WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання елементів теорії конструктивізму на заняттях з професійної англійської мови у ВНЗ - Реферат

Використання елементів теорії конструктивізму на заняттях з професійної англійської мови у ВНЗ - Реферат

Реферат на тему:

Використання елементів теорії конструктивізму на заняттях з професійної англійської мови у ВНЗ

У найширшому розумінні конструктивізм – це епістемологія, або теорія, яка пояснює, яким чином людина знає те, що вона знає. Основоположна ідея конструктивізму як теорії навчання полягає в тому, що людина мусить проявляти активність в процесі засвоєння знань. Освоїти матеріал, зрозуміти значення можна лише через призму власного я, через потік індивідуальної свідомості. Реальність не може бути пояснена онтологічно. ‛Кожен досвід з певною ідеєю – а також середовище, частиною якого є ця ідея – стає частиною значення цієї ідеї. Досвід, в якому заключена певна ідея, є вирішальним для розуміння та вміння індивідууму використовувати цю ідею. Таким чином, цей досвід треба дослідити, щоб зрозуміти знання, що з'являються"[2, с.4].

Студент – активний член середовища, він не менше за викладача відповідає за мотивацію, залучається до пізнання, вишукує сенс об'єктів. Знання генеруються внутрішніми процесами, які беруть свій початок із зовнішніх джерел. Конструктивізм вважає мотивацію внутрішнією категорією, що притаманна людині, а не є продуктом винагороди за поведінку чи результатом підштовхування системи. Студенти можуть більше вивчити, якщо викладач залучає їх до різних видів діяльності, таких як визначення проблеми, роз'яснення незрозумілого, пошук розв'язку і т.д. Натомість читання лекції, виголошення готового результату призводить до протилежного – зменшується ефективність засвоєння знань. Дуже важливими є бажання і вміння викладача організовувати роботу в малих групах, адже це дає можливість, у залежності від індивідуальних особливостей студентів, від рівня сформованості тих чи інших навиків, стимулювати зацікавленість, спонукати до навчальної діяльності, активно задіювати потенціал міжособистісного контакту, використовувати елементи взаєморозуміння чи дискусивності.

Слід також практикувати навчання через розв'язання певної проблеми, навіть якщо для цього замало одного заняття. Використання так званих навчальних модулів може дуже цьому сприяти, бо вміла і продумана структура занять може і має відштовхуватись не лише від мети і завдань, але й від логічної послідовності етапів розв'язання закладеної в модуль проблеми. Першим етапом може бути представлення, орієнтація, пошук контексту. Викладач формулює суть проблеми, встановлює певні загальні параметри і координати теоретичного та практичного пошуку, мотивує і заохочує. Наступний етап можна присвятити допомозі студентам у формуванні навчальних груп, консультуванню останніх в питаннях визначення, планування, організації, розкладу, визначення ролей, розподілу обов'язків і т. д. Під час третього, дослідницького, етапу викладач заохочує, опитує, допомагає в зборі даних, формулюванні гіпотези і проведенні експерименту, у формулюванні пояснень та висновків. Наголос робимо на консультуванні, допомозі, заохоченні, а не на керуванні чи примусі. Четвертий етап – представлення результатів (доповідь, відеосюжет, мультимедійна/ діапроекторна презентація і т.п.). Надважливим є п'ятий етап, коли викладач допомагає студентам реконструювати і проаналізувати процес їх мислення і надати знанням завершеної форми. Розв'язуючи проблему, студенти віднаходять наслідки власних дій – через роздуми над минулим і безпосереднім досвідом – вони конструюють власне розуміння.

Таким чином, з точки зору навчальної ефективності, конструктивізм вимагає від викладача вищої школи бути уважним консультантом, допомагати студентам опановувати когнітивні стратегії, організовувати інформацію навколо великих ідей, які стимулюють інтерес, допомагати студентам розвивати власне бачення, інтуїцію, розуміння зв'язку із попередніми знаннями та досвідом. Конструктивізм – це модель студенто-центричного навчання, коли дозволені будь-які запитання, є можливість експериментувати, проводити власні аналогії і робити свої висновки.

Конструктивістська взаємодія викладача і студента створює благодатний ґрунт і для морального розвитку. Лоуренс Кольберг (1927—1987) розвинув конструктивістську теорію морального розвитку Жана Піаже [див. напр. 3]. І хоча об'єктами досліджень вченого були переважно діти та підлітки, слід взяти до уваги тезу про неперервність морального розвитку, про наявність усе вищих і вищих стадій, коли більш диференційоване мислення породжує більш комплексне розуміння світу. Особливо актуальним для вищої школи може бути увага до тієї стадії морального розвитку, коли відбувається осмислення, переосмислення чи критична ревізія суспільних норм. Проблемність питання ‛Що необхідно для суспільного блага?" може висвітлити або віру одних в соціальний контракт, який засновано на базових правах (свобода, життя, демократія), або бажання інших послуговуватись індивідуальними принципами справедливості (серед найважливіших – гідність як невід'ємне право кожного). Найбільш практичним методом морального розвитку за Лоуренсом Кольбергом є обговорення моральних дилем, які спонукають студентів до пошуку аргументів, до уточнення, звірки власних морально-духовних цінностей, зрештою – до сприйняття, систематизації та засвоєння нової інформації, до утвердження позитивних моделей поведінки.

