WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Впровадження у вищі навчальні заклади спеціалізованих баз даних щодо збору та опрацювання інформації - Реферат

Впровадження у вищі навчальні заклади спеціалізованих баз даних щодо збору та опрацювання інформації - Реферат

Реферат на тему:

Впровадження у вищі навчальні заклади спеціалізованих баз даних щодо збору та опрацювання інформації

Педагоги все частіше включають комп'ютер у процес навчання. Однак використовують вони комп'ютер у навчальному процесі неефективно; у кращому випадку для рішення вузько прикладних задач у поза навчальний час для підвищення загальної "комп'ютерної" культури, а не для освітніх і управлінських цілей.

З огляду на недостатній поки ще досвід використання комп'ютера в навчальному процесі, спробуємо розглянути деякі аспекти методології комп'ютеризованого навчання.

Насамперед розглянемо процес навчання як багатофакторну систему взаємодії викладача та суб'єкта навчання, що є синтезом думок А.Дистервега, Я.А.Коменського, Ю.К.Бабанського (3), В.К.Дьяченко (2), А.Н.Леонтьева (4) Н.Ф.Тализіної й інших відомих педагогів.

У
традиційному навчанні схему процесу навчання (мал. 1) можна представити у вигляді системи, що складає як мінімум із навчального

джерела знань і умінь та об'єкта навчання, приймача знань і умінь і засобів комунікації, що забезпечують навчальний діалог.

Разом з тим спілкування між викладачем та об'єктом навчання, тільки тоді стає засобом навчання, коли відбувається відтворення й засвоєння тих чи інших видів людської діяльності (2). Таке відтворення можливе в умовах активного зворотного зв'язку між викладачем і студентом в умовах постійного і продуктивного діалогу.

Отже, засобу спілкування — комунікації, стосовно до процесу навчання повинні бути двостороннього стійкого руху. Дуже важливим представляється і висока інформаційна провідність комунікацій.

Тому схему процесу навчання необхідно доповнити, (мал. 2):

Е
фективність навчання буде тим вище, чим менше витрат у системі комунікації.

Розглянемо докладніше два основних компоненти системи комунікацій – канали передачі знань і відтворення знань.

Канал передачі знань може включати засоби, відтворені голосом, жестикуляцією, мімікою викладача; наочними засобами (плакатами, схемами на дошці, макетами й ін.); інформаційно-технічними засобами (ІТЗ): звуковими – магнітофонами, програвачами та ін.; аудіовізуальними – кіноапаратами, телевізорами, відеомагнітофонами; комп'ютерами.

Стараннями того, якого навчають, діє канал відтворення знань голосом (відповіді біля дошки і з місця), засобами листа (письмові роботи, диктанти й ін.); здійснюється змішане відтворення засобами графіки на дошці й голосом, робота з комп'ютером по контролюючій програмі.

Канал відтворення знань можна розглядати як зворотний зв'язок: той, якого навчають – викладач.

Таким чином, у процесі навчання, коли в ньому беруть участь викладач та студент або учень, комп'ютер може брати участь як у каналі передачі, так і в каналі відтворення знань.

Індивідуальна форма навчання має в цьому зв'язку суттєвий недолік: відсутність живого спілкування з джерелом знань (яким виступає викладач), тобто діалогу, у якому з'ясовується рівень засвоєння знань об'єктом навчання

У зв'язку з тим ,що комп'ютер у процесі спілкування викладач – студент може брати участь як у каналі передачі знань, так і в каналі відтворення знань, природно припустити, що комп'ютер із відповідними програмними й апаратними засобами у відомій мірі може замінити на деяких етапах навчання викладача.

Т
ака схема процесу навчання без викладача, із використанням комп'ютера виглядає так (мал. 3):

Джерела знань і умінь – програмні засоби ,зв'язані з базою знань. Оцінка відтворення знань і умінь того, якого навчають, виробляється знову ж програмними засобами, що включають програми логічного аналізу відповідей того, якого навчають,, коментарі на дії того, якого навчають, і ін.

Спілкування (діалог) між комп'ютером і тим, якого навчають, може здійснюватися декількома способами: директивним (діалогом керує сам той, якого навчають,), ініційованим (діалогом керує комп'ютер), змішаним.

