WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Модель поетапного формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до іншомовної мовленнєвої діяльності - Реферат

Модель поетапного формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до іншомовної мовленнєвої діяльності - Реферат

- стереотипно-ситуативний: автоматизація дій учнів з новим мовним матеріалом в аналогічних ситуаціях мовлення, головним чином на рівні фрази або речення.

- варіативно-ситуативний: подальша автоматизація дій учнів з новим мовленнєвим матеріалом на рівні понад фразової єдності [3, с.25].

Якщо ж говорити про навчальну іншомовну діяльність майбутніх учителів початкової школи, то система поетапної підготовки повинна, на нашу думку, базуватись на ідеї системно – комплексного підходу до розвитку особистості і здійснюватись шляхом раціонального поєднання мотиваційних чинників та природної активності людини до саморозвитку та реалізації свого творчого потенціалу. Формування готовності студентів до мовленнєвої діяльності передбачає використання цілого комплексу педагогічних засобів, спрямованих на засвоєння мовленнєвої діяльності у процесі теоретичної та методичної підготовки в умовах вищого навчального закладу.

Під поняттям "готовність майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи до мовленнєвої діяльності" ми розуміємо динамічне, інтегроване особистісне утворення, яке включає прагнення оволодіти іншомовним мовленням, наявність спеціальних знань і вмінь, які забезпечують ефективну мовленнєву діяльність. Процес формування готовності визначається нами як система послідовних педагогічних впливів на мотиваційно-вольову, інтелектуально-змістову і процесуально-діяльнісну сфери студентів, спрямовану на розвиток професійного потенціалу.

Всі навчальні дисципліни базової підготовки майбутнього вчителя умовно можна поділити на дисципліни, спрямовані на гуманітарну, фундаментальну і професійну підготовку. Фундаментальна підготовка вчителя іноземної мови початкової школи включає економіко-управлінську, теоретико-лінгвістичну мовну і теоретичну психолого-педагогічну і методичну підготовку; професійна підготовка – мовну практичну, психолого-педагогічну і методичну підготовку, а також проведення педагогічної практики [1,с.70]. Тому для майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, який здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр", ми виділяємо три основні етапи процесу формування готовності до мовленнєвої діяльності: підготовчий, формувальний, узагальню вальний. Виділені етапи мають на меті поступове засвоєння мовленнєвого досвіду та співвіднесення отриманих мовленнєвих здібностей з розв'язанням конкретних педагогічних задач, які можуть виникнути у процесі педагогічної діяльності.

Iетап – підготовчий – охоплює перший рік навчання студентів у вищому навчальному закладі. На першому курсі студенти здобувають теоретичну базу майбутньої професійної діяльності, тому необхідно, щоб викладачі на заняттях з іноземної мови використовували завдання, зорієнтовані не тільки на розвиток мовленнєвої діяльності, але й на розвиток педагогічних навичок. Ефективним у цьому випадку є використання дидактичних і рольових ігор, бесід, дискусій та інших професійно-орієнтованих видів навчання, які одночасно є мотиваційним компонентом навчання, дозволяють виявити особистісні якості студента, його мовленнєві навички, та сприяють розвитку його професійних якостей.

Важливою частиною першого етапу формування готовності до мовленнєвої діяльності є навчальна практика, яка передбачає спостереження за професійною діяльністю вчителів-практиків. Після відвіданих занять на уроках іноземної мови студенти аналізують ефективність використання тих чи інших методичних прийомів, обговорюють певні педагогічні ситуації, які виникли під час уроку. І хоча студентам ще важко запропонувати свої варіанти вирішення певних педагогічних задач, не маючи потрібної бази знань і навичок з фахових дисциплін і методики викладання іноземної мови, проте такий вид навчальної діяльності є вагомим мотиваційним компонентом, який спонукає до подальшого навчання.

II етап –формувальний – охоплює період навчання студентів 2-го і 3-го курсу. Мета цього етапу – вдосконалення мовленнєвих здібностей, передача знань з психології, педагогіки, методики. На цьому етапі важливого значення набуває самостійна робота студентів, які навчаються узагальнювати вивчений матеріал і формувати висновки, систематизують і оцінюють нові поняття, знання перетворюються з предмета вивчення в особисті погляди та переконання.

Варто зазначити, що недостатньо запропонувати студентам чіткі формулювання правил і законів, характеристик і оцінок, щоб це стало знанням студентів. Необхідне обов'язково "відчуття" навчального матеріалу на теоретичному або експериментальному рівні, тільки за таких умов самостійна робота студентів перетвориться у ефективний засіб навчального пізнання [6, с.24].

У межах зазначеного етапу використання активних методів навчання (рольова гра, семінар-презентація та ін.) дозволяє студентам відчути проблемні моменти своєї майбутньої професійної діяльності, удосконалювати мовленнєві навички, здобуті під час першого року навчання, формує в студентів нові лінгвометодичні вміння з використання іноземної мови під час організації навчальної діяльності школярів.

III етап – узагальнювальний – це етап використання теоретико-практичних знань під час вирішення типових педагогічних задач у період першої навчально-виховної практики. Удосконалення методичних умінь відбувається в процесі практичної діяльності студента та інтеграції отриманих знань з професійно-орієнтованих навчальних дисциплін. Студенти використовують здобуті мовленнєві навички безпосередньо на практиці, аналізують свої помилки як мовленнєвого, так і методичного характеру, вчаться діяти творчо і моделювати навчальний процес залежно від ситуації в класі. На цьому етапі відбувається трансформація теоретичних знань у практичні навички.

Таким чином, процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до іншомовної мовленнєвої діяльності є складним і довготривалим процесом. Ми дійшли висновку, що навчальна інформація найбільш активно сприймається тоді, коли у студентів виникає потреба в її усвідомленні, коли навчальний процес пов'язаний з рішенням проблемних ситуацій, а проблеми мають мотивовану основу, тому перспективним аспектом вважаємо використання активних методів навчання, які максимально наближують навчальний процес до реальних педагогічних умов.

Література:

  1. Бігич О.Б. Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи: Монографія. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2004. – 278с.

  2. Державний стандарт початкової загальної освіти // www.mon.gov.ua/laws/1717.doc

  3. Іноземна мова в середній школі: методичні засади викладання /Укл. С.Г.Чиж – Київ, 2003. – 124с.

  4. Мартиненко С.М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: Монографія / С.М.Мартиненко. – К.: КМПУ імені Б.Д.Грінченка, 2008. – 434с.

  5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. І перероб. / Кол. Авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328с.

  6. Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпченко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація. Навчальний посібник. – Київ, 1997. – 166с.

  7. Москалёва И.С. Формирование профессиональной готовности учителя иностранного языка к педагогической деятельности. – М.: Прометей, 2005. – 209с.

Loading...

 
 

Цікаве