WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → До проблеми профвідбору абітурієнтів (на прикладі педагогічних спеціальностей) - Реферат

До проблеми профвідбору абітурієнтів (на прикладі педагогічних спеціальностей) - Реферат

неточності.
Таким чином, обрання педагогічної спеціальності не має логічного завершення, його не можна рахувати цілком усвідомленим і суспільно значимим.
Природньо, дані критерії не можна сприймати як якийсь шаблон, зразок, так як в ходу даного екзамену виникне багато ситуацій, які не можна повністю "підвести" під дані критерії оцінки: світ професійних орієнтацій людини не завжди підпадає під ті чи інші стандартизовані схеми і рішення.
Тому, дані критерії бажано розглядати як базовий матеріал для знаходження оптимальних рішень у кожному конкретному випадку.
При одержанні абітурієнтом позитивної оцінки в ході даного екзамену (а можливо лише оцінок "5" та "4", що було б у значній мірі суспільно виправдано) він допускається до другого етапу діагностування його педагогічного покликання.
Вище нами виділено головні, стержневі, на наш погляд, професійно значимі показники особистості абітурієнта, які підлягають вивченню шляхом тестування. Це:
1. Вивчення емоційної стабільності (методика Г.Айзенка).
2.Вивчення комунікативних і організаторських здібностей (методика КОС-1).
3. Вивчення вміння виразно і зв'язно говорити (методика В.Маклені).
4. Вивчення рівня розвитку мислення і пам'яті (методика "Складні асоціації").
Приймальна комісія повинна неухильно дотримуватись певних, чітко визначених "правил гри". Найголовніші з них :
1. Проведення даної роботи вимагає значної попередньої підготовки:
а) зміни стереотипів на проблему (необхідність розв'язання питання профвідбору абітурієнтів, в т.ч. на педагогічні спеціальності, на сучасній науковій основі сьогодні розуміють, на жаль, лише невеликі групи спеціалістів);
б) створення на факультетах компетентних екзаменаційних комісій (включення у їх склад осіб, що мають наближену до проблеми наукову спеціалізацію);
в) організація необхідного науково-методичного, інформативного забезпечення (розробка екзаменаційних білетів стосовно окремих спеціальностей та підбір відповідної літератури; розмноження тестів, що пропонуються абітурієнтам; розробка програм аналізу відповідей абітурієнтів при допомозі сучасної техніки та ін.);
г) необхідної орієнтації відділів освіти, шкіл, батьків, самих абітурієнтів про перехід педагогічного навчального закладу на принципово нову систему прийому.
2. Необхідно пам'ятати про існування ряду моральних і медичних протипоказань при виборі педагогічної професії. До них необхідно відносити:
- наявність ідеалів, несумісних з цілями і завданнями народу, держави;
- користолюбно-егоїстичну спрямованість;
- аморальність (нетактовність, несправедливість, лицемірство, грубість, інтриганство, брак доброти, недбалість, безпринципність, зневага до людей, особливо дітей);
- емоційна нестабільність, сварливість, безвільність;
- відсутність цілеспрямованості, ініціативності, витримки;
- яскраво виражена неуважність, низький рівень мислення і слабка память;
- низький інтелект;
- низька культура письмової і усної мови (словникова бідність, багатослів'я, засміченість діалектизмами, низька грамотність, мовна недбалість);
- низький рівень організаторських і комунікативних здібностей;
- тяжкий характер;
- наявність ознак психічних захворювань і різко виражені дефекти мови;
- фізичні недоліки (погане здоров'я, дефекти органів слуху, зору, опірно-рухового апарату).
Абітурієнти не повинні мати цих та інших протипоказань.
3. У абітурієнтів ще немає професійних педагогічних знань і навичок (крім випускників педучилищ). Тому, на профорієнтаційному екзамені перевіряється, як відмічено вище, перш за все їх готовність до свідомого вибору педагогічної спеціальності. При цьому важливим є при аналізові педагогічних ситуацій, розвязанні завдань та ін. слідкувати за рівнем вияву нахилів до роботи з дітьми, спостережливістю, уявою, інтуїцією, винахідливістю, схильністю до педагогічно вірних дій.