У нашому випадку директивний діалог переважніше, якщо той, якого навчають, має високий рівень підготовки й намагається одержати від комп'ютера всі нові й нові знання про досліджуваний об'єкт. Ініційований діалог, більше підійде для середнього й слабкого того, якого навчають. У цьому випадку програма починає навчання від найпростіших понять і до більш складних.

Змішаний діалог припускає деяку гру між комп'ютером і тим, якого навчають,, коли і той і іншої повинні бути на висоті і мати у своєму арсеналі питання-пастки.

Отже, вищезазначене приводить нас до розуміння доцільності використання комп'ютера в навчанні, хоча при цьому варто пам'ятати, що комп'ютер не замінить викладача, а передає ті чи інші дидактичні задачі навчання.

Говорячи про систему особливих прийомів і способів у комп'ютеризованому навчанні, ми переходимо до поняття "методологія комп'ютеризованого навчання".

Сьогодні ряд науковців і практичних педагогів, реалізуючи своє розуміння методології, пропонують у першу чергу, переглянути зміст навчальних програм предметів і навчальних планів, пристосовуючи їх для. комп'ютеризації навчальних курсів.

З таким підходом важко погодитися, тому що визначення змісту програм предметів і навчальних планів для комп'ютеризації тих чи інших навчальних тем і предметів у цьому випадку носить абстрактний, інтуїтивний характер. У реальному житті така навчальна тема, перекладена на комп'ютерну програму, може виявитися дуже неефективною.

При такому підході пропонується діалектика руху від загального до конкретного, коли конкретне (програмний навчальний засіб)відсутнє й існує тільки в уяві авторів.

Більш правильним представляється рух від конкретного до загального, хоча в часовому відношенні це потребує більше часу, тому що буде потрібно послідовно створювати пакети програмних засобів по окремих темах, урокам предметів, спеціальності в цілому. Після цього ці програмні продукти експлуатуються у навчальному закладі, допрацьовуються чи взагалі ліквідуються, як педагогічно невиправдані. І тільки після 2–3-річного експерименту можна буде змінювати програму предмета і потім спеціальності.

Словник С.Ожегова методологію комп'ютеризованого навчання визначає як "...принципи і способи організації теоретичної і практичної діяльності". Під діяльністю він має на увазі процес навчання. Отже, методологія комп'ютеризованого навчання дозволяє знаходити найбільш доцільні засоби організації теоретичних, практичних і організаційних рішень такого навчання.

Схема такої системи повинна включити дві основні взаємозалежні підсистеми (мал. 4):

П
рограмна частина підсистеми керування й організації навчальним процесом являє собою банк даних, керований спеціалізованими програмами і що включає наступні основні бази даних: розклад занять, облік руху студентів, успішності й відвідуваності, учбово-виробничої діяльності тих, кого навчають, руху матеріальних цінностей навчального закладу, бібліотечний облік, стипендіальний облік, розрахунок і облік заробітної плати викладачів і співробітників.

Для забезпечення педагогічного складу вузу можливістю одержання оперативної інформації з кожного з перерахованих питань підсистему доцільно використовувати в локальній комп'ютерній мережі.

Комп'ютерна мережа підсистеми керування й організації навчального процесу повинна включати щонайменше один центральний комп'ютер з великим обсягом пам'яті й швидкодією і до восьми локальних комп'ютерів.

При наявності в навчального закладу філій така мережа може бути з'єднана модемним зв'язком із мережею філій. Очевидно, доцільно передбачити і зв'язок із великими інформаційними банками по приналежності.

Схема основних елементів підсистеми автоматизованого (комп'ютеризованого) навчання.

Кожний з елементів підсистеми вирішує визначені задачі, хоча це не виключає їхнього взаємозв'язку, тому кожний з них може бути багатофункціональним.

Т
ак, АНС (автоматизовані навчальні системи) дозволяють викладачу-користувачу комп'ютера формувати власні навчальні програми. Робота з АНС вимагає від автора не тільки знання можливостей даної АНС, але й уміння складати сценарії навчальних програм.

Автономні навчальні програми звичайно, мають тверду структуру і не дозволяють викладачу вносити в них зміни. Однак навчальні програми можуть при високоякісному сценарії і програмній реалізації, що враховують психолого-педагогічні вимоги, виступати дуже ефективним педагогічним засобом.

