WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів - Реферат

Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів - Реферат

Реферат на тему:

Навчально-пізнавальна діяльність студента як єдність його операційних та мотиваційних компонентів

Гуманізація освіти передбачає єдність загально культурного, соціального, емоційного і професійного розвитку особистості, що вимагає перегляду цілей, змісту та технологій освіти. Поруч з засвоєнням базових знань, перед сучасною освітою все більш важливою є задача навчити учня самостійно оволодівати новими знаннями і інформацією, навчити його учитись, мати потребу в навчанні протягом життя.

В основі дидактико-виховних заходів вищого навчального закладу лежить модель майбутнього спеціаліста. При визначені істотних ознак моделі аналізують суспільні і професійні потреби враховують якості особистості, що сприяють її ефективній участі в професіональній і суспільній діяльності; зважають на здатність до систематичного вдосконалення. В професіональній підготовці йде постійний пошук нових форм і методів, які б максимально були направлені на розкриття творчих здібностей особистості, її моральних якостей.

Діяльність студента професіонально направлена, вона специфічна за своєю метою, умовами, мотивами.. Поняття мотивації включає сукупність факторів, механізмів, процесів, які сприяють виникненню спонукань до реальної або потенційної конкретно-направленої активності. Стійкий і сильний науково-пізнавальний мотив сприяє тому, що особистість не має потреби в зовнішніх стимулах і її рівень самостійності досить високий. Важливими є і загально соціальні і професійні мотиви. Оптимальним варіантом розвитку мотивації особистості до неперервного одержання освіти є досягнення такої відповідності між групами мотивів, що сприяє зростанню ефективності пізнавальної діяльності (5).

Серед навчальних мотивів виділяють знані тобто такі, що розуміються, вони практично не сприяють активній діяльності і реально діючі, які ефективно спонукують діяльність, впливають на постановку і досягнення цілей (4). Серед останніх розрізняють "коротку мотивацію" і "перспективні" мотиви (6). Мотиви першої з цих груп мають внутрішню мотивацію, несуть особистісний сенс. Якщо вони позбавлені сенсоутворюючої функції, то навіть при високій ефективності вони залишаються короткочасними "мотивами-стимулами" .

Безпосередня мотивація навчання розвивається в ході навчально-пізнавальної діяльності студента. За даними сучасних досліджень оптимальною є та навчальна мотивація, в якій переважають позитивні установки, стійкі і збалансовані соціальні, професійні, пізнавальні мотиви, а провідними є мотиви орієнтовані на перспективу. Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності означає створення певного функціонального стану індивідуального мотиваційного поля, яке узгоджуючись з іншими індивідуальними полями складає колективне мотиваційне поле. Тому виникає можливість формування мотивації спільної навчальної діяльності, тобто створення загального позитивного відношення до предмету, що вивчається.

Життєво-практична інформація діє на свідомість студента, підтверджуючи чи спрощуючи цінність того, що пропонується в процесі професійної підготовки. Вона в першому випадку, допомагає налаштуватись на серйозне навчання, а в другому – вчити тільки для того, щоб здати іспит. Тому, як вихід – це позбутись формального підходу в навчанні, перетворити навчальну діяльність в органічне засвоєння знань як методології, бази знань, основи діяльності людини в різних галузях життя.

Але реалізація цієї задачі зв'язана з подоланням цілого ряду протиріч:

1) вивчення в технічних вузах дисциплін природничо-математичного, гуманітарного і професіонально-технічного циклів вимагає розв'язання проблеми, як забезпечити органічний зв'язок між фундаментальною і спеціальною підготовкою майбутніх спеціалістів;

2) зниження соціальної значимості технічної та інженерної професії привело до спадання інтересу у молоді до технічних спеціальностей;

3) розрив між моментом вступу в вуз та початком вивчення спеціальних дисциплін веде до цілого ряду негативних наслідків (знання, отримані на попередніх етапах з математики, фізики, не завжди всебічно застосовуються та розвиваються на наступних етапах навчання; процес отримання знань з фундаментальних наук випереджує потребу в них у студентів, тобто студент вивчає ці дисципліни не з необхідності розв'язання конкретних виробничих задач, а з необхідності виконання навчального плану);

4) відсутність спеціальної підготовки на перших курсах понижує роль мотиваційних компонентів в отриманні загально технічних знань, обмежує можливість залучення студентів до діяльності, в процесі якої відбувався б поетапний розвиток майбутнього спеціаліста.

