WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Гендерний моніторинг підготовки спеціалістів в технічному ВНЗ: емпіричний вимір - Реферат

Гендерний моніторинг підготовки спеціалістів в технічному ВНЗ: емпіричний вимір - Реферат

Реферат на тему:

Гендерний моніторинг підготовки спеціалістів в технічному ВНЗ: емпіричний вимір

Гендер – це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації. Соціологічні методи вивчення гендеру дають змогу визначити будь-які гендерні параметри, співвідносити їх з іншими соціальними характеристиками. Серед соціальних та гуманітарних наук найактивніше вивчає гендерну проблематику саме соціологія, в межах якої соціологія гендеру сформована як самостійний напрям. Категорія "гендер" належить до базових соціологічних понять. Гендерний вимір соціального контексту дає змогу соціологічними методами описувати соціальні структури та практики, визначати роль чоловіків та жінок у них.

Культура суспільства, як і уява соціалізованого в ній індивіда, містить узагальнені уявлення про те, якими є чоловіки і жінки та яким видом діяльності вони повинні займатися. Такі узагальнені усталені уявлення стосовно спільнот чоловіків і жінок називають гендерними стереотипами, які насамперед виявляються як гендерно-рольові стереотипи, що стосуються прийнятності видів діяльності та різноманітних ролей для жінок і чоловіків, а також як стереотипи гендерних рис, тобто психологічних та поведінкових характеристик чоловіків і жінок. Наведені два компоненти гендерних стереотипів досить тісно пов'язані між собою. Переважна прийнятість якої-небудь соціальної ролі для людини певної статі обґрунтовується мірою наявності в неї певних рис і характеристик. Уявлення про психологічні та поведінкові відмінності статей є основою формування і відтворення гендерно-рольових стереотипів. Так, існує думка, що жінки занадто емоційні і нездатні мислити раціонально, щоб займати робочі посади, що потребують значної нервової напруженості та відповідальності, а чоловіки в свою чергу навпаки здатні працювати в ускладнених умовах праці . Характерною ознакою таких міркувань є неврахування наявних у конкретної особи психологічних і поведінкових рис. Гендерний підхід має розкрити та проаналізувати наявні відмінності в освіті між жіночою та чоловічою статями, а також гендерний дисбаланс в системі освіти в цілому. Для цього необхідна подальша інтеграція гендерних досліджень в систему вищої освіти, розвиток гендерно збалансованих навчальних планів шляхом введення нових знань про жінок у традиційні соціальні та гуманітарні дисципліни, що потребує змін в ідеології вищої освіти в країні [1].

Студенти вищого навчального закладу спеціальності "теплоенергетика" вивчають дисципліни з робочої професії та експлуатації теплових електростанцій (ТЕС).

До складу ТЕС входять котло-турбінний та хімводоочисний цехи або відділення [2,3]. Оператори котло-турбінного цеху (КТЦ) працюють в умовах високого нервового напруження через високу ціну наслідків можливих помилок, шуму та вібрації фундаменту турбін, підвищених концентраціях пари мастил та продуктів згоряння палив, електромагнітного випромінювання електрогенераторів. Від операторів потрібні значні фізичні зусилля при відмовах електроприводів арматури та при ліквідація поламок та аварій. Через ускладнені умови роботи серед операторів КТЦ практично немає жінок. В цеху хімводоочищення вода з водосховища прокачується насосними агрегатами через фільтри і збирається в баки знесоленої води. Навантаження на операторів цього цеху є відносно невисокими, тому в більшості персонал є жіночим.

Найбільш складними в експлуатації обладнання ТЕС є пускові операції та операції з усунення аварійних ситуацій. В умовах навчального закладу запустити натурні агрегати ТЕС та створити на них нештатні ситуації достатньо складно. Тому для цієї мети створені комп'ютерні тренажери, які імітують режими експлуатації агрегатів ТЕС. Комп'ютерний тренажер з КТЦ імітує блок ТЕС з промислово-опалювальною котельнею в його складі. На дисплей ПЕОМ виводяться зображення мнемосхем агрегатів ТЕС із зазначенням положень органів регулювання – засувок, клапанів, шиберів. На мнемосхеми по виклику виводиться зображення ключів та кнопок, якими змінюють положення органів регулювання, включають та виключають агрегати. Також по виклику на мнемосхеми виводяться зображення приладів, табло аварійної та технологічної сигналізацій. Пуск блоку з холодного стану на тренажері складається з наступних етапів : вивчення блочного і місцевого щитів управління, опробування органів регулювання, пуск бакового господарства котло-турбінного цеху, пуск системи підігріву сирої води, пуск системи охолодження механізмів котельного та турбінного відділень, пуск масляної системи турбоустановки, пуск системи змащування механізмів котельного відділення та iнше.

