WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підвищення аналітичної основи управління загальноосвітньою школою - Реферат

Підвищення аналітичної основи управління загальноосвітньою школою - Реферат

Оцінка обладнання і оформлення приміщення, їх відповідність меті; темі, формі організації.

Оцінка складу учасників (учні, їх кількість, вік, вчителі, вихователі, інші педагогічні працівники, батьки, інші гості, активні учасники і глядачі); психологічного стану учнів (організованість, дисциплінованість, висловлювання, репліки); взаємодії і співробітництва дорослих і дітей.

Оцінка порядку проведення (хронограма — час проведення кожного з етапів, фотографія, план, програма, сценарій, композиція).

Аналіз результатів діяльності учнів:

  • пізнавальна цінність заходу для дітей (розширення, закріплення, удосконалення знань, умінь і навичок);

  • вплив заходу на формування громадської активності, морально-етичних відносин, естетичної культури.

Рекомендації з поширення позитивного досвіду.

Недоліки у проведення заходу і їх причини.

Висновки, поради, рекомендації особі, відповідальній за проведення заходу.

Для колективної виховної діяльності можна використовувати експрес-аналіз, який передбачає диференціацію станів позаурочного заходу (визначення мети, завдань, теми і форми), визначення критеріїв аналізу (як реалізуються мета і завдання, предметна діяльність, діяльність учителя, рівень співробітництва, реальний результат), визначення ефективності кожного стану виховної діяльності. Умовно оцінкою всіх складових є сума балів (5 – високий; 4 – середній; 3 - низький).

Нагромаджений і оброблений матеріал щодо аналізу уроку та виховних заходів, а також щодо аналізу інших питань надходить в банк інформації і узагальнюється під час аналізу підсумків навчального року. Це відносно складний процес так як аналізується великий об'єм інформації.

Вище ми розкрили цілісну модель управління якістю кінцевих результатів роботи школи, яку і потрібно взяти за основу аналізу як окремих компонентів, так і взаємозв'язків між ними. Для кожного кінцевого результату потрібно ввести параметри, за якими і треба його оцінювати.

Тепер розглянемо параметри, за якими можна оцінювати якість знань і рівень вихованості школярів.

Якість знань — це результат навчально-пізнавальної діяльності учнів, виражений у засвоєнні наукових фактів, системи уявлень, понять правил, законів, теорій рухових навичок і в умінні застосувати їх на практиці. Виходячи з завдань школи – формувати системні і міцні знання й навички, можна внести наступні параметри:

  • рівень оволодіння провідними знаннями;

  • міцність знань, умінь і навичок;

  • сформованість практичних умінь з навчального предмету;

  • вироблення оціночних суджень;

  • рівень розвитку моторики.

Другим важливим кінцевим результатом є рівень вихованості школярів, який розглядається як результат цілеспрямованого виховного процесу. Основні параметри щодо рівня вихованості часто використовуються під час оцінки ставлення учнів до інших людей і загальнолюдських цінностей; до праці і наукових знань; до Вітчизни; до свого колективу; до прекрасного; до самого себе в аспекті сприйняття свого тілесного і психічного "Я".

Для оцінки якостей цього кінцевого результату в шкільну практику вводяться рівні вихованості.

Примітивно-поведінковий (низький) – позитивні ставлення учня проявляються рідко, епізодично.

Емоційно-імпульсивний (середній) – позитивні ставлення проявляються часто, але головним чином під впливом емоційних факторів.

Тривало-мотивованої поведінки (високий) – позитивні ставлення проявляються постійно. Учень відчуває потребу в позитивних вчинках і ставленнях.

Природно, що для вивчення рівня вихованості учнів потрібно використовувати спеціальну методику. Наприклад, інтегративним показником готовності до праці є відповідь на запитання: куди пішли працювати випускники школи і як там себе проявили? Але для цього школа повинна мати систематичну інформацію про них впродовж довготривалого часу.

Аналізуючи кожен з кінцевих результатів, керівник школи виявляє зв'язки між ними і факторами, які найбільше вплинули на формування результатів. В якості прикладу розглянемо роздуми директора школи під час аналізу готовності учнів щодо продовження освіти. Директор школи перш за все ставить питання: від чого залежить цей кінцевий результат? Головними факторами тут є: якість викладання; якість виховного процесу; робота шкільної бібліотеки; вплив батьків і ровесників. Домінуючим в цьому переліку буде якість навчального процесу.

В подальшому керівник школи вибирає потрібне із зібраної за рік інформації про якість викладання, що дає йому можливість оцінити спрямованість навчання на формування пізнавальних інтересів учнів, загальних навчальних умінь і навичок розвитку фізичних якостей й стану соматичного здоров'я, встановити залежність готовності до продовження освіти від діяльності вчителя.

