WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтеграція математичних і гуманітарних знань як передумова якісної підготовки майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарних класах - Реферат

Інтеграція математичних і гуманітарних знань як передумова якісної підготовки майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарних класах - Реферат

Реферат на тему:

Інтеграція математичних і гуманітарних знань як передумова якісної підготовки майбутнього вчителя математики до роботи в гуманітарних класах

Для нашої сучасності характерна інтеграція наук, прагнення отримати найточніше уявлення про загальну будову світу. Ці ідеї знаходять своє відображення як в концепції сучасної шкільної освіти, так і в концепції професійної підготовки спеціалістів. Провідною тенденцією осучаснення і вдосконалення змісту освіти Гончаренко С.У. називає його гуманітаризацію, що передбачає „...інтеграцію різнорідних знань про людину, її мислення, про природу і суспільство, одержаних при вивченні різних навчальних предметів, у єдину наукову картину світу"[3]

Інтеграція передбачає встановлення і посилення взаємозв'язків між науками. Процес інтеграції за своєю суттю близький до систематизації. Інтеграція – механізм самоорганізації хаосу знань. Інтеграція (від лат. integеr – цілий) може бути розглянута як мета і шлях створення цілісності. Системні цілісні знання – це стан, результат, до якого можна прийти, здійснюючи інтеграцію. Інтеграція – процес, рух, що прагне до цілісності"[8]. Сердюкові М. означає цей термін як "процес зближення й зв'язку наук, який діє поряд з процесом диференціації, що являє собою вищу форму втілення між предметних зв'язків на якісно новому рівні навчання"[10].

Сучасна педагогічна наука стверджує, що для продуктивного засвоєння учнем та студентом знань і для його інтелектуального розвитку важливе значення має встановлення широких зв'язків як між різними розділами курсу, який вивчається, так і між різними дисциплінами в цілому (внутришньопредметна і міжпредметна інтеграція). Досвід показує, що інтегроване навчання, за якого матеріал доповнюється та повторюється іншими напрямами, дає набагато кращій результат у порівнянні з традиційним вивченням дисциплін. Інтегративний підхід до викладання сприяє виробленню системи знань, розвиває здібності до їх переносу в інші галузі. У формуванні наукового світогляду, прикладних умінь провідна роль зв'язків математики із спорідненими навчальними предметами є загальновизнаною. Однак у контексті вирішення проблеми інтеграції різнорідних знань набуває актуальності реалізація тих зв'язків, що об'єктивно існують у багатовимірному освітньому просторі між математикою і предметами гуманітарного циклу"[6].

У статті ми окреслимо шляхи здійснення міжпредметної інтеграції у процесі підготовки майбутнього вчителя математики.

Ідея педагогічної інтеграції, на думку вітчизняних дослідників, не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі Сухомлинського, уроки мистецтва Д. Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш.Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослідників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, О.Гільзову, М.Масол, О.Савченко, Н. Сердюкову, О. Сухаревську, В. Фоменка та інш[4] .

Серед видів інтеграції вчені виокремлюють внутришньопредметну та між предметну[2], горизонтально і вертикальну[11]. Ми ж говоритимемо про тематичну інтеграцію, яку Савченко означає так: "відбір та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем"[9,c.234].

Традиційно реалізація міжпредметних зв'язків здійснюється передусім шляхом вивчення в курсі математики навчального матеріалу, необхідного для засвоєння змісту інших предметів природничо–математичного циклу, а також за допомогою безпосереднього використання математичних ідей, методів і математичного апарату під час розв'язування задач, що виникають при вивченні названих дисциплін. Учні в результаті здійснення цих зв'язків повинні зрозуміти, як математичні задачі виникають на ґрунті задач з інших предметів і як методи розв'язування цих математичних задач використовуються в ході розв'язування нематематичних задач.