Учбово-виробничі програми призначені для старшокурсників чи слухачів і звичайно, розробляються за типом автоматизованих робочих місць.

Допоміжні учбово-розважальні програми покликані підтримувати працездатність того, кого навчають, у ході роботи з комп'ютерами.

Довідково-інформаційні і навчальні бази даних включають довідкову й навчальну інформацію, систематизовану за призначенням й відформатовану за обсягом.

У ході загальної комп'ютеризації вищих навчальних закладів виникає безліч проблем зв'язаних із недоліком програмного забезпечення, необхідного для реалізації комплексу задач по керуванню навчальною діяльністю вузів. Створено чимало алгоритмів ,що допомагають виконувати задачі керування, але вони існують як окремі одиниці повно функціональних проектів, побудованих на співтоваристві існуючих алгоритмів, на даний час практично немає.

Пропонований вашій увазі проект, розроблений на основі застосування баз даних і призначений для синхронізації керування освіти на базі вищих педагогічних закладів. Основна мета даного проекту полягає в тому, що б зв'язати всі органи керування вузом у єдину управлінську систему, це дозволить швидко і якісно вирішувати всі задачі керування процесом освіти в педагогічному університеті.

Проект припускає наявність і синхронну обробку трьох типів даних;

1) дані по керівництву і викладацькому складу вузу;

2) дані по студентах вузу;

3) дані по успішності студентів.

Усі ці типи даних тісно зв'язані один з одним, наочно це демонструє приведений нижче малюнок 6.

Розглянемо кожен тип даних окремо.

Дані по керівництву і викладацькому складу.

У цю категорію заносимо такі відомості: прізвище, ім'я, по батькові; фотографія; фактична адреса проживання; домашній і робочий номери телефонів, факс; адреса електронної пошти; коротка характеристика;

Дані про студентів вузу.

Цю категорію складають загальні відомості про студентів, які навчаються у вузі. Відомості про них закладаються у базу у момент вступу до вузу і редагуються в ході навчання студента. Блок даних зберігається в декількох зв'язаних між собою базах даних:

1. Категорія вступу:

a) Бюджет: пільги при вступі; іспити.

b) Контракт: пільги при вступі ; сума за контрактом (без пільг); сума за контрактом (по пільзі); одержання пільг у ході навчання; оплата.

2.Місце народження.

3.Паспортні дані.

4. Батьки й родичі: батьки; брати/сестри; дружина/чоловік; діти; зміна прізвища;

Дані по успішності студентів.

Ця постійно змінювана категорія даних призначена для повноцінного контролю успішності студента протягом усього курсу навчання. Складається з двох зв'язаних модулів даних і містить наступні зведення:

1. Пропуски студентами занять: предмет; дата; час; номер пари за розкладом занять; вид заняття (лекція, практичне заняття, залік і т.д.); пояснювальна; причина (поважна, неповажна); примітка.


2. Поточна успішність студентів: предмет; вид заняття (лекція, практичне заняття, залік і т.д.); дата, час; номер пари за розкладом занять; оцінка; примітка.

На основі всіх приведених вище даних ведеться розробка програмного комплексу по керуванню вузом - "Фаетон" (мал. 7). Пропонована програма дозволить швидко одержати будь-які відомості про студентів, у тому числі і про їхню успішність, значно спростить процес підготовки документів і звітів. Система має багаторівневу систему пошуку, що дозволить значно скоротити час необхідний на пошук тієї чи іншої інформації.

Передбачено систему розмежованого доступу до інформації й ведення журналу відвідувань у який заносяться всі дії користувача, а також дані про спробу несанкціонованого входу в бази дані системи.

Література

  1. Бабанский Ю. К, Оптимізація процесу навчання.— М.: Освіта, 1977.

  2. Брусенцов К. П., Маслов С. П., X. Рамиль Альварес. Мікрокомп'ютерна система навчання "Наставник".— М.: Наука, 1990.

  3. Дьяченко В. К. навчанні. -М.: Освіта, 1991.

  4. Леонтьев А. Н. Діяльність. Свідомість. Особистість. -М.: Освіта, 1975.

  5. Переаозчикова О. Л., Ющенко Е. Л. системи. -Київ: Наукова думка, 1990.

Loading...

 
 

Цікаве