WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Автентичний художній текст у процесі навчання діалогічного мовлення студентів-філологів - Реферат

Автентичний художній текст у процесі навчання діалогічного мовлення студентів-філологів - Реферат

Реферат на тему:

Автентичний художній текст у процесі навчання діалогічного мовлення студентів-філологів

В сучасному суспільстві гостро постає питання підготовки висококваліфікованого фахівця в кожній галузі, зокрема у вищому мовному закладі освіти (ВМЗО). Це стосується проблеми формування справжнього професіонала, а саме майбутнього вчителя двох іноземних мов та літератури. Згідно з вимогами Типових Програм з практики усного та писемного мовлення випускник ВМЗО повинен володіти діалогічним мовленням в ситуаціях неофіційного та офіційного спілкування з професійно-педагогічної, суспільно-політичної, культурної та побутової тематики. Як учитель літератури, випускник повинен успішно здійснювати навчання літератури країни, мова якої вивчається, та країнознавства.

Існує низка робіт, присвячених окремим питанням методики навчання другої іноземної мови (ІМ2), зокрема, граматики (Бородицька, 1974; Нікітенко, 1984), фонетики (Кернер,1961; Чічеріна, 1999), лексики (Кісельова, 1989; Реутов, 1986), з'ясування психолінгвістичних закономірностей навчання ІМ2 (Бім, 2001; Вороніна, 1990; Лапідус, 1980), міжмовної інтерференції (Верещагін, 1968; Лушин, 1983; Щепілова, 2000; Thomas, 1988) та ін. Запропоновані методики дозволяють якісно покращити викладання окремих аспектів ІМ. Однак найменш розробленими є питання, присвячені навчанню усного мовлення взагалі та діалогічного мовлення зокрема. Тому пошук шляхів навчання ефективного мовленнєвого спілкування в процесі вивчення ІМ2 є однією з актуальних областей методичних досліджень. В зв'язку з цим великого значення набуває діалог-обговорення або діалог-дискусія, як один з провідних методів навчання мовленнєвого спілкування, як ефективний засіб розвитку навичок і вмінь усного непідготовленого мовлення студентів.

Ось чому, останнім часом питання навчання іншомовної дискусії на соціально економічні, суспільно політичні та морально етичні теми активно розробляються багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими (J.-C.Chevalier, B.Grandecolas, A.Maley, A.Xu, P.Ur, Є.В.Шантарин, П.Б.Гурвич, Л.П. Коблова та ін.). Учені висловлюють думку про високу ефективність дискусії для усунення недоліків при навчанні іншомовного мовлення на старших курсах мовних факультетів, по причині: низького рівня усної мовленнєвої комунікації і відсутності справжньої динаміки ускладнення лексико граматичного аспекту мовлення і прогресуючого розвитку усно мовленнєвих умінь студентів, так як збагачення лексичного та граматичного аспектів мовлення студентів знаходиться у прямій залежності від ускладнення мисленнєво мовленнєвих завдань. Більшість дослідників пропонують надавати заняттям з практики усного мовлення дискусійної спрямованості (П.Б.Гурвич, В.Л.Скалкін, J.Basaille, P.Ur та ін.), проводити міжтемні дискусії з елементами міркування, переконання, аргументування (Є.В.Шантарін, Л.П.Коблова, J.-C.Chevalier, F.Debysser, H.Besse та ін).

Разом з тим, беручи до уваги дослідження вищезгаданих учених та незважаючи на розробку таких принципових положень, як використання навчальної дискусії як ефективного засобу розвитку навичок та вмінь усного мовлення (Є.В.Шантарін, П.Б.Гурвич, В.Л.Скалкін) формування специфічних дискусійних умінь на основі знань, відібраних з логіки (Л.П.Коблова), уточнення ситуацій та логічних схем побудови дискусії (J.Belanger, S.Moieand), питання, пов'язані з навчанням англомовної дискусії у вищій школі ще не в повній мірі вирішують проблему та все ще залишаються відкритими. Нерозробленість цієї проблеми в методичному плані, відсутність відповідної науково обґрунтованої методики навчання англомовної дискусії на матеріалі художнього тексту (ХТ) студентів мовних факультетів робить неможливим вирішення питання суттєвого підвищення ефективності навчального процесу.

Спираючись на дослідження вищезгаданих вчених нами були визначені теоретичні передумови навчання діалогу-дискусії на матеріалі ХТ [16, 17, 18, 19, 21, 22] та розроблено комплекс навчально-методичних матеріалів, що стимулюють усномовленнєву діяльність студентів на заняттях з практики усного та писемного мовлення, сприяють розвитку й удосконаленню комунікативно-дискусійних умінь студентів [20, 23].

