WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми впливу на психологiчний розвиток молодших школярів використання комп’ютерів у навчаннi - Реферат

Проблеми впливу на психологiчний розвиток молодших школярів використання комп’ютерів у навчаннi - Реферат

 Гуманистичність

 Функціональність

 Мотиваційна віднесеність

 Когнітивне наповнення

 Емоційна включенність

 Контролюємість

 Прозорість

 Спряженість дій і результату

Велике значення формування неусвідомлених тенденцій до уподібнення свого внутрішнього світу комп'ютерам. Такі тенденції приводять до феноменів персоніфікації і деперсоніфікації, до сверхдовіри комп'ютерним даним, феноменам анімізму, аутизму і т.д.

Феномен анімізації в умовах інформатизації суспільства здобуває визначену специфіку: перестають бути строго дихотомічними поняття "живий" і "неживий". Діти вводять параметр "немов живий", аргументуючи його застосовність тим, що комп'ютери нібито здатні мислити і діяти, але вони не є цілком самостійними (вимагають розпорядження конкретних дій) (9). Часто анімізація комп'ютера є сигналом про дискомфорт у спілкуванні, про присутність елементів деперсоніфікації.

Системи віртуальної реальності дозволяють моделювання, програвання і своєрідне "проживання" різних ситуацій, що сприяє розвитку уяви, пізнавальних потреб, самоактуалізації. Разом з тим, виникає можливість відходу від труднощів і проблем навколишньої дійсності в моделюємий віртуальний світ, що може стимулювати аутизацію дитини. Найбільш уразливими до негативних впливів такого роду є діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Заміна реального досвіду практичних дій символізацією, оперуванням знаковими моделями заважає повноцінному психічному розвитку дитини.

Для дітей захоплення інформаційними технологіями часто буває зв'язано з бажаннями керування і контролювання, що реалізуються в роботі з комп'ютерними програмами. Ці ж схильності діти можуть перенести й у сферу людських відносин, однак спроби маніпулювання іншими людьми часто закінчуються невдачею. Дітей-інтровертів це може штовхнути до соціальної ізоляції.

Розглядаючи агресію як модель поводження, можна дати їй таке визначення: агресія – це будь-яка форма поводження, націлена на образу чи заподіяння шкоди будь-якій істоті чи об'єкту. У закордонній психології більшість досліджень теле-, кіно- і мультимедійной продукції було спрямовано на вивчення питання: чи впливають сцени насильства, що демонструються в даних продуктах, на моделі поводження дітей і підлітків у реальному житті. А.Бандурою були проведені дослідження, присвячені впливу демонстрацій насильства на поводження дітей. В експерименті брали участь діти дошкільного віку. Результати експерименту виявили сильний наслідувальний ефект. У ряді досліджень було встановлено, що інтернали часто розглядають агресію як спосіб досягнення цілей, маніпуляції іншими людьми. Екстернали же виявляють агресію значно рідше, і те в основному як відповідь на провокацію (12).

У ході взаємодії з навколишнім світом молодші школярі засвоюють різні моделі поводження, як прийнятні, так і неприйнятні соціально. Але не всі діти використовують свій агресивний досвід для рішення конфліктних ситуацій. (10). Теорія соціального навчання, запропонована А.Бандурою, пропонує вивчення трьох аспектів аналізу агресивного поводження:

 способів засвоєння агресивних моделей поводження,

 факторів, що провокують їхня поява,

 умов, при яких дані моделі закріплюються.

Передбачається, що у молодшому шкільному віці навчальна активність є ведучим видом активності (11). Так, коли діяльність спрямована на результат, емоційний стан обумовлене те тривогою з приводу труднощів виникаючих задач, то релаксацією після їхнього успішного вирішення. Домінування цільової спрямованості приводить до зростання напруженості і тривоги.

Результати проведених у 1993—1998 р. досліджень стану нервово-психічного здоров'я учнів загальноосвітніх шкіл ряду регіонів України виявили в 65--90 % дітей різного виду відхилень в нервово-психічному і мовному розвитку (13). Збільшення частоти невротичних розладів у дітей і підлітків, зв'язується з наростаючою роллю соціального стресу, гіперінформацією і патоморфозом психічних захворювань. У клініці переважають: емоційна нестійкість, підвищена збудливість, тривога, напруженість, що зовні виявляються в конфліктності й агресивності дітей, зниженні здатності до навчання (14).

