WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічна підготовка студентів технічних університетів - Реферат

Методологічна підготовка студентів технічних університетів - Реферат

Набуття вмінь аналізувати ефективність розв'язування індивідуально та суспільно-значущих задач математичними методами.

Набуття вмінь формулювати (ставити) математичні задачі на основі аналізу суспільно та індивідуально значущих проблем.

Рефлексія власного досвіду розв'язування задач та подолання перешкод з метою постійного вдосконалення власної методології проведення досліджень.

У процесі традиційного навчання математики майже не використовується неповна математична індукція, хоча її роль у формуванні наукових знань дуже важлива. Наука взагалі, і математика зокрема, узагальнює досвід практичної діяльності людини, і цього досвіду не вистачає студентам для розвитку математичної інтуїції. Процес навчання полягає в отриманні інформації з навколишнього (предметного) середовища і її накопиченні для наступного використання й для переходу цієї інформації в нову якість (знання). Однією із цілей навчання є прищеплення навичок збору інформації із середовища. Після одержання інформації низького рівня студент може підвищити її рівень. Одним з підходів до навчання й одержання знань з математики за допомогою комп'ютера, до побудови занять в умовах систематичного застосування системи комп'ютерної математики може бути заснований саме на такому розумінні процесу навчання. Потрібно вчити студентів отримувати інформацію й підвищувати її рівень.

Такий підхід до процесу навчання (одержання інформації низького рівня й підвищення її рівня) визначається один з видів побудови аудиторних занять зі студентами з математичних дисциплінах. Спочатку формулюється проблемна ситуація, далі здійснюється добір окремих фактів (одержання інформації низького рівня), потім – виявлення закономірностей, їх систематизація, формулювання властивостей математичного об'єкта (підвищення рівня інформації). За такої схеми проведення заняття можна організувати як виконання сукупності простих завдань (виконуваних за допомогою комп'ютера), так і додаткових питань до кожного або до серії завдань. Відповіді на запитання студент дає самостійно, аналізуючи сукупність результатів, отриманих за допомогою комп'ютера (декілька числових або аналітичних виразів, декілька кривих або поверхонь і т.п.). На цьому етапі відбувається підвищення рівня інформації. У багатьох завданнях студенти аналізують результати експерименту, проведеного ними за допомогою чисельних, аналітичних або графічних обчислень. Узагальнення даних цього експерименту, формулювання гіпотези про властивості досліджуваного математичного об'єкта й теоретичне проектування цієї гіпотези приведуть до подальшого підвищення рівня інформації.

Прикладом методики оволодіння методологією використання систем комп'ютерної математики, зокрема, динамічної геометрії для дослідження математичних задач може бути побудова заняття з аналітичної геометрії.

Спостерігаючи за послідовністю графіків, наприклад, кривих другого порядку, студент може зробити висновки щодо процесу зміни форми кривих, з'ясувати деякі їх властивості. Ефект підвищення рівня інформації досягається за рахунок спостереження студентами динаміки процесу. Супровід вивчення математичних понять шляхом аналізу їх графічних образів (де це можливо) дає нову якість заняттям з математики. Графічне мислення – елемент образного мислення. Там, де це можливо, логічне мислення варто розвивати з підключенням образного мислення. Математичні абстракції в цьому випадку знаходять конкретне втілення, і засвоєння математичних понять відбувається легше, швидше, стає міцнішим. Графічні образи впливають безпосередньо на органи почуттів, їх сприйняття й розуміння доступніше, ніж сприйняття аналітичної інформації. Графічна інтерпретація багатьох математичних тверджень допомагає зробити їх прозорішими для засвоєння. Організація навчального процесу, що ґрунтується на використанні графічних інформаційних технологій, значною мірою впливає на розвиток інтелектуальних можливостей студента як майбутнього фахівця.

В сучасних умовах значна частка результатів наукових досліджень може бути досягнута лише завдяки високо науковим абстракціям, виділити які можна тільки шляхом застосування наукового методу пізнання.

