WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підвищення аналітичної основи управління загальноосвітньою школою - Реферат

Підвищення аналітичної основи управління загальноосвітньою школою - Реферат

Реферат на тему:

Підвищення аналітичної основи управліннязагальноосвітньою школою

Педагогічний аналіз відіграє важливу роль у процесі управління загальноосвітньою школою. Не можна успішно управляти навчально-виховним процесом, не аналізуючи його хід і розвиток, не порівнюючи дійсний стан з минулим, не розкриваючи причин позитивних і негативних результатів роботи. Якщо не має аналізу пройденого шляху, основних його підсумків, то і не може бути наукового підходу до управління. Завдяки педагогічному аналізу в кожній конкретній ситуації можуть своєчасно прийматися найбільш ефективні управлінські рішення.

Управління загальноосвітньою школою розпочинається з визначення мети і завдань щодо конкретного питання і на конкретний період. Для того, щоб завдання роботи школи, наприклад, на рік, були актуальними для шкільного колективу, потрібно проаналізувати результати роботи за півріччя, рік згідно конкретної проблеми.

У проведенні педагогічного аналізу багато керівників відчуває утруднення через те, що не володіють цим видом діяльності у повній мірі. Однією із причин низької якості аналізу є відсутність у школах системи внутрішкільної педагогічної інформації, яка давала б можливість всебічно охарактеризувати стан педагогічного процесу.

Будь-яке управлінське рішення, якщо воно приймається на основі аналізу достатньо повної і об'єктивної інформації буде науково обґрунтованим, а значить, дійовим. На думку В.О. Сухомлинського [6, 450], логіка педагогічного керівництва школою така, що не можливо працювати, якщо ми не будемо постійно аналізувати зв'язки теперішнього з минулим і майбутнім. Уміння передбачити – це перш за все уміння оглядатись на пройдений шлях, побачити в ньому джерела сьогоднішніх успіхів і недоліків.

Процес здійснення педагогічного аналізу є складним тому, що керівнику важливо проникнути всередину виучуваного об'єкту. Для цього необхідно добре, з одного боку, знати сутність виучуваного, а з другого – вміти використовувати системний підхід для його аналізу. Процедура педагогічного аналізу вимагає розкладання досліджуваного об'єкту на частини, їх оцінки, визначення зв'язку між ними, місця і ролі кожної складової в цілісному об'єкті. Якщо буде пропущено хоча один етап у цій процедурі, то не можна розраховувати на одержання об'єктивної оцінки виучуваного явища або процесу. В практиці роботи школи, на жаль, здебільшого має місце тільки констатація стану справ.

Найбільш важливими одиницями, які директору доводиться постійно аналізувати, є урок, інші форми навчальних занять і колективна діяльність школярів у позаурочний час. По-перше, вихідними положеннями аналізу уроку є положення про те, що урок – структурний елемент процесу навчання, через який реалізуються всі його функції: освітня, виховна, розвивальна, оздоровча (урок фізичної культури); по-друге, урок є цілісною системою, яка складається із взаємопов'язаних елементів – етапів, і цей взаємозв'язок забезпечує учителю одержання інтегративного результату; по-третє, на уроці вчитель мусить організувати навчально-пізнавальну діяльність так, щоб у процесі педагогічного співробітництва кожен учень пройшов через всі етапи пізнавальної діяльності і розвитку моторики: сприймання, осмислення, запам'ятовування, вправляння, застосування і узагальнення. Виходячи із даних положень і пропонується здійснювати педагогічний аналіз уроку.

Не може бути єдиної системи аналізу уроку, через те, що кожен урок специфічний згідно конкретної мети, логіки і структури. Єдиним може бути тільки підхід до аналізу – системний. В практиці керівники шкіл починають аналізувати по-різному: із загальної оцінки уроку, оцінки його реальних результатів, дидактичної мети або основного етапу.

Розглянемо один із можливих варіантів аналізу уроку.

На початку керівник дає загальну оцінку уроку: мети досягнуто, досягнуто частково, не досягнуто. Якщо виникає необхідність, то дається оцінка реалізації принципів навчання. На основі самоаналізу вчителем уроку керівник оцінює знання учителем свого класу, бачення ним місця уроку в системі інших уроків. Далі аналізується і оцінюється правильність вибору дидактичної мети: освітньої, виховної, розвивальної і оздоровчої. Вчитель мусить знати, що і на якому рівні учні повинні засвоїти на сьогоднішньому уроці, які можливості має урок у вихованні, інтелектуальному і фізичному розвитку школярів і якими засобами і методами їх реалізувати.

Можна виділити ряд основних вимог до мети уроку: чітке визначення об'єму і рівня засвоєння знань і рухових навичок кожним учнем, кожним учнем, рівня формування умінь і практичних навичок на уроці, конкретних загальнонавчальних умінь і способів роботи над ними, конкретних недоліків у знаннях, уміннях і навичках учнів.

Що стосується виховного і розвивального аспекту мети, то вони повинні визначатись на тему, розділ. Однак, у середині теми, кожен урок повинен займати своє місце щодо її реалізації.