Учителеві, якій викладатиме математику у гуманітарному класі, доведеться враховувати дидактичні особливості таких учнів. Серед учнів гуманітарних класів переважають діти з художнім та змішаним типом(за класифікацією Павлова). В них переважає наочно-образне мислення, багата уява, сильніше проявляються емоції, інтересом користуються питання історії математики, прикладні аспекти, цікавий матеріал. Домінування у мозковій діяльності однієї з півкуль і дає можливість ділити учнів на математиків і гуманітаріїв. Відповідно до особливостей гуманітаріїв доцільно використовувати особливу, правопівкулеву стратегію викладання, основи якої змальовані у дисертації Аршанського[1]. При правопівкулевому стилі викладання широко і активно використовується образна пам'ять учнів. Образи, що використовуються при поясненні, не діляться на частини, а відображують сутність явища. Вони є основним засобом донесення матеріалу до учнів. Використовуються в основному зорові образи, та можливе використання кінестетичних, слухових, емоційних із залученням відповідних видів пам'яті. Широко використовується наочний матеріал, схеми. Мова насичена метафорами, порівняннями. Корисна динамічна наочність. Приділяється увага інформаційній значимості елементів пояснення( краткість та конкретика). Тут найбільш важливим і ефективним є емоційний аспект. Особливе значення мають мотивація і інтерес. Широко використовуються дискусії. При порівнянні увага акцентується на відмінностях. Технології і алгоритми пов'язані з образами, що розгортаються в часі. Цей стиль висуває багато вимог до мови викладача. Він також передбачає розвиток творчих можливостей учнів, широке використання творів мистецтва у навчанні.

Зауважимо, що в учителів математики найчастіше домінуючою є ліва півкуля і тому виникає деяке протиріччя між особливостями вчителя і особливостями учнів, яких йому потрібно навчати. З метою подолання цього протиріччя пропонуємо цілеспрямовано тренувати та розвивати обидві півкулі студентів-математиків. Як один з засобів тренування – широке використання завдань, які потребують створення образів, встановлення асоціацій. Найчастіше такі завдання мають міжпредметний характер. Також вважаємо доцільним включати студентів у діяльність, яку йому доведеться виконувати під час роботи; вкраплювати елементи гуманітарних знань у викладання математичних дисциплін.

Залишивши поза увагою традиційні шляхи здійснення інтеграції між математикою і суміжними дисциплінами, змалюємо докладніше конкретні шляхи її здійснення між математикою і гуманітарними предметами, зокрема, літературою. Цей вид інтеграції вважаємо більш важливим в контексті підготовки вчителя математики до викладання у гуманітарному класі.

Перший шлях ми бачимо у використанні на заняттях художньої літератури. Це можуть бути епіграфи до занять у вигляді віршованих рядків. Емоційний заряд заняття з математики підвищується, якщо викладач не нехтує різноманітними прийомами образно-емоційного "акомпанементу", який допомагає "додати кольору" до прямої наукової інформації. Добре, якщо вчитель вміє вдало і доречно використовувати художньо-поетичні цитаті, так би мовити, "репліки вбік", метафори, жарти, тощо.

Інший напрямок – вивчення якоїсь ситуації, змальованій у художньому творі, під час вивчення відповідної теми, і як продовження, завдання студентам самостійно відшукати у художній літературі рядки, які якимось чином пов'язані з темою, що вивчається. Класичним прикладом може бути аналіз "Гіперболоїду інженера Гаріна" при вивченні кривих другого порядку. Викладач може пропонувати перелік літературних джерел, а може й не обмежувати поле пошуку. У знайдених уривках з художніх творів можна відшукувати математичні помилки, які нерідко там присутні.

