WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування іншомовної компетентності студентів ВТНЗ шляхом використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій - Реферат

Формування іншомовної компетентності студентів ВТНЗ шляхом використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій - Реферат

Сьогодні кафедрою іноземних мов ВНТУ ведеться робота по впровадженню навчально-контролюючої дистанційної програми з вивчення англійської мови для студентів старших курсів комп'ютерних спеціальностей та розміщення її на сайті ЦДО. Дана програма покликана врахувати всі особливості викладання курсу "Іноземна мова" студентам, що вивчають комп'ютерні науки, узгодити всі навчальні матеріали з навчальною програмою дисципліни, надати можливість студентам сформувати навички самостійної роботи з метою вдосконалення знань та викликати бажання розвивати сформовані вміння та навички впродовж всього життя (що, власне, є метою дистанційної освіти).

З метою визначення методичного потенціалу закритої навчальної платформи як середовища формування іншомовної компетентності у студентів, що вивчають комп'ютерні науки, ми розглянули як очевидні переваги, так і існуючі недоліки її використання при роботі в технологічному навчальному середовищі.

До переваг ми віднесемо:

Захищеність навчального простору. Ресурси платформи є відкритими лише для користувачів, доступ для яких було надано з дозволу адміністратора.

Гнучкість в плані індивідуалізації запропонованих для вивчення матеріалів та вибору режиму роботи над матеріалом студентом.

Надання актуальної та цікавої для студентів інформації, що є серйозним стимулом в опануванні всіма видами мовленнєвої діяльності: читанню, письму, аудіюванню та мовленню. Можливість поновлення та зміни будь-якої частини платформи.

Можливість роботи з різноманітними засобами комунікації, включаючи графічні (Whiteboard) та відео (відеоконференції).

Інтенсифікація таких видів взаємодії як викладач-студент та студент-студент. Наявність функції "форум" стимулює спілкування ( що є одним із найважливіших засобів формування іншомовної компетентності) та забезпечує засіб комунікації.

Важливим фактором є також і те, що система встановлюється на сервері учбового закладу, і для кінцевого користувача необхідними умовами для роботи є лише доступ до Інтернет та авторизація адміністратором платформи.

За наявності очевидних переваг, дана система має також і певні недоліки, до яких можна віднести наступні:

Необхідність технічного обслуговування.

Затрати (як матеріальні, так і часові) на навчання користування програмою та створення навчальних курсів.

Можливість виникнення технічних проблем, наприклад, періодичне значне зниження швидкості передавання інформації, що також може викликати втрату деяких даних.

Деякі платформи забезпечують не мультимедійне, а лише виключно текстове середовище.

Третім варіантом організації технологічного навчального середовища пропонується також використання Інтернет-сайту як простору для комунікації та розміщення навчальних матеріалів. Интернет сайт може створюватися та підтримуватися самим викладачем, він також може входити до складу офіційного сайту учбового закладу. В обох випадках викладач має бути компетентним в технологічному плані, оскільки від нього вимагатиметься не лише вміння зайти на сайт або зв'язатися із студентом за допомогою котрогось із доступних засобів телекомунікацій , а й володіння знаннями , необхідними для використання html-генеруючих програм (FrontPage, Dream Weaver, Netscape Composer) та вміння виконувати функції вебмайстра.

Порівняння можливостей, що пропонуються закритою навчальною платформою та відкритим Інтернет-сайтом, дозволяє зробити наступні висновки:

На вебсайті інформація часто пред'являється в односторонньому порядку, в той час як навчальна платформа пропонує інтерактивну взаємодію та значно вищу активність студента.

Невпорядкована організація World Wide Web вимагає вміння здійснювати пошук, структуроване середовище навчальної платформи призначено для виконання конкретних видів завдань та надає можливість слідкувати за прогресом.

На Інтернет-сайті практично повністю відсутня захищеність інформації, на платформі ж рівень безпеки може бути досить високим.

На загальнодоступних вебсайтах можливий лише обмежений інструментарій, в той час, коли навчальна платформа має набір спеціальних інструментів, розроблених для викладачів, студентів та адміністраторів.

