WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Технологія написання сценарію - Реферат

Технологія написання сценарію - Реферат

Реферат на тему:

Технологія написання сценарію

Виховання, як важливе явище суспільного життя, здавна стало провідною функцією людського суспільства. На відміну від інших категорій життя виховання існувало завжди. Велику роль у вихованні молоді відіграє художньо – естетичне виховання. Щоб формувати духовну культуру учнів, недостатньо забезпечення умов для опанування системою знань і вмінь, включення в художню діяльність, необхідно виховувати ціннісне ставлення до мистецтва через проведення різноманітних виховних заходів, які будуть доповнювати дозвілля учнів, їх вільний час.

Кожний відпочиває по – своєму, виходячи з власних можливостей і умов. Однак є ряд загальних вимог, яким повинне відповідати дозвілля, щоб бути повноцінним. Ці вимоги випливають з тієї соціальної ролі, яку має виконувати дозвілля. Насамперед. Необхідно підходити до нього як до засобу виховання і самовиховання людини, формування всебічно, гармонічно розвиненої особистості. При виборі й організації тих чи інших занять, форм дозвіллєвої діяльності слід враховувати їхнє виховне значення, чітко уявляти, яким якостям особистості вони допоможуть сформуватися або закріпитися [ 1, с. 18 ]. Колективні форми проведення вільного часу набувають дедалі більшого суспільно – корисного значення. Тому для більш активного спілкування в професійно – технічних навчальних закладах проводяться різноманітні свята, фестивалі, концерти, конкурси, тематичні вечори. Адже, виховний захід включає в себе яскраво виражені елементи відпочинку та розваг. Важливе значення у виховному плані має не лише сам захід, але й підготовка до нього.

Добір матеріалу для будь – яких заходів складний і суперечливий. Адже в масовій аудиторії можуть бути люди з різними особистісними утвореннями, віком, соціальним станом, культурним рівнем розвитку. Одні вимагають високої якості заходу, інші про це не задумуються, тому потрібно задовольнити смаки представників і низького і високого рівня підготовки, треба дати матеріал, що виконує прості і більш складні педагогічні функції [1, с. 18 ].

Процес підготовки до заходу при вмілій організації стає виховним моментом, тому одне з найважливіших місць в підготовці виховного заходу потрібно приділяти написанню сценарію.

Але не потрібно розглядати сценарій лише з позиції літератури та мистецтва або бачити в ньому просту організацію тієї чи іншої події в житті людини, тому що мова йдеться про організацію реальної події по художнім законам. Сценарій заходу в будь – якому різновиді має два аспекта – художній та психолого – педагогічний, які програмують не лише побудову матеріалу, але й вплив на учасників, їх реакцію та поведінку. Адже саме психолого – педагогічний вплив сценарію ігнорують або не враховують організатори заходу, забезпечуючи себе тим самим на невдачу.

Сценарій – це підібрана літературно – режисерська розробка змісту театралізованого святкового дійства. Зазвичай сценарій в суворій послідовності викладає все, що буде проходити на заході, розкриває тему, показує авторські переходи від однієї частини дії до іншої, наводиться орієнтовний напрямок усіх імпровізаційних виступів та інших акцій. У сценарій вводиться художні твори, які будуть використані, чи уривки з них; у ньому передбачаються засоби активізації учасників, планується оформлення та спеціальне обладнання приміщення [ 4, с. 137 ].

Давайте розглянемо основні етапи роботи над сценарієм. Зазвичай вона розпочинається з чіткого визначення теми та ідеї майбутнього сценарію, які тісно взаємопов'язані, але різняться одна від одної.

Тема – це коло життєвих явищ, відібраних і висвітлених автором сценарію, або це те, про автор хоче розповісти учасникам справи.

Ідея – це основна думка, оцінка подій, про які йдеться в сценарії, те, заради чого автор хоче розповісти учасникам про щось [ 4, с. 137 ].

