WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мистецька студія у вищому навчальному закладі як засіб набуття майбутнім спеціалістом культурно-мистецького, художньо-творчого досвіду - Реферат

Мистецька студія у вищому навчальному закладі як засіб набуття майбутнім спеціалістом культурно-мистецького, художньо-творчого досвіду - Реферат

Разом з тим відстежується тенденція чисельного зростання за останні роки у вищих навчальних закладах України студійної форми розвитку творчого потенціалу студентів. Найбільшого поширення в практиці виховної роботи вищих навчальних закладів України набули:

музичні (вокальні – Буковинський державний медичний університет [19], Вінницький національний технічний університет [5], Запорізька державна інженерна академія [39], Кіровоградський державний педагогічний університет, хор-студія "Акваторія" [26], Київський національний економічний університет [22], Краматорський економіко-гуманітарний інститут [21], Кременчуцький державний політехнічний університет, "Домінанта", Студіо-гурт "Квінтесенція" [32] та ін.; студії з навчання гри на музичних інструментах – Київський національний економічний університет, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова [31], Національний університет кораблебудування [37], Таврійський державний агротехнологічний університет [35], Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці та ін.);

хореографічні (Вінницький національний технічний університет (танцювальна балетна студія "Індійське мистецтво"), Волинський національний університет, студія старовинного танцю "Stella" [38], Дніпропетровський державний аграрний університет [20], Київський національний економічний університет, Київський національний лінгвістичний університет [23], Краматорський економіко-гуманітарний інститут, Кременчуцький державний політехнічний університет (студія хореографії та пластики театру "На грани между"), Національний університет кораблебудування, Українська інженерно-педагогічна академія, "Фламінго" [36] та ін.);

театральні (Буковинський державний медичний університет, Вінницький національний технічний університет ("Дебют"), Волинський національний університет ("Гармидер"), Запорізька державна інженерна академія, Кам'янець-Подільський національний університет [25], Київський національний економічний університет (експериментальний театр-студія "Богема"), Київський університет права, "Версія" [28], Краматорський економіко-гуманітарний інститут, Кременчуцький державний політехнічний університет (народний театр-студія "Лілея"), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (мистецька студія "Вавілон"), Національний університет кораблебудування, Полтавський університет споживчої кооперації України, "Рандеву" [33], Сумський державний університет, "Арлекін" [34], Чернігівський державний педагогічний університет (театральна студія "АмаТеа", театральна інтегрована аматорська студія "Дивосад", театр-студія "Ілюмінатор"), Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці та ін.);

літературні (Донецький національний технічний університет, студія художнього читання "Софійність" [29], Київський національний університет технологій та дизайну [24], Краматорський економіко-гуманітарний інститут, Миколаївський державний аграрний університет, поетична студія "Гармонія" [30], Українська інженерно-педагогічна академія (студія літературно-поетична гостинна "Ліра"), Харківський національний університет [27], Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці та ін.) студії з творчого розвитку студентської молоді засобами мистецької діяльності. В деяких навчальних закладах працюють студії кіно- та звукозапису [26], студії образотворчого мистецтва та дизайну [22], студії декоративно-ужиткового мистецтва (наприклад, СТАЛЬ – Студентська творча авторська лабораторія, що діє, по суті, як студія декоративно-ужиткового мистецтва у Чернігівському державному педагогічному університеті), студії конферансу [24], флористики, кінознавства [21] та ін.

Поширення у вищих навчальних закладах мистецької студії як засобу розвитку творчого потенціалу студентської молоді, з нашої точки зору, не є випадковим явищем. В сучасних умовах, коли освіта й виховний процес переорієнтовані на особистісний підхід до кожного студента, а разом з тим і реалії життя вимагають підготовки не лише високопрофесійного, а й творчого, креативного працівника, мистецька (літературна, музична, театральна, хореографічна, образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва тощо) студія як творче об'єднання студентської молоді може розглядатися як те дієве соціально-педагогічне середовище, яке дозволяє вирішувати ці завдання, а також сприяти самопізнанню студентом своїх творчих потенцій, а разом з тим і його мистецькому зростанню, набуттю духовного, морально-естетичного, культурного, художньо-творчого досвіду. Отже, студія з певного виду мистецтва широко використовується в сучасному виховному позанавчальному процесі вищих навчальних закладів, оскільки допомагає виявляти творчий потенціал студентів, розвивати їх творчі можливості, удосконалювати творчі вміння, і, врешті-решт, сприяє студентській молоді в організації цікавого, змістовного та корисного для власного саморозвитку дозвілля.

