WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження - Реферат

Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження - Реферат

В 1980-х – 1990-х роках країни Західної Європи залучаються до процесу формування мережі Центрів ґендерної освіти. Їх основними завданнями стають : забезпечити критичну перспективу дискусії з проблем жіноцтва, осмислити різнобарв'я феміністських підходів, а також важливість філософського осмислення категорії відмінність в сучасних феміністських дослідженнях; розвинути знання про розмаїття дослідницьких методологій в жіночих дослідженнях; сприяти усвідомленню філософських та етико-моральних аспектів, що виникають в ситуації дослідження жінок; осмислити перехід акцента в феміністській теорії та методології в напрямку філософії, здійснювати феміністську критику культурних досліджень тощо. Центри ґендерних досліджень стали виконувати проекти такої проблематики: ідентичність та репрезентація, конструкції маскулінності та фемінінності в міжнародному масштабі; сім'я, право та різні дискурси ґендеру; ґендер та простір; теорії іншості (queer theory); рівні можливості; робота та освіта; насилля та порушення прав; феміністський рух та феміністська теорія.

Стає доречним центральний термін - ґендер – що фіксує одночасно новий предмет дослідження – стосунки статей в конкретному соціально-історичному ситуаційному контексті – і новий підхід дослідження, новий ракурс – намагання зняти ієрархічність цих відносин.

За період 1990-х років поступово по європейських країнах відкриваються дослідницькі організації, в назвах яких присутній термін гендер. В число своїх завдань такі асоціації включають підтримку проектів в сфері ґендерних досліджень, розвиток теорії етики, справедливості та демократії, розширення перспектив соціальної політики за допомогою дослідницьких програм, міжнародного співробітництва учених, неурядових організацій, засобів масової комунікації, бізнесу та політиків. Проекти розробляються на таких напрямках: ґендер та соціальна філософія; теорія етики, справедливості та репродуктивних прав; культурні конфлікти, колективні ідентичності та ґендерні відносини; громадянство, мобільність, співробітництво; рівні можливості та освіта на протязі всього життя; перспективи трансграничних форм демократії. Основним принципом таких досліджень ґендеру стало поєднання етики, теорії та прагматики, ґендерні дослідження стали носити міждисциплінарний характер, долаючи традиційні рамки соціальних наук, використання порівняльного підходу, підкреслюючи натомість спільність та розбіжності між країнами та регіонами. Ґендерні дослідження стали диференціюватися за своєю структурою, характером та завданням, хоча мають вони зазвичай загальні теми та цілі. Дослідницькі дискусії, обмін ідеями та результатами, осягнення нових предметних областей стимулюються завдяки розвитку сучасних інформаційних технологій освіти та викладання.

Методологічною проблемою розвитку ґендерних досліджень в Західній Європі постає питання про взаємовідносини жіночих досліджень власне в Західній Європі та Північній Америці. Контекст розвитку цих світових регіонів має свою специфіку. Співвідношення американського та європейського типів фемінізму та жіночихґендерних досліджень характерно домінуванням західного фемінізму на світовому ринку, але воно „не зупиняє розвитку інших видів фемінізму в інших країнах та не звужує їх до варіантів західного. Навпаки, в різних країнах різні види фемінізму розвиваються всередині власних політичних культур та історій і змінюють в свою чергу західні моделі фемінізму" [4].

Поступово становлення ґендерної теорії прийшло до розмежування з жіночими дослідженнями. Така розбіжність та її обґрунтування було викликано видозміною самого предмету дослідження – замість однієї або двох статей в центр уваги ґендерних досліджень потрапили п'ять – жіноча, чоловіча, гетеросексуальна, гомосексуальна, транссексуальна. Відбулися потужні зміни й в самій феміністичній методології. Академічний фемінізм еволюціонував, політична практика також відчула видозміни. З плином часу феміністська методологія есенціалізму перетворилася на різні форми постмодернізму. Характер таких видозмін відбився на переході від логіки сутності (есенціалізм) до логіки різниці в ґендерних дослідженнях. Єдина субстанціальна категорія жінки в жіночих дослідженнях перестала існувати як домінанта. Основними причинами перетворення жіночих досліджень на ґендерні слугувала усталена ідентифікація жіночих студій з фемінізмом. Навіть позбавленим радикалізму, він набував духу інтелектуальної та ідеологічної замкненості. Пріоритети певним чином отримали статус константи, легітимізувалися, але такий підхід дуже скоро обмежив себе, відмовивши в своїй території іншим дослідженням, не пов'язаним із суто жіночою проблематикою. В соціологічному контексті відносини між чоловіками та жінками отримали сконструйовану теорію маскулінності, маскулінностей, ґендеростворюючих шаблонів або альтернативних моделей ґендера.

Ґендерні дослідження заохочують до роздумів більше, ніж класичні традиційні феміністичні студії тому, що вибудовують свою методологію на основі толерантності як принципу. В ґендерних дослідженнях припускаються дослідження і чоловіків, і жінок. Сучасні дослідники - ґендерознавці, серед яких є і чоловіки, і жінки, заперечують нав'язування соціальних ролей, які немовби відповідають властивим лише жінкам, або лише чоловікам рисам: "Ми заперечуємо ті оцінки, що фіксують передумови існування „ маскулінних" властивостей, наприклад, агресії, і заперечуємо усталені наперед зрозумілі та визначені „фемінінні" якості, такі як, наприклад, співчуття. Будь-яка властивість може проявитися у будь-якої людини і повинна бути оцінена сама по собі, а не в термінах статі тієї людини, у якої вона проявилась" [7]. Особливістю вибору предмету та об'єкту ґендерних досліджень стає принциповий підхід до вивчення не статі як такої, а дослідження діалогу статей, який знаходиться принципово за межами ієрархічних відносин, стратифікації.

В самих різних науках поява ґендерної проблематики знаменує їх оновлення в термінологічному та методологічному відношенні, вона безпосередньо змінює їх суттєві властивості: аксіологічний плюралізм в концепціях даної науки дає можливість зблизити різні науки на основі міждисциплінарності як принципу ґендерних досліджень. В цьому смислі філософія отримує унікальну можливість реалізувати закономірну тенденцію об'єднання політичних, психологічних, онтологічних та гносеологічних концепцій.

Література

  1. Сб. В процессе феминистического исследования. - Л., 1981.

  2. Introduction to Women's Studies, Women's Realities,, Women's Choices. An Introduction to Women's Studies by Humter College Women's Studies Collective / New York, Oxford: OxfordUniversity Press, 1983, pp.6-7.

  3. Айзенстайн З. Экспорнтый феминизм Севера и Запада // Гендерные исследования - №1, 1998. С.15.

  4. Айзенстайн З. Экспорт феминизма Севера и Запада // Гендерные исследования. - 1998. - №1. - С.11.

  5. Брайдотти Р. Номадические субъекты: тело и сексуальное различие в современной феминистической теории. – М.,1994.

  6. Батлер Дж. Гендерное беспокойство. 1995.

  7. Женщина. Гендер. Культура. М.:МЦГИ. 1999. С.26-27.

Loading...

 
 

Цікаве