WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження - Реферат

Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження - Реферат

Другий період розвитку жіночих досліджень був пов'язаний не лише з переосмисленням ролі жінок в житті суспільства, а й з переосмисленням самого принципу традиційної, дисциплінарної організації знання. Справа в тому, що гуманітаристика традиційно має поділ на дисципліни. Деякі з них мають давню історію. Це зауваження справедливе щодо історії, філософії. Цілий ряд інших – психологія, соціологія, економіка – почали розвиватися як самостійні сфери нещодавно, лише одне – два століття назад; сьогодні ж існують та розвиваються зовсім нові академічні дисципліни, такі як генетика, комп'ютерні науки, теорія комунікацій, персонологія тощо. Незалежно від часу існування кожна з цих дисциплін має деякий набір основ та положень, що мають непереборну силу істин та етичних настанов. Ці істини, уявлення та передумови стають для дослідника керівними., причому висновки та інтерпретації їх не є однаковими для жінок та чоловіків. Вони далеко не завжди відповідають жіночому досвіду та можуть невідповідним чином пояснювати жіночу поведінку. Фактично таке вивчення світу починалося та триває з точки зору чоловіків.

В свою чергу, жіночі дослідження фокусуються на жіночому досвіді та опиняються в такому стані, що допомагають відтворити жіночий світ. Жіночі дослідження - це не лише доповнення та виправлення традиційних наук; це ще і нова самостійна академічна дисципліна, що вимагає від інших дисциплін перегляду їх основ та пояснювальної логіки. Іншими словами, жіночі дослідження – це спроба набути фундаментальних змін в академічних дослідженнях за допомогою наукового пошуку та методики. Саме як самостійна наукова галузь жіночі дослідження не тільки піддають сумніву основні методи та гіпотези традиційних наук, але й забезпечують цілісний погляд на світ за допомогою міждисциплінарної методології, що піддає сумніву сам факт розподілу знання на окремі, ізольовані дисципліни та такої, що дозволяє вивчити будь-яке питання різнобічно, піддавши критиці однобічне бачення предмету в традиційних науках та стимулюючи тим самим їх розвиток.

Традиційний науковий погляд, безумовно, досліджує не лише чоловіків, але й жінок. Але в ньому присутні недоробки, заблудження, та неточні висновки, що доводять, як мало і недостатньо ми знаємо про цілу половину людства – жіноцтво. Одним із завдань, що постають перед дослідниками, стає пошук інформації про жінок минулого та сьогодення. Кожна дисципліна застосовує специфічні теорії про побудову світу та особливі методи, що пристосовані для вивчення. Ряд концепцій та методів було взято жіночими дослідженнями з інших дисциплін, але при цьому вони були доповнені жіночою точкою зору. Жіночі дослідження – це нова сфера занять міждисциплінарного плану, але можна сказати й про те, що жіночі дослідження не лише перебирають на себе методи традиційних соціальних та гуманітарних наук, але й сприяють їхньому розвитку. Тут формулюються нові питання та переглядаються прийдешні тлумачні моделі, з'являються нові теорії та методи дослідження. Жіночі дослідження багато в чому використовують уже розвинені області знання, отримуючи засоби для відповідей на питання саме з них [2 ]. Крім того, в жіночих дослідженнях багато питань формулюються вперше.