Розв'язування цих протиріч істотно залежить від подальшого удосконалення навчального процесу. Для успішного управління системою навчання викладачеві слід заздалегідь спроектувати педагогічний процес, визначити оптимальні шляхи досягнення мети управління.

Оптимізація може йти по шляху вдосконалення змісту навчання, тобто приведенням його у відповідність із потребами суспільства і можливостями студентів.

Одна із найбільш простих методик розвитку активності особистості – це створення ігрових ситуацій на заняттях. Більш ефективною є методика створення мотиваційно-проблемних ситуацій, постановка пізнавальних задач, впровадження ділових ігор. З навчальною діяльністю зв'язане поняття інтенсифікації навчання – пошук можливості передачі студентам зростаючого об'єму інформації при незмінній тривалості навчання. Інтенсифікація може бути досягнута за рахунок вдосконалення двох основних компонентів навчального процесу, таких як зміст і методи навчання. Вдосконалення змісту навчання йде через раціональний відбір навчального матеріалу з часом з тенденцією максимальної корекції нового в початковий період навчання. Це виділення в навчальному матеріалі основного, базового; нерівномірне дозування навчального матеріалу для забезпечення багаторівневої обробки нової інформації; логічний зв'язок нового і старого навчального матеріалу.

Дидактичний процес незалежно від форм організації занять і навчального предмета, має трьохкомпонентну структуру: мотиваційний етап, етап власної пізнавальної діяльності і етап управління цією діяльністю (2). Одна із найбільш простих методик розвитку мотивації – це створення зацікавленості занять чи тексту підручника. Більш ефективною в цьому відношенні є методика створення мотиваційно-проблемних ситуацій і постановки спеціальних пізнавальних задач, в яких відображається практичний зміст вивчення даного предмета.

Так, наприклад, при вивченні курсу лінійної алгебри студентам можна запропонувати розв'язати задачу знаходження добутку двох матриць А і В, де елементами даних матриць є деякі числа. А можна запропонувати розв'язати прикладну задачу, наприклад таку: два заводи випускають вироби М, N, P вищої, першої та другої категорій якості. Кількість виробів, випущених кожним заводом за кожною категорією якості, характеризується таблицею. Знайти загальний випуск виробів за вказаними категоріями якості. На скільки зміниться загальний випуск виробів за вказаними категоріями якості, якщо перший завод зменшить випуск виробів Р за всіма категоріями якості в 2 рази, а другий – збільшить випуск виробів N в 3 рази?

Загальний принцип вибору і побудови мотиваційних ситуацій полягає в їх професіональній спрямованості практично корисній, яка дозволяє володіти увагою студентів і утримувати її протягом усього заняття.

При читанні лекцій, вивчаючи теореми відомих вчених, корисно подавати дещо з їх біографій, перелік основних робіт, звертати увагу на моральні якості як особистості. Це не займає багато часу, але сприяє загальному розвитку студентів.

Як показує практика студенти з задоволенням працюють і в позаурочний час над створенням доповідей і беруть участь в наукових конференціях. Доповіді студентів є як чисто математичними розробками, так і матеріалами з історичного розвитку математики, подають зв'язок математики з інформаційними технологіями.

Висновки

Формування позитивної мотивації учіння, активізація навчально-виховного процесу, дає можливість вдосконалювати знання і вміння, підвищувати інтелектуальний рівень, що забезпечує міцність знань і є основою формування ділових якостей майбутніх спеціалістів.

Література

  1. Беспалько В.П. Теория учебника. – М.: Педагогика,1988. – 160с.

  2. Вербицкий А.А. Активное обучение в высший школе. Контекстный подход. – М.: Высшая школа, 1991. – 204 с.

  3. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. – К.: Вересень,1996. – 129с.

  4. Леонтьв В.Г. Психологические механизмы мотивации учебной деятельности: Учебное пособие. - Новосибирск: НГПИ, 1987.- 89с.

  5. Мясищев В.Н. Психология отношений. – М.- Воронеж, 1995.

  6. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. – М.: Педагогика, 1984.- Т.5.- 369 с.

Loading...

 
 

Цікаве