І, нарешті, слід також згадати про те, що всі документи, що розміщуються на вебсайтах, знаходяться у відкритому доступі незалежно від рівня їх готовності до публікації, на відміну від навчальної платформи, яканакладає відповідальність на якість роботи на всіх стадіях її виконання.

Інтернет-технології, що стрімко розвиваються, за своєю природою ідеально вписуються також і в систему дистанційної освіти, яка передбачає просторове відокремлення викладача та студента.

Все вищевказане дозволяє виділити наступні напрямки використання телекомунікацій у викладанні іноземної мови в технічному внз:

Міжгрупове (міжмовне) спілкування з носіями іноземної мови за допомогою е-mail, організоване в телекомунікаційних мережах.

Використання різноманітних ресурсів навчальної інформації для накопичення дидактичних матеріалів.

Самостійне вивчення мови за допомогою дистанційних навчальних курсів.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання телекомунікацій сприятиме:

1.Формуванню культури спілкування, розвиткові комунікативних навичок, що є дуже важливим при вивченні іноземної мови.

2.Створенню мовного середовища при телекомунікаційних контактах з носіями мови.

3.Підвищенню мотивації у вивченні іноземної мови.

4.Формуванню вмінь проводити самостійні дослідження (в тому числі і науково-технічні).

5.Формуванню потреби до самоосвіти і технічної творчості.

Звичайно, запропоновані шляхи створення технологічного навчального середовища з метою формування іншомовної компетентності у студентів втнз не є взаємовиключаючими. Мова йде про поєднання традиційного навчання мові з можливостями сучасних ІКТ. В залежності від конфігурації ІКТ-забезпечення та можливостей учбового закладу і конкретного викладача можливі різні варіанти поєднання описаних вище варіантів. Тому робота, яку необхідно проводити в даному напрямку обіцяє бути ефективною та цікавою для всіх учасників процесу: науковців, адміністраторів, викладачів та студентів.

Висновки

Проаналізувавши передовий досвід науковців в даній області, ми дійшли висновку, що в умовах недостатньої кількості практичних годин на вивчення іноземної мови у втнз та зацікавленості студентів у використанні новітніх інформаційних технологій в процесі вивчення іноземної мови є доцільним запропонувати методику формування іншомовної компетентності, яка включала б традиційні методи навчання іноземної мови в поєднанні з новими інформаційними та телекомунікаційними технологіями, що надають можливість звільнити викладача від рутинної роботи та забезпечити студентів актуальними оригінальними текстами та інформацією, що найповніше відповідають їх спеціалізації.

Така методика, що задовольняє усім вимогам сучасної професійної освіти, сьогодні є можливою за умов створення та використання технологічного навчального середовища на базі вищих учбових закладів України.

Література

  1. Абрамович Г. В. Суть іншомовної компетентності як мети та результату професійної технічної освіти // Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки. Ніжин: Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2005. – № 4. – С. 120.

  2. Барахович И. И. Формирование коммуникативной компетентности студентов педагогического колледжа: Автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Барнаульський гос. пед. ун-т. – Красноярск, 2002. – С. 2-15.

  3. Искандарова О. Ю. Теория и практика формирования иноязычной профессиональной компетентности специалиста: Дисс... д-ра пед. наук: 13.00 / Оренбургский гос. ун-т, 1999. – 338 с.

  4. Креденець Н. Д. Компетентність парадигма професійної підготовки фахівців // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 6. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – 701 с.

  5. Макоєд Н. О. Формування у майбутніх інженерів умінь перекладу фахових текстів із застосуванням комп'ютерних технологій: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2002 – 17 с. (С. 6-7)

  6. Навчальна програма дисципліни "Іноземна мова за професійним спрямуванням"// – 2005. – ВНТУ – С. 4-5.

  7. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы: пер. с англ.. – М.: Когито-Центр, 2001.

  8. Bachman, Lyle F - Fundamental Considerations in Language Testing1990/ Sixth impression, 2003. Oxford: Oxford University Press

  9. Saussure, Ferdinand de Grundfragen der allgemeinen Sprachwissenschaft / Ed. Charles Bally and Albert Sechehaye, 1916. Trans. Herman Lommel. Berlin: Walter de Gruyter, 1967, 2 Auflage

Loading...

 
 

Цікаве