WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Місце і роль громадського виховання в педагогічному вченні - Реферат

Місце і роль громадського виховання в педагогічному вченні - Реферат

До вчення К.Д. Ушинського про рідну мову звертався і інший відомий вчений-педагог і просвітитель М. Драгоманов. Розробляючи концепцію духовного розвитку української нації, національного у шкільній освіті, М. Драгоманов неодноразово посилався на авторитетного знавця педагогічної науки і шкільної справи К.Д. Ушинського, вважаючи його "досить прихильним до українства". Підтримуючи ідеї К.Д. Ушинського про народність у суспільному вихованні, М. Драгоманов наполягав на необхідності "починати в наших школах вчити по нашому, а опісля переходи вже до московської мови, як і радили в свої часи (1862-1863 рр.) вчені педагоги К. Ушинський, Вессель" (див.: "Народні школи Україні"). А тому М. Драгоманов вважає за необхідне "зложити такі читанки, де б були приміри української пісні, казки, приказки повім вірші—" (там само).

Cьогодні, відроджуючи українське шкільництво, національну систему виховання, актуальними залишаються думки видагногп вітчизняного педагога про те, що основним предметом у загадьнпчі. гуманістичному розвитку сучасної людини повинні стояти рідна моваі рідна література

Глибоко усвідомлюючи педагогічне значення рідної мови -"наставника роду людського", К.Д. Ушинський висунув три мети навчання рідної мови: 1) розвинутн я дітей дар слова; 2) ввести дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови; 3) засвоїти логіку мови. Не втратили своєї] значущості поради видатного педаюга-психолога дигячих душ про те, що "дар слова" можна розвинути у дітей шляхом поєднання навчання рідної мови з "наочним навчанням", розвитку спостережливості, "зведення спостережень в одну думку", привчання дітей міркувати, висловлювати свої думки словами просто, чітко, строго, логічно. основою початкового навчання рідній мові він вважав розвиток змістовної і логічно побудованої, грамотно оформленої мови. Усна мова грунтується на мисленні, тому він радить давати двтям вправи, такі, що збуджують думку вправи, такі, що збуджують думку і викликають виявлення цієї думки в слові. К.Д. Ушинський переконливо доводив, що логіка природи є "найбільш доступною" і "найбільш корисною" логікою для дітей, що вивчення дітьми. "конкретних фактів із оточуючого житя і живої природи" перш за все і забезпечує їх розумовий розвиток і моральне виховання., Тому і завдання перед вчителем ставилось: не тільки навчати дітей грамоті й рахуванню, а прилучаити їх до скарбниці рідної мови, до початку', наукових знань про природу і суспільство, тобто зробити навчання дітей народу розвиваючим. Щоб допомогти вчителям і діятм в цьому плані К.Д. Ушинський і створив навчальні книги "Дитячий світ" та "Рідне слово", які зробили переворот в історії' школи Росіїї. Ці книжки розвивали не тільки рідну мову. мислення, моральність, емоційність дітей, а й пізнавальний інтерес до навколишнього середовища, явищ природи і суспільства. Накреслений педагогом-психологом загальний шлях пізнання дитиною оточуючої дійсності, шлях розвитку її мисленняв процесі вивчення рідної мови за допомогою логічних вправ, а саме: рух від безпосередніх спостереженії предметів і явищ природи до порівняння, узагальнення нарешті, до спостереження за власним мисленням і виразом його у слові' з великою майстерністю був втілений у цих підручниках.

У "Рідному слові" ("Перша книга після азбуки") автор поставив і за мету розвивати за допомогою рідного слова не тільки пасивну, а й І активну увагу учнів, Автор застерігав піл народного використання в навчання тільки цікавого, що сприяє розвиткові пасивної уваги. "Пробуджуючи інтереси до навколишньої о в душі дитини, - пише К.Д. Ушинський, - і особливо інтересами до слухання цікавих оповідань, ми повинні остерігатися, щоб не перейти через межу повинні остерігатися, щоб не перейти через межу розсудливості й не знесилити дитячої душі, живлячи її тільки цікавим і не збуджуючи її до самостійної дійсності, яка насамперед виявляється в активній увазі (там само, с.266). В розвитку активної уваги видатний педагог бачив і шлях до розвитку сили волі, "самостійного характеру": "Воля наша, - пише К.Д. Ушинський - як і наші м'язи, міцніє тільки від діяльності. що постійно посилюються надмірними вимогами можна підірвати і волю і м'язи й спинити їх розвиток: але невправляючи їх, ви неодмінно матимете й слабкі .м'язи й слабку волю" (там само, с. 267). Саме на цій психолоіїчній основі К.Д. Ушинський вводить до "Рідного слова" не; тільки цікаві казки, а й "нецікаві, але •корисні вправи", починаючи з найлегших і ускладнюючи їх лотім дедалі більше.

