WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформація та інформаційна культура на межі тисячоліть - Реферат

Інформація та інформаційна культура на межі тисячоліть - Реферат

• за допомогою засобів інформатики реалізовано вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів усієї цивілізації;

• реалізовано гуманістичні принципи управління суспільством і впливів на навколишнє середовище.

Крім позитивних моментів прогнозуються і небезпечні тенденції:

• передбачається все більший вплив на суспільство засобів масової інформації;

• інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей і організацій;

• існує проблема добору якісної і достовірної інформації;

• багатьом людям буде важко адаптуватися до середовища інформаційного суспільства.

Існує небезпека розриву між "інформаційною елітою" (особами, що займаються розробкою інформаційних технологій) і пересічними споживачами інформації.

Ближче усіх на шляху до інформаційного суспільства знаходяться країни з розвинутою інформаційною індустрією, до числа яких варто віднести США, Японії, Англію, Німеччину, країни Західної Європи. У цих країнах вже давно одним із напрямків державної політики є інвестиції і підтримка інновацій в інформаційну індустрію, у розвитку комп'ютерних систем і телекомунікацій.

Існує три основних аспекти, характерні для інформаційного суспільства:

• технічний - вся апаратно-технічна база інформатики;

• програмний - усі програмні продукти інформатики;

• комунікаційний - усі види комп'ютерних мереж з їхньою можливістю передачі інформації, усі види телефонного і факсимільного зв'язку.

У період переходу до інформаційного суспільства крім розв'язання згаданих вище проблем необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття й опрацювання великих обсягів інформації, оволодінню нею сучасними засобами, методами і технологією роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, придбаної іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли підготовляються і приймаються рішення на основі колективного знання. Мова йде про те, що людина повинна мати певний рівень культури щодо дій з інформацією. Для відображення цього факту був уведений термін інформаційна культура (4, 29).

Таким чином, у сучасному інформаційному суспільстві серйозно постає питання пристосованості нових його членів до існування в нових умовах, тобто - постійного збору, опрацювання і використання накопиченої інформації на користь суспільству і собі. Сучасна людина, вступаючи в самостійне життя в інформаційному суспільстві, з перших кроків стикається з проблемою адаптації до умов постійної роботи з інформацією. Мова йде про всі галузі, починаючи з перегляду новин, реклами, і закінчуючи будь-якою фаховою інформацією за родом діяльності. Такий величезний обсяг інформації непідготовленій людині опрацювати досить складно, тому найбільш важливим завданням сьогодення вважається набуття навичок "відокремлювати зерна від плевел", тобто у величезному потоку інформації виділяти тільки потрібну, корисну інформацію для себе або для своєї фахової діяльності.

Інформаційна культура - уміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її одержання, опрацювання і передачі комп'ютерні інформаційні технології, сучасні технічні засоби і методи.

Для вільної орієнтації в інформаційному потоку людина повинна досягти певного рівня інформаційної культури як складової частини загальної культури. Інформаційна культура пов'язана із соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих можливостей людини і виявляється в таких аспектах:

• у конкретних навичках щодо використання технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);

• у здатності і готовності використовувати у своїй діяльності комп'ютерні інформаційні технології, базовою складовою яких є численні програмні продукти;

• в умінні витягати інформацію з різноманітних джерел: як із періодичної преси, так і з електронних комунікацій, подавати її в зрозумілому вигляді і вміти її ефективно використовувати;

• у володінні основами аналітичної переробки інформації;

• в умінні працювати з різноманітною інформацією;

• у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй сфері діяльності.

Інформаційна культура вбирає в себе знання з тих наук, що сприяють її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних і ряд інших дисциплін). Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нових інформаційних технологій й уміння їх застосовувати як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, що потребують нетрадиційного творчого підходу.

