WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структуризація знань в комп’ютерному тестуванні при дистанційному навчанні - Реферат

Структуризація знань в комп’ютерному тестуванні при дистанційному навчанні - Реферат

Реферат на тему:

Структуризація знань в комп'ютерному тестуванні при дистанційному навчанні

Успішність дистанційного навчання полягає, перш за все, в бажанні і вмінні учня вчитися самому. Так, існує велика кількість навчаючих програм, курсів, які можна отримати як через Internet, так і на CD дисках. Протягом становлення дистанційного навчання навчаючі програми із "сухих" скопійованих лекцій викладача, а то і просто переписаних підручників, перетворилися на багатофункціональні програмні продукти з використанням multimedia-технологій.

Одним із головних завдань у галузі дистанційного навчання є контроль та оцінювання знань учнів. Оскільки дистанційне навчання передбачає навчання на відстані (без безпосереднього контакту з викладачем, спілкування учнів через Internet), то виникає необхідність ефективно дистанційно оцінити знання. Під ефективністю будемо розуміти швидкість у проведенні контролю, повноту засвоєного матеріалу, об'єктивність отриманих результатів з одночасною ідентифікацією суб'єкта навчання.

Найбільш розповсюдженим способом оцінювання знань дистантних учнів є тестування. Але тестування має принциповий недолік, оскільки базується на суб'єктивізмі того, хто тестує і складає тести. Крім цього тут виникають інші проблеми:

1) як забезпечити однозначність запитань в тестах;

2) як оцінити рівень знань на основі відповідей;

3) як розподілити завдання за рівнями знань.

В усталеному розумінні тест – це набір питань, сформованих певним чином. Для побудови тестових завдань використовується ряд традиційних методик: вибір варіанту (альтернативні), підбір пари, заповнення пропуску, виключення зайвого (http://ftp.bytic.ttk.ru/cue99M/bepl1eyrd.html) До кожного із запитаннь передбачено декілька варіантів відповідей (здебільшого 3 4 варіанти відповіді на одне запитання). При такому підході велика ймовірність того, що учень без знанння даної дисципліни неусвідомленим вибором може отримати високий бал.

Постає проблема створення такої системи оцінки знань, яка б дозволила отримати реальну інформацію про знання учня і мала мінімальний суб'єктивізм, тобто була інваріантна відносно того, хто тестує. Це спонукає до структуризації знань.

Перш за все, визначимо, що таке знання. В літературі знаходимо класичне означення знання філософського характеру та тлумачення цього поняття з позицій штучного інтелекту (4, 17; 6, 137; 7, 162; 9, 162; 10, 118; 12, 14; 14, 286; 15, 241). Наприклад:

знання – продукт суспільної матеріальної і духовної діяльності людей; ідеальне вираження в знаковій формі об'єктивних властивостей і зв'язків світу. В знанні здійснюється переведення різних уявлень в теоретично систематизовану загальнозначущу форму, утримання того, що може бути збережене, передане, розвинуте в якості стійкої опори подальшої людської діяльності (16, 146);

знання – правильне відображення в уявленнях і мисленні суспільної людини об'єктивного матеріального світу (2, 84);

знання – найзагальніше вираження для позначення теоретичної діяльності розуму, яке претендує на об'єктивну істину (17, 620);

знання – певним чином організованы дані, тобто знання Z – це система даних Аz і відношень Вz між Аz (5, 45).

Для використання при створенні комп'ютерних тестів приймемо таке означення: знання – це дані про навколишнє середовище, зв'язані, організовані певним способом. В (8, 30) дані – це елементарні формули типу Р(С1, С2, ..., Сn), де С1, С2, ..., Сn – конкретні предмети, Р – відношення; знання – це формули з кванторами, наприклад, "х (Р(х) Q(х)). В (4, 18) дані – це результат спостережень, фіксація даних на матеріальному носієві, модель даних, дані в машинній формі представлення (база даних); знання – це дані про дані, або добре структуровані дані. В останньому випадку наводиться ще один аспект, який дає змогу відрізняти дані від знань. Будь-яке поняття, яке використовується людиною, має два боки – екстенсіонал та інтенсіонал (4, 18). Екстенсіонал – це набір конкретних фактів, що відповідають даному поняттю. Інтенсіонал – це визначення або опис деякого поняття. Інтенсіонал виділяє знання, відділяє їх від даних, які завжди задаються екстенсіонально. В деяких випадках знання можна розглядати як дані більш високого рівня, ніж дані, з яких воно було побудоване (5, 45).