Необхідно також проявляти певну обережність у оцінюванні запропонованих абітурієнтами рішень практичних педагогічних завдань, так як вони орієнтуються у більшості випадків на доступний їм шкільний досвід, у якому може мати місце формалізм. Отже, необхідно прагнути виявити і наскільки критично і всебічно абітурієнт оцінює розкриття ним педагогічного процесу чи явища.
4. Профорієнтаційний екзамен та тестування дають цінну інформацію про професійну спрямованість, інтереси, рівень розвитку майбутніх студентів, що необхідно при організації навчально-виховної роботи з першокурсниками.
5. Виключно важливим є визначення приймальною комісією своїх вихідних позицій, якими необхідно керуватись, ведучи профвідбір абітурієнтів по запропонованій вище схемі. Система оцінювання знань і вмінь абітурієнтів на основі профорієнтаційного екзамену та ступеня вияву окремих показників в процесі їх тестування, виглядає так:
№№ Показник оцінки Рівень вияву показника
1. Готовність особистості до свідомого вибору педагогічної діяльності Одержані на екзамені оцінки "відмінно" та "добре"
2. Емоційна стабільність Показник 10-18 балів, Екстровертованість
3. Комунікативні та організаторські здібності = 3, 4, 5
4. Вміння виразно і зв'язно говорити. Хороший і задовільнийрівень: позитивні показники одержано не менше як на 6-8 питань.
5. Рівень мислення Дуже високий - 20-19, високий - 18-17, вище середнього - 16-15, середній - 14-12 вірних відповідей.
Що повинно служити підставою для зарахування (незарахування) абітурієнта? Ми рахуємо: підставою для зарахування на навчання повинні бути відмінні і добрі оцінки на профорієнтаційному екзамені, а також виявлені в ході тестування показники, які не виходять за допустимі рівні вияву даного показника.
Відсутність допустимого рівня вияву показника хоча б по одному випадку необхідно розглядати як абсолютне протипоказання. Такому абітурієнту приймальна комісія повинна тактовно рекомендувати інший навчальний заклад.
6. Тестування абітурієнтів, як найбільш громіздка частина визначення їх профпридатності, може проводитись попередньо: випускників шкіл юного педагога, старшокласників, які навчались у педагогічних класах, на підготовчих відділеннях та ін. Такий підхід сприятиме зняттю у них стресової ситуації, економитиме робочий час приймальної комісії.
7. Важливою є на екзамені атмосфера доброзичливості, щирості, невимушеності, довіри. Цьому сприяє і відсутність будь-яких записів з боку екзаменатора по ходу бесіди з абітурієнтом.
8. Слухаючи відповіді абітурієнта, важливо спостерігати за характером його висловлювань і поведінки (стиль міркувань, ступінь впевненості відповідей, зацікавленість чи байдужість при розкритті питання білета та ін.). Це дає додаткову інформацію про рівень усвідомленості ним свого професійного вибору.
* * *
Запропонована концептуальна схема профвідбору, природньо, є дискусійною. Вона вимагає свого подальшого удосконалення і осмислення: здібності людини у кожному конкретному випадку дуже своєрідно і неповторно поєднуються з її фізичними, психічними рисами.
У перспективі такі підходи все більше витіснятимуть існуючу сьогодні систему конкурсних екзаменів для абітурієнтів так як:
- дозволятимуть формувати майбутній кадровий корпус для нашої держави перш за все на основі оцінки професійних якостей особистості;
- буде ліквідовано загін пільговиків, який суперечить самій ідеї професійного відбору на навчання;
- захищатимуть від протекціонізму.
?
Література
1. Воробьёва Т.А. Опыт создания методики профессионального отбора.
- Советская педагогика, 1971, № 8, С.70.
2. Управление процессом приёма студентов в педагогический вуз. Сост. Е.П.Шастина.- М.: МГПИ, 1990.
3. Психологические основы профориентации на педагогические профессии: Методические рекомендации. - М.: МГПИ, 1989.
4. Психолого-педагогический анализ личности. М.: МИУУ,
Loading...

 
 

Цікаве