В інформаційному суспільстві слід починати опановувати інформаційну культуру з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім за допомогою персонального комп'ютера. Для вищих навчальних закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства варто вважати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідного для роботи в конкретній сфері діяльності. У процесі прищеплювання інформаційної культури студенту у ВНЗ поряд із вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напрямку багато часу необхідно приділяти комп'ютерним інформаційним технологіям, що є базовими складовими майбутньої сфери діяльності. Причому якість навчання повинна визначатися ступенем закріплених стійких навичок роботи в середовищі базових інформаційних технологій при рішенні типових задач сфери діяльності.

У інформаційному суспільстві головна увага приділяється суспільному виробництву, де істотно підвищуються вимоги до рівня підготовки всіх його учасників. Тому в програмі інформатизації слід особливу увагу приділяти інформатизації освіти як напрямку, пов'язаному з набуттям і розвитком інформаційної культури людини. Це, у свою чергу, ставить освіту в позицію "об'єкту" інформації, де потрібно так змінити зміст підготовки, щоб забезпечити майбутньому спеціалісту не тільки загальноосвітні і фахові знання в області інформатики, але і необхідний рівень інформаційної культури. Повсюдне впровадження персональних комп'ютерів у всі сфери народного господарства, нові його можливості щодо організації "дружнього" програмного середовища, орієнтованого на користувача, використання телекомунікаційного зв'язку, що забезпечує нові умови для спільної роботи спеціалістів, застосування інформаційних технологій для найрізноманітнішої діяльності, постійно зростаюча потреба у спеціалістах, здатних її здійснювати, ставлять перед суспільством і державою проблему перегляду всієї системи підготовки фахівців за сучасними технологічними принципами. У нашій країні вирішення цієї проблеми перебуває у початковій стадії, тому доцільно врахувати досвід найбільш розвинутих країн, до числа яких належать США, Японія, Англія, Німеччина, Франція, де цей процес вже набув значного розвитку (5, 19).

Задача нашого наукового дослідження полягає у створенні (на основі спостережень, експерименту тощо) певного комплексу базових знань - як вищої форми інформації, що і дозволить надалі пристосуватися людині до існування у сучасному інформаційному суспільстві. Має бути розроблена своєрідна програма, що буде містити той базовий обсяг знань, необхідних людині для роботи у сучасному інформаційному суспільстві, а також методику виробки навичок щодо опрацювання інформації, її перетворенню з одного виду в інший за допомогою інформаційних технологій, обчислювальної техніки і тощо. Спочатку має бути визначений той базовий "стрижень" знань, на який надалі будуть "нанизуватись" усі спеціалізовані знання людини за родом його майбутньої діяльності або за ступенем його інтеграції в інформаційне суспільство. Мається на увазі, неможливість на етапі навчання передбачити всі можливі ситуації, із якими може зіткнутися людина в майбутньому при роботі з інформацією (будь-якого роду), тому слід зосередити зусилля на виробці навичок швидкої "адаптації" до будь-якого інформаційного середовища, або, інакше кажучи, до будь-якої інформаційної обстановки. Тут мова йде про здатність людини швидко знаходити потрібні джерела інформації й уміння в найкоротші терміни пристосуватися до використання цих джерел із метою збору й опрацювання необхідної інформації.

Підсумовуючи викладене наголосимо на тому, що необхідно, шляхом дослідження, установити певний комплекс заходів, що сприяють формуванню своєрідної культури спілкування у сучасному інформаційному суспільстві, і, як наслідок, формування інформаційної культури, як однієї з важливих складових духовного світу людини, яка буде жити у світі, де той "...хто володіє інформацією, той володіє світом".

Література

  1. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции. М. 1991.

  2. Урсул А. Информатизация партии: необходимость концепции и принципы ее разработки // Кадры партии, 1990, №2.

  3. Соколова И. В. Проблемы становления информатики как учебной дисциплины // Социальная информатика - 95, М., 1995.

  4. Каныгин Ю. М., Маркашов В. Е. Информатизация: социальный аспект // Вестник ВОИВТ, 1990, № 2.

  5. Соколова И. В. Проблемы становления информатики как учебной дисциплины // Социальная информатика - 95, М., 1995.

Loading...

 
 

Цікаве