WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми педагогічної антропології та становлення дизайнерської освіти в Україні - Реферат

Проблеми педагогічної антропології та становлення дизайнерської освіти в Україні - Реферат

Поняття організму і розвитку є, отже, основними поняттями виховання, і ми повинні попередньо ознайомитися з точнішим змістом цих понять; а тому поставимо собі насамперед питання: що таке організм і органічний розвиток (1,с.40)?

К.Д.Ушинский відзначив, що вдумуючись уважніше в істотну відмінність усякого організму, ми бачимо, що в ньому з'єднуються три особливості: 1) загальний організму план пристрою, розвитку і життя; 2) органи, що живуть у цілому, і ціле у своїх органах; і 3) сила розвитку, від чого б вона ні залежала, що виконує загальний план розвитку. Органи в організмі і план, по якому розташовуються і розвиваються органи, що складають організм, справа видима і безперечна; а сила розвитку присуща всім оргнанизмам, і рослинним, і тваринним (1,c.41).

З цього ми бачимо, що на розвиток рослинного організму в індивідуальній людині і більш-менш повне розкриття його може здійснювати інша людина за допомогою тих же агентів, що давали їй влада над рослинами і над тваринами, тобто за допомогою їжі, повітря, температури і світла, - словом, за допомогою довільного впливу на процес харчування, що, порівняно з процесом харчування в рослинах, тільки видозмінюється в людині, але вимагає також їжі, згідної організму, і тих же умов, що роблять харчування і розвиток можливими. Правила цього впливу згідно цілям, для яких призначається рослинний організм людини, складають один з відділів теорії мистецтва виховання, а саме виховання фізичне, яке спеціально розробляється медициною (1,с.49).

Якщо ви хочете, щоб дитя засвоїло що-небудь міцно, то змусьте брати участь у цьому засвоєнні можливо більше число нервів; змусьте брати участь у цьому

1) Зір, показуючи карту або картину; але й в акті зору змусьте брати участь не тільки мускули ока безбарвними абрисами зображень, але й окову сітку дією фарб розфарбованої картини або пишіть слово чіткими білими буквами на чорній дошці і т.п.

2) Призвіть до участі голосовий орган, змушуючи дитя вимовляти голосно і чітко те, що воно учить, розповідати заучене по картинці чи то по карті і т.п.

3) Призвіть до участі слух, змушуючи дитя уважно слухати те, що говорить ясно і голосно вчитель або повторюють інші діти, і зауважувати зроблені помилки.

4) Призвіть до участі дотик, нюх і смак, якщо досліджувані предмети, як наприклад, деякі предмети з природничих наук, це дозволяють.

При такому дружньому сприянні всіх органів в акті засвоєння ви переможете саму ледачу пам'ять. Звичайно, таке складне засвоєння буде відбуватися повільно; але не повинно забувати, що перша перемога пам'яті полегшує другу, друга - третю і т.д. (1,с.170).

Сказане в необхідній мірі ми врахували у власному проведеному теоретичному і дослідно-експериментальному дослідженні, у монографії автора доповіді "Теоретичні та методичні основи художньо-творчого розвитку школярів", яке показало, що для стимулювання художньо-творчої активності учнів загальноосвітньої школи необхідні такі форми і методи, що споконвічно забезпечують повноцінний розвиток і інтеграцію всіх компонентів цієї природної обдарованості особистості.

До настання ознак "підліткової кризи" необхідна максимальна активізація цілісного механізму художньої обдарованості дитини, тобто такі педагогічні умови, що створюють можливість йти в навчанні від задач підвищеної складності до більш простих і детальних. Результати проведеного дослідження показали, що процес сприйняття мистецтва, організований на умовах, що відповідають віку дитини, дозволяє стимулювати природний механізм її творчості досить ефективно і повнокровно, тобто дозволяє розвивати всі рівні художньо-творчих задатків індивіда. Процес сприйняття мистецтва, що перманентно переходить у практичний творчий акт, відповідає емоційно-суб'єктивному характеру образотворчої діяльності дітей. Тому, стимулюючи її, дає можливість також ненав'язливо навчати школярів художній грамоті.