З огляду на таке розуміння вважаємо, що основними функціями мистецької студії у вищому навчальному закладі повинно бути:

1) збереження та примноження кращих традицій естетичного, художньо-творчого виховання молоді, що склалися у вищому навчальному закладі;

2) популяризація вітчизняного та зарубіжного мистецтва;

3) відродження традицій українського народного мистецтва як однієї зі складових виховання;

4) вивчення художньо-творчих інтересів студентської молоді;

5) виявлення творчо обдарованої молоді;

6) ознайомлення студентів-студійців з історією різних видів мистецтва;

7) навчання практичним основам музичного, театрального, хореографічного, образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та інших видів мистецтва, літературної майстерності;

8) розкриття творчого потенціалу студентів в процесі залучення їх до самостійної художньо-мистецької діяльності;

9) формування гармонійної, естетично-розвиненої особистості з використанням різних форм, методів виховної роботи та з урахуванням художньо-мистецьких інтересів і запитів студентів;

10) створення належних умов для розвитку талантів серед молоді, удосконалення форм, методів виховної роботи;

11) залучення до співпраці професійних та аматорських творчих колективів та окремих професійних чи аматорських майстрів у різних видах мистецтва з метою підвищення мистецької обізнаності та кваліфікації студентів, розвитку їх творчих здібностей;

12) організація культурно-виховних заходів – концертів, конкурсів, екскурсій, вечорів-зустрічей, літературно-музичних вечорів, виставок творчих робіт студентів, участі в культурних заходах міста, республіки, культурних міжнародних заходах тощо. Означені функції мистецької студії у вищому навчальному закладі виокремлюють основні напрями її діяльності: координаційний, соціологічний, інформаційно-пропагандистський, навчальний, виховний, матеріально-організаційний.

Для здійснення успішної координації роботи всіх підрозділів студії, а також налагодження тісної співпраці з усіма студентськими організаціями вузу на загальних зборах учасників студії доцільно обрати Координаційну раду студії, до складу якої мають увійти керівник студії, керівники окремих секцій. До роботи в Координаційній раді бажано запросити й представників від Студентської ради, студентського профкому та, за необхідністю, представників інших студентських організацій навчального закладу. Положення про Координаційну раду студії та основні напрями її діяльності затверджуються загальними зборами студентів.

Важливим напрямом є соціологічна діяльність студії, спрямована на виявлення художньо-творчих інтересів студентів. З нашої точки зору, при студії доцільно створити студентський соціологічний відділ, який зможе допомогти керівникам секцій у проведенні опитувань, анкетувань серед студійців, а для вивчення цих інтересів доцільно використати анкету художньо-творчих інтересів студентів, яка допомагає виявити потенційно бажаючих займатися літературно-мистецькою діяльністю у позанавчальний час.

Не менш важливе значення має й інформаційно-пропагандистська робота студії, спрямована на ознайомлення не лише студійців, а й широкого загалу студентської молоді з кращими здобутками вітчизняного та зарубіжного мистецтва, видатними літературно-мистецькими діячами різних епох і країн, популяризацією культурних надбань українського та інших народів світу з метою пробудження в якомога більшої частини студентів бажання поглиблювати свої знання з історії мистецтва, розширювати свій світогляд, і, врешті-решт, займатись самостійною художньо-творчою діяльністю. Нагальна необхідність і важливість діяльності з популяризації кращих мистецьких здобутків, видатних діячів культури підтверджується, зокрема, й результатами анкети "Чи знаєте ви, хто ці люди?" (тест на "знання імен" А. Андрєєва [1], адаптований до вимог нашого дослідження), проведеної серед студентів Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці та Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Шевченка (анкетуванням було охоплено 202 студента). Студентам було запропоновано ідентифікувати тридцять персоналій – видатних вчених, політиків, а також відомих діячів літератури і мистецтва. Так, скажімо, якщо П. Пікассо як видатного художника або А. Вівальді й Ф. Шуберта як відомих музикантів змогло правильно ідентифікувати відповідно 99 %, 93 % і 85 % опитаних, то М. Лисенка як відомого українського композитора – 67 % студентів, Л. Глібова як поета-байкаря – 58 % респондентів, Т. Яблонську як знану українську художницю – 27 % опитаних, Л. Курбаса як відомого українського режисера – лише 22 % респондентів. Серед видатних діячів світового мистецтва, наприклад, Дж. Байрона змогли правильно ідентифікувати 31 % опитаних, Ф. Фелліні та Р. Рождественського – відповідно по 21 % студентів, Л. Керролла – 18 %, а В. Тиціана – 11 % респондентів. На жаль, ці дані в певній мірі підтверджують загальну тенденцію зниження інтересу до кращих надбань світової та вітчизняної мистецької спадщини, що має місце серед сучасної української молоді, яка, як правило, надає перевагу зразкам масової, так званої "поп-культури" [2, с. 81]. Отже, популяризація високих зразків вітчизняного та зарубіжного мистецтва, ознайомлення з творчими здобутками видатних діячів культури має розглядатись як один із пріоритетних напрямів діяльності мистецької студії у вищому навчальному закладі.

Loading...

 
 

Цікаве