WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічна підготовка студентів технічних університетів - Реферат

Методологічна підготовка студентів технічних університетів - Реферат

Реферат на тему:

Методологічна підготовка студентів технічних університетів

Специфічність розвитку суспільства, прогресивні перетворення в соціально-економічному та духовному житті України потребують адекватних підходів до проблеми підготовки майбутніх фахівців. Сучасна інженерна діяльність характеризується системним підходом до розв'язування складних науково-технічних задач, що ґрунтується на універсальних принципах, закономірностях, поняттях. Підготовка фахівців здатних до такої діяльності і являє собою актуальну педагогічну проблему. Вона загострюється ще й тим, що значна частина молодих спеціалістів не підготовлена до самостійної творчої діяльності в умовах нових соціально-економічних відносин. Однією з причин цього є складність, трудомісткість інженерної освіти. При розгляді проблеми становлення особистості інженера ми грунтуємося на методологічному положенні Б.Г.Ананьєва, згідно з яким розвиток особистості, з одного боку, є зростаюча за масштабами і рівнем інтеграція – утворення значних "блоків", систем або структур, синтез яких у визначений момент життя людини виступає як найбільш загальна структура особистості. З іншого боку, розвиток особистості є й усе зростаюча диференціація її психофізіологічних функцій, процесів, станів і особистісних властивостей, що відповідає прогресуючій інтеграції [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми інженерної освіти розглядали Б.І.Мокін, Г.О.Козлакова, Є.В.Лузік, А.А.Слободянюк та багато інших науковців. На доцільність введення до змісту підготовки фахівців питань, що стосуються формування методологічних, світоглядних, системних знань інженерів зокрема вказують І.Д.Бех, Б.С.Гершунський, С.М. Порев та інші.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Не зважаючи на важливість питань методологічної підготовки студентів технічних університетів існує небагато досліджень з окреслених проблем, в комплексі пов'язаних з питаннями фундаментальної освіти, використанням інформаційно-комунікативних технологій. Окреслені питання розглядаються стосовно формування методологічних знань під час навчання математики.

Метою статті є розгляд одного з найважливіших завдань, що стоїть перед викладачами вищої школи, щодо цілеспрямованого формування у кожного студента повноцінної системи загально пізнавальних умінь, наявність якої забезпечить можливість ефективного самостійного навчання, здатності до незалежного розв'язування проблем, сприятиме розвитку свідомості особистості, її позицій, установок і мотивів.

Це обумовлюється розвитком суспільства побудованого на знаннях, які оперативно продукуються, оновлюються і розповсюджуються, що суттєво підвищує роль методологічних, системних знань, необхідних для вирішення проблем і завдань, що постають перед фахівцем.

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасному наукознавстві під методологією розуміють перш за все вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. У структурі методологічних знань виділяють чотири рівні: філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий и технологічний (Е.Г. Юдін) [8].

Методологічні знання – відправні пункти для подальшого дослідження. Саме цим знання методологічні відрізняються від знань теоретичних, адже перші характеризують підхід, шлях до пізнання об'єкта, а другі розкривають його природу.

Методологічна компетентність означає гнучкість, самоспрямоване навчання, здатність до незалежного розв'язання проблем, самовизначення [4,5]. .

У методологічному сенсі виключно важливо завжди ставити перед собою питання: як усі ті знання, що інтегруються навколо того чи іншого стрижня (концентра), сприяють не тільки усвідомленню досвіду специфічної дії, а й тому, яке місце належить цьому специфічному знанню і досвіду специфічної дії в цілісній системі знань про людину, спільноту в єдиному процесі їх самотворення?

Для науки в цілому головним стає не просте накопичення та поширення знань, а їх систематизація, системне, синтетичне осмислення, пізнання законів та закономірностей розвитку природи, людини й суспільства.

Незамінним є логічний метод пізнання, який базується на законах логіки і включає способи доведення або заперечення достовірності тих чи інших положень, висновків, доведення їх істинності або хибності. Цей метод зосереджує увагу дослідника на теоретичному осмисленні подій, явищ, процесів, на формулюванні широких наукових узагальнень.

