WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Занурення в об`єкт пізнання як умова формування пізнавально-творчої самостійності студентів в евристичному навчанні - Реферат

Занурення в об`єкт пізнання як умова формування пізнавально-творчої самостійності студентів в евристичному навчанні - Реферат

Під час організації занурення вчителеві треба звернути особливу увагу на формування в учнів (студентів) дієвих мотивів навчання: інтересу до предмету, уявлення, що цей предмет учневі (студентові) необхідний, має важливе прикладне значення тощо. Індивідуальні заняття чергуються з колективними, репродуктивні з творчими. У різних видах діяльності беруть участь всі аналізатори людини, відбувається гармонійний розвиток органів чуття. Вчитель на заняттях використовує допомогу консультантів з добре встигаючих учнів (студентів) [7].

Р.Грановська під "зануренням" розуміє активний метод навчання з елементами релаксації, навіювання та гри, під поняттями "занурення" і "суггестопедія" вона ставить знак рівності. Науковець відзначає, що на відміну від інших методів навчання, які в основному спираються на переконання, метод занурення значною мірою спирається на навіювання. Результатом навіювання є незвичайно висока концентрація уваги і розкріпачення творчих здібностей. "Метод занурення спирається на три принципи: задоволення і релаксацію на заняттях, єдність свідомого і підсвідомого, двосторонній зв'язок в процесі навчання" [1, с. 492] .

Як зазначає Г.Лозанов, всі принципи мають знаходиться у неподільній єдності і у будь-який момент учбового процесу здійснюватися одночасно. Реалізація даних принципів здійснюється трьома групами засобів: а) психологічними; б) дидактичними і в) артистичними. "Психологічні засоби координують периферичні перцепції і емоційні стимули, які направлені на використання мотиваційного комплексу, системи настройки, потреб і взагалі на активацію особи" [5, с. 10].

Неспіцифічна психічна чуйність тих, хто навчається, створюється спеціальною обстановкою занять. До її елементів Р.Грановськая відносить: а) урочистість; б) авторитет викладача і довіра до нього; в) успіх товаришів по групі; г) зручність розташування тих, хто навчається. Т.Смірнова зазначає, що ефективність навчання залежить від групової співпраці, можливої лише в умовах максимальної доброзичливості і тактовності. Тих, хто навчається, слід розмістити півколом і забезпечити тим самим можливість візуального контакту всіх учнів групи. Добре, якщо в аудиторії буде декілька джерел світла, щоб викладач міг регулювати ступінь освітленості. Ефективності навчання також сприяє зручність крісел, ізоляція від сторонніх звуків.

Наявність авторитету викладача є обов'язковою умовою успішного застосування суггестопедії. "Там, де має місце довіра, не завжди необхідні докази. Віра учнів в знання і педагогічну майстерність сприяє зростанню їх упевненості в засвоєнні учбового матеріалу, що у свою чергу, вельми сприятливо позначається на загальному підйомі їх розумової працездатності і пізнавальній діяльності" [1, с. 501]. Також слід підкреслити, що опора повинна робитися на авторитет стимулюючий, а не пригноблюючий і такий, що обмежує. Роберт Розенталь на дослідах по суггестопедії, проведених в Oak-school у Нью-Йорку, статистично доводить, що чим вище думка вчителя про здібності учнів, тим краще вони засвоюють матеріал [10] .

Як стверджують автори методу, суггестопедія – педагогічна система для людей різного віку, але часова структура "занурення" для дітей і дорослих різна. Т.Смірнова при навчанні школярів пропонує будувати заняття так: при складі групи в 12 – 16 чоловік (бажана приблизно рівна кількість дівчаток і хлопчиків) оптимальна тривалість заняття – 4 учбових години з 15-30-хвилинною перервою. На роботу з кожним учбовим текстом відводиться 12 годин, з них 2 години на презентацію нового уроку, 8 годин на його розробку і 2 години на читання учбового тексту, виконання підсумкових і контрольних занять. Методика Г.Китайгородської припускає 6 "занурень" (120 годин): 1-е занурення – 24 години, 6 днів; 2-е занурення – 20 годин, 5 днів; 3-е занурення – 20 годин, 5 днів; 4-е занурення – 16 годин, 4 дні; 5-е занурення – 16 годин, 4 дні; 6-е занурення – 24 години, 6 днів. Щодня занятття тривають 4 години [2].