Пуск промислово-опалювальної котельні включає наступні роботи : вентиляція котельні, включення сигналізації, включення деаераційної установки, збирання схеми водного тракту котла та заповнення барабану деаерованою водою, включення газорегуляторного пункту, збирання схеми газового тракту, продування ділянок газового тракту через свічки, включення запальника, збирання схеми повітряного тракту, прогрівання паропроводу, опробування спрацювання системи захисту(запобіжних клапанів, соленоїдного клапану) при виході за припустимі границі параметрів пари, газу, мазуту, повітря, розрідження води, подання пари в загальностанційний колектор 1.3МПа, включення системи безперервної продувки котла. Автоматичний режим роботи котла забезпечуються регуляторами розрідження димових газів, палива, повітря, живлення, температури перегрітої пари. Регулятор живлення отримує імпульси від датчика рівня води в барабані котла, а регулятор палива отримує імпульс від манометра тиску пари в барабані котла. Регулятор повітря підтримує задане співвідношення між витратами палива і повітря і діє на направляючий апарат дутьового вентилятора. Регулятор температури діє на клапан вприску холодної води до пари при надмірному підвищенні її температури .

Імітація аварійної ситуації з котлом промислово – опалювальної котельні відбувається наступним чином. Попередньо відключаються всі захисти котла, включаються всі пальники і закривається головна парова засувка. На занятті звертається увага студентів на стрімке зростання тиску в барабані котла. Студенти попереджуються, що при помилкових діях або бездіяльності котел вибухне через дві хвилини і починається зворотній відлік часу. При подальшому підвищенні тиску зверх граничного на екран виводиться зображення котла, що вибухнув і подається звуковий сигнал.

Тренажери з системи хімводоочищення дозволяють вести експлуатаційні режими : бакового господарства хімцеха, освітлювача, механічних фільтрів, Н – катіонітових фільтрів першого східця та iнше. Навчання діям в аварійних ситуаціях експлуатації насосних агрегатів хімводоочищення відбувається так. На екрані дисплея показується насос з характерною ознакою поламки, наприклад, вібрація ротора, нещільність сальників. Виводяться параметри агрегату (сила струму, тиск рідини, її витрата) та список можливих причин поломки, з якого студент повинен вибрати дійсну причину. Далі виводиться список можливих дій з усунення поломки, з якого необхідно вибрати дійсну дію.

Ці тренажери використовуються на лабораторних заняттях, в змаганнях з операторської підготовки студентів-енергетиків та в державному іспиті зi спецiальностi "Теплоенергетика".

Порядок проведення іспиту наступний. Перед іспитом група студентів поділяється на дві підгрупи з бажаючих працювати відповідно на тренажерах котло-турбінного та хімводоочисного цехів.

Як показав десятирічний досвід проведення іспитів, студентів, які б бажали займатися в підгрупі тренажерів хімводоочищення, немає. Проте і не всі студентки обирають цю підгрупу. Це пояснюється вимогою відповідності практичної частини державного іспиту кваліфікаційному екзамену зі спеціальності оператор хімводоочищення. Для виконання цієї умови необхідні додаткові заняття на тренажерах, які не були задіяні раніше в лабораторних роботах. Такі додаткові заняття проводяться безпосередньо перед іспитом.

Висновки

Гендерний аспект експлуатації ТЕС робить доцільним його врахування в навчанні теплоенергетиків.

Створені комп'ютерні тренажери з експлуатації устаткування котло-турбінного цеху, персонал якого, як правило, є чоловіки.

Створені комп'ютерні тренажери з експлуатації цеху хімводоочищення, персонал якого є переважно жінки.

Державний іспит проводиться за бажанням студентів або на тренажерах котло-турбінного цеху, або на тренажерах цеху хімводоочищення.

Література

  1. Основи теорії гендеру. – К.: "К.І.С.", 2004. – 536 с.

  2. Игровое проектирование энергетического оборудования: Учебное пособие./ А. М Головченко, Д. Б. Налбандян. – К.: УМК ВО, 1988. – 236 с.

  3. О.М.Головченко, В.А.Каплун. Автоматизоване управління комп'ютерною технологією навчання операторів хімводоочистки ТЕС. // Вісник ВПІ — 2004. — №4 – С.105-112.

Loading...

 
 

Цікаве