Тут варто зауважити, що кожна професія вимагає глибоких професійних знань як основи продуктивної і ефективної праці, і цьому не може бути заперечень, але знання з фундаментальних дисциплін на сучасному етапі необхідне молоді в будь-якій галузі діяльності. Практика свідчить про те, що інженер, який має глибокі знання з фундаментальних, вільно орієнтується в потоці наукової і технічної інформації, легко сприймає і засвоює найновіші досягнення у своїй професійній діяльності. Усвідомленість знань передбачає не тільки розуміння різних суттєвих і несуттєвих зв'язків, але й шляхів їх одержання, способів становлення.

Місце та роль будь-якої навчальної дисципліни визначається передусім тим, наскільки вона необхідна у практичній діяльності людей, тобто які функції вона виконує на тому чи іншому етапі суспільного розвитку. Завдяки науковій методології пізнання люди мають можливість не тільки пізнавати дійсність, але й активно впливати на неї. Відомий англійський філософ XVI - XVII століття Ф. Бекон порівнював наукову методологію зі світильником, що освітлює мандрівнику дорогу у темряві. Як приклад, студентам варто навести думку Д.І. Менделєєва про те, що наукова методологія дає можливість людям зводити до мінімуму затрати часу, коштів та зусиль при вирішенні тих чи інших практичних задач. Д.І. Менделєєв, застосувавши наукову методологію, зокрема метод індукції, сформулював закон, відомий під назвою "періодичний".

В сучасних умовах значна частка результатів наукових досліджень може бути досягнута лише завдяки високо науковим абстракціям, виділити які можна тільки шляхом застосування наукового методу пізнання. Сутність нових реалій, зрозуміти, осмислити без наукового підходу до них практично неможливо. Методологічні знання можуть сприяти уникненню помилок в як у науковій так і практичній діяльності цим самим послабити негативні наслідки.

Іншими словами, вивчення теоретичного курсу дає можливість студентам опанувати методологію та методику наукових досліджень, навчитися відбирати й аналізувати необхідну інформацію, формулювати цілі та завдання, розробляти теоретичні передумови, планувати й здійснювати експерименти, формулювати висновки наукового дослідження і оформляти їх у вигляді звіту, доповіді, статті.

Методи наукового пізнання перебувають (принаймні повинні перебувати) в органічному взаємозв'язку. Проте їх справжній взаємозв'язок можна збагнути лише в світлі всезагального методу, роль якого відіграє діалектика. Саме завдяки діалектиці кожному із методів наукового пізнання відводиться своє місце і роль у складному і суперечливому процесі осягнення секретів буття.

Під методологією розуміють систему принципів і засобів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, за допомогою якої набуваються нові знання.

Методологічні знання можна класифікувати, вибравши попередньо основу класифікації. Так, методологію часто поділяють на нормативну і формальну. До компетенції нормативної входять такі проблеми: структура наукового знання; закони виникнення, функціонування й розвитку наукових теорій; понятійний каркас науки та її окремих дисциплін; умови і критерії науковості тощо. Нормативна методологія намагається реалізувати оптимальним чином цілі пізнання за допомогою відомих операцій і методів дослідження. Формальні аспекти методології пов'язані з розробкою теорій, що систематизують методи пізнання, формальною будовою наукових пояснень, описом і аналізом формальних і формалізованих методів дослідження. При розв'язанні цих проблем виникає питання про логічну структуру наукового знання, що сприяє розвитку методологічної науки як самостійної сфери знання, яка охоплює всю різноманітність методологічних і методичних принципів і засобів, операцій і форм побудови наукового знання.

Що стосується математики, то методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв'язування індивідуально і суспільно значущих задач [7]. Напрями набуття методологічних компетентностей студентами в процесі навчання математики можуть бути такими.

Оволодіння методологією дослідження індивідуально та суспільно-значущих задач математичними методами; розуміти переваги та обмеженість математичних методів, оцінювати на практиці ефективність математичних методів.

Оволодіння методологією використання систем комп'ютерної математики для дослідження математичних задач, розуміти переваги та обмеженість цих систем у процесі комп'ютерного моделювання у галузі математики, оцінювати на практиці їх ефективність. Для сучасного стану організації навчального процесу в технічних університетах характерною рисою є недостатня затребуваність існуючих технічних рішень в галузі обчислювальної техніки й ІКТ внаслідок нерозробленості методики їхнього застосування. Тому особливого значення набувають такі методологічні аспекти, як конструювання методичних систем і зовнішніх середовищ, принципи, що пов'язують зовнішнє середовище з досліджуваною методичною системою, а також взаємозв'язок теорії й практики впровадження ІКТ у навчальний процес.

Loading...

 
 

Цікаве