Після оцінки мети логічно оцінити тип уроку, виділити головний етап, на якому в основному визначається успіх (чи невдача) щодо досягнення мети уроку, потім оцінити кожен етап уроку, виходячи з рівня вирішення на кожному етапі дидактичного завдання через аналіз його взаємозв'язку із змістом, методами і формами організації діяльності учнів. Мета аналізу кожного етапу полягає в тому, щоб співвіднести запланований учителем результат з реальним і визначити причини успіху (чи невдачі).

Аналіз уроків показує, що великі утруднення вчителі відчувають вибираючи методи і форми організації навчально-пізнавальної і рухової діяльності учнів. У даному випадку потрібно виходити з функції методів і форм навчання, які полягають у тому, щоб забезпечити взаємозв'язану діяльність учителя і учнів. Для досягнення завдань етапу, активізувати навчально-пізнавальну рухову діяльність школярів.

Опираючись на ці функції керівник повинен оцінити правильність вибору методів навчання і, перш за все, домінуючий характер діяльності учнів (репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький), потім визначити відповідність методу навчання цьому характеру діяльності, а значить, змісту і завданню етапу і, далі подивитись, як реалізуються основні функції методів навчання. Важливо враховувати і такі критерії відбору, як особливості класу (інтелектуальні, моральні, фізичні) і можливості самого вчителя.

Оцінюючи правильність вибору форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці потрібно враховувати їх основні функції (залучення кожного учня у активну навчально-пізнавальну і рухову діяльність, формування навичок співробітництва). Керівник школи мусить знати, як реалізовані основні функції форм організації навчально-пізнавальної і рухової діяльності школярів. А для цього потрібно встановити їх адекватність методам навчання, навчальному змісту і дидактичній меті етапу.

Далі системний підхід до аналізу вимагає розкрити і оцінити взаємозв'язки вирішення дидактичних завдань на кожному етапі з педагогічними завданнями інших етапів і вияснити вплив кожного етапу на досягнення мети уроку. Після цього доцільно зробити логічне узагальнення і відповісти на запитання: що сприяло досягненню дидактичної мети уроку чи гальмувало його?

Бажано по можливості показати, як розвивались увага учнів, інтерес до змісту і процесу навчання, засвоєння рухових навичок і розвиток фізичних якостей, почуття обов'язку і відповідальності. І на кінець, керівник формулює конкретні пропозиції (що прочитати, над чим попрацювати і т.д.), визначає, при необхідності, термін повторної зустрічі для бесіди або час відвідування уроку. Ось такий системний аналіз уроку.

Системний аналіз – один із шляхів виявлення резервів уроку, подолання формалізму в оцінюванні праці вчителя. Досвід показує, що, володіючи методикою системного аналізу, керівник школи може здійснювати його в згорнутому вигляді. В цьому випадку обов'язково зберігається системний підхід, додається аналіз основного етапу уроку, оцінюється, як попередні і наступні етапи забезпечували успішність навчання, виховання і розвитку учнів на основному етапі.

Записуються результати аналізу уроку керівниками у формі, найбільш зручній для них. Але системний аналіз вимагає, щоб були оцінені вибір дидактичних завдань (освітніх, виховних, розвивальних, оздоровчих) уроку, їх реалізація на основі співвідношення мети і реального результату уроку, щоб у висновках було вказано, за рахунок чого була досягнута (не досягнута) визначені мета і завдання.

Природно, що відвідування і аналіз одного уроку не дають можливості керівнику дати заключення і висновки про роботу вчителя. І навіть сам аналіз можна проводити тільки на основі вивчення системи уроків конкретного учителя. Логіка проведення аналізу іншої форми навчального заняття може бути такою ж. Найбільш продуктивними є аналіз, проведений спільно керівником школи і вчителем. Власне такий аналіз допомагає розвивати педагогічну майстерність вчителя.

Колективна діяльність учнів у позаурочний час - це відносно самостійна структурна одиниця педагогічного процесу, що вирішує конкретні освітні, виховні й оздоровчі завдання. Але одночасно це і форма організації життєдіяльності самих школярів, тому у підготовці, проведенні і аналізі позаурочних заходів вони повинні брати активну участь.

Структурно позаурочний захід є сукупністю взаємозв'язаних етапів, що йдуть один за одним, на кожному із яких вчитель залучає учнів в організаційну, предметну і творчу діяльність. Здійснюючи самоаналіз такого заходу, педагог враховує на скільки обґрунтовані тема і форма організаційної роботи, досягнута її мета, яка пізнавальна і виховна та оздоровча цінність. Далі вчитель виявляє зв'язок проведеного заходу з навчальним процесом, з іншою діяльністю освітнього й виховного характеру, оцінює психоемоційний стан дітей.

Наведемо можливий варіант логічної схеми аналізу позаурочного заходу директором школи.

Мета відвідування. Оцінка актуальності теми позаурочного заходу і форми проведення; визначення місця даного заходу в системі навчально-виховної роботи школи (класу), його зв'язку з навчальним процесом, з діяльністю дитячих громадських організацій; умови проведення.

Loading...

 
 

Цікаве