Для учених, що працюють в царині жіночих досліджень, перш за все, найважливішим видається доповнити інформацію в потоці академічних публікацій різних дисциплін по відношенню до робіт, що аналізують життя та досягнення жінок. В процесі виконання цього завдання вочевидь стало зрозумілим, що основні поняття, якими оперують ті чи інші академічні дисципліни, виключають можливість адекватного відображення жіночого досвіду. Для того, щоб жінки опинилися в центрі уваги науки та соціальної практики, необхідно заподіяти певні зміни в ті настанови та мову, що структурують наукове знання, в тому числі академічного рівня. Самозрозуміле питання інституалізації жіночих досліджень в 1980-ті роки привело до сильних дискусій, що тривають дотепер. Ця дискусія торкалася питань доречності, перспектив розвитку жіночих досліджень як окремої дисципліни на противагу ідеї дифузії нового знання серед традиційного наукового знання. Невизначений статус таких досліджень, яскраво проявлений міждисциплінарний характер таких досліджень поставив знак питання на самостійному характері таких досліджень, а також очевидну інтеграцію її з традиційними галузями знання – як то –жіноча історія, жіноча література, психологія жінок тощо. В той же час популярною стала така точка зору: жіночі дослідження становлять основу для формування нових теорій та понять, що вивчають жінку з нонсексистської перспективи, а тому можуть претендувати на роль і статус самстійної наукової дисципліни, а не просто фігурувати в рамках існуючих дисциплін. Особливістю таких досліджень стала не ізольованість розвитку, а, навпаки, вона перетворилась на поле для інтеграції багатьох галузей. Беззастережною рисою жіночих досліджень стають власні концептуальні основи, скрізь які уможливлюється спосіб перевірки та перегляду, розширення минулих теорій.

Особливим спеціальним етапом розвитку жіночих досліджень став період середини 1980-х років. Він використовував принцип мультикультуралізму та пов'язаний з продовженням реструктуризації навчальних программ в напрямку залучення досвіду меншин, більшої толерантності та сензитивності до мультикультуральних відмінностей людей. Академічні програми жіночих досліджень піддавались критиці з точки зору авторів-жінок, що представляють меншини: расові, сексуальні, етнічні тощо. Відбулися серйозні трансформації теоретичноі феміністської думки, що стала на позиції заперечення есенціалізму, характерного для визначення категорії жінка, та концептуалізувала множинні ідентичності жінок, що мали підгрунтя множинності ідентичностей. Вони не могли бути зведены до категорій раси, етнічності, економічного та професіонального статусу, роботи, віку, сексуальної орієнтації, релігії, національного походження та культури.

Починаючи з цього періоду, фемінізм продовжує розвивати все більш і більш мультикультуральну перспективу, враховуючи досвід жінок всіх рас, етнічних груп, соціальних прошарків та сексуальних орієнтацій. Стадія розвитку мультикультурального ґендерного аналізу дала змогу піднятися на якісно вищий рівень в жіночих дослідженнях. Дослідники звернули увагу на існування різних жінок в аспектах раси, етнічності, класу, релігії, національності, сексуальної оріентації, віку та обмеженості фізичних можливостей. Освітні програми стали застосовувати дослідження, що знаходились на перетині ґендерних, етнічних, мультикультуральних. Це сприяло тому, що академічний світ перетворювався на толерантний, уважний до проблеми різнозноманітності та особливостей людей. Ідеї та проблеми різних груп жінок розширили межі фемінізму, сприяли розвитку теорії мультикультуралізму та практики вивільнення всіх людей.

Разом з тим, слід усвідомлювати, що всі дослідники так чи інакше є представниками різних рас, культур, соціальних класів. Вони репрезентують різні класи, етнічні групи, професійні інтереси та вікові групи, вони приносять різні інтереси та уявлення, що може утруднювати розуміння, змінювати дискурс, ставити перепони для певного консенсусу. Жінки розподілені не лише за расою та класом, Але й віком та сексуальною орієнтацією. Як наслідок такої диференціації та індивідуалізації інтересів, "фемінізм перевизначається як ринок самодопомоги індивідуалізованих споживачів"; в цьому випадку "політики боротьби за рівність відправляються на дно" [3]. Тим, хто перш за все вважає себе дискримінованим, важко зрозуміти однаковість інтересів різних жінок. Відмінною рисою жіночих досліджень стало досягнення свободи від расистського, етнічного або класового пригноблення. Саме це перетворюється на істиний пріоритет. В суспільстві поступово нарощується запит на експертів та спеціалістів, що здатні сприяти подальшому розвитку відповідальності, толерантності, соціальному взаєморозумінню.

Loading...

 
 

Цікаве