Стимулювати моральний розвиток може дискусія, обговорення морально-етичної дилеми. Викладач не мусить глибоко аналізувати кожне судження студента, проте має ставити запитання, які поглиблюють мислення студента, мотивують їх до роздумів над власною точкою зору. Не слід також забувати, що метод дилеми не обов'язково покращує моральну дію. ‛Кілька наукових досліджень показали, що існує розрив між моральним розумуванням та моральною поведінкою (McNamee 1977; Blasi 1980)" [4, с. 168]. Але, хоча більшість людей не автоматично ведуть себе так, як вважають за належне, ті, хто досягає вищих ступенів морального мислення, частіше поводяться так, як вважають за правильне.

Наш досвід викладання навчальної дисципліни ‛Професійна англійська мова" для студентів п'ятого курсу спеціальності ‛Документознавство та інформаційна діяльність" дає можливість стверджувати про позитивні результати застосування конструктивістського підходу. Наскрізним тематичним аспектом професійної англійської мови нами обрано бізнес-етику – одну з найважливіших галузей сучасного ділового життя, яка займається питаннями того, наскільки прийнятною є певна ділова практика. Обговорення проблем етичних принципів, норм моралі, закону, ділового етикету має значний мотиваційний потенціал для якісної підготовки до заняття. В організованій дискусії можуть брати участь два студенти чи мікрогрупи; викладач може каталізувати фронтальну роботу чи поділити учасників в залежності від спільних і близьких їм ідей. Добре починати заняття з обговорення нескладних проблем, як, наприклад, ось ця цілком житейська ситуація.

You have been offered a part-time job at the ice cream shop. You are delighted and accept the job. The next day you receive a call from a local accounting firm offering you a part-time job. The pay is the same as the job at the ice cream shop, but the hours would be better at the accounting firm. More importantly, you want to be an accountant and think that you would receive practical experience working at the accounting office; plus, it would look good on your college application.

Питання, які ставить викладач, мають також починатись з більш загальних та простіших (What do you do? Is there an ethical dilemma here? What is it?). Далі, отримавши певну кількість відповідей щодо даної ситуації, можна переходити до глибшого аналізу, до узагальнень, авторами яких мають бути студенти. (Do you have a code of ethics that will guide you in your decision-making process? Are ethics and morals the same things? How do ethics and morals influence personal and community values?).

Заняття з бізнес-етики вимагають доброї підготовки: необхідно засвоїти нові лексичні одиниці, прочитати кілька джерел літератури із заданої теми, продумати структуру свого виступу. Але правильна, конструктивістська, організація заняття тільки сприятиме тому, що цілі навчання і виховання будуть реалізовані. Серед тем для підготовленого монологічного мовлення, яке є вступом до подальшої дискусії, можна запропонувати такі: Describe the ethical

principle known as the Golden Rule using an example; Define and discuss sexual harassment in the workplace; Discuss the necessity of ethics in business; Cultural challenges of doing business abroad; Women in the workplace and the gender gap; Benefits of having a diverse employee mix; Monitoring and testing within the workplace; Business legitimacy principle і т.п.

Серед тем рефератів можна запропонувати такі: Історичний аспект оцінки етичної поведінки в бізнесі; Зарубіжні вчені про етику і психологію спілкування; Ієрархічні рівні бізнес-етики; Основні підходи до моральних проблем бізнесу: концепція утилітаризму; Недоліки теорії утилітаризму; Особливості моральних прав з позиції етики обов'язку; Етика справедливості в бізнесі; міжнародні норми ділового етикету; Національні особливості ведення бізнесу і т. п.

Кілька слів про оцінювання. Результати навчання у навчальному середовищі конструктивізму не можуть вимірюватися такою поширеною та поширюваною сьогодні формою, як тестування. Важливо враховувати всю базу знань, яку студенти розвивають, нарощують, потрібно, щоб методи контролю спрямовувались на осмислення знань, а не запам'ятовування фактів, процедур.

Велику допомогу в заняттях з бізнес-етики можна отримати з інтернет джерел, де є величезна кількість розроблених завдань, планів уроків, цікавих навчальних матеріалів. Викладач вищої школи вільний у виборі форм та методів навчання, проте, він несе відповідальність за якість освіти. Вважаємо, що ідеї навчальної теорії конструктивізму на основі діяльнісного середовища тільки сприятимуть збільшенню ефективності навчального процесу, продуктивності кожного студента.

Важливим для конструктивізму є принцип про те, що знання – це ‛більше продукт винаходу, ніж відкриття" [5, с. 171]. Дорогу до винаходу можна проходити в різному темпі, з використанням різних навчальних стратегій, але роль викладача залишається надважливою – він в значній мірі перестає бути передавачем знань, а стає диригентом навчального процесу, створює умови, коли кожен з учасників відчуває себе комфортно, може вільно висловлюватись і має достатньо стимулів та мотивацій до самовдосконалення.

Література

  1. Віктор Андрущенко. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів / В. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – №1. – С. 5 –17

  2. Duffy T. M., Jonassen D.H. Constructivism and The Technology of instruction: A conversation, Lawrence Erlbaum Assoc. Inc. New Jersey. – 1992

  3. Kohlberg L. Essays on Moral Development, Vol. II. The Psychology of Moral Development: The Nature and Validity of Moral Stages. San Francisco, CA: Harper & Row. – 1984.

  4. David N. Aspin. Judith D. Chapman. Values Education and Lifelong Learning. Principles, Policies, Programmes, Springer. – 2007.

  5. Там само

Loading...

 
 

Цікаве