WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформація та інформаційна культура на межі тисячоліть - Реферат

Інформація та інформаційна культура на межі тисячоліть - Реферат

Реферат на тему:

Інформація та інформаційна культура на межі тисячоліть

Завданням нашого наукового дослідження є – формування у студентів інформаційної культури засобами сучасних інформаційних технологій, зокрема, шляхом використання обчислювальної техніки (комп'ютерів).

Інформація – відомості про світ що нас оточує, про процеси що протікають у ньому, які сприймаються живими організмами, управляючими машинами та іншими інформаційними системами. Інформація в перекладі з латинської мови означає: роз'яснення, виклад чого-небудь або відомості про щось. Таке поняття, як опрацювання інформації, з'явилося нещодавно, але опрацьовувати інформацію люди почали ще у давні часи (1, 32).

Останнім часом набула розповсюдження думка про те, що звичайне (всіма прийняте) значення слова "інформація" є занадто еластичним, широким. Тому було запропоноване таке значення: "міра певності в повідомленні".

Спочатку з покоління в покоління інформація передавалася усно. Це були відомості про фахові навички, наприклад про прийоми полювання, опрацювання полювальних трофеїв, засоби землеробства та ін. Але потім інформацію стали фіксувати у вигляді графічних образів навколишнього світу. Так, перші наскальні малюнки тварин, рослини, людей з'явилися приблизно 20-30 тис. років тому.

Розпочатий пошук більш сучасних засобів фіксування інформації призвів до появи писемності. Спочатку люди записували розрахунки з покупцями, а потім написали і перше слово. Як носій інформації використовували різні матеріали. У Індії - пальмові листи, у Вавилоні - глиняні плитки, на Русі користувалися берестом. Писемність – це був новий крок людства в сфері збереження і передачі інформації. Першим революційним явищем тут став винахід друкарського верстата, завдяки якому з'явилася книга і, у такий спосіб, стало можливе масове тиражування фахових знань, зафіксованих на матеріальному носії.

Сьогодні потоки книг, зливаючись із потоками технічної документації і багатотомної довідкової літератури, утворюють океани інформації. Цю інформацію необхідно зберігати і передавати споживачу, для чого потрібний мобільний і ємнісний носій.

Але книга є незручним, складним, дорогим, а головне "повільним" носієм інформації. Вона не може безпосередньо впливати на виробничий процес. Спочатку людині необхідно знайти потрібну йому книгу, засвоїти накопичені в ній знання, що пізніше зможуть дати поштовх подальшому розвитку виробництва. Збереження книг потребує величезних знань і спеціальних кліматичних умов, а їхня доставка споживачу пов'язана з дорогим розмноженням багатьох примірників і великими транспортними перевезеннями. Книга як носій інформації сьогодні вже відстає від навального просування людства по шляху освоєння природи. Прогрес у цій діяльності, обумовлений у першу чергу розвитком комунікацій, тобто зв'язком між людьми, потребує розширення впливу інфосфери на техносферу (2, 72).

Був і інший вид інформаційної діяльності. Окремі держави, прагнучи до розширення своїх територій, проводили агресивну політику стосовно своїх сусідів. Підготовка і ведення бойових дій потребували інформації про військовий потенціал супротивника. Їх добували, наприклад, через розвідників. Тоді гостро постало питання про захист інформації від сторонніх очей. Стали розвиватися методи кодування, розроблятися засоби швидкого і безпечного пересилання інформації. З часом зростав обсяг інформації, що циркулювало в суспільстві. Для збору, переробки і поширення інформації створювалися видавництва, друкарні - народилася інформаційна промисловість. Газети, часописи й інші видання, що випускаються великими накладами, крім корисної інформації обвалювали на людину величезну кількість найчастіше і непотрібних, зайвих відомостей. Для позначення таких зайвих відомостей придумали спеціальний термін "інформаційний шум".

Крім преси з'явилися й інші засоби масової інформації - радіо і телебачення. І суспільство звикло до того, що коли йдеться про інформацію, то мова йде про відомості, отримані через радіо, газети та ін. Загубився основний зміст цього поняття, потонув у потоці новин, що надходять через засоби масової інформації.