Якість і об'єктивність аналізу підвищується, якщо включити ще один зв'язок — спрямованість позаурочної діяльності на формування готовності до продовження освіти. У цьому випадку проявляється можливість виявити причини успішного (або неуспішного) досягнення запрограмованого результату.

Який би компонент ми не аналізували, завжди потрібно виходити на кінцевий результат схема 1.

Якість аналізу підсумків року можна перевірити, якщо поставити перед собою наступні запитання: чи виділені у навчально-виховному процесі головні об`єкти аналізу; чи виявлені причини, що призвели до одержаних результатів; наскільки повно і всебічно аргументовані висновки.

Після аналізу підсумків року визначаються завдання на новий період. Щоб реалізувати аналітичну діяльність на демократичній основі, напередодні навчального року, коли здійснюється розподіл доручень, шкільні колективи, окремі вчителі, групи учнів одержують завдання, за виконання яких будуть нести відповідальність. Наприклад, учнівський комітет бере на себе всю роботу з організації допомоги слабовстигаючим учням, дотримання порядку і санітарного стану в школі. В даному випадку учнівський комітет зобов'язаний забезпечити весь цикл управління даним питанням, починаючи від збору інформації і її аналізу до визначення завдань і їх розв'язання

Як практично реалізується механізм визначення завдань? Можна організувати роботу таким чином. Кожен клас формулює завдання на новий навчальний рік, виходячи з аналізу роботи за минулий рік, з врахуванням

С
хема 1. Логіка аналізу підсумків навчального року.

пропозиції класного керівника, батьків, учнівського комітету, керівників школи, тобто всіх, хто бере участь в педагогічній діяльності в даному класі.

Учитель визначає завдання на основі самоаналізу і самооцінки своєї роботи, пропозицій учнів, батьків, громадських організацій, своїх колег і керівників школи.

Школа визначає свої завдання з врахування вимог нормативно-правових актів, аналізу підсумків роботи за рік, пропозицій учнів, учителів, батьків, педагогічної ради школи, громадських організацій, відділів освіти. Водночас кожен батько і учень визначають для себе конкретні завдання.

Сукупність завдань затверджують на зборах класу в присутності вчителів і батьків. Щодо завдань кожного вчителя, то вони обговорюються на методичних об'єднаннях, а завдання школи – на зборах трудового колективу з участю батьків та учнів, а потім розглядаються на педагогічній раді школи.

Така система активної участі всіх в аналізі, оцінці і визначенні головних завдань дає позитивні результати.

Підвищення аналітичної основи управління можливе при умові, якщо всі учасники педагогічного процесу оволодіють вміннями здійснювати педагогічний аналіз і оцінку своєї діяльності та її результатів. Успіх цієї справи вимагає довготривалої, клопіткої роботи з кожним вчителем. І тут не можна обійтися разовими семінарами. Наприклад, щоб навчити вчителів аналізувати свої уроки, необхідно поглибити знання з теорії уроку, розглянути інші форми знань з менеджменту.

Висновок

Підвищення рівня педагогічного аналізу в школі пов'язане з оволодінням уміннями здійснювати цю діяльність не тільки керівниками, але і вчителями, учнями й батьками. Це дає можливість залучити всіх учасників навчально-виховного процесу в аналітичну діяльність і цим самим, підвищити аналітичну основу менеджменту, від якого залежить досягнення кінцевих результатів різнопланової педагогічної діяльності в сучасній школі.

Список джерел:

  1. Внутришкольное управление: Вопросы теории и практики / Под ред. Т.И. Шамовой. – М.: Педагогика, 1991. – 192 с.

  2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. – К.: Вища школа, – 1995. – 237 с.

  3. Конаржевський Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и упраление школой. – М.: Педагогика, – 1986. – 200 с.

  4. Нісімчук А.С. Педагогічна технологія: Підручник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, І.О. Смолюк – К.: Четверта хвиля, 2003. – 164 с.

  5. Пикельная В.С. Теоретические основы управления (школоведческий аспект): Метод. пособие. – М.: Высшая школа, 1990. – 175 с.

  6. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором // Вибр. твори: В 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. –Т. 4. – С. 393-624.

  7. Татьянченко В.С. Организация информационного обслуживания внутришкольного управления. – Челябинск. – 1985. – 130 с.

  8. Тягур Р.С. Теорія управління навчально-виховним процесом: Курс лекцій. – Івано-Франківськ: Плай, – 1997. – 180 с.

  9. Тягур Р.С. Педагогіка: основні поняття, схеми-рекомендації. – Івано-Франківськ: Плай, – 2001. – 203 с.

  10. Файоль А. Общее и промышленное управление: Управление – это наука и искусство. – М.: Республика, 1992. – 205 с.

  11. Цимбалюк І.М. Підвищення професійної кваліфікації: психологія педагогічної праці: Науково-методичний посібник. – Київ: ТОВ "Видавничий дім "Професіонал"". – 2004. – 150 с.

Loading...

 
 

Цікаве