Представимо процес навчання у вигляді кібернетичної моделі: "чорної скриньки".

Факти – предмети та явища реальної дійсності. Інформація – нові факти, які учень отримує з навколишнього середовища (до даного моменту були невідомі). В поняттях відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ реальної дійсності. В судженнях утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв'язків або відношень між ними. Висновок – спосіб логічного зв'язку висловлювань.

Для визначення рівнів знань проведемо їх класифікацію. Аналогічно різноманітності означень поняття знання різною є їх класифікація (4, 18; 12, 14 15). Наприклад:

за джерелом пізнання знання поділяють на емпіричне (досвідне) і раціональне (розумне); за об'єктом пізнання на реальне (дійсне), формальне (застосовне лише до відношень); посереднє (дискурсивне) і безпосереднє (інтуїтивне); фактичне (просте переконання) і аподиктичне (логічне доведення), яке поділяється на очевидне і аксіоматичне (3, 688);

знання життєві (зводяться до констатації фактів і їх опису) і наукові (підіймаються до рівня пояснення фактів, осмислення їх в системі понять даної науки, включаються в склад теорії) (1, 555).

Приймемо таку класифікацію знань: емпіричні – це факти, інформація; поверхневі – це поняття; глибинні – це судження та висновки.

Приймаючи таку модель знань, можна визначити рівень складності тестових завдань та міру оцінювання знаннь. Перевірка емпіричних знань реалізовується за допомогою основних типів тестових завдань:

завдання-вибір з можливістю вибрати лише одну відповідь;

завдання-вибір з можливістю вибору декількох відповідей;

завдання на встановлення правильної послідовності.

При перевірці поверхневих знань доцільне використання завдань на відповідність, встановлення зв'язків, відкритих тестів – учень сам вписує відповідь у вигляді одного числа або одного слова. За умови правильних відповідей на дані завдання учень допускається до наступної серії завдань. Тут в якості відповіді потрібно ввести речення. На цьому етапі стикаємося з проблемою нечіткості знань та семантичного аналізу тексту відповіді учня.

Даний підхід планується застосовувати для вдосконалення існуючої у ВДУ системи автоматизованого тестування абітурієнтів на вступних іспитах. Використання цієї системи буде ефективним для тестування знань студентів в навчальному процесі на заліково-екзаменаційних сесіях. Це дозволить максимально об'єктивно, швидко оцінювати рівень знань студентів, виключаючи суб'єктивний фактор.

Література

  1. БСЭ – Т. 9. – М.: Сов. энц., 1972. – С. 555.

  2. БСЭ – Т. 27. – М., 1940. – С. 84.

  3. Большая Энциклопедия. – Т. 9. – Санкт-Петербургъ, 1902. – С. 688.

  4. Гаврилова Т.А. От поля знаний к базе знаний – через формализацию. В сб.: Представление знаний и экспертные системы. – С. 16 25.

  5. Гарбарчук В.И. Метод гиперграфовой систематизации знаний // Механизация и автоматизация управления. – 1989. – № 4. – С. 44 46.

  6. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – С. 137.

  7. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М.: Наука, 1971. – С. 162.

  8. Непейвода Н.Н., Кутергин В.А. Об уровнях знаний и умений в экспертных системах. В сб.: Экспертные системы: состояние и перспективы. – М.: Наука, 1989. – С. 30 37.

  9. Новий тлумачний словник української мови. – Т. 2. – К.: Аконіт, 1998. – С. 162.

  10. Педагогическая энциклопедия. Т. 2. – М.: Изд-во "Сов. энц.", 1965. – С. 118-120.

  11. Педагогический словарь. – Т.1. – М., 1960. – С. 404.

  12. Представление и использование знаний. Под. ред Х.Уэно, М.Исидзука. – М.: Мир, 1989. – С. 14.

  13. УРЕ. – Т. 1. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1986. – С. 673.

  14. УРЕ – Т. 4. – К., 1979. – С. 286.

  15. Філософський словник. Під. ред. Шинкарука В.І. – К., 1986. – 796 с.

  16. Философский словарь. Под ред. Фролова И.Т. – М.: Изд-во пол. л-ры, 1991. – С. 146 147.

  17. Энциклопедический словарь. – Т. ХІІА. – Санкт-Петербургъ, 1894. – С. 620.

Loading...

 
 

Цікаве