WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Теоретичні підходи до вивчення процесу соціалізації - Реферат

Теоретичні підходи до вивчення процесу соціалізації - Реферат

Реферат на тему:

Теоретичні підходи до вивчення процесу соціалізації

Молодіжні проблеми в Україні мають свою специфіку, що зумовлено сучасним етапом швидких та непередбачуваних перетворень у суспільстві в цілому, культурною неоднорідністю українського суспільства, політичним плюралізмом, кризою влади. У найбільш скрутному стані опиняється саме молодь, оскільки, вступаючи в життя, вона повинна визначити своє місце і призначення. Особливість становища молодих людей полягає в тому, що, з одного боку, вони входять у той соціальний простір, який було організовано незалежно від них попередніми поколіннями; з іншого боку, молодь може поламати, змінити, перебудувати створені структури. Крім того, вихід із кризової ситуації нашого суспільства, процес його розвитку також безпосередньо зв'язані із становищем молоді, її можливою участю в цьому процесі і небезпекою виявитися жертвою кардинальних соціальних змін. Тому дослідження процесу включення молодого покоління у всі сфери суспільного життя набуває особливого значення. При цьому кризові моменти розвитку виявляються найбільше гостро в економічній стагнації, деформаціях у соціальній сфері, руйнуванні системи морально-духовних цінностей. А це, в свою чергу, істотно загострює конфлікт між суб'єктивним і об'єктивним, між прагненнями, очікуваннями і дійсністю при входженні різних груп молоді в суспільне життя [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На сьогоднішній день не вдалося виявити єдині підходи в дослідженні факторів успішності та особливостей процесу соціалізації. Разом з тим, на думку багатьох авторів, це важливий напрямок наукових пошуків, значення яких буде зростати в міру стабілізації нашого суспільства.

Визначальний вплив на формування нового покоління має життєве середовище, яке по-різному може визначати роль молодого покоління в цілому та значення кожної молодої людини зокрема. З одного боку, відбувається послідовно-спадкоємна зміна поколінь у суспільстві відповідно до загальносоціологічних законів. З іншого боку, молодь виступає не лише об'єктом соціального впливу, а й суб'єктом соціальної діяльності. І в цьому полягає дуальність підходу до вивчення молоді та процесу її соціалізації, яка має бути усвідомлена на теоретичному рівні і яка має бути закладена у методологію та методику будь-якого дослідження з молодіжної проблематики. Необхідно враховувати, що, з одного боку, кожна молода людина сама є організаційним началом свого життєвого влаштування, а з іншого боку, ціла низка факторів та подій впливають ззовні, з боку суспільних структур, згідно з їхніми цілями діяльності, а також функціями та можливостями на конкретному історичному етапі розвитку. Наприклад, якщо система освіти у нашому кризовому суспільстві перестає виконувати функцію основного каналу включення молоді в суспільне життя, то змінюються зв'язки між молодим поколінням та системою освіти, структура цінностей освіти, зв'язки між системою освіти та ринком праці тощо [2].

Проблема соціалізації особистості є однієї з основних у соціології, що вивчає встановлені і діючі в суспільстві механізми передачі соціального досвіду від покоління до покоління, співвідношення процесів і інститутів соціалізації. Специфіка соціологічного аналізу соціалізації складається у виділенні соціально типового в різноманітних процесах інтеграції індивідів у суспільство. Особливість соціологічного вивчення соціалізації особистості зв'язана з подвійністю об'єкта дослідження "особистість-суспільство". Одне з компромісних рішень полягає в запобіганні полюсних (тільки об'єктивістських або тільки суб'єктивістських) підходів. Багаторічні дослідження проблем соціалізації, пошук теоретичних і методологічних підходів, що допомагають глибше зрозуміти і пояснити процес соціалізації молоді, дозволили висунути й обґрунтувати ряд концептуальних положень. Це насамперед концепція норми соціалізації, характеристика соціалізації, що відхиляється, типологія процесів соціалізації, особливості і траєкторна модель соціалізації молоді.

Соціалізація - це процес засвоєння індивідом протягом усього його життя певної системи знань, соціальних норм і культурних цінностей, настанов і зразків поведінки, які дозволяють йому функціонувати в якості повноправного члена суспільства, до якого він належить.

