WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання інтерактивних методів навчання при викладанні гуманітарних дисциплін з метою виховання толерантності - Реферат

Використання інтерактивних методів навчання при викладанні гуманітарних дисциплін з метою виховання толерантності - Реферат

Аналіз діючих програм з гуманітарних предметів показав, що полікультурний компонент у більшості діючих програм і підручниках практично відсутній, виховний потенціал вивчення гуманитарних предметів використовується не повною мірою.

Особливу роль у формуванні таких рис полікультурної вихованості, як толерантність, розуміння, прийняття і повага до різних культур має навчання інтеркультурної комунікації – адекватному взаєморозумінню представників різних культур. Метою навчання інтеркультурної комунікації є формування інтеркультурної компетентності.

Основу інтеркультурної компетентності складають комунікативні лінгвокультурологічні знання (комунікативна і лінгвокультурологічна компетенція). От чому предметам гуманітарного циклу, що мають загальну лінгвокульторологічну змістовну лінію, надається пріоритетне значення у процесі навчання інтеркультурної комунікації, а отже підвищенні полікультурної вихованості студентів) [3,36] .

Процесуальна сторона освітнього процесу передбачає використання активних форм навчання: діалогу, дискусій, ділових ігор, дебатів, моделювання ситуацій. Організаційні форми, які засновані на спілкуванні, діалозі, зіставленні різних точок зору, покликані сприяти формуванню поважного відношення до іншої думки, розуміння важливості існування різних підходів, сприйняттю різнодумства всередині групи як позитивного чинника.

Наприклад, великою популярністю серед студентів користуються такі різновиди загальногрупового обговорення як "Мікрофон", "Броунівський рух", "Ажурна пилка", "Джиг-со". Найбільш науково-пристосованою до умов викладання практичних занять в наших українських університетах є технологія "мозкового штурму". На ній і зупинимось.

Правила "мозкової атаки" такі:

1. Вибір ведучого при рівноправному положенні всіх учасників(частіше всього ним буваю я, як викладач).

2. Влада уяви. Позитивний настрій на партнерів.

3. Можливі лише уточнюючі питання, заохочення і підтримка партнерів. Це не відноситься до експертів.

4. Неприйняття критичних зауважень і проміжних оцінок у процесі "штурму" (наприклад: „згодний, але можна і по іншому" ). Можливі доповнення і комбінування ідей.

5. Чіткість і узагальненість формулювання суджень, ідей. Дія за принципом: чим більше ідей, рішучіше атака, тим ближче досягнення мети штурму.

6. Доброзичливий настрій і розкутість учасників.

7. Активність всіх учасників команд оцінюється балами. Пасивні учасники дають привід експертам знімати бали команді.

8. Оптимізм і впевненість.

Етапи і методика "мозкового штурму" :

І.Формулювання навчальної проблеми, обґрунтування задачі її рішення.

Визначення умов і правил колективної роботи. Вказується, що за порушення правил знімається від 2 до 4 балів із групи. Утворення робочих груп по 3-5 чоловік і експертної групи, що повинна буде оцінити і відібрати кращі з ідей. Вся академічна група розподіляється на 4 -5 чоловік. Експерти займають свої місця в групах. (Експерти вибираються із студентів, які досконало знають матеріал, тобто це ті, знають проблему з різних сторін, здатні аргументувати свою позицію.)

ІІ. Експрес-розминка.

Швидкий пошук відповідей на питання і задачі тренувального характеру, підготовлені викладачем. Це одночасно настрій і перевірка роботи груп: студенти в групах перевіряють свій інтелектуальний потенціал.

ІІІ. "Штурм" поставленої проблеми.

Правила не нагадуються. Ще раз викладачем швидко уточнюється задача. Нагадується про дотримання оголошених заздалегідь правил. Генерування ідей у групах під спостереженням експертів починається по сигналі вчителя одночасно у всіх групах (дзвоник будильника мобільного телефону починає і закінчує роботу груп, тому необхідно його завести його на визначений час). У групі учасники по черзі висловлюють вголос свої ідеї. Експерти у своїх групах фіксують ідеї, роботу кожного, дотримання ними правил. "Штурм" проблеми в групах триває 10-15 хвилин.

ІV. Обговорення експертами підсумків роботи груп.

V. Добір ними й оцінка найкращих ідей.

VІ. Повідомлення про результати "мозкової атаки" ("штурму") по черговості виконання чи завдання по годинниковій стрілці (обговорити заздалегідь).

VІІ. Публічний захист найкращих ідей.

Така форма проведення семінарських занять, на мою думку, є найбільш результативною, адже при ній неможлива неучасть студента у колективному взаємодоповнюючому процесі навчального пізнання. І тому це є хорошим стимулом для навчання, адже не дуже хочеться виділитись своєю необізнаністю серед колег. А одним із домашніх завдань студенти полюбляють виконувати вправу "сенкан", яка є однією із методів інтерактивного навчання і дозволяє виявити свої творчі завдатки. Суть цього методу така:

Сенкан — це вірш, що складається з 5-ти рядків.

1-й рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2-й рядок — це опис теми, який складається з 2-х слів (два прикметники).

3-й рядок визначає дію, пов'язану з темою; він складається з трьох слів (дієслів).

4-й рядок є фразою, яка складається з 4-х слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

Останній рядок складається з одного слова; в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Наприклад (сенкан із творчого доробку автора дослідження) :

Мова

Складна Синтаксична

Утворює З'єднує Конструює

Душа менталітету кожної нації

Рідна

Пунктуація

Багатокомпонентна різноманітна

Розділяє виділяє примножує

Система знаків уживання пунктограм

Розбір

Речення

Предикативне модальне

Складається надає зв'язує

Синтаксична одиниця вираження думки

соковите

Висновки

Отже, узагальнюючи вище сказане, хочу звернути увагу на те, що використання інтерактивних методик у навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема при вивчення гуманітарних дисциплін, створює умови для розвитку самореалізації особистості та допомагає досягти високого інтелектуального розвитку студентів. Адже, тільки уміле проектування і реалізація двох складових освітнього процесу – наочно-змістовної і процесуальної – приводять до формування толерантності як найважливішої характеристики в українському демократичному суспільстві. В найбільшій мірі це залежить від педагогічної майстерності викладача гуманітарних дисциплін, у тому числі від прояву його особистої толерантності в освітньому процесі .

Література

  1. Гамаюнов В. Менеджер навчально-виховного процесу // Освіта і управління. – 2000. - №1-2. – С.89-94.

  2. Егоров О. Мобильность "мозгового центра": Методическая служба инновационной школы // Учитель (Россия). – 2000. - №5. – С.30-32.

  3. Остапчук О. Шляхи підвищення інноваційного потенціалу методичної роботи // Шлях освіти. – 2002. - №2. – С.9-15.

  4. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології у викладанні суспільних дисциплін, -Чернігів – 2002

  5. Корнеева Л.И. Современные интерактивные методы обучения в системе повышения квалификации руководящих кадров в Германии: зарубежный опыт // Университетское управление: практика и анализ. - 2004. - № 4(32). - С.78-83.

  6. Пометун О., Пирожниченко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: Видавництво А.С.К., - 2004,- С.7, 11, 19.

  7. Сучасні освітні технології у вищій школі: Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. (Київ, 1-2 листопада 2007 року): Тези доповідей: У 2 ч. - Ч. 2 / Відп ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 259

  8. Silberman M. Active Strategies. 101 Strategies to Teach Active Learning. – Boston, London etc., 1996. – P.2 – 3.

Loading...

 
 

Цікаве