WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні орієнтири професійної підготовки вчителів іноземної мови для початкової ланки освіти - Реферат

Методологічні орієнтири професійної підготовки вчителів іноземної мови для початкової ланки освіти - Реферат

Реферат на тему:

Методологічні орієнтири професійної підготовки вчителів іноземної мови для початкової ланки освіти

Запровадження вивчення іноземної мови в початковій школі викликало низку важливих педагогічних проблем. У першу чергу постало питання якості початкової іншомовної освіти, яка залежить насамперед від учителя. Вчитель за своїм призначенням виступає, з одного боку, носієм знань, а, з іншого – носієм способів передачі цих знань. Окрім цього, вчителям іноземної мови слід враховувати той факт, що іноземна мова є особливим навчальним предметом, оскільки є одночасно і завданням, і засобом навчання. Складність полягає в тому, щоб точно визначити перехід від того, що в даний момент є завданням, а завтра стане засобом досягнення іншого, складнішого завдання. Варто наголосити ще й на тій особливості роботи вчителя іноземної мови початкової школи, що такий педагог повинен враховувати не лише особливості змісту навчання тієї чи іншої іноземної мови, але й досконало володіти знаннями щодо вікових, індивідуальних, фізичних та психологічних особливостей розвитку молодшого школяра.

Важливість запровадження новітніх навчальних технологій у процес навчання іноземних мов визначено в Концепції навчання іноземних мов у середній загальноосвітній 12-річній школі. Висловлена необхідність визначення нових стратегічних напрямів процесу оволодіння іноземною мовою, перегляду цілей, змісту, методів, прийомів і засобів навчання. Одним з основних пріоритетних напрямків реформування освіти в Українській державі (згідно з Державною національною програмою "Освіта"), є забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень. Необхідність модернізації системи підготовки педагогічних кадрів та її основні напрями визначено в Національній доктрині розвитку освіти, Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір.

Проблемою підготовки майбутніх учителів іноземної мови займалось чимало вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, дидактичні засади підготовки майбутніх учителів іноземної мови до викладання інтегрованих курсів досліджувала Ю.Стиркіна. Окремі праці присвячені питанням методичної освіти майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи (О.Бігич, О.Бондаренко, О.Коломінова). І.Зимня займалась вивченням психології навчання іноземних мов у школі. Сучасні технології професійної підготовки вчителя іноземної мови досліджували В.Кузовлєв, В.Карташова, Е.Пасов, І.Москальова та ін. Дослідження О.Трубіцина спрямоване на проблему підготовки вчителя до рефлексивного управління процесом навчання учнів іноземної мови.

За сучасних умов розвитку педагогічної освіти молоді вчителі виявились не достатньо підготовленими до роботи в початковій школі. У першу чергу, зріс об'єм знань, які потрібно вчителю передати молодшим школярам. Відповідно, діяльність сучасного педагога потребує нових підходів та напрямків до передачі цих знань, а також досконалого володіння такими навчальними технологіями, які би спонукали дітей молодшого шкільного віку до навчання. У зв'язку з цим розглянемо новітні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови.

Низку дискусій викликала запропонована російським науковцем Е.Пасовим культуровідповідна модель професійної підготовки вчителя ( учителя іноземної мови зокрема). На думку науковця, причина невідповідності рівня освіти вимогам суспільства криється, у першу чергу, в зростаючому розриві між освітою і культурою, оскільки сучасні вчителі передають тільки знання, а не цінності. Лише оволодівши культурою як системою цінностей, людина стає індивідуальністю, виробляє індивідуальний стиль діяльності.

У своєму дослідженні Е.Пассов [7] виокремлює основні складові вчителя – майстерність і особистість . Культура ж відіграє надзвичайно важливу роль в освіті саме тому, що вона є індивідуально (особистісно) засвоєними цінностями. Окрім цього, змістом освіти є культура як система цінностей, а сама освіта є передачею культури.

Саме тому, на думку науковця, система професійної підготовки повинна бути націлена на передачу майбутньому вчителю професійної культури, яка засвоюється у формі чотирьох елементів. Стосовно вчителя іноземної мови виокремлено: а) знання про всі компоненти процесу навчання (освіти), цілі, засоби, результати та прийоми, і знання про себе як учителя; б) досвід використання прийомів професійної діяльності; в) творчість як використання нового в навчанні; г) звернений на систему цінностей людини досвід емоційного ставлення до професійної діяльності [7,8].

Культуровідповідний підхід до професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови базується на тому факті, що основними складовими культури є чотири компоненти: знання – уміння – творчість – бажання [там само,16]. Причому найвагомішими, на думку Е.Пассова, є останні два компоненти. Якщо ж узяти до уваги термін „навчальний предмет" (у даному випадку іноземну мову), то провідними компонентами змісту цього поняття є знання, навички і вміння. Саме тому сучасні навчальні заклади готують "предметників", а не вчителів. Справжній учитель повинен бути насамперед творцем, дослідником, а, разом з тим, володіти й глибокими знаннями з предметних дисциплін. Тому системоутворювальним фактором професійної підготовки вчителя, згідно з концепцією Е.Пасова, є його методична майстерність, яка базується на педагогічних і психологічних знаннях та вміннях і підкріплена іншими дисциплінами, які мають обов'язкову професійну спрямованість. Всі дисципліни мають бути зорієнтовані на підготовку вчителя, причому не тільки вчителя загалом, але вчителя конкретної спеціальності. Окрім цього, професійна підготовка має бути функціональною, тобто моделювати зміст і структуру вчительської діяльності.

