WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гуманізація освіти як основа розвитку сучасної освіти України - Реферат

Гуманізація освіти як основа розвитку сучасної освіти України - Реферат

„Розвиток освіти та науки залежить від приоритетних завдань суспільного розвитку будь-якої країни – від цього напрямку залежать і якість життя народу, суспільна безпека" – ці слова міністра освіти Івана Вакарчука мають стати головними при вирішенні освітянських проблем [ 3, С.5].

Він підкреслив, що програма реформування освіти передбачає державне замовлення відповідно до потреб суспільства, розширення автономії ВНЗ і демократизацію їх внутрішнього життя, посилення державного контролю за якістю освітнього процесу. В той же час ставиться наголос на оновленні матеріально-технічної бази, поліпшення підручників для загальноосвітніх закладів, їх уніфікація [ 3, С.5].

До найбільш значимих та фундаментальних підходів концептуалізації освіти слід віднести розгляд проблем нових підходів до визначення сутності людини та гуманітарної системи освіти, соціокультурної переорієнтації системи освіти у контексті нових підходів до розгляду взаємовідношень людини і суспільства, глобально-екологічного виміру взаємовідносин між людиною та природою.

На наш погляд, гуманітарною складовою вищої освіти, безумовно є викладення гуманітарних дисциплін у технічних закладах. На сьогоднішній день є багато розробок в цій галузі: поєднання середньої освіти з продовженням її напрямків у системі вищої; диференціація освіти та її багатоступеневого рівня.

Але на сьогодні, перш за все мотиваційні чинники обумовлюють успішне становлення особистості, набуття фахових знань, умінь, навичок. Відтак можна припустити, що провідними мотивами навчання значної частини молоді, що одержала студентські квитки є не досягнення успіху в оволодінні знаннями, хоч би зі спеціальних, фахових предметів, а прагнення біль-менш благополучно здолати етапи навчального процесу, склавши сесію. Якість фахівця за такої мотивації не буде високою і, навпаки, високою, коли студент виявляє щиру зацікавленість у навчанні, коли він усвідомлює важливість того, що вивчається для майбутньої діяльності. Тобто завданням вищого навчального закладу, який має студентів здебільш не мотивованих на успіх в опануванні знаннями ,- організувати систему психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу, яка б відповідала сьогоднішнім реаліям.

Ще в середині 80-х років обговорювалась проблема „ вузького техніцизму". Під техніцизмом освіти розуміється таке наповнення змісту професійної освіти, яке породжує „противагу" гуманізації, що проявляється у формуванні „раціоналістичної" картини сучасного життя, де фахівець повинен вирішувати професійні проблеми, учений – виробляти знання про світ, інженер – розробляти нові технологічні пристрої, які б надійно працювали. За це вони несуть відповідальність перед суспільством і одержують заробітну плату. Такий же підхід панує і у сфері технічної освіти: студент, як майбутній фахівець, повинен отримати певні знання і опанувати навички, які б дозволили б йому у майбутньому вирішувати професійні проблеми.

Ці підстави усвідомлюються фахівцями, вони фігурують як зміст рефлексивних знань у змісті освіти. В межах технократичного мислення така рефлексія здебільшого лише сприяє їх закріпленню та догматизації. Ця іманентна практиці технічної діяльності рефлексія ( не мається на увазі спеціальна наукова методологічна рефлексія, здійснювана теоретиками відповідного профілю), як правило, спрямована на раціоналізацію наявного стану речей, тобто прагне гранично удосконалити те, що переноситься безпосередньо на процес інженерної підготовки у ВНЗ. Такий підхід тільки загострює і без того складну ситуацію.

Тому проблема підготовки сучасних інженерних кадрів лежить не в виключно технічній, а в психолого-педагогічній сфері. Система вищої професійної освіти повинна, перш з все, забезпечувати розвиток особистості, а вже особистість стає носієм інженерних знань. Це означає, що не нехтуючи підготовкою професійної праці, виховати сучасну особистість, яка буде здатна до самовдосконалення і саморозвитку.

