WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтеграція математичних і гуманітарних знань як передумова якісної підготовки майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарних класах - Реферат

Інтеграція математичних і гуманітарних знань як передумова якісної підготовки майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарних класах - Реферат

Щодо використання віршів також можна зауважити, що вони несуть різне дидактичне навантаження. Деякі з них ілюструють вивчений матеріал, інші – переформульовують математичні закономірності поетичною мовою, якісь демонструють практичне застосування матеріалу, інші є своєрідними мнемонічними правилами, сприяють створенню образів, які допомагають запам'ятовуванню; є вірші-загадки і вірші – задачі. Всі вони можуть бути присутні на практичних та лекційних заняттях з математики.

Обов'язковим в контексті підготовки до роботи в гуманітарному класі вважаємо ознайомлення студентів-математиків з етимологією понять, що вивчаються. Наприклад, при вивченні кривих другого порядку після того, як сформульовані означення еліпса, гіперболи та параболи, записані рівняння цих кривих, звертається увага, що назви „еліпс", „гіпербола", „парабола" було дано Аполлонієм. Якщо дозволити собі дещо вільний переклад, то можна сказати, що слово „еліпс" означає недостачу ( площі квадрата не вистачає чогось до площі прямокутника), слово „гіпербола" – перевищення(площа квадрата переважає площу прямокутника), слово „парабола" означає рівність (площа квадрата дорівнює площі прямокутника).Тепер у побуті ми, якщо хочемо сказати про недостачу, користуємось не грецьким словом „еліпс", а латинським „дефіцит", або „дефект", причому в першому випадку маємо на увазі деяку матеріальну недостачу, а в другому – моральну. Що ж до термінів „гіпербола" і „парабола", то ми ними часто користуємося саме в тому їх значенні, яке вкладали в них стародавні греки. Так, коли нам треба сказати, що це перебільшення, то ми говоримо, що це гіпербола, гіперболізація і т.д. Коли ж ми наводимо якусь притчу для порівняння з якою-небудь подією, то говоримо, що це парабола.

Іншим напрямком інтеграції з літературою вважаємо вивчення фольклору крізь призму математичних знань. Мається на увазі встановлення асоціацій і аналогій між математичними об'єктами, і тими, які змальовує народна мудрість. У викладанні математичного аналізу можливостей для цього порівняно з іншими дисциплінами найбільше. Справа в тому, що у фольклорі найчастіше можна зустрітися із змалюванням залежностей між величинами, що пояснюється, перш за все тим, що такі залежності є найпоширенішими у повсякденному житті. Вивчаючи окремі властивості функцій, доцільним вважаємо використати їхній фольклорний опис. Наприклад, приказка "чим далі в ліс, тим більше дров" якнайкраще ілюструє властивість зростання функції, "багато диму – мало тепла" - її спадання, "не було ще ночі, якої не змінив світанок" - періодичність, "вище голови не стрибнеш" - обмеженість, "ні риба, ні м'ясо" - функцію, що не є ані парною, ані непарною, "через вухналь гублять підкову, через підкову – коня" - складену функцію, "і глибока криниця має дно" - функцію, що має границю, "дубовий гай вітру не боїться" - диференціювання функції у = ех. Цей перелік можна продовжувати. Знаходити аналогії можна і між методами, діями, які використовуються в математиці і в літературі та мові. Наприклад, дія зведення подібних аналогічна пошуку однорідних членів речення. Вважаємо вправу зі встановлення таких аналогій дуже добрим інструментом розвитку уявлення, пам'яті, образного мислення.

Інтеграція знань є необхідною з точки зору посилення прикладних аспектів, особливо в гуманітарній галузі. Саме в цьому ( в посиленні гуманітарних аспектів), деякі вчені(наприклад, Віленкін) бачать сенс гуманітаризації математичної освіти. Саме при вивченні математичних методів і того, як вони використовуються у різних, в тому числі і гуманітарних, науках, отримуємо широкі можливості для здійснення інтеграції. Вивчення статистики на наш погляд доцільно супроводити, наприклад, ілюстрацією її використання у теорії вірша. Вважаємо, що студентам цікаво буде узнати, що перша спроба встановити статистичну закономірність розподілу наголосів була здійснена Чернишевським. Андрій Білий поклав статистичний метод в основу вивчення форм російського вірша. Вивченню віршів присвятив свої роботи і математик - академік Колмогоров.

Наступний шлях здійснення інтеграції – розв'язування задач із гуманітарним змістом. Ці задачі додають до змісту основного матеріалу з предмету додаткову інформацію з гуманітарних дисциплін, з їх допомогою демонструється важливість математичного аналізу всіх боків нашого життя.

Перспективним вважаємо використання таких індивідуальних завдань для студентів: кожен з елементів математичних знань, які вивчатимуться у класі гуманітарного профілю, супроводити його практичною значущістю, вказати прикладну мету його вивчення, скласти перелік інших галузей знань, з якими можна було б здійснити міжпредметні зв'язки при вивченні математичного поняття.

Висновки

Таким чином, існує багато різних шляхів здійснення інтеграції математики з гуманітарними предметами. Встановлення міжгалузевих міжпредметних зв'язків сприяє озброєнню майбутніх учителів математики як фактичними, так і методичними знаннями, які їм знадобляться у майбутній професійній діяльності. Крім того в процесі здійснення інтеграції у студентів є можливість розвитку своїх творчих можливостей, кругозору, тренування обох півкуль головного мозку, що дозволить майбутньому вчителю більш органічно вписатися у середовище гуманітарного класу.

Література

  1. Аршанский Е.Я. Система подготовки будущего учителя химии к работе в классах гуманитарного профиля.-дис...канд.пед.наук.13.00.02/Московский государственный педагогический университет.-М,2001.- 200с

  2. Браже Т.Г. Интеграция предметов в современной школе//Лит. В шк..-1996.-№5.-с150-154.

  3. Гончаренко С.У. Зміст освіти і її гуманітаризація//Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи/за ред. І.Я Зязюна. – К.,2000

  4. Горбуліч Г.В., Ткачова Г.А. Створення цілісного художнього образу уроку як один із напрямків педагогічної інтеграції//Вісник ЛНПУ ім. Шевченка №12, 2005 р.

  5. Ельбрехт О.М. Педагогіка вищої школи: модульний лекційно практичний курс. - К.:Вид-во Європ. ун-ту.- 2005.-78с.

  6. Зверев И.Д. Взаимная связь учебных предметов.-М.: Знание,1977

  7. Любичева В.Ф. Мухамедьянова Р.Р. Дидактические сказки в процессе обучения математике//Вопросы обучения и воспитания. -2007.- №6-с.32-37

  8. Помогайбо В. Філософія освіти третього тисячоліття// Директор школи. – 2000. - № 38(жовтень)-с.8-9

  9. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів.-К.,1999.

  10. Сердюкова М.С. Интеграция учебніх занятий в начальной школе//начальная школа.-1994.-№11-с.45-49.

  11. Сухаревская Е.Ю. Интегрированное обучение в начальной школе.- Ростов/Д, 2003.

Loading...

 
 

Цікаве