WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сучасна психологічна освіта керівника в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства - Реферат

Сучасна психологічна освіта керівника в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства - Реферат

Реферат на тему:

Сучасна психологічна освіта керівника в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства

В сучасних умовах жорсткої конкуренції підприємство, яке прагне завойовувати все нові та нові сегменти ринку, розширювати виробництво, підвищувати прибутковість висуваються вищі вимоги до працівників з одночасною зміною вимог до досвіду, кваліфікації та особистих здібностей менеджера будь-якої ланки. Саме особистісні якості відіграють одну з основних ролей у забезпечені економічної безпеки підприємства: дані вміння допомагають керівнику уникнути ризиків, пов'язаних з кадровими небезпеками. Менеджер повинен проводити роботу для усунення ризиків, пов'язаних з володінням певною частиною персоналу інформацією, яка може розцінюватися як комерційна таємниця, недостатнім кваліфікаційно-освітнім рівнем працівників, помилками та зловживаннями. До даної групи заходів слід віднести:

1) керування кадровими ризиками (розробка інструкції про допуск персоналу фірми до роботи з документами, що містять комерційну, банківську чи іншу таємницю, що охороняється законом, організація ведення закритого діловодства)[1];

2) вдосконалення кадрових технологій (підбір, відбір, найом, оцінка, підготовка, звільнення персоналу, з врахуванням профілактики загроз економічної безпеки). [2]

В ході проведення даної системи заходів виділяють [3] 4 провідних функції керівника:

виховну функцію, основними принципами якої є єдність вимог та повага до особистості; послідовність; систематичність і єдність впливу; індивідуальний підхід і опора на позитивні якості особистості. У роботі керівника має втілюватися єдність соціального, психологічного та педагогічного, що відображає докорінні потреби суспільства;

гностичну функцію, тобто систематичне збагачення керівником своїх фахових знань та творче використовувати їх в роботі з підлеглими;

регулюючу функцію, враховуючи, що управління та регулювання будь-якого процесу передбачають наявність доцільних засобів виховання;

контрольну функцію, тобто визначення відповідності якості та термінів виконання робіт запланованим.

Отже, ми можемо стверджувати, що керівнику для того, щоб виконувати ці основні функції, а також успішно розв'язувати проблеми, які виникають в процесі діяльності підприємства, необхідно володіти певними якостями, притаманними саме йому. При цьому вважають [4], що неважливо наскільки дана особа володіє потрібними навичками на початку своєї кар'єри, набагато важливіше наскільки вона їх зможе розвинути під час навчання та безпосередньої роботи. Але обираючи дану сферу діяльності людина повинна себе об'єктивно оцінити, що, на нашу думку, також є однією з основних рис, які мають бути притаманні ефективному менеджеру. Потенційний менеджер має бути цілеспрямованим, енергійним, володіти вмінням швидко опрацьовувати, аналізувати інформацію, приймати рішення та брати відповідальність за їх результати.

Але маючи природні дані, але не розвиваючи їх, неможливо розкрити в собі справжнього керівника-лідера. Як стверджувалося в роботі видатного чеського педагога Я.А. Коменського "Велика дидактика", учіння – це привласнювання знань з різних наук, умінь виконувати дії із застосуванням цих знань [5]. Отже, ефективному менеджеру не достатньо володіти фаховими знаннями, він повинен володіти знаннями з психології та педагогіки, які він може опанувати саме на основі гуманістичної освіти в вищих навчальних закладах, постійному самовдосконаленню та самоосвіті. На думку засновника і президента японської компанії "Sony" Акіо Моріта, шлях до успіху полягає в тому, щоб виробити самостійність, незалежність, чітке уявлення про поставлену мету [4].

На нашу думку, мають існувати безпосередні відмінності у вивченні психології у вищих навчальних закладах майбутніми керівниками, порівняно з майбутніми представниками інших спеціальностей. Саме менеджер повинен вміти не лише виявляти власні позитивні та негативні риси характеру, темпераменту тощо, але й своїх підлеглих з подальшою класифікацією на сприятливі та несприятливі для роботи конкретного працівника на конкретній посаді.

Важливим питанням психології виховання є проблеми формування характеру, тобто поєднання стійких особливостей та рис особистості, які зумовлюють для даного суб'єкта способи поведінки [5]. Саме розуміння характеру співробітника дає змогу керівнику зі значною мірою вірогідності передбачити його поведінку та тим самим керувати та скеровувати її очікувані дії та вчинки. В цілому характери як предмет виховання розрізняють за їх цільністю і визначеністю. Визначений характер – це характер з однією або кількома домінуючими рисами. Люди з таким характером є більш прогнозованими, а тому менеджеру легше мотивувати, керувати та контролювати такого працівника, а також передбачати усі загрози для фірми пов'язані з даною людиною. Натомість суперечливому характеру притаманний розлад переконань і діяльності, наявність несумісних одних та інших думок і почуттів, мотивів і цілей, протиріч прагнень, бажань і спонукань. Здавалося б, якщо особа має щільнісний характер керівнику легше співпрацювати з такою людиною, однак не можна виключати ризику, пов'язаного з можливістю помилки у визначені характеру керівником. Саме для мінімізації такого роду ризиків покликане вивчення психології на спеціальностях менеджерського напрямку.