Безумовно, стани стресу і хронічної тривожності не тільки знижують результати навчання та навчальної діяльності в цілому, але і впливають на розвиток і протікання когнітивних процесів, що удруге викликає затримку в розвитку дитини, впливає на формування його індивідуального стилю діяльності. У зв'язку з глобальними соціо-економо-екологічними причинами спостерігається перебудова патогенетичних церебральних механізмів, що забезпечують нормальний розвиток: розподіл енергетичного запасу організму, неспецифічна активація головного мозку, стимуляція біохімічних, імунологічних, гормональних процесів, взаємодія центральних і периферичних відділів центральної нервової системи, розкриття "індивідуальних генетичних програм" (15).

У більшості дітей з мінімальними ознаками дизонтогенезу, що не виявляються на клінічному рівні, спостерігаються нейрофізіологічні відхилення функціонування головного мозку. За даними обстеження 156 дітей у віці 7-11 років, при нормальної фонової ЕЕГ у 89% відзначалися парадоксальні реакції на викликані потенціали. Це дозволяє говорити про низькі адаптивні можливості центральної нервової системи, нездатності адекватно реагувати і переробляти інформацію, що надходить у мозок.

Будь-яка навчальна програма повинна керувати процесом навчання не тільки за результатами придбання знань, але і по особливостях стану функціональної системи і впливу на неї по всіх каналах, з обліком не тільки сенсорної але і моторної активації. Однак, якщо в процесі навчання висуваються вимоги, що перевищують здібності функціональної системи учня, відбувається її пригноблення (16). З погляду психофізиологів пригноблення (реакція на нього - оборонний рефлекс) характеризується двома формами - пасивної й активний. При перевазі пасивної форми оборонного рефлексу виникає стан депресії чи втрати інтересу до діяльності. Перевага активної форми виражається в агресивному поводженні, негативних емоціях, тривожності (17).

Таким чином, на сьогоднішній день отримано вірогідну інформацію про те, що в період, коли кора головного мозоку остаточно не сформована (до 12 років), дитина проявляє найбільшу сприйнятливість до негативних впливів використання комп'ютерів на психофізиологичний стан. Відбувається це тому, що механізми захисту психіки ще остаточно не сформовані. Наслідками використання комп'ютерів у навчанні молодших школярів є підвищення ментального віку (МА), підвищення тривожності, прискорення та однобокий розвиток способів пізнання, поява невротичних станів, пригноблення розвитку емоційної сфери.

Литература

  1. П.И.Пидкасистый, О.Б.Тыщенко "Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения " // Педагогика №5, 2000

  2. В.П.Зинченко, Е.Б.Моргунов "Человек развивающийся" Очерки российской психологии. М., 1994

  3. Н.Н.Поддьяков "Основное противоречие развивающейся психики ребенка" //Педагогика №1 2000

  4. А.Е.Табачников "Организация психологического консультирования в системе профилактики пограничных психических расстройств у подростков, обучающихся в школе нового типа" //Таврический журнал психиатрии т.3, №4 1999

  5. Tyner K. New directions for media education in the United States. Vienna, 1999

  6. С.А.Шапкин "Компьютерная игра : новая область психологических исследований" // Психологический журнал т 20 №1, 1999

  7. А.А.Новикова "Медиаобразование в США: проблемы и тенденции" //Педагогика №3, 2000

  8. Ю.Д.Бабаева, А.Е.Войскунский "Психологические последствия информатизации" // Психологический журнал, том 19 № 1 1998г

  9. Turkle Sh. The second self. Computers and the human spirit. N.Y.: Simon and Shuster. 1984

  10. Н.А.Дубинко "Влияние когнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте" //Вопросы психологии № 2, 1999

  11. А.А.Волочков, Б.А.Вяткин "индивидуальный стиль учебной активности в младшем школьном возрасте"// Вопросы психологии № 5, 1999

  12. О.В.Гордякова "Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе" // Психологический журнал, том 20 №4 1999

Loading...

 
 

Цікаве