WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Занурення в об`єкт пізнання як умова формування пізнавально-творчої самостійності студентів в евристичному навчанні - Реферат

Занурення в об`єкт пізнання як умова формування пізнавально-творчої самостійності студентів в евристичному навчанні - Реферат

З огляду на неможливість зміни існуючого розкладу, можна запропонувати занурення у певний вид діяльності під час одного заняття з дисципліни "Англійська мова": заняття діалогічного (або монологічного) мовлення, а також заняття перекладу, фонетичне заняття тощо. Іншим прикладом зануреня у вид діяльності, яке нами було випробувано на практиці, може бути тижневе занурення у діалогічне мовлення з поступовим тижневим переходом до монологічного мовлення і наступним тижнем занурення у монологічне мовлення. Вивчення матеріалу відбувалося звичайним чином, але значна перевага надавалася окремому виду діяльності. Кількість годин на тиждень – 6 годин 40 хвилин. Заняття тривали 1 годину 20 хвилин кожного дня протягом п'яти робочих днів тижня.

Пропонуємо ще одну схему занурення у діалогічне мовлення: 2 заняття по 80 хвилин з 10-хвилинною перервою і приклади завдань:

за допомогою запитань з'ясуйте тему і мету заняття;

за допомогою запитань з'ясуйте існуючі знання одногрупників з обраної теми;

за допомогою запитань впізнайте загадану лексичну одиницю, отримуючи віповідь "так" чи "ні";

складіть переказ, план до тексту у вигляді запитань;

підготуйтесь до інтерв'ю з "зіркою" (відповідно до тематики);

вставте необхідне допоміжне дієслово у запитання (письмово);

доповніть діалог; ж) виберіть з запропонованих варіантів відповідь-згоду, відповідь-відмову, відповідь-м'яку незгоду;

гра в старенького дідуся, який недочуває, під назвою "Що він запитав?" з метою активізації або закріплення граматичного матеріалу: порядку слів у питальних реченнях у прямій і непрямій мові тощо.

Наприкінці кожного заняття або циклу з двох занять і тижневого занурення кожен студент задає собі запитання: чи досяг я мети і яким способом? Важливо зазначити, що під час цих занять студенти вдосконалювали навички письмового та усного діалогічого мовлення, працювали як з лексичним, так і з граматичним матеріалом.

Прикладом занурення в образ може бути кількохгодинне заняття, присвячене життєвому і творчому шляху В.Шекспіра (як підтема теми "Театр"). Кількість годин залежить від програми та наявного матеріалу: відеоп'єса, поход до театру на спектакль, власна постановка однієї з пєс В.Шекспіра тощо. Розпочати занурення можно з ознайомлення з п'єсами (бажано з використанням аудіо- та відеотехніки), з'ясувати джерела відомих цитат з творів драматурга, потім перейти до автобіографічних відомостей (з огляду на суперечливу інформацію з цьго приводу, бажано використання декількох джерел) і завершити відомостями про Королівську Шекспіровську Компанію, відновлений нині діючий театр "Глобус", володарем якого був В.Шекспір. Наше занурення співпало з днем народження великого драматурга – 23 квітня. Студенти мали нагоду здобути цілісне уявлення про життєвий і творчий шлях В.Шекспіра, визначити характерні особливості п'єс, їх взаємозв'язок з біографічними даними, подискутувати з приводу суперечливих даних, скласти стосовно них власне уявлення.

Необхідно зазначити, що проведення 2-3-х підряд занять з однієї дисципліни (80 хвилин кожне, 10 хвилин перерва) дозволяє більш ефективно використовувати час за рахунок швидкого включення студентів у роботу, проте, для запобігання стомлювання, необхідно змінювати види діяльності.

Пропонуємо авторський підхід до вивчення педагогічних дисциплін за допомогою занурення, який можна використовувати і на інших теоретичних дисциплінах:

провести вступну лекцію;

розподілити матеріал курсу серед усіх студентів відповідно до їх уподобань, з метою проведення самостійного дослідження (тривале самостійне занурення);

студенти отримують консультації у викладача і регулярно звітують про хід дослідження;

організація і проведення мініконференції протягом одного або двох днів (в залежності від матеріалу і кількості годин з дисципліни) за участю студентів з метою обміну інформацією (колективне занурення в предмет), що дозволяє включати взаємонавчання. За необхідністю кожна доповідь доповнюється викладачем та аналізується.

На заключному етапі обов'язкова саморефлексія з наступною корекційною діяльністю.

Висновки

Отже, грунтуючись на викладених теоретичних дослідженнях та власному досвіді викладання, ми дійшли висновку, що кожне заняття з нової дисципліни – нова домінанта. Тривале збереження освітньої домінанти (в якості образу, виду діяльності тощо) допомагає вирізняти більш широке коло проблем і суперечностей, збагачувати вибір шляхів їх раціонального подолання, генерувати нові ідеї, працювати над розвитком власної особистості. Досягти підвищення рівня пізнавально-творчої самостійності в евристичному навчання можна за допомогою занурення у об'єкт пізнання як за глибиною матеріалу, так і за часом.

Перспективними у цьому напрямку залишаються дослідження способів формування пізнавально-творчої самостійності студентів в евристичному навчанні.

Література

  1. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – 2-е изд. – Л., 1988. – 560 с.

  2. Китайгородская Г.А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам. – Г.: Изд-во моск. университета, 1986. – 176 с.

  3. Кривонос О.Б. Формування професійно-творчих умінь студентів, як основного показника їхньої професійної компетентності // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. Частина перша. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. – С. 408 – 416.

  4. Лазарєв М.О. Евристично-модульне навчання як інтеграційна особистісно зорієнтована технологія формування творчої особистості // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. Вип. 7 (17). – К., 2007. – С. 123 – 129.

  5. Лозанов Г. Сущность, история и экспериментальные перспективы суггестопедической системы при обучении иностранным языкам / Сб. "Методы интенсивного обучения иностранным языкам". – Вып.3, М., – 1977, С. 7 – 16.

  6. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.

  7. Рапацевич Е.С. Педагогика: Большая современная энциклопедия, Минск, "Современное слово", 2005. – 730 с.

  8. Рогатин В. Деятельностный подход к проблеме контекстного управления / Московский психологический журнал –№9 – http://magazine.mospsy.ru/nomer9/s17.shtml – Проверено 14.05.2008

  9. Школа должна учить демократии / Директорский клуб. Дата публикации: 22 Февраля 2005 http://old.russ.ru/culture/education/20050222.html – Проверено 14.05.2008

  10. Rosenthal R.R., Jacobson L. Pygmalion in the Classroom. N. Y.: Holt, Rinehart and Winston, 1968.


 
 

Цікаве

Загрузка...