WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Застосування інтегрованого підходу у побудові модульних навчальних програм та посібників для професійної підготовки майбутніх фахівців у коледжі (рефе - Реферат

Застосування інтегрованого підходу у побудові модульних навчальних програм та посібників для професійної підготовки майбутніх фахівців у коледжі (рефе - Реферат

Реферат на тему:

Застосування інтегрованого підходу у побудові модульних навчальних програм та посібників для професійної підготовки майбутніх фахівців у коледжі

У нових соціально-економічних умовах зростає значення інтеграції освіти. Освіта, яка визнає ідеї інтеграції, ставить перед викладачем нові педагогічні проблеми. Вони вимагають здатності до комплексного бачення освітніх та суспільних процесів, розуміння проблематики міжпредметної інтеграції, яка є основою навчання у професійній школі. Поняття інтеграції сьогодні стає провідною педагогічною категорією, яка визначає ряд суттєвих професійних дій викладача [5, с. 7].

Дослідженню проблем інтеграції знань належну увагу приділяють у наукових працях С.Я. Батишев, А.П. Бєляєва, Н.Є.Кузнєцова та інші. Основні ідеї інтегративного підходу у професійній освіті повинні узгоджуватися з основними принципами дидактики. Інтегративний підхід до організації навчально-виховного процесу передбачає врахування теоретичних засад інтеграції та специфіки конкретного навчального закладу з метою підвищення рівня і якості професійних знань [2, с.18].

Зміст навчального матеріалу характеризується певною системою внутрішніх зв'язків між поняттями, тому кожне знання має включатись в систему наявних знань. У цьому формується не сума, а система знань, що є необхідною умовою вільного володіння новими знаннями. У контексті інтегративного підходу до формування змісту освіти навчальний матеріал повинен певним чином бути організований: кожну дисципліну треба вивчати не ізольовано, а як частину цілого. З дидактичного погляду це дає можливість уникати дублювання навчального матеріалу, розглядати споріднені поняття під різним кутом зору, визначати оптимальну послідовність вивчення окремих тем як у структурі окремих дисциплін, так і в системі навчальних дисциплін [3, с. 28].

Визначення змісту навчального матеріалу не зводиться тільки до переліку знань і наукових понять, оскільки кожен поняття передбачає різноманітні ознаки, з яких не всі є однаково суттєвими для конкретного предмета чи підготовки фахівця певного профілю. Добирати зміст навчального матеріалу доцільно у контексті інтегративного підходу, вказувати сигнатуру тих чи інших ключових понять дисципліни, що вивчається. Такий підхід дає можливість визначити: чи це поняття вивчається в різних навчальних предметах як дублювання чи відбувається його розширення та поглиблення. Розглядаючи дидактичний аспект інтеграції, важливо наголосити на необхідності врахування взаємозв'язку не лише знань, а й умінь та навичок студентів. Інтеграцію знань та вмінь студентів доцільно чіткіше розмежовувати залежно від взаємозв'язку змісту і методів навчання [3, с. 28].

Однією з умов інтеграції є різниця багатоманітності (за предметом, структурою) та відносна тотожність різноманітності, а також методологічна сумісність знань, ідей тощо. Інтеграція знань розвивається не лише між суспільними, технічними та природничими науками, наукою та виробництвом, а й усередині самої педагогіки як науки [4, с.128].

Сьогодні відповідно до вимог ринку майбутні фахівці-землевпорядники повинні володіти не лише вміннями і навичками проведення топографо-геодезичних зйомок, обстежувальних робіт, ведення державного кадастру і моніторингу земель, а й бути компетентними в питаннях, які виникають у галузі земельних відносин. Як спеціалісти із земельно-правових питань майбутні фахівці повинні добре знати зміст і правила оформлення ділової і земельно-правової документації, що зумовлює необхідність вивчення системи і правил ведення ділових паперів. Уміння спілкуватися мовою професії сприяє швидкому самостійному засвоєнню нових знань, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та в ділових контактах.

З метою уникнення перенасичення навчальних програм ідентичним навчальним матеріалом та забезпечення можливості повноцінного та якісного засвоєння студентами професійних знань та вмінь виникає необхідність створення інтегрованих робочих навчальних програм та інтегрованих посібників. Наприклад, така можливість виникає під час вивчення дисциплін землевпорядного циклу "Основи стандартизації, сертифікації і метрології" (27 годин), "Організація діловодства" (54 години), "Українська мова за професійним (землевпорядним) спрямуванням" (54 години).

