WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сучасний урок зарубіжної літератури: пошуки і рішення - Реферат

Сучасний урок зарубіжної літератури: пошуки і рішення - Реферат

  • жеребкування(для організації груп і вибору завдань): учням по одному пропонується зайти в класнукімнату, вибрати картку з викладеного на столі слова і зайняти місце за столом відповідно до кольору, яким написано слово на картці;

  • складання прогнозу погоди: Богиня світанку рожевощока Еос благословила землю срібною росою з свого глечика. Геліос,відпочивши вночі у човні, пересів у золоту колісницю, запряжену четвериком коней, і сонячними ласкавими промінчиками привітав морське царство Посейдона, володіння Артеміди — покровительки тваринного й рослинного світу. Задоволений світопорядком Зевс-Громовержець спокійно сидить на Олімпі. Нам не загрожують сльози-дощі Диметри. Еолові підвладні вітри. А богиня Афродіта Паллада чекає на підкорення нових вершин науки;

  • діагноз настрою: сумує і плаче дощами Диметра;самотньо і холодно Персифоні на чужині у Аіда;

  • відгадування загадок, придуманих учнями або традиційних: спробуйте розшифрувати зміст такого речення: "Життя — це сон Трістана та Ізольди, Гаргантюа і Пантагрюель, Дон Кіхота і Гамлета ?" ;

  • пояснення схем:

Господь

"величні творіння"

" Врятована!" Ф

Маргарита A Єлена

"Для тебе я такого вжеФ А У С Т "образ божественної

зробила, що і зробить, Cжінки"

здається, вже не сила" Т

" Рокована"

Мефістофель

"Людина — тварина із тварин"

" Я — частина цієї сили, що вічно

бажає зла, а чинить лиш добро"

  • читання поетичнихрядків (використовується з метою створеннявідповідної задуму вчителя аури уроку);

  • прослуховування музичних заставок(реалізація психологічного прийому катарсису) тощо.

Такий підхід до організації заняття допомагає створити відповідну ауру для подальшої роботи як багаторольового процесу, де панує монофункціональнй підхід до учня як особистості. Саме такий мікроклімат допоможе учневі заглянути в себе, поміркувати над проблемою вибору й відповідальності за нього.

Основним у роботі словесника є особистість учня, який відчуває себе співавтором уроку-діалогу, на якому вчитель і учень дискутують як рівні. У процесі такої роботи вчитель висловлює свою думку, якою б правильною й глибокою вона не була, не безапеляційним, категоричним, а конвенціальним тоном, з позиції "я думаю", " мені здається", "мабуть ми не помилимося", "мене тішить, хвилює", " я вірю", "мені приємно доручити" тощо, чого вимагає від своїх учнів. Таке спілкування само по собі визнає й передбачає право співбесідників на особистісне ставлення до того, про що йдеться, і цим стимулює їх до активного мислення та емоційного ставлення до даного матеріалу, тобто до пошуків особистісного духовного змісту в художніх творах, які вивчаються за програмою і поширюється ще глибше. Такий підхід у спілкуванні з учнем є моментом художньо-естетичної екзистенціальної гри, бо торкається найпотаємніших диспозиційних структур школяра, змушує міркувати, порівнювати й вибирати, тобто формує особистісну позицію кожного присутнього на уроці; змушує глибше аналізувати психологічні ситуації, змальовані класиками у творах, що вивчаються; оцінювати не тільки конкретні вчинки, за якими, безумовно, йде результат, а й чинники, що спричинили конкретні вчинки. Такий підхід спрямований не на формування з учнів "суддів", що звикають засуджувати, а відтак і карати, прикриваючись відносними різнохарактерними гаслами, а людей гуманних, що судять для того, щоб зрозуміти, а не осудити, зрозумівши, дати шанс виправитись, а не покарати.

Згідно з відомими закономірностями психології спілкування, емоційне ставлення особи до предмета, що обговорюється, передається співбесідникам не лише через зміст мовлення, але й інтонацією голосу, мімікою, пантомімою.

