WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження - Реферат

Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження - Реферат

Реферат на тему:

Історія становлення теорії ґендеру: дослідницька практика та міждисциплінарне дослідження

Ґендерна теорія виникла як продовження неофеміністських інтелектуальних рухів. Визнання різноманітності соціальних явищ і протиріч дозволило розпочати новий дискурс про наявність і можливість співіснування різних форм суб'єктивності. Неофемінізм став оцінюватись новими мірками – вільної людини, що в своїй ідеології прагне показати, в чому полягає несправедливість світу стосовно жінок та як її ліквідувати.

До дискусії про сутність чоловічого та жіночого залучилися представники всіх наук про людину – біологи, психологи, антропологи, етнографи, філософи, психологи, соціологи, тощо. З середини 70-х років в західних університетах повсюдно стали виникати центри жіночих, феміністичних, ґендерних досліджень, і головним завданням таких центрів стало дослідження та визначення особливостей жіночого начала, жіночого підходу, жіночих цінностей. З розвитком цих досліджень вчені почали будувати свій аналіз виходячи з порівняльних характеристик чоловічого і жіночого. Поняття ґендер, застосування якого передбачало перехід досліджень з біологічного рівня на рівень соціальний та відмову від постулату про природне призначення статей стало центральним.

До 60-х років ХХ століття всі дослідження гуманітарних наук були андроцентричними і здійснювалися з позицій чоловічого домінування в суспільстві. Неофеміністичний рух 60-70-х років запропонував новий дискурс. Почався активний пошук моделі рівних можливостей чоловіків і жінок. Рівень таких досліджень характеризувався перш за все критикою сучасної суспільної науки, що заважає продуктивній появі нових відповідних дійсності знань про стан жінки в суспільстві. Широке застосування концепції ґендеру, ґендерних студій та досліджень в країнах Заходу (Канаді, США, Скандинавських країнах) відчутно вплинуло на еволюцію суспільних норм та уявлень про відношення між статями та призначення жінки. Наукові дослідження стимулювали зміни в масовій свідомості щодо критики сексизму, для якого характерні:

— відсутність уваги до жінки, про яку згадують лише тоді, коли це вигідно для чоловіка;

— ідея про те, що у будь-яких проявах чоловік – це норма, а жінка - відхилення; чоловіча природа протиставлена жіночій.

Висновки фемінізму Другої хвилі торкалися пояснення подвійних стандартів в суспільстві. Невипадково М.Ейхлер в книзі, що має саме таку назву ("Подвійний стандарт") написала: "Мета фемінізму – створити науку, відповідальну за поведінку всіх людей, чоловіків та жінок. Не можна вважати нормою поведінки чоловічу модель та на її тлі оцінювати модель жіночої поведінки. Жінка – суб'єкт історії та її творець в тій же мірі, як і чоловік. Потрібно розглядати дії не як взаємовиключаючі одна одну, а бачити їх як єдиний процес. Подвійний стандарт повинен бути виключений"[1]. Р.В.Лаграв у статті Дослідження фемінізму та жіночих студій (1990 р.) довів, що для діяльності жінок існують два шляхи: перший – боротьба за свої права, наукові дослідження, критика офіційної науки, що відмовляє фемінізму в науковому статусі , та другий – створення локальних груп, що проводитимуть національні та регіональні, а також міжнародні колоквіуми, випускатимуть спеціальні видання, намагатимуться об'єднати жіночий рух, уточнюючи при цьому термінологію фемінізму як науки. Не дивлячись на суперечки щодо того, чи можна вважати жіночі дослідження прямим продовженням жіночого руху, а також теоретичну дискусію про характер зв'язку академічного фемінізму та практики жіночого руху, фактично зрозуміло, що перші курси жіночих досліджень було запроваджено безпосередньо під впливом жіночого руху. Теоретичний аналіз вважався найважливішою умовою соціальних змін, а дослідження пригноблення жінок асоціювалось так чи інакше з пошуком політичних та соціальних можливостей подолання нерівності в патріархальних та капіталістичних суспільствах. Тісний зв'язок теорії і практики був найголовнішим принципом розвитку даної академічної дисципліни, зокрема в США, а політичний характер знання надавав особливо – феміністського смислу.

Поступово центром розвитку феміністичних ідей стають так звані "гуртки з підвищення самосвідомості", в яких на основі психоаналітичної традиції (на ґрунті case study) переосмислюються стереотипи сприйняття та оцінки різних ситуацій. В тому числі, з практики таких гуртків виростають спеціальні освітні програми для жінок та, насамкінець, women studies, а пізніше дещо опозиційна до неї – починаючи з 90-х років – дослідницька дисципліна – ґендерні дослідження (gender studies), що власне не мала безпосереднього впливу фемінізму.

Дослідження жінок спочатку з'явилось в традиційних академічних, соціальних та гуманітарних дисциплінах – в основному, в літературі, історії, філософії, соціології та психології. Викладання багатьох, дуже строкатих за тематикою та змістом курсів було започатковано як офіційно, так і неофіційно. Перші феміністські вимоги були пов'язані з „додаванням" жіноцтва до навчальних планів, посібників, підручників, видавничих каталогів. Дуже скоро стало зрозуміло, що підхід „додати жінку" в соціальне, філософське знання недостатній, оскільки жодна з традиційних дисциплін не могла представити вичерпну характеристику жіночої проблематики. В результаті було усвідомлено нагальну необхідність більш цілеспрямованого розвитку самостійних програм жіночих досліджень, що принципово цілісно відображали б та вивчали життя жінок на основі так званого „жіночого досвіду", але ні в якому разі універсалізованого чоловічого.

Таке переосмислення стало початком усталених жіночих досліджень та переходу їх в університетські програми., де уможливлювалося отримання знання про світ та людей в світі за допомогою міждисциплінарних та феміністських позицій, а найголовніше, - з жіночої точки зору. Саме така відмінність стала характерною для програм жіночих досліджень та поставило їх осторонь програм факультетів соціології, психології, філософії, економіки, історії університетських факультетів та департаментів. Найголовнішим постало розуміння, акцентування на тому, що світ може бути досліджений не лише з позиції чоловічої перспективи, а й власне з позиції жіночого досвіду. Коли пізнавальний досвід жіноцтва опинився в центрі пізнавального процесу, це дозволило поставити нові аналітичні питання, розвинути оригінальні теорії та привнести суттєвий внесок в розуміння світу та людини в ньому.

На початку 1980-х років відбувається інтеграція жіночих досліджень у вищу освіту США, а також триває процес створення так званих „ґендерні - збалансованих навчальних планів" за допомогою введення нового знання про жінок в традиційні соціальні та гуманітарні предмети. Основною метою цього періоду була загальна інституалізація жіночих досліджень в систему вищої освіти. В цілому цей період набув назву мейнстріму жіночих досліджень, а його основні зусилля були спрямовані на узагальнення всієї ідеології вищої освіти , зокрема, в США. Найбільш серйозні програми відкривали дослідницькі інститути та центри, почали видавати наукові та популярні видання, журнали, деякі навіть набули статусу окремих навчальних підрозділів, факультетів. В університетах почалось широке обговорення статусу жіноцтва, явищ дискримінації в публічному житті та приватній сфері, ґендерних передсудів, що існують в соціумі, літературі, освіті. Було запроваджено спеціальні проекти та спеціальні журнали, узагальнюючі жіночі дослідження – Feminist Studies, Women's Studies, Signs, Quest, Sex Roles, Women's Studies Newsletter. Вперше було опубліковано антології з жіночих досліджень.

Loading...

 
 

Цікаве