WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етнопедагогіка як засіб розвитку комунікативних здібностей майбутніх вчителів - Реферат

Етнопедагогіка як засіб розвитку комунікативних здібностей майбутніх вчителів - Реферат

Реферат на тему:

Етнопедагогіка як засіб розвитку комунікативних здібностей майбутніх вчителів

Третє тисячоліття вимагає кардинальних змін у підготовці фахівців в галузі освіти. Тому дидактичними проблемами сьогодення є опанування основ наук не тільки з обовязкових (базових) навчальних дисциплін, а й із засвоєння методів міжособистісного спілкування, формування комунікативної культури, ерудиції, удосконалення професійно-педагогічної майстерності майбутніх педагогів.

Шукаючи шляхи поліпшення професійної підготовки майбутніх вчителів, як цього вимагає перебудова вищої школи та становлення української національної школи, слід активніше використовувати кращі досягнення народної педагогіки у педагогічному процесі. Народна педагогіка – невичерпне джерело навчально-виховної мудрості, народних знань і досвіду. Вона обєднує такі важливі компоненти, як дитинознавство, родинознавство, сімейне виховання. Всі ці компоненти практичного людинознавства мають свій вияв саме в спілкуванні. В основі мовлення українського народу лежать такі загальнолюдські норми та морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба. В етнопедагогіці слово відносять до засобів вираження пошани, підтримки, надання людині доброго імені, застереження. Навчити користуватися словом – то велика мудрість, на що й спрямовуються засоби етнопедагогіки. Володіння словом означає розуміння глобальності звязків з проблемами життя. Воно дає можливість субєктові навчання формувати у своїй свідомості цілісну картину світобачення, розвивати самостійність мислення.

Етнопедагогічна діяльність – це творчість, завдяки якій індивід нагромаджує певні морально-етичні цінності. Суть самовдосконалення індивіда з точки зору етнопедагогіки виходить з традиційного зразка ( через слово, спілкування, традиційне дійство, побутову дію, тощо) і спрямовується на його втілення. Етнопедагогічна дія не тільки веде до вдосконалення, а й породжує досконалість.

Виходячи з аналізу зазначеного вище, можна твердити, що етнопедагогіка повинна лягти в основу нової концепції національного виховання. У цій концепції мають бути розглянуті шляхи активізації як пізнавальних здібностей майбутніх вчителів, так і підвищення загальної культури спілкування. Засоби етнопедагогіки виконують функцію єдності і взаємодії виховання та навчання зі стимулюванням розвитку всіх професійно-педагогічних здібностей за допомогою таких чинників, як: сприймання, мотиваційна діяльність, усвідомлення через поєднання нового і старого в народних традиціях і обрядах, відтворення через неодноразове повторення обрядової діяльності за взірцем, творча діяльність через наукову дію та рольові дійства.

На нашу думку, нині є негайна потреба впровадження етнопедагогіки в систему освіти. Маючи на меті вивчення багатства народної педагогіки, як скарбниці житейських мудростей та розвиток у майбутніх вчителів комунікативних вмінь та навичок, ми запропонували ввести в курс "Основи педагогічної майстерності" окрему тему: "Народна педагогіка як засіб формування комунікативної культури особистості педагога". В рамках цієї теми намагалися вирішити слідуючи завдання:

- пізнання студентами багатства народної педагогіки та традицій, звичаїв, обрядів, морально-етичних ідеалів;

- визначення питання народності у вихованні в історії педагогічної думки України;

- формування поглядів, переконань, ідеалів у найтіснішій єдності з вихованням у студентів комунікативної культури міжособистісного спілкування;

- розкриття значення методів та форм організації виховного процесу в народній педагогіці;

- розвиток вміння оперувати набутими етнопедагогічними знаннями при виконанні творчих вправ;

- формування потреби швидко і точно знаходити адекватні засоби, що відповідають як творчий індивідуальності студента-педагога, так і ситуації спілкування;

- розвиток потреби у спілкуванні, соціальної спорідненості та альтруїстичних емоцій, які і становлять комунікативну культуру вчителя.

На підставі набутих знань з народознавчого матеріалу студенти включаються в процес емоційного і ділового контакту, тобто у педагогічну взаємодію. У нашому випадку народна педагогіка виступає як засіб розвитку комунікативних вмінь майбутнього вчителя.

У межах вивчення згаданої вище теми була апробована нетрадиційна педагогічна технологія актуалізації опорного лекційного матеріалу. Студентам пропонували виконати слідуючи завдання: замість крапок дописати необхідні слова в педагогічному судженні; вибрати одну вірну відповідь на запитання; скласти схему, яка відтворює специфічні особливості народної педагогіки або демонструє форми, методи, виховання в народній педагогіці. Такі форми контролю сприяють швидкому відтворенню знань з народознавчого матеріалу та заощаджують час на виконання вправ творчого характеру.

Особлива увага на практичному занятті приділялась добору тренінгових вправ, які б сприяли максимальному розвитку у майбутніх вчителів комунікативних вмінь та навичок на підставі набутих етнопедагогічних знань. Серед запропонованих вправ слід відзначити найбільш ефективні:

1. Аналіз педагогічного змісту вислову одного з видатних педагогів, що стосується особливостей виховання у народній педагогіці.

2. Підбор зразків народної творчості та розвиток вміння прокоментувати прислівя або приказку, розкривши їх педагогічне значення.

3. Складання групою студентів свого варіанту відомої української народної казки за обмежений термін часу.

4. Мікровикладання. Вибір найбільш ефективного комунікативного впливу на дітей в умовній ситуації.

5. Проведення вікторини "Ерудит". Підгрупи студентів змагаються, відповідаючи на запитання викладача. Запитання стосуються знань з історії України.

6. Визначення виховного потенціалу одного з обрядів, свята або традиції.

7. Проведення зі студентами бесіди на тему, як підготувати подорож школярів на виставку або зустріч з народним майстром.

Кінцевим результатом проведеної роботи є розвиток системи комунікативних вмінь та навичок, які включають: 1)уміння адекватно орієнтуватись при спілкуванні; 2)грамотно будувати свою мову; 3)знаходити доцільні засоби передачі інформації; 4)постійно відчувати та підтримувати зворотній звязок.

Отже, через живе та безпосереднє спілкування студентів друг з другом здійснюється найголовніше в педагогічній діяльності – вплив особистості на особистість. У звязку з цим комунікативні здібності та вміння майбутніх педагогів набувають ролі професійно значущих.

Запропонована технологія проведення практичного заняттяв рамках курсу "Основи педагогічної майстерності" демонструє приклад того, як можна ефективно розвивати комунікативні здібності майбутнього вчителя спираючись на досвід народної педагогіки.

Література:

  1. Педагогічна майстерність / Під ред. І.А. Зязюна. – К., 1997.

  2. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К.: Радянська школа, 1985.

  3. Стефанюк С.К. Деякі аспекти етнопедагогічної освіти як можливості духовно-творчого розвитку особистості // Педагогіка і психологія. – 1997. - №1.

Loading...

 
 

Цікаве