WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Елементи педагогічної майстерності - Реферат

Елементи педагогічної майстерності - Реферат

найтонші рухи матері й батька. Їхня хвороба - твоє горе. Їхні невдачі й неприємності на роботі - твоя біда. Їхня ганьба - не тільки твоя ганьба, а й твоє нещастя, позбавитися його можна тільки подолавши його. Якщо в сім'ї горе, нещастя, неприємності, твоя відповідальність за благополуччя сім'ї зросте в сто раз. Лише наполегливою працею ти можеш полегшити життя своїх батьків. Ця твоя праця - найскладніша й найтонша людська справа. Це труд душі. Нещастя горе, біда матері й батька перемагаються й полегшуються часто вже тим, що і як ти думаєш. Умій думати добре, у думках і почуттях. Це не означає що доброта твоя має бути сліпою. В поведінці в житті своїх батьків діти можуть побачити й зло. До зла треба бути непримиренними. Справжня відповідальність батьком не прощає їм зла.
Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що рано старість і хвороба твоїй матері й батькові пиносіть не стільки праця, втома, стільки сердечні хвилювання, переживання, тривога прикрощі. Спроби батьків впливати на дітей виявляться марними, якщо батько й мати не є тими людьми, для моральна культура й повнота життя дітей становить істину потребу право веліти і любити дітей - речі залежні. Відчуваючи справжню любов знаюча що це любов оберігає й захищає її дитину з розумінням ставиться до вимогливості, строгості, батька й матері, розуміє, що в поведінці неприпустимі свавілля. А справжня любов - це мудре управління дитячими бажаннями, вміннями не тільки задовольняти, а й обмежувати їх. Повелівання без любові перетворює життя дитини в муки. А чим ніжніша й щедріша батьківська любов тим ліпшою і непохитнішою має бути ваша любов без уміння веліти, особливо обмежувати бажання, виховувати свідоме ставлення до власних бажань перетворює дитину в примхливу свавільну істоту, на яку, як швидко переконується в цьому батько й мати немає ніякої управи. Неслухняність - в переважній більшості випадків є порушенням гармонії любові і волі.
Любові і дружби, взаємна підтримка батьків й матері є для дитини наочним прикладом, що вводить її в світ складних людських відносин. Батько і мати взаємно доповнюють одне одного; дитина по - справжньому бачить батька, якщо в нього хороша дружба з матір'ю. Та все ж перші джерела, перші найтонші корінці морального розвитку стає такою, яка гармонія любові й волі в її духовному віті. Мудрість материнської любові полягає в тому яка воля управляє любов'ю і справжня любов одухотворяє головний благородний стимул волі - почуття відповідальності за майбутьне людини.
Утвердження культури матері в духовному житті дітей - культу, в якому повага пройнята глибоким розумінням і розуміння надихає повагу, пошану, любов, благовіяня, - вимагає від педагога мудро й піднесено говорити з дітьми про високу материнську місію.
Чутливим і співчутливим, здатним по - справжньому любити й жаліти матір і батька може лише те дитя, яке знає не тільки радість. Дитина повинна знати що таке важко. Якщо вона не знатиме що таке материнський біль, вона може ввійти в життя легковажною. Громадянин трудівник, мужній і несхитний воїн готовий покласти голову за своє віру й свої переконання, починається із самовідданої, безкорисливої любові до матері. Без матері - найдорожчої в світі людини світ має здатися дітям убогим і побожним і вони повинні оберігати серце матері, бо воно невичерпне щедре й нескінченне в своїй людові.
Мир і спокій щастя і благословення матері залежить від її дітей. Материнське щастя твориться дитиною, підлітком, юнаком. Повне материнське щастя в тому коли на душі у матері мир, спокій і впевненість у тому, що з дітьми все благополучно.
Биття материнського серця, радість її буття, висока мрія про ідеал, благородний порив до вираження себе в творчості, нової людини, віра у власну несхильність і нездоланність у найтяжчі хвилини життя, радість подолання труднощів усвідомлення власної мужності - все це від матері. Мати не тільки радить, а й продовжує. Якби вона тільки народжувала, вона не була б творцем роду людського. Мати породжує наше буття , мати одухотворяє живу крихітку духом народу, рідним словом, думкою, любов'ю й ненависність, відданість й непримиренність. Мати творить твою неповторну людську особистість - ось у чому смисл, мистецтво й майстерність того, що ми називаємо словом порідним. Завдяки матері своїй ти єдиний із своїм народом ти крапелька крові в його жилах, а водночас і єдиний у світі.
Берегти матір - означає дбати про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху й питимеш до останньої миті свого життя.
Потрібно утверджувати в дитячому серці почуття турботи про матір, як про найдорожче в світі. Щоб кожне її слово було святинею, а воля законом. Це сходження на одному з вершин моральності - поступове, але невпинне. Треба використовувати кожну життєву обставину щоб дитина осмислила, що таке мати. Одного почуття прихильності мало. Дитина повинна якомога раніше замислюватися думати, міркувати, тим глибші бучц3дуть дитячі почуття. Треба бачити все, що відбувається в дитячій душі.
Треба знайти до кожного серця такий підхід, щоб взаємини дитини із світом, з явищами і фактами, з людьми пробуджували в неї не тільки добре почуття, а й тривожні, неспокійні роздуми передусім думки про те що втрата матері - ні з чим незрівнянне горе.
Мати повинна бути духовним повелителем і володарем у сім'ї. Справжня гармонія волі й любові досягається в тих сім'ях, де світло розуму, мудрості, що дивує дітей повсякденними відкриттями людської краси, випромінюється матір'ю, де духовну красу, благородств, відданість чоловіка, дружини й сім'ї, діти бачать саме завдяки цьому світлому що йде від матері. Від материнської мудрості йде сила духу, що дисциплінує батька, утверджує в ньому почуття благородної відповідальності за сію. В хорошої сім'ї, де біля духовних джерел. Стоїть мудра, горда, з яскраво вираженими почуттями власної гідності мати все це здійснюється тонко, красиво, тактично, непомітно; духовна влада жінки над чоловіком звеличує його. Чим непомітніша мама є духовним володарем, повелителькою сім'ї тим більш поважають діти батька тим відданіше люблять його тим мати й батько як щось єдине, що породило й творить їх.
Але все таке роль батька у вихованні дітей особлива. Роль батька визначається його відповідальність. Батько, який уміє бути відповідальним зобов'язаний повинен - справжній мужчина його воля стає силою, здатною дещепнувати думку почуття бажання дітей. Праця батька, який має на меті турботи про здоров'я благополуччя життя дітей стає осереддям його моральності.
Мужність батька помагає в умінні захистити, оберігати дітей і дружину. Моральний обов'язок в відповідальність мужчини вимагає від нього бути головним годувальником сім'ї.
Такі моральні настанови, яких ми вихудимо в дітей, підлітків і юнацтва любов і повага до батьків.
Батько - найрідніший, найдорожчий для тебе мужчина, в образі якоговиражається людська відповідальність за твій прихід у світ, за кожний твій крок і вчинок за весь твій життєвий шлях. У батьківстві - велика місія продовження роду людського, творення нової людини, поступності поколінь, морального удосконалення особистості й роду людського в новій, створеній батьком
Loading...

 
 

Цікаве