WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Креативність і прагматизм для сучасної освіти - Реферат

Креативність і прагматизм для сучасної освіти - Реферат

Прагматизмом має бути пронизана вся тканина освітньої системи, навіть творчість має стати прагматичною. Це зовсім не заперечує ні фундаментальних цінностей, ні мистецтва, ні навіть такої важливої складової, як ірраціональне знання. Прагматизм XXI ст. - це чітке бачення реального, гостре передчуття майбутнього, духовність, закон і відповідальність за себе і ближнього. Жорстка конкуренція між державами, ідеологіями, ринками, релігіями і т. д., - це і є сучасна реальність, це виклик для кожного, хто хоче достойного життя. Саме тому державна політика у галузі вищої освіти має формуватись людьми, які усвідомлюють справжню вагу освіти в стратегії розвитку держави. Викладач і студент повинні бачити себе не найнижчими елементами в суспільній ієрархії, а важливими творцями майбутнього, не лише далекого, але й найближчого. Тільки тоді можна говорити про справжню якість освіти, в якій знання і практична діяльність людини, особливо майбутнього фахівця, хоча і розглядаються як "ізольовані сутності, все ж таки не мають ніякого смислу один без одного; вони самі світяться один у другому, кожне з них світиться у своєму іншому" [2, с 184]. Якісна освіта нашого часу - це освітлення духу та розуму людини, це просвітлення і пробудження того ще не займаного потенціалу творчості та мудрості, який може проявитись разом із відродженням гуманності.

Якість освіти, за загальним визначенням феномену якості Г. Гегелем, контролюється моментом її зняття, тобто є її виходом за власні межі, оскільки вона "у своїй суті обтяжена запереченням, буттям-для-іншого". Таким іншим є продуктивна діяльність людини. Висока якість сучасної професійної освіти, є сенс думати, обтяжена саме інноваційною або творчою діяльністю. Якщо ж випускники сучасних ВНЗ не проявляють такої діяльності, то освіта неякісна.

Це означає, що для інформаційної доби життєдіяльності світової спільноти дійсно потрібна освіта іншої якості, оскільки технічна складова фахової підготовки поступається гуманітарній і на перше місце виходить людина як універсальний суб'єкт нашого буття.

Отже, за умов переходу суспільства від техногенного до гуманітарного розвитку, якість освіти має проявити свою іншу властивість - створювати інноваційно-інформаційне суспільство і наближувати, таким чином, світову спільноту до інформаційної цивілізації.

Як бачимо, якість освіти, по-перше, має конкретно-історичне визначення; а по-друге, сьогодні вона визначається наявністю енергоінформаційного потенціалу, що забезпечує розвиток людини в інформаційній фазі саморуху світової спільноти; по-третє, матеріалізується специфічним продуктом -суспільством знань.

При цьому нова властивість якості знань - перехід від розбудови індустріального суспільства до створення суспільства знань, - свідчить про те, ще властивість цього феномену належить до того, що якість освіти є феноменом "у собі; оскільки разом зі своєю властивістю змінюється й сама якість" [2, с 187] освіти як визначення.

Це означає, що суспільство знань іманентно покладено у зміст нової якості освіти, тобто виступає у бутті як його атрибутивна властивість. На практиці це означає, що більш якісна освіта буде спостерігатися у тих країнах, що швидше за інших будуть переходити до інноваційно-інформаційної парадигми соціального розвитку.

У книзі "Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття" (авт. кол.: В. Литвин (кер.), В. Андрущенко, А. Гуржій та ін.) якість освіти подається як основна мета здійснюваних і майбутніх перетворень. Якісна освіта, на думку авторів, має долати проблеми основних складових розвитку освіти і задовольняти три вимоги: 1) не лише давати знання, формувати уміння і навички, але й вчити способів практичної діяльності, допомагати в здобутті творчого досвіду, коригувати ціннісні орієнтації особистості; 2) вчити гуманно й ефективно, коли немає місця для авторитарності, коли в результаті формується не конформіст, пристосуванець, а людина - здатна до самостійної та відповідальної поведінки на основі свідомого ставлення до дійсності; 3) гарантувати технічну і технологічну забезпеченість навчальною процесу [5, с. 222 - 223].

Сьогодні все більше науковців вважають, що підвищення якості вищої освіти прямо пов'язане із академічними свободами, повагою до прав людини, а також необхідністю забезпечення автономності, самоврядування вищого навчального закладу. Україна не має іншого шляху, ніж перехід від прямого бюрократичного контролю вищої освіти до механізмів державного нагляду, в основі якого оцінка результатів. Зростаюча автономія вузів матиме позитивні наслідки за умови прозорості та підзвітності у здійсненні навчально-виховного процесу, а також комплексу адміністративної і економічної діяльності вишу.

Україна повинна активно формувати власні пріоритети і намагатись не втратити своїх переваг у протистоянні тенденцій глобалізації та регіоналізації. Мета участі України у Болонському процесі має спрямовуватись лише на підвищення якості і конкурентоздатності вищої освіти, має виходити з таких потенційно позитивних передумов, як 1) користь від інтеграції в європейський освітній простір; 2) однаковість вимог та рівність можливостей; 3) прозорість, єдність критеріїв; 4) збільшення можливостей праці і капіталу та ін. [1, с. 12-13].

Масовість і зростаюча доступність вищої освіти не повинні шкодити якості. Мають бути створені умови забезпечення та гарантування якості вищої освіти. Не обійтися в цьому питанні без організації діяльності незалежних агентств, які б могли стати важливим елементом системи контролю за виконанням мінімуму, закладеного у нових стандартах освіти.

Створенню національної системи забезпечення якості має передувати широке обговорення і підведення світоглядної основи, аксіологічного фундаменту під стратегію і план подальшої освітянської та державної політики.

Література

  1. Большаков В., Нейковський С. Болонський процес: плюси і мінуси // Інформаційний вісник АН ВШ України. 2007. № 2, С. 46-52.

  2. Гегель Г. Наука логики. В 3 т. М., 1970. Т.1.

  3. Делез Ж, Гваттари Ф. Что такое философия? М.; С.Пб., 1998.

  4. Клепко С.Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм знання. - К.; Харків, 1998.

  5. Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття / Авт. кол.: В.Литвин (кер.), В.Андрущенко, А.Гуржій та ін. - К., 2004.

  6. Павлюк Р.О. Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх учителів//

URL http://www.rusnauka.com/16_NPM_2007/Pedagogica/22154.doc.htm (8 лютого 2008).

  1. Скотний В.Г. Філософія: історичний і систематичний курс. - К., 2005.

  2. Rick Smyre. On Searching for New Genes: A 21st Century DNA for Higher Education // URL http://www.newhorizons.org/future/smyre4.htm (8 лютого 2008).

Loading...

 
 

Цікаве