Сутність соціалізації полягає в поєднанні пристосування (адаптації) і самоствердження людини в умовах конкретного суспільства. Соціалізація неможлива без активної участі самої людини в процесі засвоєння широкого кола цінностей, понять і навичок, на ґрунті яких складається її повсякденне життя.

Розрізняють декілька видів соціалізації: стихійну соціалізацію (відбувається внаслідок впливу на особистість різноманітних, спеціально не створюваних обставин суспільного життя); відносно спрямовану соціалізацію (має на меті створення в суспільстві певних економічних, законодавчих і інших передумов, які впливають на розвиток та життєвий .шлях особистості); соціальна контрольовану соціалізацію (це процес спеціально організованої передачі соціального досвіду особистості та розвитку її потенційних можливостей, який здійснюється в різних державних і недержавних організаціях (школа, позашкільні заклади, дитячі та молодіжні організації тощо)).

Соціалізація особистості залежить від величезної кількості різноманітних умов, які з різною інтенсивністю впливають на її розвиток. Ці умови є факторами соціалізації. Фактори соціалізації умовно можна об'єднати в чотири групи. Перша - мегафактори - космос, планета, світ, - що певною мірою через різні групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів планети Земля. Друга - макрофактори - країна, етнос, суспільство, держава, - які впливають на соціалізацію всіх, хто проживає в певних країнах. Третя - мезофактори - умови соціалізації великих груп людей, класифікованих: за місцевістю і типом поселення, де вони мешкають (регіон, місто, селище, село); за належністю до аудиторії тих чи інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення тощо); за належністю до певних субкультур. Мезофактори впливають на соціалізацію як прямо, так і опосередковано через четверту групу -мікрофактори. До них належать сім'я, сусіди, групи однолітків, державні, релігійні та приватні організації, мікросоціум [3].

Методологічні підходи до вивчення процесу соціалізації молоді, її структури цінностей, потреб та соціальних проблем на сучасному етапі полягають у тому, що:

• молоде покоління необхідно розглядати в контексті конкретних соціальних умов та особливостей соціального середовища, усвідомлюючи їх динамічність;

• поруч з загальними молодіжними проблемами виокремлювати ті, що притаманні саме цій специфічній соціально-демографічній групі, відповідно до її ролі та статусу в суспільстві;

диференційний підхід до різних молоді має відбиватися на всіх етапах соціологічного дослідження - від розробки програми і формування гіпотез до формулювання узагальнюючих висновків і рекомендацій;

• потрібно забезпечити суб'єкт-суб'єктний підхід у вивченні взаємозв'язків між молоддю та суспільством, молоддю та різноманітними інститутами соціалізації, молоддю та іншими соціальними групами.

Протягом останнього десятиріччя сформовано цілісне соціологічне поняття "молоді" та комплексні підходи до вивчення становища і соціалізації молоді як суб'єкта розвитку суспільства. Предметне коло соціологічних досліджень з молодіжної проблематики досить широке. Аналізуються соціальні характеристики молодого покоління з урахуванням особливостей соціального стану, форм діяльності, життєвих потреб та орієнтацій. Розглядаються специфічні молодіжні проблеми - вікові межі та їх соціальна детермінованість, особливості та проблеми отримання освіти, професійні орієнтації та професійне самовизначення, участь у молодіжних об'єднаннях та молодіжна субкультура, формування системи цінностей та адаптація до нових соціальних умов, формування здорового способу життя. Значне місце в науковому аналізі займають загальносоціологічні проблеми, які переважно стосуються молодого покоління. Це проблеми освіти, сім'ї та шлюбу, служби в армії, сексуальної поведінки, нарковживання тощо. До цього ж кола загальносуспільних проблем належать і такі, що знаходять специфічні прояви у молодіжному середовищі, - проблеми виховання, патріотизму, соціальної та політичної активності, участь у структурах влади, безробіття та вторинна зайнятість, підприємницькі орієнтації, релігійні орієнтації, зміни стереотипів та інші.

Loading...

 
 

Цікаве