WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування активності і самостійності майбутніх вчителів математики в процесі самостійної роботи над курсом геометрії - Реферат

Формування активності і самостійності майбутніх вчителів математики в процесі самостійної роботи над курсом геометрії - Реферат

Реферат на тему:

Формування активності і самостійності майбутніх вчителів математики в процесі самостійної роботи над курсом геометрії

В сучасній психолого-педагогічній літературі розглядається проблема самостійної роботи студентів з різних позицій і в різних аспектах. Це пояснюється тим, що дана форма організації пізнавальної діяльності студентів відзначається багатосторонністю і багатофункціональністю. Самостійна робота завжди розглядалась як важлива частина навчального процесу і одна з головних його структурних одиниць. Саме вона забезпечує певний рівень засвоєння і закріплення знань, умінь і навичок у процесі навчання. Все більшого значення набуває така функція самостійної роботи, як формування активності і самостійності студентів (3, 12).

На сучасному етапі в зв'язку з орієнтацією реформ на здійснення ідеї безперервного навчання на перший план виступає наступна її функція: сприяти всебільшому зближенню навчання і самоосвіти.

Даний вид пізнавальної діяльності студентів може і повинен сприяти їх підготовці до самоосвіти. Щоб забезпечити таке сприяння, потрібно розглядати самостійну роботу у взаємозв'язку з іншими формами організації навчального процесу. Важливо, щоб завдання для самостійної роботи випливали із змісту лекції або практичного заняття, були мотивовані викладачем в ході заняття, а не лише механічно доповнювали його. Заняття доцільно планувати так, щоб, висвітлюючи тему, підготувати студентів до виконання завдання, створити у студентів враження, що саме відповідальне і важливе доручається їх власним зусиллям. Таке заняття (лекційне або практичне) не вичерпує тему, а викликає до неї більш глибокий пізнавальний інтерес. Утворюється неперервний зв'язок різних видів пізнавальної діяльності студентів. Це допомагає уникнути перевантажень і нераціональних витрат навчального часу, які, як правило, виникають у студентів, коли завдання для самостійної роботи позбавляє їх можливості домислити лекцію, коли воно ставить перед ним трудомістку, але не обов'язкову проблему.

Разом з тим, завдання для самостійної роботи повинні передбачати використання наступних переваг: для самостійного опрацювання важливо залишати те, що важко виконати в аудиторії (завдання при розв'язуванні яких необхідно використання додаткової літератури, персонального комп'ютера, виконання яких потребує значних витрат часу), а не лише завдання на закріплення і повторення, які недостатньо розвивають у студентів любов до предмета, бажання краще і повніше пізнати його.

Щоб викликати інтерес до навчання, потребу в подальшому пізнанні завдання мають бути одночасно дидактично доцільними, мати інтересну форму, бути цікаво сформульованими. Як доводить практика, саме такі завдання, максимально розвивають самостійність студентів, пробуджують їх думку. Завдання потрібно складати таким чином, щоб складність та степінь самостійності поступово зростала. Важливо не лише заздалегідь визначити види тих завдань, що відводяться на самостійну роботу, які доцільно використати, але й спланувати послідовність їх виконання в залежності від матеріалу, який вивчається на окремих заняттях.

Завдання для самостійної роботи потрібно застосовувати, з врахуванням необхідності індивідуального підходу до їх виконання. Одним студентам досить просто запропонувати завдання, вони самі знайдуть спосіб раціонального його виконання, іншим слід пояснити, в який спосіб його потрібно виконати, третіх – попередити про перешкоди і труднощі, які на них чекають.

Проте, названі переваги і можливості самостійної роботи потенційні і можуть бути реалізовані лише за певних умов.

Розв'язуючи завдання для самостійної роботи, студенти засвоюють і готову інформацію, і повторюють матеріал, оволодівають зразками розумових дій, удосконалюють вміння та навички розумової праці. Останні мають особливо велике значення в підготовці студентів до самоосвіти. В ході виконання завдань для самостійної роботи студенти повинні підвищувати рівень володіння вміннями та навичками розумової праці, вміння організовувати самостійну пізнавальну діяльність, отримувати досвід такої діяльності, особливо творчого характеру.

Розглянемо завдання для самостійної роботи, які було запропоновано студентам першого курсу фізико-математичного факультету Бердянського державного педагогічного інституту при вивченні розділу "Елементи векторної алгебри".

Завдання №1.

Зробити порівняльний аналіз конспектів перших трьох лекцій (свого і однокурсника, який йде наступним за списком групи). Відповісти на питання:

1) Як часто зустрічаються помилки або неточності в означеннях, формулюваннях та доведеннях теорем, формулах, визначити їх характер (механічна - наслідок неуважності або смислова - наслідок нерозуміння матеріалу)?

2) Які скорочення та позначення використовуються в конспектах лекцій? Складіть список скорочень та позначень, які використовуються.

3) Як розташований матеріал в конспектах? Чи виділяються теми лекцій, розділів, означення, формулювання теорем, початок та кінець доведень? Наскільки акуратно виконані рисунки, схеми?

Виконати короткий письмовий аналіз в зошитах для самостійної роботи.

При відповіді на це завдання, студенти аналізують конспекти, повторюють, запам'ятовують та осмислюють навчальний матеріал. Про це свідчать їх відповіді у зошитах для самостійної роботи. Наведемо приклад.

Були переглянуті конспекти лекцій першого розділу "Елементи векторної алгебри" з наступних тем: "Введення в аналітичну геометрію", "Вектори та лінійні операції над ними", "Лінійна залежність векторів. Скалярний добуток двох векторів".

1) Конспект Дакової Вікторії містить невелику кількість помилок та неточностей, приблизно 5-7 в кожній лекції, причому, лише три з них були суттєві. Найчастіше смислові помилки зустрічаються в означеннях нових понять, при написанні нових термінів, в прізвищах науковців, в доведеннях декількох теорем присутні логічні помилки. Наприклад в наступному означенні "Паралельні промені АВ та CD називаються однаково напрямленими, якщо вони лежать в одній півплощині з границею АС " помилково пропущене слово паралельні, що призводить до хибного розуміння наведеного означення. В одній з теорем замість терміна компланарні вектори було помилково записано термін колінеарні вектори. Інколи помилки зустрічаються і в формулах, наприклад: замість було записано , на мій погляд, ця помилка механічна, бо пізніше при застосуванні цієї формули помилка не повторювалася. Були помічені і виправлені помилки і у своєму власному конспекті.

2) Скорочуються слова, які часто зустрічаються, наприклад: означення (Озн.), вектор (в-тор), афінна система координат (аф. сист. коор-т.), лінійна залежність (лін. зал.) та інші.

Позначення: теорема – Т.; лема – Л.; паралельність – ║; перпендикулярність – ^; початок та кінець доведення – □ ■; для будь-яких – "; виходячи з цього маємо – ; необхідна і достатня умова – .

Loading...

 
 

Цікаве