WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Філософські аспекти екологічної свідомості, науки і освіти, виховання і культури - Реферат

Філософські аспекти екологічної свідомості, науки і освіти, виховання і культури - Реферат

Діяльнісний підхід до вивчення екології визначає її, насамперед, як практичну дисципліну. Людина, як об'єкт дослідження, постає специфічною стороною: водночас як об'єкт і як засіб управління; як суб'єкт діяльності. Відтак, екологія перетворюється на нормативну дисципліну, висновки якої мають бути відповіддю на запитання що і як слід робити.

Визначальною рисою екологізму стало обстоювання нової суспільної моделі, що дістала назву нової екологічної парадигми. Остання ґрунтується на постматеріальних цінностях і передбачає підсилення турботи про нематеріальні цінності, які стали ознакою перетворень, що їх зазнало західне суспільство по закінченні другої світової війни. Це особистісні аспекти, естетичні та інтелектуальні сторони людського життя, які передбачають співіснування колективізму з толерантністю щодо індивідуального вибору.

Інвайронменталізм ґрунтується на переконанні в тому, що самих лише управлінських підходів може бути достатньо для вирішення сучасних екологічних проблем, і зберігає віру в те, що ці проблеми можуть бути вирішенні без обмеження зростання, без фундаментальних змін суспільних цінностей, способів виробництва та стереотипів споживання.

Реформістський екологічний рух, активне формування якого у Західній Європі, США, Канаді та інших країнах світу припадає на 1970 роки, кваліфікують як сучасну трансформацію концептуальних засад першої хвилі екологічної мобілізації, що відбулась завдяки значному розширенню проблемного спектру, залученню зацікавлених груп та урізноманітненням засобів суспільного впливу.

Інший напрям радикального екологізму – біорегіоналізм . Останній становить сукупність філософських поглядів в межах екологізму 1960-1980 років, де провідними є ідеї повернення до землі, перехід до екологічно прийнятних технологій, соціального анархізму та фемінізму.

Очевидна необхідність глибокого і всебічного аналізу причин суперечностей між бідними та багатими країнами щодо обсягів використання природних ресурсів та темпів економічного зростання, оцінка тенденцій глобальної екологічної політики та політики розвитку, а також справедливого розподілу матеріальних благ та ресурсів між бідними та багатими країнами. У цьому контексті досягнення справедливості вбачається можливим через встановлення нового світового порядку.

Глобальний соціальний контекст – це багатомірний антропогенний універсалізм, що виник і еволюціонує як інтегральний продукт складних інтеракцій між національними державами, супернаціональними організаціями, транснаціональними корпораціями. Екологія та політика ще до недавна були абсолютно індиферентними одна до одної, а тепер з'явився новий напрям політичної діяльності – екологічна політика.

Сучасна техногенна цивілізація почала швидкими темпами вступати в епоху планетарної кризи. Протистояння екологічній катастрофі є головною задачею в XXI столітті. Людству потрібно вибрати новий курс еколого-економічного розвитку, спираючись на екологічний імператив. Сучасне суспільство потребує реформ, які зазначені в Глобальному Плані Маршалла. Трансформування світу неможливе без проведення культурної революції. Якщо в стратегії розвитку сучасної цивілізації не врахувати духовних цінностей, то цивілізація прийде до катастрофи. Тому для людства на даному етапі його розвитку вкрай необхідна нова натурфілософія.

Екологічна психологія розглядається сьогодня як наука, що вивчає характер і особливості психологічних впливів на людину з боку природного, соціального й антропогенного оточення, зв'язаних з цим психічних переживань, внутрішніх станів людини і суспільства. Вона є екологічним вектором, який необхідно "вмонтувати" у свідомість сучасної людини, аби уникнути її деградації і деградації самої цивілізації. Тому має сенс сформулювати визначення екологічної психології як науки, що формує в сучасної людини верховенство екологічних цінностей, усвідомлення того, що в основі людського життя повинні лежати принципи біосферної етики та екологічного імперативу.

В наш складний час це дуже актуально, адже тільки духовне відродження загальнолюдських цінностей, а також моральне очищення можуть призвести до гармонізації людини з навколишнім середовищем. В цілому виходить, що занепадає не тільки природа : найбільше в результаті падіння моралі страждає сама людина. Морально-естетичний світогляд повинен спиратися на реальні цінності, до яких належить, насамперед, наша культура. Саме тому питання екологічної культури та освіти є сьогодні найбільш актуальними і привертають увагу мислителів сьогодення [6, 7]..

Сьогодні чисельність населення Землі, масштаб економіки і технічний прогрес вийшли з-під контролю суспільства. Змінювати треба не чисельність народу, а його якість. Треба стримати жадібність, нерозумність, неприборкане прагнення до наживи і влади, дурість і зло. Наша очевидна нездатність керувати економікою шляхом централізованого планування повинна була б вселити велику скромність у планетарних менеджерів, готових централізовано планувати екосистему [8, 9]..

Висновки

1. Глобальна криза цивілізації багато в чому зв'язана з падінням моральності і духовності людини, тому основною задачею екологічної психології є глобальна конверсія свідомості людства, відведення людства від примату матеріальних цінностей до екологічних пріоритетів.

2. Перед екологами стоїть важка задача формування абсолютно нової моральності, де екологічні цінності будуть домінувати над принципом споживання.

3. Задача формування екологічного світогляду, тобто перебудови людської психіки, потребує зміни сформованої життєвої парадигми, зміни мислення, реформування старих і становлення нових духовних інститутів суспільства, культурної революції в людських якостях. Зміна ідеології – дуже хворобливий процес. Але він необхідний для виживання цивілізації.

Література

  1. Хесле В. Философия и экология. – М.: Ками, 1994. – 192с.

  2. Борейко В.Е. Прорыв в экологическую этику. – К.: Логос, 2001. – 202с.

  3. Вернадский В.И. Размышления натуралиста, Кн.1. Пространство и время в неживой и живой природе. – М.: Наука, 1975. – 174с.

  4. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Кн.2. Научная мысль как планетное явление. – М: Наука, 1975. – 191с.

  5. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. – К.: Тандем, 2000. – 320с.

  6. Коммонер Б. Замыкающийся круг. Природа, человек, технология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 276с.

  7. Медведев В.В., Алдашева А.А. Экологическое сознание. – М.: Логос, 2001. – 376с.

  8. Програма дій. Порядок денний на ΧΧІ століття та інші документи в Ріо-де-Жанейро в популярному викладі. – Женева, 1993. – 70с.

  9. Петрук В.Г. Основи екології. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 133с.

Loading...

 
 

Цікаве