Гіпотеза нашого дослідження підтвердилася:

1) У загальноосвітній школі споконвічно варто використовувати особистісну стратегію педагогічного впливу для забезпечення цілісного розвитку художньо-творчої обдарованості дитини.

2) Забезпечуючи і з огляду на індивідуальну спрямованість естетичного виховання кожного учня, у той же час варто створити на уроках умови максимального розвитку внутрішніх, родових "механізмів" художньо-творчої активності дошкільників і молодших школярів.

3) Для подолання підліткової кризи продуктивної творчості потрібно приділити належну увагу розвитку периферійних рівнів художньо-творчої обдарованості (мовній культурі, техніці, композиційному аналізу і т.д.).

4) Подальший художньо-творчий розвиток особистості необхідно усвідомлено зв'язувати з духовним і професійним ростом (у тому числі і з дизайн-утворенням її), що багато в чому визначить долю юнаків і дівчат і привнесе визначену лепту у виробництво, де вони будуть працювати, підприємництво, яким вони будуть займатися, родину, яку вони будуть будувати.

Розроблена динаміка моделі розвитку художньо-творчої активності школярів, заснована на педагогічній антропології, творчому переживанні мистецтва і діалектичній єдності його зі спонтанною дитячою творчістю не тільки не ламає природний "механізм" художньо-творчої активності дитини, але і позитивно впливає на її продуктивність і художність.

Що стосується нашої позиції у відношенні волі - детермінізму, то слід зазначити, що в дуже більшому ступені дитина може бути вільною у грі, художній творчості, ніж у соціально-економічних відносинах. Але ця реалізована воля, яку вона одержує в результаті плідної творчості, дає їй силу духу і впевненість у життєвих ситуаціях.

Роль мистецтва у формуванні в людини естетичної культури, художнього смаку неоціненна; мистецтво розширює діапазон сприйняття світу, дозволяє індивіду виходити за рамки власного досвіду, виконуючи інтегруючу функцію в розвитку особистості. Мистецтво, як і релігія, є універсальною і важливою рисою життя людини.

Мистецтво являє собою соціальний механізм, що має біологічну основу, функції якого в загальному необхідні для гомеостазу людини, тому що художня творчість і естетична радість - фундаментальні риси життєдіяльності людини (2, с.377).

Активність у процесі створення та переживання творів мистецтва складає квінтесенцію тих самих функцій, за допомогою яких мозок людини творчо синтезує повсякденну інформацію, що приходить з оточення і визначає плин нашого життя. "...Художня творчість і естетичні переживання необхідні для функціонування людських суспільств і виступають однією з найважливіших форм нашої активності" (Дж. Янг). Між художньою творчістю і повсякденними програмами мозку знаходиться глибинний зв'язок, причому вона існує на всіх рівнях - від найбільш абстрактних до чисто практичних. Деякі антропологи вважають, що роботу визначених структурних програм мозку можна знайти у всіх областях життя людини.

Мистецтво не тільки підтримує гомеостаз людини, але і розвиває особистість шляхом збагачення репертуару її активності, прищеплюючи їй моделі нового поводження. Розуміння особистості як монади дозволяє зрозуміти значимість мистецтва в розгортанні її творчих потенцій.

Разом з цим в освітніх навчальних закладах слід відстоювати єдність морального й естетичного виховання. Естетична, художня культура в стінах цих закладів - є доброю атмосферою для становлення духовно-етичної культури молоді. Про це свідчить, історичний і сучасний досвід вітчизняної педагогіки. Тому не слід предмети естетичного циклу вважати другорядними, а навпаки всіляко розвивати предмети естетичного циклу: мистецтво, музику, саме на їх платформі доцільно в дитячому і юнацькому віці виховувати етичні цінності особистості.

Естетично виховувати - не просто залучати до світу прекрасного, але й стимулювати у дитини творчі потенції, котрі завжди необхідні в будь-якій діяльності, в будь-якій праці: навчанні, підприємництві, науці, мистецтві. Недооцінювання цієї сфери у вузі гальмує загальний розвиток особистості, який легко забезпечити в ранньому дитинстві як основу творчості подальшого життя.

Loading...

 
 

Цікаве