WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми професійної підготовки нової генерації вчителів іноземної мови - Реферат

Проблеми професійної підготовки нової генерації вчителів іноземної мови - Реферат

Реферат на тему:

Проблеми професійної підготовки нової генерації вчителів іноземної мови

Професійна підготовка вчителів як самостійний феномен базується на певній системі цінностей. Їх пов'язаність з буттям здійснюється завдяки культурі, вихованню.

За словами К.Д. Ушинського, "педагогіка, маючи справу з реальною людиною, повинна грунтуватися на всебічному пізнанні"[ ]. Тільки через глибоке пізнання людини можна планувати майбутню будь-яку впливову діяльність.

Базові цінності в процесі виховання, на думку багатьох дослідників, значною мірою відбивають суспільні уявлення про дитину, що змінювалися й еволюціонували. Відповідно змінювалось і розвивалось суспільне розуміння функції вчителя-носія і виразника тих цінностей, що лежать в основі суспільного життя.

У процесі цілеспрямованої педагогічної діяльності вчителю завжди потрібно було навчати, розвивати і виховувати дитину.

На порозі ХХІ століття постає завдання визначення стратегії співробітництва, розробки спільних підходів до "гармонізації" ціннісних орієнтацій, змісту, форм і методів освіти. Настав час відмовитися від функціональної освіти, яка цілковито перетворює життя людини лише на підготовку до майбутніх соціальних функцій.

Роль вчителя за такого підходу вже не може полягати тільки в передачі учневі набору вмінь для майбутнього здійснення наперед визначених соціальних функцій. Нові наукові відкриття стосовно сутності й закономірностей розвитку дитини ведуть до аргументації зміни шляхів педагогічного забезпечення цього процесу в межах навчання і виховання. Установки на забезпечення внутрішнього розвитку дитини, зміцнення її психічного здоров'я, формування розуму, а не просто озброєння знаннями, носієм яких є вчитель, потребують нових концептуальних засад підготовки вчителя до педагогічної діяльності.

Сьогодні націленість шкіл тільки на навченість приводить до деформації виховання учнів, до інтелектуального споживацтва на шкоду моральності.

У зв'язку з цим нову парадигму професійної освіти майбутніх учителів іноземної мови можна представити таким чином: по-перше, те, що тільки в зовнішній дії виявляється як справжня навченість так і вихованість студента. Отже, необхідно перебудувати навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу так, щоб у ньому багато часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації в умовах "словесної сидячої педагогіки", а активна, самостійна, в тому числі науково-дослідницька діяльність студентів.

По-друге, управління регулювання самодіяльності майбутніх учителів іноземної мови слід вести таким чином, щоб викладачу можна було здійснювати перехід від рівня репродуктивної діяльності студентів (за зразком) до активно-творчої.

По-третє, якщо ми говоримо про творчі вчинки, то в центрі роботи вищого педагогічного навчального закладу повинно бути виховання цілісної особистості майбутнього вчителя.

Виховання в загальноосвітньому навчальному закладі має дві взаємопов'язані сторони. Одна – педагогічний вплив вихователя, учня, колективу, друга – готовність вихованця сприйняти й усвідомити основні психолого-педагогічні закономірності та особливості виховного процесу. Зокрема, необхідно передусім ураховувати, що спосіб поведінки людини визначається, з одного боку, безперервним зовнішнім впливом на неї, а з другого – її природженими та набутими індивідуальними якостями й внутрішнім психічним станом.

Виховний процес, керований вчителем – це досить складний вид його діяльності, в якій постають різні проблеми, потреби й інтереси, що вимагають морального регулювання. Тому саме педагогічна мораль, регулюючи стосунки, що складаються під час роботи вчителя, виступає внутрішньою силою, яка створює необхідні умови для співробітництва й активної діяльності всіх суб'єктів виховного процесу, багатократно посилюючи його ефективність.

Людина формується в такій природній структурі: людина – родина – нація (держава) – вселюдство. Вже в родині людина має в чомусь себе обмежувати, саме тут вчиться долати себе, з родинного життя людина виходить у розмаїте громадське середовище, яке теж вимагає від неї певної поведінки, передбачає засвоєння певних цінностей тощо. І, наприкінці-кінців, людина повинна визнавати вже загальнолюдські цінності поряд з тим, щоб почувати себе все ж таки причетним до своєї нації, але визнаючи ті загальнолюдські цінності, що лежать в основі моралі.

Особливого значення ця проблема набуває у зв'язку з організацією шкіл нового типу, зокрема, ліцеїв, гімназій, коледжів тощо та збільшенням у них годин іноземної мови. За цих умов збагачується статус вчителя-вихователя, який повинен у своїй діяльності поєднувати функції вчителя-предметника.

Отже, творче розв'язання завдань морального виховання потребує від учителя іноземної мови постійного вдосконалення професійної й морально-виховної підготовки.

Професійна діяльність педагогічних кадрів є неперервним процесом розв'язання навчально-виховних завдань, спрямованих на розвиток особистості дитини. Її ефективність значною мірою визначається сформованістю ціннісних орієнтацій майбутнього педагога. Реальні потреби гуманізації освіти передбачають творчу, вільну діяльність особистості майбутнього вчителя, спрямовану на прогресивний розвиток нації. А це потребує орієнтації викладачів вищих педагогічних навчальних закладів освіти на необхідність кардинальної гуманізації виховного процесу, на створення умов для самореалізації майбутнього вчителя іноземної мови як суб'єкта морально-духовної відповідальності за майбутнє.

На сьогоднішній день кінцева практична освітня й розвиваюча мета навчання інозенмої мови у вищому педагогічному навчальному закладі формулюється як розвиток особистості педагога, який спрможний брати участь у іншомовному міжкультультурному спілкуванні та навчати цьому учнів шляхом формування у нього поряд з іншомовною комунікативною компетенцією соціальної компетентності й досвіду у сфері взаєморозуміння, толерантності, побудови спільного європейського дому, культурного розмаїття водночас із збереженням власних культурних надбань.

Мова - засіб спілкування з іншими людьми. Уміння володіти іноземною мовою розглядається не тільки як здобуття переваги з інструментальної точки зору, оскільки збільшуються можливості спілкування особистості, але як дійсне культурне й особисте її збагачення. Це означає, що гуманітаризація процесу засвоєння іноземної мови допоможе утвердити в свідомості та поведінці учнів норми і правила загальнолюдської моралі.

Для ефективного застосування безпосередніх професійних функцій педагогу необхідно володіти якостями особистості, які б забезпечили йому можливість якомога продуктивніше налагоджувати контакти зі своїми вихованцями. Ці якості визначені академіком АПН України І.Д.Бехом як "інтерсоціальні здібності", є необхідними й професійно значущими якостями особистості педагога.

Адже, ніяке знання навіть найвитонченіших прийомів психологічного впливу не допоможе педагогу, якщо він випустить із виду, що його особистість є об'єктом постійного спостереження і зворотньої дії з боку його вихованців.

Визначаючи сутність морального виховання А.Маслоу стверджує, що головне завдання педагога полягає у відкритті призначення, долі кожного, у тому, щоб допомогти людині виявити те, що у ній закладено, а не вчити її , "виливаючи" у певну форму, що продумана кимсь іншим раніше.

Навчання, за дослідником, що направляється "ззовні", повинно поступитися навчанню, що направляється "зсередини", завдяки чому відкривається шлях до самоактуалізації особистості.

Отже, головною метою сучасної освіти є формування людяної особи, яка прагне до самоудосконалення і спроможна вийти за межі своєї культури і стати громадянином світу.

Loading...

 
 

Цікаве