WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови застосування освітніх технологій в процесі викладання природничонаукових дисциплін у технічних коледжах - Реферат

Педагогічні умови застосування освітніх технологій в процесі викладання природничонаукових дисциплін у технічних коледжах - Реферат

рівень матеріально-технічного та інформаційного забезпечення.

Умови життя вимагають фахівців, що опанували не лише професійними знаннями в рамках обраної спеціальності, а й ціннісним і інтелектуальним аспектом знань. Останні передбачають формування власних поглядів на світ і на своє місце в ньому, а також є основою для успішного рішення своїх різних життєвих проблем. Тому професійна освіта нині має передбачити вивчення природничих дисциплін у більш розширеному форматі, що розвиває раціонально-логічний тип мислення та виконує низку соціальних функцій [1, c. 5].

Відповідно до стратегії модернізації освіти нові стандарти змісту освіти передбачають професійну спрямованість підготовки молодших спеціалістів технічного профілю з усіх предметів природничого циклу.

Перед природничонауковою підготовкою стоять важливі і різноманітні завдання:

сформувати у студентів систему наукових знань, понять і необхідних умінь;

реалізувати політехнічну і професійну спрямованість змісту освіти;

на основі і в єдності із засвоєнням знань і понять сформувати у студентів науковий світогляд, наукове і творче мислення, озброїти основами методології пізнання світу, виховати екологічну культуру і ціннісне відношення до науки, розкрити гуманітарні аспекти знання і наукової діяльності.

Забезпечення взаємозв'язку загальноосвітньої і спеціально-технічної підготовки потребує істотної перебудови методів і засобів навчання, організації освітнього процесу з урахуванням сучасних освітніх технологій; розробки системи лабораторно-практичних робіт, комплексних міждисциплінарних завдань, створення підручників, задачників і навчально-методичної допомоги; методики викладання загальноосвітніх дисциплін на основі їх взаємозв'язку із спеціально-технічними дисциплінами, методики самостійної роботи на міждисциплінарній основі, що носить комплексний характер, а також організації різних видів позакласної роботи на основі міждисциплінарних зв'язків.

В умовах демократизації і гуманізації освіти потрібна ефективна методика навчання: замість інформативного повинен домінувати пошуковий метод; не стільки заучування знань скільки засвоєння методів і технічних засобів наукового пізнання, підняття до навичок використання наукових здобутків, у чому вирішальну роль повинні відігравати практикуми розв'язування задач та лабораторних досліджень.

Одна з таких форм роботи є проектна діяльність. Проектна діяльність передбачає розвиток самостійного мислення, вміння вести пошук інформації, прогнозувати, приймати нестандартні рішення. Метод проектів дозволяє організовано інтегрувати знання з різних дисциплін і застосовувати їх на практиці, генеруючи при цьому нові ідеї. Саме такі завдання ставить перед собою педагогічний колектив, якщо хочемо досягнути професійно спрямованого навчання природничих дисциплін.

Проектна діяльність виступає як важливий компонент продуктивної освіти і представляє собою нетрадиційний спосіб організації навчального процесу через активні способи дій (планування, прогнозування, аналіз, синтез). Суть проектного навчання полягає в тому, що студенти разом із педагогами (або самостійно) формулюють проблему, а потім реалізують її у вигляді проекту.

Проекти, які ми пропонуємо студентам,― це дослідницькі роботи, які потребують знань із різних галузей науки, почерпнутих із спеціальної літератури, періодичних видань та Інтернету. Обов'язковою умовою проектного дослідження, під час вивчення природничих дисциплін у технікумах та коледжах, є його професійна спрямованість. Використання проектної технології дозволяє студентам коледжу синтезувати знання із професійних та природничонаукових дисциплін, застосовувати їх на практиці. Такий підхід дає можливість викладачам підвищити ефективність професійної спрямованості природничонаукової підготовки майбутніх молодших спеціалістів технічного профілю.

Результати дослідження, проведеного нами на базі Вінницького технічного коледжу, підтвердили ефективність методу проектів у формуванні професійної спрямованості природничонаукових дисциплін. На початку навчального року студентам були запропоновані наступні теми проектів: „Екологічний стан Вінниччини"; „Визначення стану деревних рослин в різних зонах міста"; „Дослідження комплексного впливу транспортних магістралей на фауну прилягаючих територій"; „Дослідження комплексного впливу магістралей радіопередач на фауну прилягаючих територій"; „Проблеми утилізації побутових відходів у м. Вінниця"; „Проблема контролю викидів монооксиду карбону та вуглеводнів автомобілями та вплив їх на флору та фауну".