Ми вважаємо, що навчання іншомовної дискусії саме на матеріалі автентичних ХТ малої епічної форми може стати ефективним засобом формування комунікативної компетенції майбутнього вчителя. Тому метою цієї статті є теоретичне обґрунтування доцільності використання автентичних художніх текстів малої епічної форми для навчання англомовної дискусії студентів мовних факультетів.

В сучасній методиці навчання іноземних мов питання про використання автентичного ХТ для різних цілей навчання розглядаються достатньо широко (Е.П.Дупленко 1977, Е.Х.Вільяллон 1986, Л.П.Смєлякова 1990, Матвейченко 2000, Е.Д.Матрон 2002, Ch.Brumfit 1980, S.Mckay 1984, D.Petitt1984, W.Littlewood 1992 та ін.). Проте ще й до цього часу не існує чіткого уявлення про навчальний потенціал ХТ, про його функції, властивості та ознаки. Це призводить до того, що великі можливості ХТ залишаються ще нереалізованими. Розкриття цих можливостей дозволило б удосконалити методику роботи над ХТ при навчанні вільного спілкування ІМ2.

В методиці навчання іноземних мов існують різні підходи до визначення та розуміння провідної функції автентичного ХТ в навчальному процесі (формально мовний, функціонально-феноменологічний, комунікативно-осмисловий, змістовно-мовленнєвий) [2, 84].

Проаналізуємо коротко зміст найхарактерніших з них.

Так, згідно з формально-мовним підходом провідною функцією ХТ є розширення мовних знань студентів (переважно лексичних) та збагачення їх словникового запасу. При функціонально-феноменологічному підході ХТ розглядається як ілюстративний матеріал різноманітних мовнo/мовленнєвих засобів і способів передачі предметно-логічного та ідейно-образного змісту. Основна мета його використання у навчальному процесі – лінгвістичний та літературознавчий аналіз тексту чи окремих його фрагментів. Комунікативно-осмисловий підхід передбачає навчання адекватного сприйняття, розуміння, осмислення різних категорій інформації ХТ.

Названим трьом підходам вважаємо за доцільне протиставити змістовно мовленнєвий підхід, згідно з яким провідна функція ХТ – джерело інформації, стимул для подальшого мовленнєвого спілкування. Основна мета його використання в навчальному процесі – розвиток діалогічного та монологічного мовлення на матеріалі прочитаного.

Висуваючи припущення про можливість навчання дискусії на матеріалі ХТ, ми розглядаємо текст як матеріал для мовлення, де смислове сприйняття змісту тексту виступає як один із видів передкомунікативного орієнтування, як стимул для усних висловлювань студентів на основі прочитаного. ХТ, з одного боку, є продуктом говоріння і тому повинен бути засобом мовленнєвого впливу на читача, а з іншого – ХТ виступає об'єктом сприйняття і є для реципієнта об'єктом смислової обробки [3, 34].

Сприйняття змісту художнього твору з точки зору естетики, літературознавства, психології є опосередкованою формою спілкування за системою автор → текст → читач (addresser → message → addressee). Цей складний діалектико-суперечливий процес спирається на численні антиномії: свідомого – підсвідомого, раціонального – емоційного, стереотипного – творчого, об'єктивного – суб'єктивного, інваріантного – варіативного тощо [4, 173]. В цьому процесі беруть участь такі психологічні мехінізми як установи й потреби студента, його мотиви та інтереси, спогади та емоції, відтворювальна уява, естетична сприятливість та естетична реакція тощо.

Виступаючи головною ланкою в ланцюгу автор → текст → читач, текст є певною сукупністю інформації, яка закодована за системою певної мови і служить інформаційним каналом зв'язку між автором (передавачем) та читачем (приймачем) [5, 35]. Тобто автор ХТ доносить до читача ідею свого творіння, не просто висловлюючи її, а кодуючи через систему образів, смислову структуру, систему знаків, а читач декодує її, перетворюючи спочатку в думку, а потім у вербально виражене, суб'єктивно опрацьоване повідомлення. Отже, студент-читач є не тільки об'єктом впливу, а й суб'єктом, оскільки він не тільки "вилучає" інформацію з ХТ, а й надає тексту свого власного розуміння [6, 230]. Таке сприймання тексту є активним та ціленаправленим процесом, оскільки є сукупністю розумових операцій над ХТ, метою яких виступає не стільки особисте сприйняття, скільки пошук і вилучення інформації пізнавально та емоційно суттєвої для читача. Такий процес можна зобразити формулою "читач – текст", оскільки ХТ є продуктом, породженим мовною особистістю та адресованим мовній особистості, яка, в свою чергу, здійснює ціленаправлену розумову діяльність – вилучення та переробку пізнавальної та емоційної інформації ХТ.

Loading...

 
 

Цікаве