WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми вдосконалення комунікативних компетентностей при вивченні курсу Українська мова за професійним спрямуванням - Реферат

Проблеми вдосконалення комунікативних компетентностей при вивченні курсу Українська мова за професійним спрямуванням - Реферат

розвитку вмінь і навичок переконливо викладати свої думки, дискутувати, використовуючи різні способи аргументації, вести діалог із співрозмовниками, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; працювати з різними типами текстів, у тому числі й з мовними формами різних жанрів, стилів і підстилів;

оволодіння вмінням сприймати, аналізувати, зіставляти мовні явища й факти, коментувати їх, оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності ситуації спілкування;

формування дослідницької компетенції, удосконалення вмінь і навичок самостійної роботи з науковим текстом, різноманітними джерелами наукової інформації, зокрема електронної, розвиток умінь інформаційної переробки тексту, пошук інноваційних технологій.

Успіх комунікативного акту буде залежати від уміння мовця зацікавити реципієнта сказаним. Отже, для успіху сучасній людині потрібно володіти мистецтвом комунікації, тобто мати відповідну комунікативну компетентість. Студент повинен усвідомлювати, що російське прислів'я "за одягом зустрічають – за розумом проводжають" влучно й повно передає початок і кінець інтеракції, характерний для безпосереднього спілкування між людьми: спочатку адресант звертає увагу на стать, вік, статуру і, звичайно, одяг адресата, потім, під час розмови, – на поставу, жести, вираз обличчя тощо.

На основі комунікативних умінь і навичок встановлюється комунікативна компетентісність як здатність користуватися мовою залежно від ситуації.

На заняттях доцільними будуть такі форми і методи роботи зі студентами:

оглядові та евристичні лекції, семінари-колоквіуми, самостійне вивчення навчальної літератури та виконання індивідуальних контрольних робіт, передбачених навчальним планом; робота з довідниковими джерелами, зокрема з Інтернет-ресурсами;

завдання на мовне вправляння (різноманітні вправи (значною мірою для самостійної роботи), тести, складання конспектів, анотацій, рецензій);

завдання дослідницько-пошукового характеру, спрямовані на розвиток комунікативно–мовленнєвих умінь; корекція та редагування текстів;

моделювання ситуацій; виконання проблемно–пошукових завдань;

підготовка повідомлень, доповідей, рефератів, виступів у науковому стилі; участь у предметних олімпіадах.

Студентська молодь Харкова спілкується переважно російською мовою. Використовуючи українську мову в окремих ситуаціях спілкування, мовці допускають ряд мовленнєвих огріхів та помилок. Щодо орфоепічних норм – це "акання", пом'якшення [р]; діалектними можна вважати помилкові граматичні форми ходе, робе; явища семантичної інтерференції спостерігаються під час використання слів у невластивому для них в українській мові значенні, що зумовлено міжмовною омонімією: наприклад, поверховий замість поверхневий, лице замість особа, порівняти замість зрівняти, міроприємства замість заходи тощо.

На жаль, місцеві ЗМІ не є прикладом для наслідування: уже кілька років телереклама переконує харків'ян, що в будівельному супермаркеті на керамічну плитку встановлено "самі низькі ціни", "найпопулярнішою" помилкою є неправильне відмінювання українських прізвищ тощо. За два роки роботи харківський голова жодного разу не виступав державною мовою, пояснюючи це тим, що начебто проведений моніторинг серед представників міської громади засвідчив бажання харків'ян чути від влади виключно російську мову. Мушу зазначити, що значна частина харків'ян має небезпідставні сумніви щодо проведення такого моніторингу.