З метою розвитку математичного і літературного мовлення, яке широко використовуватиметься студентом у правопівкульовій стратегії викладання, корисним вважаємо завдання зі створення літературних мініатюр, як то казок, віршів тощо математичної тематики, які доцільно пропонувати на заняттях з методики. Багато хто з вчителів-практиків, які використовують казки у своїй роботі, підтверджують, що при складанні математичної казки акцент із запам'ятовування матеріалу переноситься на його активне засвоєння, "діти, захопившись, не помічають, що вчаться, розвиваються, пізнають, запам'ятовують нове, і це нове входить в них природно". Більшість з педагогів, які використовували казки у навчанні, робили це у молодшому шкільному віці( В. Сухомлинський, Л. Толстой, Я. Корчак, С. Френч, Дж. Родарі). Чи може цей вид діяльності використовуватися у студентському віці? Наша відповідь: так. По-перше, педагог лише тоді зможе виховати творчу дитину, коли від сам здатен до творчості. Так, Єрмолаєва Л.Б., аналізуючи зарубіжний досвід розвитку творчих здібностей дітей, підкреслює, що однією з вимог, які повинні виконувати педагоги для розвитку творчих здібностей дітей, є виховання педагогами своєї креативності. Педагог повинен постійно долати в собі силу формальності. "Для того, щоб розвивати творчий потенціал учнів, педагог сам має бути творчим". По-друге, казки складаються студентами не тільки і не стільки для розуміння математичного матеріалу, як для вдосконалення їхнього методичного арсеналу. Щоб створення казок перетворилося у дієвий методичний прийом, ми не лише даємо завдання студентам: "написати казку з теми "Похідна", а навчаємо їх цьому виду діяльності. Написати казку непросто, а написати математичну казку – удвічі важче, адже треба художніми образами описати абстрактні поняття, не спотворивши при цьому їхньої математичної суті. Створення математичної казки передбачає не лише вміння фантазувати на математичні теми, а й грамотне володіння мовою, впевнене володіння математичними поняттями. Для того щоб навчитися писати казки, по-перше, аналізуємо вже написані вчителями або школярами твори, якими вони щедро діляться у науково-методичних виданнях, виявляємо з них кращі, разом із студентами формулюємо правила написання казки, яка б відповідала дидактичним вимогам тощо. Цікаво, що різні студенти у різний час, аналізуючи твори "корифеїв" математичної казки(ще не здогадуючись, чиї казки вони аналізують), вказують на одні й ті ж самі недоліки. Так, наприклад, часто доводиться чути, що казкам Фелікса Крівіна не вистачає доброти. Уміння складати математичні казки приходить не відразу. Так, складаючи математичну казку, бажано дотримуватися таких рекомендацій: казка повинна мати не тільки математичних героїв, а й відображати якісь суттєві властивості об'єктів, сюжет повинен бути цікавим, оригінальним, казка повинна містити і життєву мудрість, бути повчальною, добро повинне перемагати зло. Остання вимога якнайтісніше перетинається з ідеями гуманізації і гуманітаризації, бо основою цих процесів "є усвідомлення людством ідей миру і справедливості, добра і свободи"[5]. Серед вимог, які висуваються до математичних казок, найголовнішою повинна бути відсутність фактичних змістовних помилок. Наступними за рейтингом вимогами повинні бути послідовність і логічність викладу, завершеність сюжету, тощо. Потрібно зауважити, що казки, складені студентами, іноді бувають настільки гарними, цікавими, глибокими та змістовними, що нічим не поступаються казкам відомих авторів. Це свідчить про розуміння ними суті не тільки математичного матеріалу, що вивчається, а й дидактичної мети використання казки на уроці, про творчі здібності студента. Та казки, складені студентами, відрізняються від казок досвідчених вчителів або учнів. Ці казки легко упізнати за властивими студентському вікові пошуками свого місця в житі, бажанням створити простір любові, кріпку родину тощо. В них персонажі закохуються, одружуються, народжують дітей. Додамо також, що серед форм роботи з математичною казкою використовуємо різні: написання та аналіз, продовження, виправлення казок, знаходження помилок, формулювання математичних означень, властивостей, які сформульовані в казці тощо.

Loading...

 
 

Цікаве