Теми проектів були підібрані таким чином, щоб студенти могли використовувати знання, засвоєні під час вивчення професійних дисциплін. Це є однією з основних особливостей організації проектної діяльності у процесі природничонаукової підготовки у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації технічного профілю. Важливо, щоб студенти відчули значимість отриманих знань та навчилися їх застосовувати на практиці. Виконання проектів має багато спільного з науково-дослідницькою роботою студентів. Успішне виконання проекту можливе лише тоді, коли студент добре володіє матеріалом, та має уявлення про всі елементи та етапи проектної діяльності в цілому.

З метою удосконалення екологічної освіти і виховання, в коледжі велика увага приділяється роботі по формуванню екологічної культури, що носить еколого-краєзнавчий характер

Взаємодія людини з природою в умовах рідного краю і проблеми, які при цьому виникають, визначають об'єкти еколого-краєзнавчої роботи студентів коледжу. До них відносяться: природа – типові і рідкісні види організмів, території, що охороняються, пам'ятники природи, природні ресурси краю; господарство – місцеві промислові підприємства, що використовують природні ресурси і впливають на навколишнє середовище, служби впорядкування; населення – особливості екологічної культури місцевого населення; мистецтво – витвори професійного мистецтва, народні промисли, легенди, казки, ігри, танці, пісні місцевого населення з природними сюжетами; історія – походження звичаїв і традицій відношення до природи, походження назв населених пунктів і інших географічних об'єктів.

Результатом, проведених студентами екологічних науково-дослідницьких робіт, є створення збірки „Екологічний стан Вінниччини." та участь студентів коледжу у науково-практичних конференціях. Значні можливості та результати удосконалення екологічної освіти розкриває співпраця студентів у проектах із природоохоронною проблематикою, використовуючи при цьому інформаційно-телекомунікаційні технології.

Професійна спрямованість природничих дисциплін – це не тільки педагогічна та методична категорія, це принцип навчання і, в свою чергу, ємнісне поняття, що включає оволодіння вміннями і застосування природничих знань і вмінь в повсякденному житті. Це одне із приоритетних напрямів сучасної базової професійної освіти, при якому студент стає активним суб'єктом процесу пізнання. При цьому важливо, щоб реалізація професійної спрямованості природничих дисциплін здійснювалась у поєднанні сучасних вимог і застосуванні освітніх технологій.

Висновок

Розглядаючи педагогічні умови застосування сучасних освітніх технологій, ми дійшли висновку, що вирішення певних протиріч сучасної освіти можливе завдяки інтенсивному реформуванню її відповідно до вимог часу. Важливо усвідомити, що кожного разу потрібно шукати більш ефективні методи навчання. Якщо не удосконалювати освітні технології, то система освіти не зможе забезпечити підготовку фахівців з активною життєвою позицією та конкурентно спроможного на сучасному ринку праці.

Література

  1. Барабаш Ю.Г., Данилова Г.С., Барабаш Ц.І. Політехнічна підготовка і профорієнтація учнів при вивчені біології. - Київ : Рад. Шк., 1987.- 126 с.

  2. Бех І. Принципи інноваційної освіти // Освіта і управління.-2005.-Т.8.- С.7-21.

  3. Бондарева К. I., Козлова О. Г. Педагогічний аналіз інноваційної діяльності вчителя: Науково-методичний посібник. – Суми, 2001.

  4. Гончаренко С. Про якість професійної освіти // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький: Авіст, 2007. – С. 50-54.

  5. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: Монографія / За ред. С.У. Гончаренко. – К.: Вища школа, 1998. – 229с.

  6. Домінський О.С. Практико-орієнтована освіта // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць /. – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. – C. 197.

  7. Зимняя И.А. Компетентностный подход в образовании (методолого-теоретический аспект) // Проблемы качества образования: Материалы ХIV Всероссийского совещания. Кн. 2. - М., 2004.

  8. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К., 2000. – С. 41.

  9. Кремень В. Деякі питання формування особистості професіонала в контексті вимог сучасного суспільства // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький: Авіст, 2007. – С. 3-6.

  10. Паламарчук В. Інновації в сучасній освіті // Завуч.-2006.-№10.-С.1-4.

Loading...

 
 

Цікаве