Отже, в цій непростій ситуації особливої актуальності набуває вивчення курсу української мови за професійним спрямуванням, який включає вивчення всіх мовних норм, а отже, допомагає майбутнім фахівцям не лише уникнути інтерференції, а й оволодіти навичками оптимальної мовної поведінки у професійній сфері. Адже саме професійна сфера, за даними соціолінгвістичних досліджень, є найбільш сприятливою для функціонування української мови. Зокрема дані, отримані в ході вивчення мовної поведінки, засвідчують, що студенти-харків'яни українською мовою найчастіше послуговуються саме при спілкуванні на навчально-професійні теми, що зумовлено тенденціями, які почали порівняно недавно виявлятися у вищих навчальних закладах у зв'язку з переведенням викладання навчальних дисциплін українською мовою. Це знаходить підтвердження і в матеріалах, зiбраних методом iнтерв'ю. Так, студенти механіко-технологічного факультету УІПА, якi однаково добре володiють українською та росiйською мовами, зазначають, що, спілкуючись в основному російською, вiдповiдають на практичних заняттях, семiнарах, колоквiумах, екзаменах тiєю мовою, якою читається вiдповiдний теоретичний курс. Російськомовні студенти зазначали, що спочатку намагалися, конспектуючи лекцію, перекладати лекцію з української на російською мову. Але оскільки ця робота вимагала додаткового часу, частина речень записувалась українською мовою, в результаті чого в конспекті запанував своєрідний суржик у письмовому варіанті. Це стимулювало студентів до запису лекцій українською мовою і відразу ж зняло психологічне напруження. Наступним логічним кроком стало україномовне спілкування з викладачем на семінарах та колоквіумах. Як бачимо, одержанi результати засвiдчують певну залежнiсть мовної поведiнки iнформанта вiд теми розмови в тому випадку, якщо в свідомості закріплюється зв'язок "тема – мова".

Таким чином, можна зі значною долею впевненості стверджувати, що курс "Українська мова (за професійним спрямуванням)" дозволяє не лише підтримати наявні україномовні тенденції в навчально-професійному спілкуванні, а й сприяє засвоєнню оптимальних способів оперування мовою як знаряддям досягнення успіху в професійній сфері.

Висновки

Сучасне соціальне замовлення на підготовку фахівців для різних сфер виробництва обґрунтовує вимоги до формування соціально-професійних якостей майбутнього спеціаліста, які базуються не тільки на загальному обсязі знань, а й передусім передбачають розвиток здатностей самостійно вирішувати нестандартні професійні задачі, застосовуючи альтернативне мислення, демонструвати постійне прагнення до удосконалення професійної діяльності. Тобто необхідно а) підготувати спеціаліста, здатного виконувати соціально-виробничі задачі та б) забезпечити його суб'єктно-особистісний розвиток. Отже, для успіху сучасній людині потрібно володіти мистецтвом комунікації, тобто мати відповідну комунікативну компетентість.

У подальших наших дослідженнях ми плануємо обґрунтувати методику формування мовної комунікативної компетентності студентів в рамках освоєння курсу "Українська мова за професійним спрямуванням" студентами ВНЗ.

Література

  1. Борисов П.П. Компетентостно-деятельный подход и модернизация содержания общего образования / П. П. Борисов // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2003. – N 1 .– С. 58-61.

  2. Борисюк И.В. Просодическая интерференция // Украинско-русское двуязычие: Социологический аспект. – К.: Наукова думка, 1988. – 218 с.

  3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, 2003 – С. VІІІ.

  4. Іванішин 3., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. - Дрогобич: Відродження, 1994.

  5. Кузнєцова Т.В. Двомовна сім'я як об'єкт соціолінгвістичного дослідження // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КДЛУ, 1999. – С. 232 – 237.

  6. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. – Торонто: Нові дні, 1960.

  7. Одарченко П. Про культуру української мови. – К.: Смолоскип, 1997. – 312 с.

  8. Пометун О.І. Компетентісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів.-К.: Презентація на нараді Центру тестових технологій 19.10.2004 р., – 10 с.

  9. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов. – К.: Вища школа, 1974. – 327 с .

  10. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: "Академвидав", 2004 – 280 с.

Loading...

 
 

Цікаве