WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Історико-соціальний зміст екологічної освіти - Реферат

Історико-соціальний зміст екологічної освіти - Реферат

Природно-кліматичні зони, які змінювались в залежності від характеру похолодань, відрізнялись за особливостями розподілу біомаси та кількістю сировинних джерел, які забезпечували життєдіяльність людини в умовах кочівного (можливо сезонного) способу життя, або в умовах довготривалих поселень чи короткочасових мисливських таборів. Останнє очевидно є характерним для нещодавно відкритого захоронення Копачів в Київській області (Несін, 2001). Зона життєдіяльності людини (територія, що експлуатується) в пізньому палеоліті, значно розширилась, інтенсивність її використання помітно зросла, господарсько-побутовий комплекс поселень структурно ускладнився, самі житла конструкційно і архітектурно були більш досконалими.

Підсумовуючи відомості про взаємовідношення суспільства і природи в палеоліті, можна зрозуміти, що господарська діяльність суспільства здійснювалась за умов їх відносної динамічної рівноваги при збереженні відтворюючих можливостей природи на рівні функціонування біоценозів. За даними В.Г.Марковича населення Землі в той час складало біля 10 млн. чоловік, але якщо врахувати, що одна калорія в речовині тваринного походження утворюється за рахунок 7 калорій фітомаси, то можна зрозуміти історичну необхідність і прогрес переходу людства до агрокультури, що започатковано з часу ранього голоцену – 10 тис. років. Для території України приблизна чисельність пізньопалеолітичного населення становила біля 60 тис. чоловік (Давня історія України, 1997).

Наступна можлива тема запропонованого курсу "Людське суспільство раннього голоцену (мезоліт, неоліт) та його посилений вплив на оточуюче середовище" має на меті розкрити період початку інтенсивної дії людини, як невід"ємної складової природи, через вдосконалення засобів та методів такого впливу, розвиток землеробства та одомашнення тварин. Загальне потепління клімату в голоцені призвело до зміни ландшафтних зон, вимирання основних представників мамонтової фауни, міграції та вселення інших видів (як компенсація) в новосформовані біоценози, основу яких складали лісові та кущово-лугові представники флори і фауни. Така зміна була досить виразною, динамічною, різноманітною, вона змусила людей пристосовуватись до нових умов, змінювати знаряддя праці та спосіб життя через розширення регіонів існування, особливо в зони плакорних ділянок та міжрічкових просторів.

Початок мезоліту - це широке розповсюдження мікролітичної техніки обробки каменю, виготовлення геометричних виробів, виробництво лука та стріл, це прогресивний та індивідуальний розвиток виробництва, це зміна соціальних відносин. В господарсько-побутових комплексах крім знарядь праці, знайдена часом дуже велика кількість роздріблених кісток різних тварин (поселення Мирне, Шан-Коба), що свідчить про активне їх використання в житті людини. Об"єктами індивідуального (не групового) мисливства були, як правило, крупні копитні тварини та хижі ссавці, але такий склад мав свої регіональні (зональні) особливості для території України. Відмічається помітне зниження кількості промислових тварин як харчових ресурсів і збільшення рослинних продуктів.

Крім того, почався процес одомашнення тварин, інтенсивного рибальства та збирацтва, спеціалізованого (промислового) мисливства. Перебіг природніх процесів все більше "корегувався" діяльністю людини, рівновага в системі природа-людина порушувалась, виникали кризові ситуації, репродуктивність природи знизилась. В кінцевому рахунку, наприкінці мезоліту виник новий тип господарства – відтворюючий.

Таким чином, під кінець мезоліту була досить досконала мисливська зброя, зросла інтенсивність і ефективність мисливства, зросло народонаселення, що наряду зі зменшенням промислових видів, призвело до кризової ситуації, послідуючим результатом якої стало одомашнення тварин та розвиток землеробства і відтворюючого виробництва.

Подальший поступальний розвиток суспільства в неоліті потребував відповідного рівня продуктивних сил, цілеспрямованого і ретельного використання природних ресурсів на все більш обмежених територіях. Відмічається нерівномірність розвитку, в народонаселенні, в перебігу процесів природного відтворення і т.ін. Катастрофічно зменшується чисельність популяцій зубрів та погіршилась репродуктивність коней, сайгаків, тарпанів та куланів, зросла частка міграцій в житті як людей, так і тварин в пошуках нових джерел харчування. Це стимулювало перехід від привласнюючих до широких відтворюючих форм економічних відносин та сприяло початку утворення цивілізації.