Гуманістична, особистісна орієнтація професійної підготовки передбачає звернення головної уваги на ціннісно-мотиваційну домінанту особистості, котра визначає спрямованість останньої, зокрема професійну. Головною домінантою у роботі зі студентами має стати орієнтація на успішність у навчанні з наголосом на її процес і результат, а не залякування студента недивною оцінкою, чи можливістю втрати стипендії.

Безумовно випускник університету має бути різнобічно освіченим, оскільки нульові знання в інших областях, крім його фахової, не дозволять йому стати сучасним професіоналом, досягнути успіху в певному виді діяльності.

Гуманізація життя визначає необхідність формування у студента не тільки потреби в освіті, але й потреби в альтруїзмі як життєвої філософії у сучасному непевному світі. Прийшов час коли теорія Людини стала ведучою, основоположною у сучасному знанні.

Ми роздивляємо гуманізацію освіти як крок до впровадження нової гуманістичної ідеології у суспільстві. Під терміном „гуманізація" розуміється залучення студентства до вироблених суспільством цінностей, насамперед – так званих загальнолюдських цінностей, які мають вирішальне значення для людини, його виживання і розвитку як суспільства. Це в кінці кінців – залучення до здорових моральних цінностей, етиці, яка панує зараз, в межах сучасного соціуму, в межах нашої цивілізації. Ми наголошуємо на гуманістичному підході – у противагу досить розповсюдженій довірі до гуманізації, рівно як до поглядів, які побудовані на містифікованому сприйнятті світу, в якому людині відводиться роль пасивна і залежна.

Дійсно, гуманізм пережив нелегкі часи, особливо у бурхливому, часто безжальному ХХ столітті, але у цілому гуманістична система підходів, дій – ця система „приречена" на історично довге і плідне існування, а можливо і на безсмертя. Сьогодні вже непотрібні докази для того, що саме існування нашого майбутнього залежить від визнання цінності людини як особистості, його гуманізму, утвердження права на його вільний розвиток та прояв своїх здібностей, опіки про його благо як критерію оцінки суспільних відносин та соціального прогресу.

Висновок

Таким чином можна сказати, що однією з важливих парадигм сучасної освітянської програми України є випереджаючий розвиток системи освіти, орієнтовані на нові потреби суспільства. Вироблення нової системи цінностей у молоді та нових етичних відносин між студентом і викладачем.

Формування етичної обумовленої мотивації навчання, яка орієнтована на самоактуалізацію системи індивідуальних цінностей та гуманістичних відносин між студентом і викладачем.

Подолання технократичної природи сучасної освіти, особливо це стосується технічних ВНЗ, через становлення особистості в тісному поєднанні політичних, культурних правових знань та цінностей.

Забезпечення освітнього процесу новими психолого-педагогічними методиками, які б забезпечували гуманістичну орієнтацію професійної підготовки майбутніх інженерів.

В концепції гуманізації професійної підготовки спеціалістів у вищій школі пропонується двоспектне цілеполагання: загальнопрофесійний розвиток та професійне самовиховання індивідуально-особистісних якостей. Ці процеси взаємопов'язані, оскільки метою освіти є насамперед як самоактуалізація і самореалізація особистості. Ведучими компонентами гуманізації вищої освіти виступають орієнтації на ціннісно-розумовий та морально-естетичний зміст навчання, внесення в освітній процес елементів духовної самобутності та реальної самодіяльності.

Література

  1. Державна Національна програма „Освіта (Україна – ХХІ століття).- К.: Райдуга, 1994.

  2. Загальна декларація прав людини. Інфодиск Законодавство України. – К. , 2007.

  3. Вакарчук І. Освіта – стратегічний резерв розвитку країни // Урядовий кур'єр. – 2008. — 5 березня. (№ 55).

  4. Павко А. Курс політичної історії України у ВНЗ – вимога часу // Урядовий кур'єр. – 2008. – 28 березня (№58).

Loading...

 
 

Цікаве