Занурення може використовуватися з метою підвищеня кваліфікації. В експериментальній школі О.Тубельського зовнішнє підвищення кваліфікації замінили внутрішньошкільним – за рахунок відвідування уроків, створення проблемних груп, за рахунок трьохденного серпневого збору, коли вчителі виїзджають за місто і сперечаються там до хрипоти [9].

Евристичне занурення, за А.Хуторським, – форма навчання, при якій протягом декількох днів зберігається освітня домінанта, що забезпечує особистісне пізнання учнями (студентами) освітнього об'єкту за допомогою метапредметного змісту і методів евристичного навчання.

Грунтуючись на дослідженях О.Ухтомського, В.Рогатин зазначає, що діяльність людини значною мірою визначається домінантою – стійким осередком підвищеного збудження у корі та/або підкірці головного мозку. Домінантний осередок здатен стягувати зовнішні подразники. З одного боку він – фізіологічна основа стреотипного мислення, з іншого – основа творчого осяяння.

Російський фізіолог О.Ухтомський досліджував механізм домінанти і виділяв три стадії її розвитку. Перша – домінанта виникає під впливом внутрішньої секреції та зовнішніх подразників. В якості приводів для підживлення домінанта залучає різноманітні подразники. Друга стадія – це стадія виникнення умовного рефлексу (за І.Павловим), коли з попередньої кількості діючих збуджень домінанта виділяє групу, яка для неї особливо "цікава" – відбувається вибір подразників саме для цієї домінанти. Третя стадія – між домінантою та зовнішнім подразником установлюється міцний зв'язок таким чином, що подразник буде викликати та підкріплювати її. Зовнішнє оточення повністю поділяється на окремі предмети, і тільки частині з них відповідає визначена домінанта. Основні властивості домінантного осередку, за О.Ухтомським, наступні: підвищене збудження, інерція у часі і здатність підсумовувати зовнішні подразники, "підживлюватися ними".

Наша поведінка має певну спрямованість, яку забезпечує їй домінанта. Домінанта як принцип роботи нервових закінчень відповідає тому, що в психології називають увагою, або за В.Бехтеревим – рефлексом зосередженості. Вона свідчить про первісну активність організму, про його "передготовність" до дії і цілеспрямовану організацію самої дії. При цьому дія має бути проінформована про предмет, на який спрямована. Тому завжди існує період часу ("зараз"), в який людина задовольняє тільки одну певну потребу. І саме ту, для якої "тут" існують відповідні предмети, звичайно, якщо вона "знає" що з ними робити. Іншими словами, людина може існувати лише в одній ситуації. Принцип домінанти – принцип функціонування організму, і ніяких перегородок між інерцією мислення, буденним і творчим мисленням немає [8].

Евристичне навчання – вільне, творче, особистісно орієнтоване. Отже, під час формування пізнавально-творчої самостійності студентів в евристичному навчанні можна успішно використовувати "занурення" як форму навчання, яка стимулює зосередженість на предметі пізнання, що є особливо актуальним для творчої самостійності особистості. Підготовчий етап передбачає озброєння студентів знаннями про самостійну роботу, в результаті якої формується їх самостійність, та умови її успішного виконання: навколишнє середовище, внутрішню вмотивованість студента, дидактичні засоби тощо.

Необхідним для практичної організації даної форми навчання в умовах сучасного ВНЗ вважаємо ранжування учбового матеріалу відповідно до обраної освітньої домінанти. Прикладом занурення у тематику мистецтва на уроках з англійської мови може бути вивчення протягом одного семестру підряд наступних тем: кіно, театр, живопис. Під час вивчення теми "Театр", після орієнтовного ознайомлення з активною лексикою, пропонуємо тижневе "занурення" за допомогою послідовності наступних занять: заняття-підготовка до спектаклю з розподілом ролей, визначенням реквізиту, декорацій, освітлення, музичного супроводу, а також підготовкою афіши, білетів тощо; заняття-репетиція з аналізом отриманого продукту, заняття-генеральна репетиція, заняття-вистава. Під час цього циклу занять студенти глибоко занурюються в імпровізовану театральну атмосферу, практикують і більш ефективно запам'ятовують активну лексику з теми, отримують досвід самостійної роботи, взаємодії у колективі, більш широко розвивають свої інтелектуальні, творчі, організаторські здібності, самореалізуються. Як зазначає М.Лазарєв, самостійна діяльність студентів в евристичному навчанні підтримується й посилюється постійною інтенсивною взаємодією з викладачем, товаришами, засобами інформації й діагностики [4, с. 125].

Loading...

 
 

Цікаве