WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гендерна складова психолого-педагогічної підготовки викладачів ВНЗ - Реферат

Гендерна складова психолого-педагогічної підготовки викладачів ВНЗ - Реферат

Реферат на тему:

Гендерна складова психолого-педагогічної підготовки викладачів ВНЗ

Становлення української держави відбувається в умовах швидких і глибоких суспільних змін, які зумовлюють нові реалії та вимоги до життєдіяльності сучасної людини, фахівця. Демократичні перетворення, що стають невід'ємною складовою соціально-економічних трансформацій, передбачають гармонізацію суспільних відносин у тому числі і гендерних.

Законодавчим закріпленням необхідності змін гендерних відносин, свідченням реалізації гендерної політики держави став Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", що набув чинності 01.01.2006 р.[1].

Гендерні відносини, що існують у суспільстві є відображенням його гендерної свідомості, важливим чинником формуванні якої є система освіти. Однією з важливих функцій цього соціального інституту є передача та поширення знань, системи норм і цінностей суспільного життя. Саме через систему освіти можливо і необхідно закладати основи гендерних перетворень суспільства. Науково-просвітницька діяльність освітніх гендерних центрів та лабораторій з гендерних досліджень, введення у навчальні плани ВНЗ спецкурсів гендерної тематики та врахування гендерної складової у виховній роботі ось лише деякі напрями роботи за якими існує певний досвід, як у нашій країні, так і за її межами.

Важливість впливу на гендерну свідомість учасників навчально-виховного процесу зумовлюється тим, що студентський вік є тим віком, коли продовжується формування світогляду молодої особи, коли надзвичайно важливим є авторитет викладача, який досить часто, має безпосередній вплив на становлення системи цінностей студентства. Тому у контексті актуальності гендерних перетворень, надзвичайної важливості набуває проблема стану гендерної свідомості тих, хто безпосередньо працює із молоддю, тобто викладачів.

Ця проблема є актуальною і тому, що викладачі, особливо ті, хто працює у системі вищої освіти вже певний строк, у переважній більшості, мають переважно традиційну гендерну свідомість, у основі якої знаходяться переконання патріархатного характеру. Численні бесіди із студентками дають підстави виділити певні особливості того, як гендерна свідомість викладачів виявляється у навчально-виховному процесі ВНЗ. Частіше за все студентки, що навчаються на факультетах, що вважаються "чоловічими", вказують на упереджене ставлення до них викладачів-чоловіків, яке виявляється вже у тому, що вони з недовірою сприймають рівень знань дівчат, вказують на те, що ці спеціальності не для них, інколи більш лояльно оцінюють дівчат на екзаменах виходячи із того, що їм ці знання не будуть потрібні у майбутньому. І хоча кількість дівчат на таких технічних спеціальностях поступово збільшується, вони, як і раніше, продовжують відчувати тиск упередженості.

Як зазначають у бесідах студенти і студентки існують випадки, коли викладачі кафедр, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців щодо оволодіння комп'ютерними технологіями, а ця підготовка сьогодні охоплює молодь різних фахових спрямувань, приділяють більшу увагу юнакам. Така позиція ґрунтується на тому, що можливе недалеке заміжжя дівчат поставить крапку на їхньому професійному становленні, а студентам буде необхідно робити кар'єру, бо у майбутньому вони будуть годувальниками сімей.

До того ж із власного досвіду можемо сказати, що досить часто колеги надзвичайно гостро реагують на теми гендерного характеру, а згодом виявляється, що рівень їхньої обізнаності із проблематикою є вкрай низьким. Частіше за все про гендер чують у словосполученні гендерна рівність. А далі виникає, приблизно наступний логічний ланцюжок: гендерна рівність – рівність між чоловіками і жінками – знову ці феміністки. Все це є свідченням того, що на рівні масової свідомості у суспільстві панують ідеї, які мають, як тривале історико-філософське підґрунтя, так і ідеологію, що зумовлювала ставлення до жінок у радянські часи.

Все згадане вище підтверджує необхідність введення не тільки гендерно орієнтованої тематики у соціально-гуманітарні дисципліни та врахування гендерного аспекту в організації виховної роботи ВНЗ, але й вплив на гендерну свідомість самих викладачів у процесі їх психолого-педагогічної підготовки.

Досвід такої роботи існує у Вінницькому державному аграрному університеті, де у межах занять психолого-педагогічного семінару, слухачами якого є молоді викладачі та аспіранти університету, здійснюється гендерна освіта. Під гендерною освітою ми розуміємо просвітницьку "діяльність у напрямку спростування існуючих статево-гендерних стереотипів" [2. С.8]. А результатом такої освіти мають стати перетворення гендерної свідомості, зростання її рівня, серед ознак якої мають бути і нові способи мислення, і гендерна чутливість, і активна позиція викладача стосовно проблем гендерного характеру.

