999.— № 1. — С.107-113.

  3. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.Полат. — М., 2000.

  4. Розин В. Визуальное восприятие в современной культуре // Alma mater. —1998. — №7.— С. 40-43.

Loading...

 
 

Цікаве