Під час побудови змісту курсу „Українська мова за професійним спрямуванням" нами враховувалися такі умови інтеграції навчальних дисциплін [1, с. 20]:

- об'єкти дослідження повинні співпадати або бути достатньо близькими;

- в навчальних дисциплінах, що інтегруються, використовуються однакові методи дослідження;

- інтегровані навчальні дисципліни будуються на загальних закономірностях, загальних теоретичних концепціях.

Інтегровані цілі навчання, що забезпечують формування достатніх професійних знань не лише з навчальної дисципліни за професією, але цілого ряду суміжних дисциплін, та вміння інтерпретувати відповідно до виробничої ситуації, визначаються на початку кожного модуля.

Таблиця 1.

Інтеграція професійних знань відповідно до спеціальності "Землевпорядкування"

Дисципліни інтегрованого курсу

Міжпредметні зв'язки

"Основи стандартизації, сертифікації і метрології", "Організація землевпорядного діловодства", "Українська мова за професійним (землевпорядним) спрямуванням"

геодезія, основи правознавства, основи меліорації, фотограмметрія, геодезичні роботи, комп'ютеризація землевпорядного виробництва

Структура модульної програми та окремих модулів визначалась за допомогою принципу поєднання комплексних, інтегруючих, конкретних дидактичних цілей. А звідси випливає комплексна дидактична мета: підготовка майбутнього фахівця, мобільного спеціаліста-землевпорядника для аграрної галузі, який володіє певними знаннями та конструктивними, комунікативними, організаторськими, пізнавальними, прикладними, сугестивними професійними вміннями, а також професійно необхідними якостями.

Під час вивчення курсів „Українська мова за професійним спрямуванням", "Основи стандартизації, сертифікації і метрології", "Організація землевпорядного діловодства" у студентів формуються конкретні вміння, які необхідні у процесі професійної діяльності, в конкретних професійних ситуаціях: правильно і чітко володіти практичними навичками застосовування інструкцій, вказівок, постанов при документуванні питань, які регулюють земельно-правові відносини, питання охорони та раціонального використання земель; оформлення текстових та графічних землевпорядних документів відповідно до діючих вимог стандартів у землевпорядній службі. Структура розробленої модульної програми повністю відповідає визначеній комплексній дидактичній меті (див. рис. 1.).

Програма навчальної дисципліни "Основи стандартизації, сертифікації і метрології" складається з 2 модулів, "Організація землевпорядного діловодства" - з 3 модулів, що входять до структури програми формування знань і вмінь професійної діяльності та прогнозування її перспектив в аграрній галузі, „Українська мова за професійним спрямуванням (землевпорядним)" – 4 модулів.

Модульна програма курсів "Основи стандартизації, сертифікації і метрології", "Організація землевпорядного діловодства", „Українська мова за професійним спрямуванням (землевпорядним)" укладалась таким чином, що зміст навчального матеріалу кожного окремого модуля забезпечував досягнення дидактичної мети. Інтегруючу мету складають конкретні цілі. Кожен модуль складався з міні-модулів (навчальних елементів), що доповнювались списком рекомендованої літератури, комп'ютерним забезпеченням, електронними підручниками. Конкретні цілі, що входять до інтегруючої мети, передбачали: чітке уявлення цілей учіння; конкретне формування змісту навчання; керування навчальними діями та методичне забезпечення процесу засвоєння; забезпечення зворотнього зв'язку.

Рис. 1. Структура курсу "Основи стандартизації, сертифікації і метрології"

Відповідно до принципу відносної самостійності міні-модулі відповідно до дидактичної мети були самостійними або взаємопов'язаними. На схемі представлена логічна структура модуля 1, рис. 2).

Рис. 2. Схема реалізації принципу відносної самостійності елементів з дисципліни "Основи стандартизації, сертифікації і метрології"

Змістовий (навчальний) модуль – це частина курсу, яка має самостійне значення і складається з однієї або декількох близьких за змістом тем або розділів, сукупністю теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми контролю, такі як поточний рейтинговий та підсумковий рейтингово-заліковий контроль, має чітко визначені мету, завдання, складається з міні-модулів і реалізує інтегруючі цілі.

