WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні орієнтири професійної підготовки вчителів іноземної мови для початкової ланки освіти - Реферат

Методологічні орієнтири професійної підготовки вчителів іноземної мови для початкової ланки освіти - Реферат

Діяльнісний компонент підходу інтерпретує процес навчання як цілеспрямовану навчальну діяльність студента в оволодінні іншомовною комунікативною та професійно-методичною діяльністю.

Таким чином, беручи до уваги важливість діяльнісного компоненту в межах особистісного підходу, професійна освіта майбутніх учителів іноземної мови початкової школи повинна бути спрямована як на розвиток особистісних якостей студента, так і на розвиток професійно-значущих умінь. Особливого значення в даному контексті набуває метод педагогічного моделювання, який дозволяє створити певну модель спеціаліста. Ця модель є не стільки відображенням певних сторін і особливостей учителя, скільки створенням певного еталону, до якого потрібно прямувати в процесі підготовки майбутніх учителів ( учителів іноземної мови початкової школи зокрема).

Одним із визнаних наукою напрямів оновлення професійної освіти є компетентнісний підхід, спрямований розв'язати суперечність між потребами суспільної практики в компетентності педагога і рівнем змісту та методів забезпечення підготовки компетентних фахівців. Серед його прихильників слід відзначити В.Адольфа, І.Зимню, П.Каптерьова, Н.Кузьміну, А.Маркову та І.Степанову. В.Адольф та І.Степанова стверджують, що компетентність виступає як єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності та виконання професійних функцій. Компетенції за своєю суттю відображують вміння людини пристосовувати свої знання до будь-якої ситуації. За таких умов оволодіння компетенціями піднімає ефективність, підприємливість кожної людини, допомагає їй адаптовуватися в різних умовах [4,3].

Науковець А.Маркова слушно звертає увагу на те, що компетентність виникає в період, коли людина досягає рівня професіоналізму. Компетентна людина не тільки володіє знаннями й уміннями, що дозволяють їй вирішувати професійно значущі задачі, але й має таке поєднання психічних якостей і психічних станів, яке дозволить їй діяти самостійно й відповідально. При цьому поняття "компетентність" вже набуває змісту поняття "професіоналізм". Науковець виділила такі види компетентностей: спеціальну компетентність – володіння професійною діяльністю на високому рівні; соціальну компетентність – володіння способами й уміннями здійснювати спільну професійну діяльність; особистісну компетентність – володіння прийомами особистісного самовираження й саморозвитку, самореалізації, засобами протистояння професійним деформаціям особистості; індивідуальну компетентність – володіння способами розвитку індивідуальності в межах професії [5,308].

За визначенням В.Адольфа та І.Степанової, професійна компетентність – це якість особистості, яка завершила освіту певного професійного рівня, і ця якість виражена в готовності до успішної, продуктивної, ефективної професійної діяльності з урахуванням її соціальної значущості і соціальних ризиків, які можуть бути пов'язані з нею [1,с.34].

Повною мірою професійна компетентність може виявлятись лише у вчителя, який практикує. Однак вже в період навчання у вищому навчальному закладі формуються її основні засади. Студенти отримують психологічну підготовку й завдяки цьому можуть усвідомлювати професійну компетентність як психологічну категорію і виявляти її професійний аспект.

Реалізація компетентнісного підходу в підготовці вчителів іноземної мови вимагає: проектування результату освіти, тобто потрібне чітке визначення задач і цілей освіти, варіативності терміну навчання залежно від можливостей особистості, оцінку, яка відповідає певним критеріям і базується на стандарті. Ця оцінка повинна проводитись з урахуванням підготовленості студента [1,12].

Тож модель професійної компетентності може бути представлена як єдність теоретичної та практичної підготовки майбутнього педагога до професійної діяльності. Перспективним у процесі реалізації компетентнісного підходу може стати знову ж таки метод моделювання. Як стверджують В.Шаповалов та В. Горова, технологія формування компетентності спеціаліста може будуватись як процес перетворення навчальної діяльності студента в професійну діяльність спеціаліста [1,34], де педагогічне моделювання відіграє одну з найважливіших ролей.

У якості нової стратегічної цілі іншомовної освіти можна виділити не просто практичне оволодіння іноземною мовою як комунікативним засобом, але й формування у свідомості студента так званої "картини світу", притаманної носієві цієї мови як представнику певного соціуму. Відповідно орієнтація на нову культурологічну модель іншомовної професійної підготовки є ще одним методологічним орієнтиром професійної освіти, прихильниками якого є В.Карташова, В.Кузовлев та В.Сафонова.

Згідно з сучасними вимогами до іншомовної освіти, підготовка вчителів іноземної мови повинна мати яскраво виражений культурологічний характер і бути націлена "на вироблення адекватної поведінки у спілкуванні з носіями культури країни, мова якої вивчається, на основі знань не тільки мови, але й ментальності, стилю повсякденного життя, традицій та звичаїв народу"[4,14].

Навчальний матеріал повинен бути автентичним за змістом і мовним наповненням, оскільки тільки оригінальні тексти, насичені соціокультурною інформацією, можуть допомогти майбутнім учителям виробити здібності розуміти і сприймати чужу культуру.