Другий революційний винахід XX сторіччя – Електронна Обчислювальна Машина (ЕОМ). Вона є й носієм інформації й засобом доставки її споживачу. У сукупності з лініями зв'язку, такими, як дротова, радіо-, космічна й оптична, ЕОМ робить людині доступною і мобільною будь-яку частину гігантського обсягу інформації, що без людини може впливати на роботу виробничого устаткування, наприклад на верстати з програмним керуванням. На заводах впроваджуються автоматизовані лінії і навіть цілі автоматизовані виробництва. Звідси, звичайно, не випливає, що у майбутньому комп'ютер витисне з ужитку книгу. Адже книга не просто "носій інформації", вона - частина нашого духовного світу (3, 22).

Теорію інформації викликали до життя потреби практики. Її виникнення зв'язують із роботою Клода Шеннона "Математична теорія зв'язку", що видана у 1946 р. Основи теорії інформації спираються на результати, отримані багатьма вченими. До появи ЕОМ основним завданням теорії інформації було, насамперед, підвищення ефективності функціонування систем зв'язку.

У теорії інформації у наш час розробляють багато систем, методів, підходів, ідей. Вона проникла у фізику, хімію, біологію, медицину, філософію, лінгвістику, педагогіку, економіку, логіку, технічні науки, естетику. За визнанням спеціалістів, вчення про інформацію, що виникло з потреб теорії зв'язку і кібернетики, вийшло за їх межі. І тепер, мабуть, ми можемо говорити про інформацію як про наукове поняття, що дає дослідникам теоретико-інформаційний метод, за допомогою якого можна синтезувати та інтегрувати дані багатьох наук про живу і неживу природу, про суспільство, що дозволить не тільки подивитися на різноманітні проблеми з несподіваного боку і побачити ще небачене. От чому термін "інформація" одержав в наш час широкого вжитку, ставши складовою таких понять, як інформаційна система, інформаційна культура, навіть інформаційна етика.

Багато наукових дисциплін використовують теорію інформації, щоб підкреслити новий напрямок у старих науках. Так виникли, наприклад, інформаційна географія, інформаційна економіка, інформаційне право.

Але надзвичайно велике значення набув термін "інформація" у зв'язку із розвитком новітньої комп'ютерної техніки, автоматизацією розумової праці, розвитком нових засобів зв'язку й опрацювання інформації, особливо із виникненням інформатики.

Однією з найважливіших завдань теорії інформації є вивчення природи і властивостей інформації, створення методів її опрацювання, зокрема перетворення найрізноманітнішої сучасної інформації в програми для ЕОМ, за допомогою яких відбувається автоматизація розумової праці - своєрідне підсилення інтелекту, а отже, розвиток інтелектуальних ресурсів суспільства.

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та інформаційних технологій став поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різноманітної інформації. Воно отримало назву "інформаційне суспільство"

Інформаційне суспільство - таке, у якому більшість працюючих зайнята виробництвом, збереженням, переробкою і реалізацією інформації, особливо вищої її форми - знань.

Японські учені вважають, що в інформаційному суспільстві процес комп'ютеризації надасть людям можливість доступу до надійних джерел інформації, позбавить їх рутинної праці, забезпечить високий рівень автоматизації опрацювання інформації у виробничій і соціальній сферах. Рушійною силою розвитку суспільства, на їх думку, повинно стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту. Матеріальний же продукт стане більш інформаційно ємним, що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу в його вартості.

У інформаційному суспільстві зміняться не тільки виробництво, але і весь спосіб життя, система цінностей, зросте значимість культурного дозвілля стосовно матеріальних цінностей. У порівнянні з індустріальним суспільством, де усе спрямовано на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві виробляються і споживаються інтелект, знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини вимагатимуть здатності до творчості, зросте попит на знання.

Матеріальною і технологічною базою інформаційного суспільства стануть різноманітного роду системи на базі комп'ютерної техніки, інформаційних технологій, телекомунікаційного зв'язку і комп'ютерні мережі.

Під час переходу до інформаційного суспільства виникає нова індустрія переробки інформації на базі комп'ютерних і телекомунікаційних інформаційних технологій. Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, опрацювання і передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища.

Ряд науковців виділяють характерні риси інформаційного суспільства:

• вирішено проблему інформаційної кризи, тобто розв'язане протиріччя між інформаційною лавиною й інформаційним голодом;

• забезпечено пріоритет інформації порівняно з іншими ресурсами;

• головною формою розвитку стала інформаційна економіка;

• в основу суспільства закладено автоматизована генерація, збереження, опрацювання і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;

• інформаційна технологія набула глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;

• формується інформаційна єдність усієї людської цивілізації;

Loading...

 
 

Цікаве