Характер тісно пов'язаний з іншими сторонами особистості людини, зокрема з темпераментом, який визначає зовнішню форму вираження характеру, накладаючи своєрідний відбиток на його певні прояви. Найкориснішим є знання про те, що існує тісний зв'язок характеру з світоглядом людини, її переконаннями і моральними принципами. У єдності характер і світогляд утворюють своєрідний стрижень особистості, виявляючи таким способом її суспільну природу [5].

Завданням вищої школи стосовно даного питання є формування не просто керівника, а керівника-коуча, керівника-психолога. Тут доцільно використовувати ідеї закладені ще в теорії ампліфікації О.В. Запорожця [5] (розширення, збільшення), тобто збагачення розвитку психіки людини через організацію і включення її у специфічні форми активності, так звані тренінги, що мають стати невід'ємною частиною майбутнього менеджера, починаючи уже з університетської лави.

Ще одним з основних напрямків у вивченні психології мають стати емоційні властивості особистості, тобто емоційна сфера людини. До таких емоційних властивостей належать емоційна збудливість, емоційна вразливість, емоційна ригідність – лабільність, емоційна стійкість, експресивність.

Емоційна збудливість – це готовність емоційно реагувати на значущі для людини подразники, що може виявлятись в таких особливостях поведінки, як дратівливість, запальність [6]. Керівник повинен, приймаючи те чи інше рішення, чітко усвідомлювати хто може стати найкращим його виконавцем.

Емоційна вразливість – це домінування вражень над пізнавальною функцією пізнання світу [6]. Керівник має враховувати переваги та недоліки яскравого вираженої даної властивості для конкретних робіт, на нашу думку, це можна яскраво продемонструвати на прикладі працю працівника рекламного та фінансового відділів.

Емоційна ригідність – лабільність. За О.Ф. Лазурським, дана властивість характеризує найменший проміжок часу, протягом емоція, що була збуджена не виникає, хоча обставини змінилися і збудник перестав діяти. Емоційно ригідні особи відрізняються стабільністю емоцій. Лабільність емоцій характеризується тим, що людина швидко реагує на зміну ситуацій, обставин і партнерів, вільно виходить з одних емоційних станів і входить в інші, але надто виражена лабільність емоцій може призвести до конфлікту з оточуючими [6]. Ці особливості мають враховувати при підборі працівників для проведення зустрічей, переговорів щодо співпраці тощо.

Вироблення стійкої емоційної рівноваги студента має бути однією з функцій психологічної освіти в вузі. Поняття емоційної стійкості може мати різні значення:

різний ступінь чутливості до емоційних подразників;

різний ступінь порушення психічних механізмів регуляції під впливом емоційного збудження.

Експресивність – властивість вираження людиною власних емоцій через міміку, жести, голос, рухові реакції. Саме правильне застосування даної властивості дозволяє менеджеру чітко передати власну думку та ставлення, стати не лише формальним керівником але й лідером колективу. При цьому досягається тісний контакт з підлеглими, що є потрібною умовою спілкування і передавання інформації, активізації свідомості і закріплення в них певних знань, умінь та навичок [3].

Це лише невеликий перелік тих знань та умінь з психології, які може надавати вища школа в ході підготовки кваліфікованого та конкурентного на ринку праці менеджера.

Висновки

Отже, здобуття сучасним менеджером гуманітарних знань є не менш важливим ніж опанування мікро- та макроекономіки, організації виробництва, фінансів тощо, адже саме знання тонкостей людської психології надає можливість керівнику організувати ефективну роботу підлеглих, одночасно унеможлививши прояву кадрових ризиків на підприємстві. Дослідження даного питання потребує детального розгляду та оцінки можливих нововведень в вивченні психології та інших гуманітарних наук майбутніми менеджерами.

Література

  1. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2005. – 432с.

  2. Роль персонала в обеспечении экономической безопасности предприятия. Архипова Н.И., Седова О.Л., http://vestnik.rsuh.ru

  3. Загальна психологія. / За редакцією академіка С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.

  4. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 687 с.

  5. Власова О.І. педагогічна психологія: Навч. Посібник – К.: Либідь, 2005. – 400 с.

  6. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2007. – 256 с.

Loading...

 
 

Цікаве