WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічна сумісність студентів молодших курсів вищих навчальних закладів в контексті формування особистості - Реферат

Психологічна сумісність студентів молодших курсів вищих навчальних закладів в контексті формування особистості - Реферат

Реферат на тему:

Психологічна сумісність студентів молодших курсів вищих навчальних закладів в контексті формування особистості

Людина є соціальною істотою. Тому при вирішенні питань і проблем, що стосуються психології особистості, потрібно розглядати не тільки питання соціальної обумовленості діяльності людини та власне її поведінки, а й аналізувати психологічні процеси, що відбуваються у індивіда і які проявляються в нього під час якої-небудь взаємодії з іншими людьми [1].

Вступивши до вищого навчально закладу (ВНЗ), молода людина зустрічається з одногрупниками в академічній групі не просто як індивід з індивідами, а й як з представниками різних суспільних (соціальних) груп (таких, наприклад, як родина, школа, спортивна команда, неформальні групи за вподобаннями тощо) та з різними соціальними ролями (син/донька чи брат/сестра, учень, спортсмен, відмінник і т.д.) [2].

Варто зазначити, що студентська група — це не лише середовище співіснування і взаємодії індивідів, а й формування, де вони знаходяться в однакових умовах, займаються одним типом діяльності, розвиваються і мають однакову (максимально зближену) кінцеву мету.

Індивід, який належить до певної групи, визнає свою належність до неї, що, перш за все, здійснюється через усвідомлення психологічної спільності з іншими членами цієї групи (спільні інтереси, норми, цінності, потреби тощо) [1].

Будь-які відносини в групі реалізуються, перш за все, через спілкування, яке є засобом задоволення різноманітних потреб людини: соціальних, культурних, пізнавальних, естетичних, творчих, інтелектуального та морального розвитку і т.д. Тому воно не лише об'єднує людей, а й сприяє їхньому розвитку та вдосконаленню.

Об'єднання студентів як індивідів у колектив відбувається у два етапи: на першому етапі головну роль відіграє психоемоційний фактор (відбувається встановлення зв'язків між членами групи та їх адаптація); на другому етапі індивід перетворюється на особистість, яка виступає як носій особистісних цінностей, переконань і т.д. (розбиття на "групки", часткове відокремлення).

Розглянемо ці етапи формування колективу докладніше.

Характеристика І етапу

Початковий етап знайомства — період адаптації до нового оточення, до нового середовища перебування. Доки триває процес звикання до змінених зовнішніх обставин, студенти в групі займають позицію "один за всіх, і всі за одного" [2].

Щоб було легше спілкуватися, пізнавати своїх одногрупників, індивіди використовують різні методи: ідентифікації, стереотипізації, ефект первинності [1].

Ідентифікація полягає в ототожненні себе з іншими, оскільки так легше пізнавати своїх одногрупників та розуміти їхню поведінку. Невдовзі індивід починає ставити питання: "Я їх розумію, а чи розуміють вони мене, чи бачать вони в мені саме ту людину, якою я є?" (тобто починається процес рефлексії).

Також індивід може порівнювати своїх одногрупників із певними образами, які здаються йому відомими, тобто відбувається процес стереотипізації (іншими словами — "створення шаблонів"). В більшості випадків це є негативним явищем, оскільки такі "шаблони" можуть бути помилковими, наприклад, ототожнюючи людину з певним образом, який викликає антипатію, в колективі може виникнути відраза або агресія до цієї людини-шаблона. Дуже часто індивід робить помилкові висновки щодо оточуючих, послуговуючись "ефектом краси": чим більш привабливою здається зовнішність певної людини, тим більшою кількістю позитивних рис вона наділяється. І добре, якщо внутрішньо така особа настільки ж красива, як і зовні. А якщо ні? А якщо це меркантильна, духовно пуста і невихована людина?!..

Досить дивним видається нам той факт, що люди під час знайомства керуються не ефектом новизни, а ефектом первинності, коли перше враження про особу може сильно вплинути на формування образу новознайомого як у свідомості, так і в підсвідомості людини. А якщо перше враження склалося, наприклад, негативне? Що тоді? Уникати цю людину, робити вигляд, ніби її не існує, чи перетворити на вигнанця-ізгоя? Не потрібно робити передчасних висновків, а краще пізнавати людину за її вчинками. І ні в якому разі не слід на сто відсотків керуватися у своїх стосунках з нею чиєюсь чужою думкою. Не бути слабохарактерним, старатися вчитися з чужих помилок.