Зазвичай, помилка тих хто працює над сценарієм полягає в тому, що вони нерідко намагаються подати ідею в готовому вигляді з початку дійства. Творча задача сценариста та режисера полягає в тому, щоб розбудити активне сприйняття дії, заставити кожного неначебто підключитися в дію та самому осмислити ідею. В такому творчому процесі глядач стає співучасником, обдумує ідею підкорюючись розвитку дії. Але для створення сценарію недостатньо визначити лише тему та ідею. Неможливо, особливо в масовому святі, яке має в своїй основі конкретну святкову ситуацію, яка викликає особисті асоціації у кожного, розказувати в загальному. В сценаріях масової дії не вистачає іноді конкретного сюжету, тобто основного розвитку подій або послідовності подій. Тому, пошук яскравого, цікавого сюжету – невід'ємна частина роботи над сценарієм [ 2, с. 102 ].

Розвиток сюжету в сценарії неможливий без визначення і розробки конфлікту, тобто основного для розвитку подій зіткнення інтересів, поглядів, прагнень. Конфлікт може виражатись у подолані труднощів, перешкод [ 4, с.138 ], Не потрібно конфлікт розуміти однозначно та прямолінійно. Наприклад в основі сценаріїв багатьох тематичних вечорів та театралізованих свят присвячених Дню Перемоги , лежить конфлікт, який виражається в боротьбі народу з німецько – фашистською окупацією. Також можливий сценарій, де буде показано історичний хід подій тих років, який сценарист зможе пов'язати з теперішнім часом.

Наступний крок – продумування композиції, тобто реалізація сюжету та конфлікту у сценічній дії, яка розвивається. Композиція є організацією дії, а значить вимагає відповідного логічного різміщення матеріалу в ході сценарію. Композиція сценарію включає в себе: експозицію, зав'язку, розвиток дії, кульмінацію і розв'язку. Експозиція – це коротка розповідь про події, які передували виникненню конфлікту, що його викликали. Зазвичай, експозиція переростає у зав'язку. Експозиція і зав'язка мають бути чіткими, лаконічними. Вони несуть велике психологічне навантаження, готують до сприйняття дії. За своєю формою експозиція - зав'язка можуть бути надзвичайно різноманітними за формою вираження: віршова заставка, пісня, сценка з п'єси, фрагмент кінофільму, театралізована хода [ 4, с. 138 ]. Велику увагу потрібно приділити роботі над віршованою заставкою, якщо це невеликий за розміром вірш, епіграма, басня, адже мініатюра вважається важким видом мистецтва для виконання. Під час виконання мініатюри, для підсилення емоційного сприйняття, можливе залучення різноманітних технічних засобів: музичного супроводу, відповідного освітлення, незначного реквізиту але які б відповідали основному задуму заходу. Такі незначні елементи потрібно продумувати під час роботи над сценарієм.

Наступна частина композиції – розвиток дії, чи основна дія, тобто зображення процесу боротьби, її перипетії, ланцюги подій і зіткнень, в яких вирішується конфлікт. Основна дія розпадається на ланцюги взаємнопов'язаних і взаємозумовлених епізодів. Кожен з них має сою логіку, свою внутрішню композицію, через яку червоною ниткою проходять ідея та тема сценарію [ 4, с. 138 ].

Розвиток дії у сценарії підпорядковується наступним вимогам, які мають як мистецьке, так і психолого – педагогічне значення:

1. Сувора логічність у побудові та розвитку теми. Кожен епізод сценарію має бути логічно зумовлений і пов'язаний смисловими містками з попереднім та наступними. Однак потрібно відмітити, що логічність зовсім не обов'язково повинна означати хронологічну послідовність.

2. Завершеність кожного епізоду. Сценарій завжди складається з епізодів. Кожен з них має внутрішню логіку побудови і повинен бути обов'язково завершеним, перш ніж почнеться наступний. Кожен епізод – це сценарій в мініатюрі.

3. Органічний зв'язок епізодів. Особливості драматургії масових заходів такі, що вони вимагають не лише завершеності епізодів, але й їх внутрішнього монтажу в сценаріях. Він необхідний для того, щоб сценарій не розпався на окремі частини, щоб художні твори не виглядали вставними номерами, а усні виступи не перегукувалися лише один з одним.

4. Наростання дії в її русі до кульмінації. Задана експозицією – зав'язкою дія розвивається із наростаючою силою до кульмінації, а потім йде до розв'язки. У її висхідній лінії не потрібно переходити від емоційно сильних до більш слабких епізодів.

Loading...

 
 

Цікаве