Методологічним орієнтиром у розвитку науки самопізнання є вимоги закону цілісності, системності розвитку світу й людського буття, зокрема. Введення історичного матеріалу в процес навчання природничим дисциплінам, і математики зокрема, формує у студентів світоглядні методологічні знання. На конкретних прикладах вони переконуються, що математика як наука і як навчальний предмет є продукт і результат спільної діяльності людства на протязі багатьох тисяч років. Рушійною силою виникнення і розвитку математики є задоволення все зростаючих потреб суспільства [2].

Історико-методологічний аналіз розвитку тих чи інших наукових знань дозволяє з'ясувати науково-методологічні проблеми, що виникають під час формування нових фундаментальних напрямків розвитку науки. Історичний огляд розвитку цілого кола ідей та концепцій в тій чи іншій галузі знань допоможе студентам глибше зрозуміти їх значення і роль у розвитку різних галузей знань. Велике методологічне значення історизму підкреслював А. Ейнштейн. Він застосовував історизм як ефективний метод дослідження в процесі розробки фундаментальних фізичних теорій: теорії відносності та квантової механіки [2,3].

Новий світогляд, який у наші дні необхідно формувати у студентів, передбачає виховання у кожного студента вміння враховувати не тільки думку окремої особистості чи групи, але, в першу чергу, інтереси суспільства. З'ясувати й зрозуміти ці інтереси можна тільки беручи до уваги різноманітні точки зору, ведучи аргументований діалог, доводячи справедливість одних тверджень і спростовуючи інші. Саме математика вчить проведенню доведень. Вивчаючи її, студенти зустрічають таку високу вимогливість до повної аргументації.

Разом з тим студент вочевидь відчує, що саме логічна повноцінність аргументації була тим засобом, який дав йому можливість досягти мети. А одержавши перший результат, студент неодмінно навчиться поважати методи математики, і буде намагатися застосовувати їх не тільки під час вивчення математики, але й інших дисциплін. Студент все частіше і наполегливіше буде прагнути до застосування математики з метою повноцінної аргументації. Цей виховний процес має вирішальне значення для логічної культури мислення, особливо якщо врахувати, що студент звикає бути вимогливим до повноцінної аргументації не тільки в суперечках, а й у власних думках.

В процесі методологічної підготовки студентів технічних університетів використовується значна кількість методів, спрямованих на розвиток їхньої творчої активності під час завдань різного рівня складності. При цьому студенти оволодівають методологією дослідження індивідуально та суспільно-значущих задач; набувають навичок аналізу переваг та обмеженості методів, оцінювання їх ефективності.

Використання історичних відомостей під час вивчення дисциплін сприяє розвитку світогляду студентів, сприяє формуванню їхніх поглядів на цю дисципліну, пробуджує інтерес до її вивчення і в цілому до навчання, стимулює появу інтуїції при розв'язуванні теоретичних і практичних проблем, розвиває духовні цінності людини: мислення, витонченість логічних міркувань, щиру повагу до видатних вчених минулого.

Висновки

Таким актуальною є проблема формування методологічних знань студентів технічних університетів, формування у кожного студента повноцінної системи способів пізнавальної діяльності. Наявність такої системи забезпечить можливість ефективного самостійного навчання, здатність незалежного вирішення проблем, буде сприяти розвитку свідомості особистості, її позиції, установок і мотивів, і в загальному підсумку формуванню готовності студентів до інноваційної інженерної діяльності.

Література

  1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М., 1977. – С. 255-256.

  2. Бевз В.Г. Історія математики у фаховій підготовці майбутніх учителів: Монографія. – НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 360 с.

  3. Головко М.В. Історія вітчизняної фізики та астрономії в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи: Автореф. ... дис. канд.. пед. наук: 13.00.02/ К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. – 19 с.

  4. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. // Директор школи. – 2005. – №3-4.

  5. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. - №1. – С.65-69.

  6. Порев С.М. Аналіз методологічно сумнівних положень Статті 1. Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність// Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – №525. – 2005. – С. 132-142.

  7. Раков С.А. Формування математичних компетентностей учителя математики на основі дослідницького підходу в навчанні з використанням інформаційних технологій: Автореф.....д-ра пед. наук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. – 44 с.

  8. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: Наука, 1978. – 392 с.

Loading...

 
 

Цікаве