Характеристика ІІ етапу

На цьому етапі починається формування особистості, виникає конкуренція, внаслідок чого відбувається поділ колективу на "групки", що призводить до конфліктних ситуацій. Причини: природне прагнення людини бути лідером, побудувати в майбутньому кращу кар'єру, а це, у свою чергу, — престиж і статус в суспільстві; хоча можливе групування на основі тимчасових інтересів, не пов'язаних з основною метою.

Поведінка індивіда, його погляди і думки в багатьох випадках залежать від вчинків і думок інших. Коли між індивідом і групою виникають розбіжності з приводу особистої та домінуючої в групі думки, то індивід повинен обирати: чи йти на відкритий конфлікт, чи пристосовуватися і ставати конформістом [1]. При цьому слід враховувати, що конформізм проявляється й залежно від того, наскільки індивід піддається впливу загальних вчинків (тобто у групі він поводить себе не так, як би поводив себе поза групою). Часто людина прагне бути "такою, як усі": висловлює загально прийняту думку, одягається так, як усі і т.д., хоча, з одного боку, це можна розглядати як спосіб пристосування, але з іншого — певні однакові погляди щодо чогось можуть свідчити про спільні інтереси, звичаї, традиції, моду тощо.

Тип конформної поведінки може виникнути в основному через:

1) прагнення домогтися визнання;

2) бажання зберегти з одногрупниками гарні стосунки;

3) страх бути соціально відкинутими.

Багато людей вважає, що позиції конформізму дотримуються тільки особистості, які прагнуть зробити кар'єру. Позиція конформізму не дає можливості людині розвиватися, самореалізовуватися, мати свою думку. Пристосувавшись, людина втрачає свою індивідуальність, перетворюється на "соціального зомбі". Людина-пристосуванець стає маріонеткою в руках оточуючих, які в свою чергу подавляють в цій людині прояви її власного "я" і використовують у своїх меркантильних цілях. Індивід, який прагне чогось досягнути у житті, мусить бути яскравою особистістю, мати свою точку зору та не уникати її озвучення, бути впевненим у собі та своїх можливостях, бути розумним та наполегливим, у потрібній ситуації не боятися проявити свій характер. Інколи така особистість може приймати позицію "сама собою" (але не слід повністю відсторонюватися від інших, а завжди "залишати шляхи для відступу", аби мати змогу у разі необхідності заручитися підтримкою оточуючих). Головне, крокуючи до здійснення своєї мети, не втратити почуття людяності.

Важко зустріти групу, яка б була на сто відсотків згуртованою і на ті ж сто відсотків сприяла розвиткові особистості. Напевне, особистість може перебувати у гармонії лише сама із собою та зі своїм внутрішнім духовним світом (та й то не завжди), хоча зовсім нелогічно не враховувати вплив зовнішнього середовища та інших особистостей на її існування та розвиток. І це природно, оскільки кожен з нас сприймає реальність по-своєму, а переконання кожної людини мають право на існування і заслуговують поваги.

Висновки

Колектив можна розглядати як особливе соціальне середовище, яке впливає на формування та розвиток духовних та професійних якостей студентів.

Формування особистості здійснюється у напрямку колектив–особистість. При цьому особистість вносить щось своє, а тому й сама впливає на розвиток міжособистісних стосунків, характер групової дії.

Колектив пов'язує особистість та спільноту за допомогою: взаємовідносин і взаємодії членів колективу, згуртованість, психологічний клімат та сумісність, наявність перспективи.

На структуру стосунків між особистостями у групі впливають як об'єктивні чинники (характер спільної мети, умови для її досягнення, відносини між членами групи), так і суб'єктивні (рівень самосвідомості особистості, її здібності та нахили, індивідуально-психологічні особливості)

Правильна побудова та організація взаємодії студентів здатна перетворити групу підлітків у колектив.

Література

  1. Основи психології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / А.І. Веракіс, Ю.І. Завалевський, К.М. Левківський. — Х.–К., 2005. — 416 с.

  2. Загальна психологія / За заг. ред. акад.. С.Д. Максименко / 2-ге вид., переробл. і доп. — Вінниця: Нова Книга, 2004. — 704 с.

Loading...

 
 

Цікаве