Тому, враховуючи вищезгадані фактори, концепція Е.Пассова передбачає дещо іншу структуру навчального процесу підготовки вчителів ( зокрема, вчителів іноземної мови). Зміст системи професійної підготовки вчителя базується не на основі дисциплін, а на основі восьми видів культур (іншомовна, методична, психологічна, педагогічна, філологічна, духовна, соціальна, соматична), які в процесі інтеграції створюють професійну культуру вчителя. У кожній з культур необхідно при визначенні змісту освіти виділити всі чотири елементи культури (знання, вміння, творчість, бажання), розкрити їх зміст конкретно і відібрати те, що увійде в програму професійного навчання. Принцип моделювання в даному випадку допоможе відібрати головне, оскільки співвідношення в кожній з культур буде різним, та й значущість кожної культури буде неоднаковою [7,14-15].

Особливо корисним може стати використання провідних ідей цієї концепції в процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови початкової ланки освіти. Це зумовлюється тим фактором, що в початковій школі мало володіти знаннями з іноземної мови. Потрібно зацікавити учнів, спонукати їх до діяльності, розвивати бажання до самостійної роботи, знати особливості фізичного та психічного розвитку молодших школярів. Окрім цього, дуже часто молоді вчителі в початковій школі не завжди можуть адекватно реагувати на ситуацію в класі, оскільки в них немає практики спілкування з дітьми. Та якщо в процесі професійного навчання у вищих навчальних закладах використовувати педагогічне моделювання, то молодий учитель швидше зможе правильно відреагувати на ту чи іншу ситуацію в класі.

Прихильниками культуровідповідного підходу є й інші науковці, серед яких – О.Гончарова, В.Карташов, О.Корольов, В.Коростилєв, В.Кузовлєва, О.Савченко, та ін. Так, О.Савченко, погоджуючись із точкою зору Е.Пасова і проектуючи дану концепцію на вчителів початкової школи загалом, стверджує, що гуманістично спрямований процес професійної підготовки майбутніх учителів молодших класів своїм змістом, методикою, стилем спілкування має закладати базові основи професійної культури вчителя, яка містить моральну, розумову, фізичну, екологічну, естетичну, економічну й правову культури [8,с.7]. Дослідники О.Гончарова, О.Корольов та В.Коростилєв доповнюють її складовими інформаційної та науково-дослідницької культури вчителя початкової школи.

Наступним важливим фактором у підготовці майбутніх учителів іноземної мови початкової школи є те, що студенти в процесі навчання у вищому навчальному закладі мають оволодіти як іноземною мовою, так і професійно значущими вміннями, які необхідні для майбутньої педагогічної діяльності. Проте студент, залежно від своїх фізичних та психолого-емоційних особливостей, засвоює знання з кожної дисципліни неоднаково. Саме тому процес підготовки майбутніх учителів потребує особистісного підходу.

Вітчизняні науковці І.Зязюн та О.Савченко визначають сутність цього підходу через орієнтацію педагогічної освіти на розвиток особистості студента, який, у свою чергу, повинен прагнути до особистісного та професійного саморозвитку.

Російські дослідники В.Адольф та І.Степанова, погоджуючись із важливістю особистісного підходу, вважають, що педагог може керувати іншими лише тоді, коли володіє собою, усвідомлює себе в системі з іншими, а також і у внутрішньому світі [1,25].

Дослідниця О.Бігич акцентує свою увагу в межах особистісного підходу на різних видах діяльності студентів – майбутніх учителів. Науковець виділяє особистісно-діяльнісний підхід, який, з одного боку, передбачає максимальне врахування індивідуально-психологічних особливостей студента як особистості, а, з іншого – діяльнісний складник, який передбачає підготовку студента до здійснення професійної діяльності вчителя іноземної мови початкової школи в майбутньому через організацію його професійної освіти сьогодні [3,85].

Особистісно-діяльнісний підхід визначається як єдність особистісного й діяльнісного компонентів. Такий розподіл є теоретичний, проте обидва компоненти даного підходу взаємопов'язані, оскільки студент виступає суб'єктом навчальної діяльності з оволодіння професійно спрямованою іншомовною діяльністю, яка, у свою чергу, визначає його професійний розвиток як майбутнього вчителя іноземної мови в початковій школі [2,18].

Обидва компоненти підходу дво-аспектні. Особистісний компонент включає професійно-педагогічну спрямованість особистості та психічні пізнавальні процеси й емоційно-вольові якості. Професійно-педагогічна спрямованість особистості вчителя іноземної мови, за О.Бігич, є провідною системоутворювальною властивістю, яка виражає його всебічну орієнтованість у специфічних видах діяльності – навчанні, вихованні, розвитку й освіті засобами іноземної мови учнів молодшого шкільного віку [там само,19].

Формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього вчителя іноземної мови для початкової школи є досить ефективним за умови реалізації в навчально-виховному процесі сукупності психолого-педагогічних умов: наявності професійно-орієнтованого змісту в контексті роботи з текстовою інформацією; моделювання ситуацій із визначенням предметного, технологічного й рефлексивного аспектів педагогічної діяльності; послідовності перетворення мотивів студентів із комунікативно-пізнавальних у професійно- та особистісно-значущі [6,21] .

Loading...

 
 

Цікаве