Як чудовий знавець, дітячої психологіїі, К.Д. Ушинський ввів до своїх підручників багато науково-пізнавальних творів: статті, оповідання, нариси, казки, невеличкі оповіданиячка. Серед них чимало ділоних статейок, які сприяють розширенню кругозору дитини і зміцнюють його розумові сили. Є в книжках і науково-художні ста т, які написані яскраво, виразно, цікаво, К.Д. ушинський використав різні жанри і прнйоми для популяризації наукових знань. Іноді дуже маленькі мініатюри, в яких міститься великий пізнавальний матеріал, доповнюються малюнками, прислвями, приказками, примовками, загадками, а також уривками із віршів російських постів.

К.Д. Ушинський вважав прислів'я одним із важливіших засобів введення дитини в розуміння народною життя, бо в них "відбилися псі сторони житія народу: домашня, сімейна, польова, лісова, громадська; його потреби, звички, його погляд на природу, на людей, на значення всіх явищ життя'' (там.само.с.270). Більше того, вони являють собою "маленьку розумову задачу, яка цілком дитині під силу". Щодо приказок, примовок і скоромовок, то мета їх - розвинути в дітей "чуття до звукових красот Рідної мови". Глиобоко переконаннй в тому, що ніхто не спроможний "змагатися з педагогічним генієм народу", К.Д. Ушинський використав і багато казок, за якими стояв народ з його знаннями й мудрістю, "Я ришуче ставлю народну казку недосяжно више від усіх оповідань, написаних спеціально для дітей освіченою літературою. У народній казці велика, оповнена поезії дитина-народ розповідає дітям свої дитячі мрії і принаймні наполовину вірить сама в ці мрії", - писав К.Д. Ушинський. Врахував педагог і те, що в казках ідеал народу завжди позначений найкрашими чеснотами душі народної: чесністю і працьовитістю. співчуі гям окривджених, а також глибоким патріотизмом,

К.Д. Ушинський посгає; перед нами не тільки як геніальний педагог, а й талановитий письменник. Більше половини творів, що увійшли до другої частини "Рідного слова", написано самим педагогом, близько, 90 відсотків обсягу "Дитячого світу" теж написано ним, або перероблено таким чином, що можна ці твори вважати оригінальними. Чимало коротких оповідань написано К.Д. Ушинським на основі своїх спогадів з дитинства, проведеног о "в багатій на мальовничі й різноманітні ландшафти" Чернігівщині, особливо про звичаї і обряди украшського народу- "Нехай кожний пригадає своє дитинство,-пише К.Д.Ушинський і він побачить, що свято для дитини зовсім не те, що для нас шо справжня подія в річному дитячому житті і що дитіина лічить свої дні від свята до свята, як ми лічимо свої роки від однієї важливої події шашого життя до іншої. Церква із своїми урочистими обрядами, природа із своїми річними змінами і сім'я із своїми святковими споїмп сніп'коііиміі звичаями, рочвагамії • іуроотамн - ось три елементи, які осяють у моїй пам'яті кожне свято мого дитинства. І яке тьмяне й сіре було б це дитинство коли б з нього викинути свята. Я вважао, що й теппер діти принаймні в тих сім'я, які очистили свого побуту до абсолютної безбарвності вигнанням з нього всіх хороших звичаїв і всієї поезії давнини, - живуть так само, як жили копись і ми, і що крашанки, берізкн, бузок, вербички, т ак само наповнюють і довго наповнюватимуть життя російської дитини (там само. с.284-285)

Думки видатного педагога про значення народної творчості навчанні і вихованні дітей не втратили своєї цінності сьогодні. Відроджсння національної культури неможливе без системи системи 'знань про українське народ, про особливості його побуду й трудовії діяльності, про звичайну сімейну обрядовість, про вірування й народну мораль- Зараз в усіх школах у V-VII класах вивчаєгься курс народознавства. Як свідчать публікації педагогічній пресі та практика студентів з виховної роботи в школі осо6ливо вдало проходять уроки або виховні заходи з тем: "Мова наша солов'їна", "Козацькому роду нема переводу". ''Без верби і калини не— України", "Рушник у народному побуті", "Колискові пісні" тощо. Ціність є те,що викорнсговуються зроблені учнями записи казок, віршів, прислів'їв приказок, легенд, розповідей бабусь і дідусів про звичаї, обряди, дом ашні обереги тоцо, зібрані у кабінетах народознавства старовинні речі, дитячі поробки в національному стилі. Улюбленими стали вечори відпочинку "Молодіжні вечорниці", "Козацькі забави", "Свято родини", конкурси на кращий осінній букег "Квіти рідного краю" тощо. Головна мета цих заходів - щоб діти навчилися цінувати культурні надбання попередніх поколінь українців, а також інших народів, любили своє і чужого не цурались.Сподіваємося, що на сучасному шляху розвитку національної ніколи педагогічні ідеї К.Д. Ушинського допоможуть нам в цьому.

Loading...

 
 

Цікаве