Неолітична революція в період IV тисячоліття до н.е. докорінно змінила стосунки в ланцюгу природа-людина-суспільство, які надалі базувалися на все більшому впровадженні регулюючих механізмів в межах таких стосунків. Це було викликано назрілою необхідністю пошуку оптимального існування та виживання людини, що у всі послідуючі часи аж до сьогодні все більш ставало актуальним. Людина, як вид, і суспільство, як форма існування виду, все більше виходили з під сфери прямої залежності від середовища. Почався новий єтап в розвитку людства, який детально слід висвітлити в черговій темі; "Природа і суспільство пізнього голоцену, включаючи сучасність". Дана проблема повинна торкатись аналізу процесів інтенсивного та раціонального (?) природокористування в умовах перебігу науково-технічних революцій і структуризації суспільства. Надзвичайно широке коло питань та проблем сучасного виживання людства все більш тісно пов"язане з природою, з її відновлюючими властивостями та незворотніми (нажаль!) процесами. Це стосується характеристики сучасного стану флори і фауни, розробки корисних копалин, змін в біосфері та літосфері.

Такий історичний аналіз повинен скласти основу прогностичних обгрунтувань теоретичного і практичного змісту як необхідна завершальна складова курсу історичної соціоекології. Прогнозування в спільній еволюції людини і природи може скласти предмет самостійного тематичного обговорення, що базується на історичних даних та аналізі сучасного стану стосунків.

Таким чином, запроваджений і впроваджений в програмі деяких вузів курс історичної соціоекології характеризує і розкриває закономірності в паралельній еволюції людини, суспільства, природи протягом майже 2 млн. років. Наступні розділи загального курсу соціоекології передбачають вивчення біосфери, ресурсів життя людини, створення умов, близьких до оптимальних для взаємного розвитку суспільства і природи.

Література:

  1. Бибикова В.И., Белан Н.Г. Локальные варианты и группировки позднепалеолитического териокомплекса юго-восточной Европы // Бюллетень МОИП. – 1979. – 4, вып. 3. с. 3 – 14.

  2. Гладилин В.Н. Проблемы раннэго палеолита Восточной Европы. // Киев, "Наукова думка", 1976. – 230 с.

  3. Гладилин В.Н., Ситливый В.И. Ашель центральной Европы. Киев "Наукова думка", 1976. – 230 с.

  4. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. – Львів, Вид-во "Поллі", 1997. – 256 с.

  5. Давня історія України. (редактор В.Н. Станко). // Київ, "Наукова думка", 1997, - 557 с.

  6. Погляд громадськості: Екологічна політика в Україні. Матеріали Першої всеукраїнської конференції екологічної громадськості (Київ, 15-16 грудня 2000 року). – К., "Інфотерра", 2001. – 400 с.

  7. Корнієць Н.Л. Про причини вимирання мамонта на території України. // Викопні фауни України і суміжних територій. – Киів, "Наукова думка", 1962, вип. 1. – с. 91 – 155.

  8. Несін В.А. Позднепалеолитическая стоянка охотников на мамонтов у с. Копачив. // Вестник зоологии, 35 (4), 2001. – с. 44.

  9. Пидопличко Н.Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. – Киев, "Наукова думка", 1969. – 163 с.

  10. Программа действий

  11. Пясецкий В.К. Среднеашельское местонахождение Меджибож // VitaAntiqua, 2001, № 3-4, с. 125 – 134

  12. Рековец Л.И. Меджибож – местонахождение териофауны и многослойная палеолитическая стоянка человека в Украине. // Вестник зоологии, 35 (6), 2001, с. 39-44.

  13. Рековець Л.І., Панасенко Н.А. Курс соціоекології у вузі та його програмно-методичні особливості. // Збірник. Актуальні питання природознавства. Ніжинський держ.пед.інститут. Ніжин, 1995, с. 116-118.

  14. Рижов С.М. Культурна адапатація ранніх палеоантропів до природнього середовища цетральної Європи // VitaAntiqua, № 3-4, 2001, с. 59-78

  15. Сминтина О.В. Проблеми взаємодії природи і суспільства в інтерпретаційній археології // VitaAntiqua, № 3-4, 2001, с. 31-41

  16. Старкин А.В. Пізньоплейстоценові теріофауни степової зони Півдня України. Автореф. дис. канд. біол. наук. – Київ, 2001. Інститут зоології. – 20 с.

  17. Chaline J., Dutrillaux B.,Couturier J., Durand I., Marchand D. UnModele Chromosomique et Paleobiogeographique d'evolutions des Primates superieurs. // Geobiog, 1991. N4, f.1, - p. 105 – 110

  18. Condie K., Sloan R. Origin and Evolution of Earth. The Evolution of Humans. Prentice Hall, Upper Saddle River. 1997. – P. 433-448.

  19. Eiszeit. Herausgegeben von M. Bootzkes, I.Schweitzer, J. Vesgermann. Roemer – und Pelizaeus - Museum und Jan Thorbecke Verlag. Hildesheim und Stuttgart. 1999. - 283 p.

  20. Sabath K. Neandertalczyk molekularny. // Wiedza i zycie. Styczen, 1998. p. 44 – 46.

  21. Henke W. Kurzer Abris der Stammensgeschichte des Menschen – unter Bercksichtigund der ltesten Menschenhunde Niedersachsen. In Ausgrabungen in Niedersachsen. Archologische Denkmalpflege. 1979 – 1984. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart. 1985. p. 58 – 62.

Loading...

 
 

Цікаве