На думку В.Кузовлєва та В.Карташової, культурологічний аспект іншомовної освіти передбачає поглиблене знайомство не тільки з чужою культурою в процесі вивчення іноземної мови, але й зі своєю національною. Навчальний процес повинен моделювати діалог культур і цивілізацій в реальному сучасному світі й базуватись на адекватному змісті [4, 14].

Таким чином, культурологічний підхід до професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови передбачає, що вивчення іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування має бути тісно пов'язане з активним використанням іноземної мови як інструменту пізнання світової культури, національних культур народів, що спілкуються тією іноземною мовою, яку вивчають студенти. Така освіта спрямована на розвиток світосприймання студентів, на усвідомлення себе як носія певної національної культури, на розвиток духовного потенціалу майбутніх педагогів, їх потреби у самовдосконаленні.

Слід також згадати й інтегративний підхід у іншомовній освіті. Необхідність впровадження інтегрованих курсів у полілінгвальну освіту відстоюють І.Бім, С.Гончаренко, І.Козловська, Ю.Стиркіна та інші. Процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови спрямований на формування вміння реалізовувати інтегровані технології, поєднуючи класичні й інноваційні підходи згідно з власним баченням навчального процесу. Саме тому актуальним стало запровадження інтегрованих курсів у систему навчання майбутніх педагогів.

Інтегровані курси виконують роль перехідного етапу до впровадження полілінгвальної системи навчання, яка широко практикується у країнах Західної й Східної Європи, Канади та США.

Система інтегрованого навчання передбачає викладання загальноосвітніх дисциплін однією і більше іноземними мовами, демократичний стиль спілкування, багатоваріантність, альтернативність форм навчання. Інтегровані курси спрямовані на системне збагачення всіх значущих компонентів усного й писемного мовлення на предметному змісті дисциплін, що інтегруються [9,1].

Дослідницею І.Стиркіною доведено, що інтеграція іноземної мови з іншими дисциплінами передбачає структурування трьох компонентів: перший компонент визначає елементи (мова і ті навчальні дисципліни, які інтегруються); другий компонент детермінує підставу інтеграції (цільові, мотиваційні, операційні елементи); третій компонент утворює зінтегрований об'єкт – цілісний, новий результат інтегрованого навчання ( якісно інші знання учнів) [9,10].

Таким чином, навчання іноземної мови у складі інтегрованого курсу допомагає формуванню більш цілісної картини світу, де іноземна мова є засобом пізнання і поштовхом діяльності, аналізу й узагальнення. Таке навчання зорієнтоване на різнобічний розвиток учнів, їх загальну освіту й виховання, оскільки об'єднуються виховні, освітні, розвивальні можливості різних дисциплін. Завдяки викладанню інтегрованих курсів учні здобувають знання і збагачують навички з дисципліни, що інтегрується з іноземною мовою.

Професійна підготовка майбутніх учителів іноземної мови для початкової ланки освіти передбачає використання сучасних освітніх технологій, які покликані виховати висококваліфікованих спеціалістів освітньої галузі. Протягом останніх років науковці обґрунтували новітні концепції, моделі та підходи до модернізації професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови, які слугують методологічними орієнтирами удосконалення й підготовки учителів іноземної мови початкової школи. Серед них слід виділити наступні: культуровідповідний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, інтегративний та культурологічний підходи.

Перспективним вбачаємо використання методу моделювання, який в педагогічному процесі створює умови, максимально наближені до реальних, що значно полегшить адаптацію молодих учителів до процесу професійної діяльності.

Список літератури:

  1. Адольф В.А., Степанова И.Ю. Обновление процесса подготовки педагогов на основе моделирования профессиональной деятельности : Монография.– Красноярск; КГПУ, 2005.– 214с.

  2. Бігич О.Б. Професійний розвиток особистості студента-майбутнього вчителя іноземної мови для початкової школи у світлі особистісно-діяльнісного підходу / Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. Зб. наук. праць. Вип.6. МОУ, НПУ ім.Драгоманова, К.– 2001.– С.17-22.

  3. Бігич О.Б. Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи: Монографія. – К.: КНЛУ, 2004.– 287с.

  4. Кузовлев В.П., Карташова В.Н. Современные технологии профессиональной подготовки учителя иностранного языка : Учебное пособие.– М.: МПГУ, Елец, 2004.– 164с.

  5. Маркова А.К. Психология профессионализма.– М.: Знание, 1996.– 308с.

  6. Михайлова Л.О. Формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього вчителя в процесі навчання іноземної мови : Автореф. дис. ... канд.пед.наук. – Одеса, 1996.– 26с.

  7. Пассов Е.И. Культуросообразная модель профессиональной подготовки учителя: философия, содержание, реализация // Іноземні мови. –2002.– №4.–С.3-18.

  8. Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія Педагогіка і психологія. – К.: Педагогічна преса, 2001.– Вип.3.– Ч.1. – С.3-8.

  9. Стиркіна Ю.С. Дидактичні засади підготовки майбутніх учителів іноземної мови до викладання інтегрованих курсів : Автореф. дис. ...канд. пед. наук.– Київ, 2002.– 22с.

Loading...

 
 

Цікаве