WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Багатофакторний аналіз академічної успішності студентів - Реферат

Багатофакторний аналіз академічної успішності студентів - Реферат

Реферат на тему:

Багатофакторний аналіз академічної успішності студентів

Академічна успішність студентів – це підсумковий показник, який характеризує багатогранну діяльність вищого навчального закладу з підготовки фахівців, що відповідають вимогам державних освітніх стандартів та конкурентоспроможні на ринку праці. З цією метою створення ефективної системи управління навчальною діяльністю застосовується факторний аналіз академічної успішності. Під факторним аналізом мається на увазі методика комплексного і системного вивчення і оцінки впливу факторів на результати діяльності – академічну успішність студентів. За рішенням ректорату Української інженерно-педагогічної академії в осінньому семестрі 2007/2008 навчального року на Гірничому факультеті проведений багатофакторний аналіз академічної успішності з використанням методики "Аналізу академічної успішності студентів" [1]. У даній методиці аналіз академічної успішності студентів проводився за трьома групами факторів, що визначають її рівень:

1) фактори, що визначають навчальну діяльність студентів (рівень довузівської підготовки, рівень підготовки по забезпечуючих дисциплінах, рівень відвідуваності занять, рівень поточної успішності, мотивація до здобування вищої освіти);

2) фактори, що забезпечують навчальну діяльність студентів (рівень забезпеченістю літературою, рівень забезпеченості навчально-методичними розробками, рівень викладання лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, умови для самостійної роботи, умови для навчання);

3) фактори, що впливають на навчальну діяльність студентів (матеріальне положення студента, місце мешкання, організація харчування, моральний клімат в групі, на курсі, участь в НДРС) [2].

Проте проведене соціологічне дослідження показало, що цих факторів не достатньо, щоб зробити обґрунтовані висновки та ухвалити оптимальні рішення по управлінню навчальним процесом. Необхідно враховувати ще й фактори соціалізації та фактори особових особливостей, які з одного боку, сприяють формуванню особи майбутнього інженера-педагога, а з іншого – перешкоджають її розвитку. Розглянемо ці групи факторів.

Фактори особових здібностей

сприяючі:

упевненість в собі, ініціатива в соціальних контактах, емоційна врівноваженість, розвинена уява;

висока задоволеність працею, яскраво виражена мотивація досягнення успіхів, уміння використовувати і оцінювати знання.

перешкоджаючі:

висока виразність стереотипів в структурі особистості; емоційна неврівноваженість, низька задоволеність працею;

високий рівень нейротізма як показник емоційної нестійкості індивіда, емоційній лабільності, неврівноваженості нервово-психічних процесів, що виявляється в підвищеній збудливості, реактивності, низькому порозі переживання дістресса і переважанні негативно забарвлених емоційних станів;

неузгоджень в ціннісній сфері, що виражається в неможливості реалізації педагогом значущих смислоутворюючих життєвих цілей, а також пріоритетних типів поведінки, переважного образу дій і значущих властивостей особи в своїй професійній діяльності;

низький рівень сформованості індивідуальної системи усвідомленої саморегуляції емоцій і поведінки.

Фактори соціалізації

сприяючі:

близькість відносин з батьками, їх високий професійний і освітній статус; партнерські відносини як стиль виховання;

освіченість педагога, систематичне підвищення ним кваліфікації, кар'єрне зростання, уміння практично користуватися психологічними уміннями і навиками;

перешкоджаючі:

відсутність батьків; низький професійний і освітній статус батька і матері, відчужені відносини з батьками; надмірна турбота як стиль виховання;

практична незатребуваність педагога, випадкове підвищення кваліфікації, відсутність обміну досвідом, невміння використовувати на практиці психологічні уміння і навички.

Крім цього академічна успішність студентів пов'язана з рівнем латентного фактора (добросердість – відчуженість; безпечність – заклопотаність; самостійність – залежність від групи.). Причому для студентів, що навчаються на держбюджетній основі вплив латентного фактора значно більший, чим для студентів, що навчаються на контрактній основі. Дослідження міжособових відносин в учбових групах проведені з використанням соціометричних і референтометричних методик показали, що з початком занять на першому курсі студенти в учбових групах бажають співробітничати із студентами своєї групи, при цьому вибори базуються на поверхневому, частіше емоційному рівні. Як наслідок – високий рівень односторонніх виборів або відкидань. За результатами опитування студентів встановлено, що серед відрахованих за неуспішність, велика частина першокурсників відноситься до категорії знедолених "людей", тобто що мають негативний соціометричний статус і задовільні когнітивні здібності. З розвитком групи студенти починають краще розуміти однокурсників, змінюються індекси взаємних виборів та індиферентних відносин, що позначається на рівні успішності студентів. Це вказує на вплив сфери міжособових взаємодій на академічну успішність.

Дослідження учбової діяльності студента, як суб'єкта освітнього процесу, показують, що він став "іншим". І нас хвилює питання, які найбільш характерні зміни відбулися в психологічному портреті студента, які призвели до зниження якості навчання. Дослідники виділяють: відсутність чіткої системи цінностей, наявність соціальної "безпорадності" і зниження рівня фізичного і психофізичного здоров'я, що приводить до так званого споживчого типу поведінки, при якому діяльність спрямована на задоволення особистих потреб біологічного і соціального рівня при мінімальних витратах власних зусиль [3]. Впродовж останніх років відбувається стійке зниження задоволеності випускників вузів здобуванням вищої професійної освіти і правильністю вибору спеціальності. Виявлені найбільш типові внутрішні кризи студентів: перший курс – криза очікувань, третій курс – криза самовизначення, четвертий-п'ятий курс – криза працевлаштування, при закінченні навчального закладу – криза професійної адаптації. Ситуація невизначеності в майбутньому знижує пізнавальну мотивацію молоді. Дослідження показали, що позитивні зміни відбуваються при безперервній профорієнтаційній роботі зі студентами впродовж всього терміну навчання. В той же час встановлено, що з курсом навчання змінюється структура мотивів, що є цілком закономірним, оскільки формується індивідуальний стиль навчальної, а потім і професійної діяльності.

Висновки

Багатофакторний аналіз академічної успішності на всіх рівнях підготовки фахівців є головною умовою діяльності вищого навчального закладу. Він дозволить отримувати більш достовірні дані про причини, вплинули на рівень адемемічної успішності студентів, тим самим підвищити рівень управління навчальним процесом за рахунок втілення в життя оперативних заходів з усунення недоліків.

Література

  1. Методика аналізу академічної успішності студентов/ Сост. Проф. Лобунець В.І., проф. Кравцов М.К., проф. Резніченко М.К., доц Тарасенко А.І. – Харків: УІПА, 2007. – 19с.

  2. Лобунець В.І., Коваленко Д.В. Науково-методичні засади аналізу академічної успішності студентів // Зб. наук. праць: Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – Х.: УІПА, 2006. – № 14-15. – С. 281-288.

  3. Рібалка В.В. Психологія професійного самовізначення для здорових старшокласників: Методічні рекомендації. – К.: ІПППО АПН Україні, 2004. – 24с.

Loading...

 
 

Цікаве