Дискутуючи з приводу художніх образів-символів, словесник не повинен намагатися підвести учнів до єдиної думки. Важливою є робота над створенням власного враження учня від твору. Порівнюючи його з іншими, збагачується власний світогляд. Робота вчителя мала б зводитися до того, що в літературі, художньому творі не може бути зрозумілим усе. Якщо це станеться, то твір втратить таємничість, а значить, цікавість, відтак — актуальність, потрібність. Саме тому принципово важливим є прагнення створити на уроці атмосферу, коли не все ще вирішено, коли залишається місце для думки, що "бурлить", коли учень сам захоче повернутися до прочитаної книги.

Оскільки вагомими ознаками особистісно орієнтованого навчання є варіативність методик, уміння організувати навчання на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності й гідності дитячої особистості, одним із важливих питань організації навчального процесу, спрямованого на розвиток особистості методом художньо-естетичної екзистенціальної гри, вважається врахування вікових можливостей учнів.

Робота вчителя дає можливість дійти висновку, що фантазія молодших школярів здатна до відносно багатого й тонкого впочування в художні образи-символи. У ході естетично-художньої гри діти порівняно легко опановують світоглядні етичні та естетичні поняття й користуються ними. Так, після знайомства з поняттям "щастя", "радість" і героями, які прагнуть чинити людям добро і досягають цього в 5 класі, обговорювалось питання:" Чи щасливий Карлсон? У чому його найбільше щастя? В їжі? Адже він любить багато і смачненько поїсти?".

Після емоційно насиченої дискусії, у процесі якої виявились чотири лідери, дійшли спільної думки: їжа для Карлсона — радість, а найбільше щастя його в тих хороших вчинках, які він чинить нібито для власного задоволення, але насправді для тих, кому вони просто необхідні.

За детальним дослідженням учених, найбільш сензетивним віком для становлення духовності в системі розвитку особистості посередництвом вживання в художню символіку, у прекрасне є перехідний підлітковий вік. У цьому віці відбувається інтенсивне формування інтересів, котрі фізично і психічно визрівають. Підліток активно шукає себе у світі дорослих, пристосовується до нього. Якісний зміст цих перетворень визначає особливості особистісних структур, насамперед диспозицій — системи відношень, що утворюють основу світогляду, життєвої позиції, характеру особистості.

Пізнати свою власну особистість, свої "Я", його потреби, прагнення, мету, ідеал, дістати насолоду від мистецтва слова, збагнути досвід людства з присутніми в ньому проблемами і погляд на них під іншим, можливо, навіть неприйнятним кутом – перелік цих та інших завдань стоїть перед учнем, а відтак і учителем під час їхньої роботи на уроці. Він вирішує ще одну дуже важливу проблему: вчить дитину гармонізувати свої

З

що в кінцевому результаті формує її особистість як виважену, знаючу, цільну, всесторонньо розвинену натуру.

На своїх уроках педагог-словесник, виконуючи покладені на нього вимоги, прагне розвивати творчу уяву – здатність ставити передсвоїм внутрішнім зором бачене раніше дійство та фантазію учнів , здатність уявити собі те, чого не буває, чого не існує в дійсності кожної дитини. За такої умови творчість учителя переростає у творчий процес на уроці, на якому розвиваються творчі здібності учнів. Схематично це можна зобразити так:

Твор

Формування творчих здібностей учнів повною мірою залежить від позитивних мотивацій, зокрема, потреби у вирішенні певної проблеми. Відсутність такої мотивації практично не залишає шансів на успіх. Окремі компоненти мотивації, як і особисті характеристики учнів, впливають на навколишнє середовище й самі підпадають під його вплив. Детальніше про це йдеться у роботах психологів [ 11, 14, 18,].

Стало звичним зводити творчу діяльність до продукту нових оригінальних суспільно та особистісно значущих мовленнєвих образів, текстів різних жанрів, типів, стилів мовлення з урахуванням ситуації, адресата мовлення. Вбачає у творчій діяльності не лише написання переказів, різних видів творів, рефератів, як це вказано в програмах гуманітарного циклу, а й у розробленні учнями у співпраці з наставниками, учителями навчальної наочності, дидактичного матеріалу, пам'яток, інструкцій, шкільних газет. Більше того, практика роботи з учителем та учнем дозволяє до творчих диференційованих видів робіт віднести уміння аналізувати й синтезувати, робити висновки й узагальнення тощо.

Loading...

 
 

Цікаве