Структуру змістового модуля складають три його блоки: теоретичний, практичний,контрольно-обліковий (рис. 3).

Рис. 3. Блоки змістового модуля

Теоретичний блок складають вступ до модуля, лекції. Практичний блок – семінарські, лабораторно-практичні роботи, самостійне вивчення, консультації. Контролюючий блок включає контроль вхідних, поточних, вихідних та підсумкових знань.

Міні-модуль – це навчальний елемент, що складається з груп методів колективної і самостійної діяльності студентів для реалізації конкретних цілей, вимагає відбору змісту навчального матеріалу на основі принципу інтеграції знань для формування професійних вмінь і навичок. Логічна структура модульної програми курсу відтворена на рис. 4.

Рис. 4. Логічна структура модульної програми курсу

При створенні інтегрованого посібника необхідно враховувати критерії структурування змісту навчального матеріалу, а саме: відповідність змісту та обсягу компонентів структурованого навчального матеріалу навчальним планам і програмам, фундаментальність відібраних понять, значущість для майбутньої професійної діяльності, міжпредметні зв'язки, доступність навчального матеріалу для студентів з різним рівнем базової підготовки, рівень системності вихідних понять, спорідненість понять у різних дисциплінах одного циклу, співвідношення рівня складності навчального матеріалу з урахуванням індивідуальних можливостей студента.

Структура посібника: до кожного модуля крім теоретичного матеріалу розроблено навчальні елементи та керівництво до модуля для студентів.

У першому модулі "Складання і оформлення професійних документів із землевпорядкування" подається структура та мовні штампи документів з управлінської діяльності системи Держкомзему: щодо особового складу, розпорядчих документів, довідково-інформаційних документів (листи-запити, листи-відповіді, виробничі звіти, виробничі протоколи, витяги з протоколу), господарсько-договірної діяльності (договір, трудова угода, контракт), обліково-фінансових документів (відомість, накладна (вимога), виробничі акти), організаційних документів (положення, статут, інструкція, правила).

У другому модулі "Культура професійного мовлення землевпорядника" увага зосереджується на таких поняттях, як професійне мовлення, визначаються основні вимоги та особливості професійного мовлення та мовленнєвого етикету, види усного спілкування за професійним спрямуванням, форми проведення дискусії, що дозволяє виробленню вміння у фахівців-землевпорядників працювати з юридичними і фізичними особами, відповідаючи на їх запити.

Зміст навчального матеріалу третього та четвертого модулів насичений галузевою термінологією, що використовується у професійному мовленні, розкриває сутність багатозначних слів та контексту, забезпечуючи тим самим вміння застосовувати землевпорядну термінологію у різноманітних комунікативних процесах, подає перелік номенклатурних назв в професійному мовленні, складноскорочених слів, абревіатур та графічних скорочень, що використовуються у фахових текстах та професійних документах, визначає особливості комп'ютерного перекладу фахових текстів з використанням термінологічних електронних словників, визначає синтаксичні особливості професійних текстів та складних випадків керування та узгодження.

Висновки

Таким чином, впровадження в професійну освіту інтеграції знань сприятиме реалізації розвитку майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки. Для подальших досліджень з цієї проблеми вважаємо за доцільне вивчення проблеми інтеграції знань у процесі дослідження міжпредметних зв'язків у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Література

  1. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования. – СПб.; радом, 1997. – 225 с.

  2. Гончаренко С., Кміт Я. Загальнотеоретичні аспекти інтеграції природного-наукових і методичних знань учнів // Шляхи освіти. – 1997. – №1. – С. 18.

  3. Козловська І.М. Аспекти дидактичної інтеграції: курс лекцій. – Лекція 1,2. – Львів: НМЦ КПО, 1999. – 48 с.

  4. Козловська І.М., Пайкуш М.А. Методика інтегративного навчання фізики у професійній школі: Навчально-методичний посібник. – Дрогобич: Коло, 2002. – 128 с.

  5. Смірнова В.О. Впровадження інтегрованого підходу до структурування правових знань педагога професійної школи. Методичні рекомендації. – К.: ТОВ „Чайка-Всесвіт", 2006. – 172 с.

Loading...

 
 

Цікаве