Певний досвід гендерної освіти викладачів існує у Вінницькому державному аграрному університеті, в якому функціонує психолого-педагогічний семінар. Метою організації якого є відповідна підготовка молодих викладачів та аспірантів до викладацької діяльності. У начальному плані психолого-педагогічного семінару (ППС), містяться різноманітні теми, що присвячені організації навчально-виховного процесу, віковим особливостям молоді, підготовці студентів до життєдіяльності в сучасних умовах тощо. Тем, які були б окремо присвячені гендерній тематиці не заплановано. Проте при обговорення всіх, без виключення питань, враховуються різні аспекти гендерної тематики - починаючи від психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу і закінчуючи підготовкою викладачів до кураторської роботи. Знайомство майже із всіма навчальними темами відбувається крізь призму їх гендерних особливостей. Особливо сприятливими для впливу на гендерну свідомість молодих викладачів виявляються теми щодо організації виховної роботи із студентами, зокрема підготовка до сімейного життя. Ця тема є особливо актуальною для сучасного студентства вже тому, що сучасний інститут сім'ї переживає кризу, яка підтверджується великою кількістю розлучень, що дає підстави організувати знайомство викладачів із історією шлюбу, поглядами на стать у історії філософії, особливостями сімейної психології тощо. Ця тема є сприятливою у контексті впливу на гендерну свідомість ще і тому, що сучасні молоді викладачі, у переважній більшості, вже і самі мають сім'ї і стикаються із проблемами гендерного характеру. Особливо типовими є суперечності, що виникають при визначення подружжям сімейних обов'язків, які у межах патріархальних традицій мають свою специфіку. Проте необхідно відзначити, що подружні пари, які займаються викладацькою роботою притримуються більш поміркованої позиції у цих питаннях. Ті ж з викладачів, особливо це стосується вихідців із невеликих міст чи сільської місцевості, у кого дружина чи чоловік працюють в іншій сфері, відчувають сильний тиск гендерних традицій, стереотипів, що існують у суспільстві. Тому гендерна освіта стає необхідно для них не тільки у контексті підготовки для роботи із молоддю, але й для власного життя, професійної самореалізації.

У зв'язку із тим, що слухачами ППС є викладачі, що працюють на різних факультетах, при знайомстві із методикою викладання у вищий школі ми використовуємо матеріал посібника "Основи теорії гендеру" [3] в якості основи для набуття викладачами навичок проведення лекційних, практичних, семінарських занять та організації самостійної роботи студентів. Відповідно введення гендерної тематики при організації занять із мети переходить у засіб. До того ж це дозволяє активізувати навчально-пізнавальну діяльність викладачів через існування в буденній свідомості численних упереджень, усвідомлення яких досить часто викликає здивування молодих викладачів. А це, у свою чергу стає основою для організації дискусій з відповідної тематики.

Таким чином вплив на гендерну свідомість слухачів ППС стає важливою складовою їхньої психолого-педагогічної підготовки. На нашу думку усвідомлення суспільних механізмів формування гендерної свідомості сприяє впливу на її індивідуальний рівень через набуття відповідних знань. А це у свою чергу зумовлює необхідність обґрунтування її теоретичних засад, як складової суспільної свідомості.

На думку Б.В. Софронова та Л.Н. Дорогової, суспільна свідомість є засобом, інструментом людської діяльності, яку автори визначають як процес взаємодії будь-якого соціального організму із середовищем. Мета його – пристосування цього середовища до потреб цього соціального організму. Суспільна свідомість – це сукупність звичок, традицій, поглядів, ідей, теорій і т.п., в яких відображається суспільне буття певного конкретного суспільства на певному етапі його історичного розвитку [4].

Цю точку зору поділяє також О.М. Штейн, додаючи, що на суспільну свідомість має вплив культура, що існує у певну епоху. Суспільна свідомість є духовною сферою життя суспільства, сукупністю ідей, поглядів та переживань суспільства на певному етапі його розвитку, має історичний характер [5].

У контексті культури підходить до визначення суспільної свідомості сучасний польський соціолог П. Штомпка [6], який уважає, що суспільна свідомість є ідеальним аспектом культури. Сфера культурної регламентації є надзвичайно широкою, вона охоплює три елементи дефініції культури: "те, що люди роблять, те, що вони думають, і те, чим вони володіють". Суспільство нав'язує людині зразки мислення, а фундаментальним інструментарієм його, без чого було б неможливим саме мислення,є мова. У контексті нашого дослідження цінним є те, що автор виділяє патології суспільної свідомості. Першим з них є стереотипи – спрощені, однобічні, вкрай перебільшені образи певної групи, які трактують усіх членів цієї групи недиференційовано, незалежно від їх індивідуальних особливостей. Другою – дискримінація – менші шанси отримати освіту, обмеження у професійній сфері, менші можливості для престижного зростання і для доступу до інших благ лише на тій підставі, що хтось є представником групи, яка є предметом забобонів, незалежно від індивідуальної кваліфікації чи заслуг цієї людини.

Саме визначені вище патології суспільної свідомості, на наш погляд, підтверджують існування гендерної свідомості, бо проблеми існування як гендерних стереотипів, так і гендерної дискримінації достатньо широко наведено в науковій літературі відповідного напрямку.

В.Г. Крисько [7] відзначає, що суспільна свідомість формується як результат матеріального та духовного життя індивідів, їх історичного розвитку і відображенням соціального буття людей, суспільних та психологічних відносин. З одного боку, це суспільно-історичний, позаситуативний феномен. З іншого – суспільна свідомість у кожний конкретний момент часу завжди має конкретну форму вираження. По-перше, вона відчуває із суспільством у цілому закономірний розвиток та трансформацію. По-друге, суспільна свідомість на тих чи інших етапах свого розвитку відповідає основним характеристикам суспільства, набувають в залежності від них конкретних форм. За своїм змістом суспільна свідомість є відображенням у свідомості людей стану їх суспільного буття, суспільних і психологічних відносин як в історичному, так і в конкретно-ситуативному плані.

Loading...

 
 

Цікаве